Глава XI

504

дицій прокуратури в країнах, що керуються принципом верхо­венства права¹.

Функціями прокуратури у демократичних країнах є зазви­чай кримінальне переслідування осіб, які вчинили злочинне ді­яння, підтримання публічного обвинувачення в суді, нагляд за законністю попереднього розслідування злочинів і тримання осіб у місцях позбавлення волі. Цим пояснюється те, що до складу конституційних інститутів прокуратура зазвичай не входить:

у конституціях демократичних держав зрідка є згадка про неї.

Статус прокуратури регулюється спеціальними законами про її

організацію і судово-процесуальним законодавством.

Виходячи з місця прокуратури в системі державних органів,

можна виділити чотири групи країн:

1. країни, де прокуратура знаходиться у складі міністерства юстиції (США, Франція, Польща, Японія);

2. країни, де прокуратуру включено до складу суддівського корпусу (магістратури) і де вона знаходиться при судах (Іспа­нія, Італія);

3. країни, де прокуратуру виділено в окрему систему і де во­на підзвітна парламенту (соціалістичні країни);

4) країни, де прокуратура взагалі відсутня (Великобританія)².

В Україні триває процес пошуку оптимального місця проку­ратури в системі органів державної влади. Так, пропонується вне­сти зміни до Конституції України, відповідно до яких прокурату­ра має належати до судової гілки влади, а її функції мають бути доповнені функціями кримінального переслідування у досудово-му провадженні, захистом прав і свобод людини та громадянина, державних і суспільних інтересів, наглядом за додержанням зако­нів органами та установами, які виконують судові рішення³ (не тільки у кримінальних справах, як це має місце сьогодні).

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор Украї­ни, який призначається на посаду та звільняється з посади за

¹ Медведько О. Європейське майбутнє прокуратури України // Урядо­ вий кур'єр. — 2006. — 14 квітня.

² Мишин А. А. Органы и учреждения, содействующие судебной власти // Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. Часть общая / Отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2000. - С. 676-678.

³ Медведько О. Якою бути українській прокуратурі? // Урядовий кур'єр. — 2006. - 15 серпня.

Судова влада та прокуратура в Україні. Конституційний Суд України 505

згодою Верховної Ради України Президентом України. Верхов­на Рада України може висловити недовіру Генеральному про­куророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України — п'ять

років.

У літературі з конституційного права пропонується скасу­вати інститут висловлення недовіри Генеральному прокурору Верховною Радою України, який, за висновками експертів Ра­ди Європи, є формою політичної відповідальності, що несуміс­ний із статусом Генерального прокурора. Крім того, існуючий порядок звільнення Генерального прокурора надає Верховній Раді більше прав, ніж Президенту, що порушує баланс механізму стримування і противаг між різними видами державної влади. Нинішній строк повноважень Генерального прокурора України (п'ять років), за висновками експертів Ради Європи, не забезпе­чує належним чином його неупередженість та незалежність від політичних сил та має бути збільшений. Тому пропонується ви­значити цей термін у сім років.

Також висловлюються пропозиції щодо розмежування по­рядку звільнення Генерального прокурора з посади у зв'язку із закінченням строку, на який його призначено, та щодо достро­кового звільнення¹.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури Украї­ни визначаються Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 p., зі змінами і доповненнями.