Глава VIII

Право законодавчої ініціативи (при цьому відповідно до ст. 84 Регламенту Кабінет Міністрів України має виключне пр;і во на внесення проекту закону про Державний бюджет Украї ни, а проект закону про надання згоди на обов'язковість між народних договорів України вносить Президент України або Кабінет Міністрів України) здійснюється шляхом внесення до Верховної Ради:

1. проектів законів, постанов;

2. проектів актів Верховної Ради;

3. пропозицій до законопроектів;

4. поправок до законопроектів.

Законопроекти — це проекти законів, постанов Верховної Ради, які містять положення нормативного характеру.

Проекти актів — це проекти постанов, резолюцій, деклара­цій, звернень, заяв, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій Верховної Ради.

Пропозиції — це внесення змін до тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), зміни порядку розміщення, об'єднання розділів, глав, статей, їх частин і пунктів, а також ви­ділення тих чи інших положень в окремі розділи, глави, статті.

Поправка — це внесення виправлень, уточнень, усунення по­милок, суперечностей у тексті законопроекту.

Згідно із ст. 85 Регламенту законопроект має бути оформле­ний відповідно до вимог закону, Регламенту та інших прийня­тих відповідно до них нормативно-правових актів. Законопро­ект подається до Верховної Ради за підписом особи, яка має пра­во законодавчої ініціативи або представляє орган, наділений та­ким правом.

Якщо законопроект ініційовано кількома народними депу­татами, ініціатором його внесення вважається народний депу­тат, прізвище (підпис) якого на ньому зазначено першим. У разі якщо цей народний депутат відкликає свій підпис, ініціатором вважається той, чиє прізвище є наступним.

Ініціатор внесення чи представник суб'єкта права законодав­чої ініціативи має право на доповідь законопроекту на пленар­ному засіданні Верховної Ради та на засіданні головного комі­тету чи тимчасової спеціальної комісії з цього питання.

Законопроект, у якому пропонується внести зміни до зако­ну (законів), не може поєднуватися зі змінами до Конституції

393

Законодавча влада в Україні

України. Законопроект може передбачати внесення змін лише н і 11 кету первинного законодавчого акта (закону, кодексу, основ шконодавства тощо), а не до закону про внесення змін до цього

икоподавчого акта.

Кожен законопроект має містити положення щодо порядку

Набрання ним чинності.

Якщо для реалізації положень поданого законопроекту після КОГО прийняття необхідні зміни до інших законів, такі зміни ма­ши, викладатися в розділі «Перехідні положення» цього зако­нопроекту або в одночасно внесеному його ініціатором окремо­му законопроекті. До законопроекту додається перелік законів і.і піших нормативних актів, прийняття або перегляд яких не­обхідно здійснити для реалізації положень законопроекту в разі

мого прийняття.

Стаття 86 Регламенту визначає, що законопроект вноситься м.і реєстрацію разом із проектом постанови, яку пропонується Нсрховній Раді прийняти за результатами його розгляду, спис­ком авторів законопроекту, пропозицією щодо кандидатури до-монідача на пленарному засіданні та пояснювальною запискою,

1KB має містити:

1. обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, ці­нен, завдань і основних його положень та місця в системі зако­нодавства;

2. обґрунтування очікуваних соціально-економічних, право-пи х та інших наслідків застосування закону після його прий­няття;

3) інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту. У разі внесення законопроекту, реалізація якого впливає на

податкову та/або дохідну частину державного чи місцевих бю­джетів, до нього додаються фінансово-економічне обґрунтуван-н и (розрахунок розміру витрат) та пропозиція щодо покриття цих витрат. Якщо реалізація законопроекту не впливає на видат­ному та/або дохідну частину державного чи місцевих бюджетів, мро це зазначається в пояснювальній записці.

У разі внесення законопроекту, остаточне прийняття рішен­ня щодо якого можливе лише за результатами референдуму, ця і її іс ґавина має бути зазначена у пояснювальній записці.

До законопроекту про внесення змін до законів додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних поло-

395

394 Главами

жень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного закону т;і нову його редакцію з урахуванням запропонованих змін.

Якщо законопроект вноситься за погодженням з відповід­ними органами виконавчої чи судової влади, до нього додається таке погодження.

Законопроект, унесений до Верховної Ради, реєструється її апараті Верховної Ради (ч. 1 ст. 87 Регламенту).

Відповідно до ст. 88 Регламенту кожен законопроект після його реєстрації не пізніш як у п'ятиденний строк направляється Головою Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов'язків Першим заступником, заступником Голови Верхов­ної Ради України в комітет, до предмета відання якого нале­жать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на дохідну та/або видаткову частину бюджетів та вико­нання закону про Державний бюджет України в поточному бю­джетному періоді, та в комітет, який визначається головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту.

У разі якщо для підготовки і попереднього розгляду, доопра­цювання законопроектів Верховна Рада приймає рішення про утворення тимчасової спеціальної комісії, така комісія здійснює функції головного комітету з цих питань у порядку, визначено­му Регламентом.

Головний комітет не пізніш як у тридцятиденний строк по­передньо розглядає законопроект і ухвалює висновок щодо до­цільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради. До висновку головного комітету додається висновок ко­мітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, який має бути поданий до головного комітету не пізніш як у чо-тирнадцятиденний строк з дня отримання законопроекту для на­дання висновку.

До попереднього розгляду законопроекту головний комітет на своєму засіданні може запропонувати Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим державним органам, об'єднан­ням громадян висловити свою думку щодо доцільності його прийняття.

Для попереднього розгляду законопроекту на засідання го­ловного комітету запрошується ініціатор внесення законопроек­ту чи представник суб'єкта права законодавчої ініціативи, а в разі необхідності — представники Кабінету Міністрів України,

Законодавча влада в Україні

міністерств, інших державних органів, об'єднань громадян, а та­кож експерти, фахівці та інші особи.

Інші комітети за зверненням головного комітету або з влас­ної ініціативи розглядають законопроект і направляють свої ви-Вновки до головного комітету.

Голова Верховної Ради України або відповідно до розподі­лу обов'язків Перший заступник, заступник Голови Верховної І'ади України за наявності передбачених нижче підстав за про­позицією головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії |бо Погоджувальної ради може повернути внесений законопро­ект суб'єкту права законодавчої ініціативи без його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.

Підставами для повернення законопроекту без його розгля­ду на пленарному засіданні є:

1. висновок комітету, до предмета відання якого належать питання конституційного права, про те, що законопроект супе­речить положенням Конституції України, крім випадків, коли піп стосується внесення змін до Конституції України;

2. невідповідність оформлення законопроекту вимогам за­кону, Регламенту та прийнятих відповідно до них нормативно-

правовихактів;

3) відсутність фінансово-економічного обґрунтування зако­ нопроекту, якщо головний комітет чи відповідна тимчасова спе- ці;ільна комісія не вважають за можливе розглядати його без та­ кого обґрунтування;

4. наявність прийнятого в першому читанні законопроекту, щодо якого внесений проект є альтернативним;

5. відхилення на поточній сесії Верховної Ради законопроек­ту, положення якого дослівно або по суті повторюють поданий

шконопроект.

Повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої іні­ціативи здійснюється в п'ятнадцятиденний строк після отриман­ня висновку головного комітету чи відповідної тимчасової спе­ціальної комісії з повідомленням про причину повернення.

Повернені законопроекти можуть бути повторно внесені на розгляд Верховної Ради за умови усунення недоліків, що стали підставою для їх повернення.

Законопроекти, не прийняті Верховною Радою попередньо­го скликання в першому читанні за основу, вважаються знятими

397

396