46

Лекція 8. Витрати виробництва та собівартість продукції.

8.1.Класифікація витрат підприємства

8.2.Визначення точки беззбитковості

8.3.Собівартість продукції зробки програмного забезпеченя

8.4.Визначення вартості розробки програмного забезпеченя

8.1. Класифікація витрат підприємства

Підприємство будь-якої форми власності під час своєї діяльності здійснює визначені витрати (матеріальних, нематеріальних, грошових і трудових ресурсів), зв'язані з простим і розширеним відтворенням основних і оборотних коштів, иробництвом і реалізацією продукції, наданням послуг, виконанням робіт, соціальним розвитком колективу тощо.

Розрізняють витрати, зв'язані з операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю

підприємства.
Витрати, що	визначаються	основним	видом	діяльності	підприємст

(виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт), або такі, що забезпечують її здійснення, називаються операційними.

Витрати, зв'язані з інвестиційною діяльністю, підприємство здійснює при

довгостроковому	вкладенні	капіталу	з	метою	одержання	прибутку(капітальне
будівництво, розширення і розвиток виробництва, придбання цінних паперів і т.п.).
Витрати,	зв'язані з фінансовою		діяльністю– це ті витрати,			що підприємство

здійснює у випадку сплати відсотків за отримані від інших юридичних і фізичних осіб фінансові засоби у виді кредитів і позик, при первинному розміщенні на ринку цінних паперів акцій, облігацій власної емісії і т.п.

Найбільша питома	вага в	загальних витратах підприємства мають операційні
витрати. За функціями	розрізняють	операційні витрати на виробництво, управління

(адміністративні), збут та інші.

За економічним змістом розрізняють такі операційні витрати підприємства:

−матеріальні;

−на оплату роботи;

−на соціальні потреби;

−амортизаційні відрахування;

−інші.

За способом віднесення на виробництво продукціївитрати розділяють на прямі і непрямі.

Прямі витрати безпосередньо зв'язані з виготовленням визначеного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на одиницю продукції(матеріали, заробітна плата робітників, що безпосередньо виготовляли продукцію та нарахування на неї). Якщо на

підприємстві виробляється один вид продукції, то усі витрати	на її виробництво	є
прямими. Якщо ж виготовляється кілька видів продукції, то деякі	витрати неможливо

прямо віднести на виробництво якого-небудь одного виду продукції. Ці витрати називаються непрямими. Наприклад, амортизація виробничого устаткування, енергія, спожита на технологічні цілі інш.

Постійними вважають витрати, що не залежать від обсягу виготовленої продукції, а змінюються лише з часом. Наприклад, витрати на орендну плату за приміщення будуть зростати не зі збільшенням обсягу виробництва, а зі збільшенням терміну оренди.

Змінними називають витрати, що змінюються зі зміною обсягу виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт). При нульовому обсязі виробництва змінні витрати підприємства на виробництво продукції дорівнюють нулеві. Вони зростають зі збільшенням обсягів виробництва. Постійні витрати є при будь-якому обсязі виробництва продукції.

46

							47
Співвідношення постійних і змінних витрат називаютьструктурою витрат
підприємства.
8.2. Визначення точки беззбитковості
Суть методу аналізу беззбитковості полягає в пошукові критичного обсягу реалізації
продукції, при зменшенні якого підприємство починає зазнавати збитків. Це можна
визначити	одним із	двох способів	— графічним	чи за допомогою формули			норми
беззбитковості.
Залежність сумарних витрат і виручки				підприємства від		обсягу	виробництва
ілюструє рис. 8.1.
витрати,					Виручка
виручка,			Прибуток
гр. од.					Всум.
		Збитки
					Взмін.
		D
					Впост.
	0	Nкр.		Об’єм виробництва, N, шт.
	Рис. 8.1. Визначення точці беззбитковості виробництва
У точці перетину ліній виручки і сумарних				витрат	(D) витрати	підприємства
збігаються з отриманою виручкою. Обсяг виробництва,					що відповідає цій точці,
називається беззбитковим, або критичним (Nкр.). Якщо підприємство буде реалізовувати
продукцію в обсязі, меншому за критичний обсяг виробництва, воно несе збитки, оскільки
витрати	будуть	перевищувати	виручку. Якщо	обсяг	реалізації	продукції		буде

перевищувати критичний обсяг виробництва, підприємство буде отримувати прибуток, оскільки виручка буде перевищувати витрати.

Аналітично беззбитковий (критичний) обсяг виробництва обчислюється по формулі:

Nкр. = Впост : (Ц – Взмін.) ,

(55)

де Впост — постійні витрати, гр. од.;

N— обсяг виробництва в натуральних одиницях;

Ц— продажна ціна одиниці продукції, гр. од.;

Взмін, — змінні витрати на одиницю продукції.

8.3. Собівартість продукції зробки програмного забезпеченя

Найбільша питома вага серед витрат підприємства мають операційні витрати, тобто зв'язані з основною діяльністю підприємства й операціями, що її забезпечують. Ці витрати формують собівартість продукції, що виготовляє підприємство. Отже, собівартість продукції — це вираження в грошовій формі поточних витрат підприємства на підготовку виробництва продукції, її виготовлення і збут. Для забезпечення беззбиткової виробничогосподарської діяльності підприємства ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виручки від продажу виготовленої продукції (наданих послуг, виконаних робіт).

Собівартість продукції відображає рівень витрат підприємства на її виробництво і комплексно характеризує ефективність використання ними ресурсів, організаційний і технічний рівень виробничого процесу, рівень продуктивності роботи тощо.

47

				48
З метою здійснення економічного аналізу рівня витрат підприємства розрізняють
собівартість продукції нормативну, планову, фактичну і кошторисну.
Нормативна собівартість продукції формується з витрат на виробництво					і
реалізацію продукції, що визначають по діючих нормах витрат ресурсів.
Планову собівартість визначають	перед	початком	планового	періоду	по

прогресивними нормами витрат ресурсів і діючих цін на ресурси в момент складання плану. Найчастіше її приймають нижче нормативної собівартості або ,такотраий дорівнює їй.

Фактична собівартість відбиває фактичні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку. Вона може бути нижчої від планової собівартості або перевищувати неї.

Кошторисна собівартість відбиває витрати підприємства на виріб або замовлення, що виконуються в одиничному (індивідуальному) виробництві або в разовому порядку.

Калькуляция — представленный в табличной форме бухгалтерский расчет затрат, расходов в денежном выражении на производство и сбыт единицы изделия или партии изделий, а также на осуществление работ и услуг. Затраты на разработку учитываются по заранее составленному списку статей расходов.

Расчет на основе нормо-часа. Определение себестоимости изделия на основе цены

нормо-часа проводится по формуле:
K = Km + B * D	(56)

где K — себестоимость опытного образца;

Km — материальные затраты (стоимость материалов и изделий); B — трудоемкость изготовления изделия в нормо-часах;

D — цена одного нормо-часа предприятия-изготовителя.

Метод удельных показателей. Используется в случаях, когда выводимый на рынок товар входит в группу изделий, у которых есть один основной параметр, величина которого и определяет уровень цены. Метод удельных показателей позволяет определить себестоимость по удельным затратам на единицу основного технического параметра.

Метод коэффициентов. Совокупные затраты труда на создание ПП (программного продукта) включают ряд составляющих, которые могут становиться доминирующими в зависимости от различных факторов. Наибольшее значение при разработке ПП имеют следующие составляющие: 1) на непосредственное проектирование, программирование, отладку и испытание программ в соответствии с требованиями заказчика пользователей; 2) на сборку опытного образца ПП как продукции производственнотехнического назначения; 3) на разработку, подготовку и применение технологий и программных средств, в случае автоматизации разработки программ; 4) на технику; 5) на повышение квалификации специалистов.

8.4. Визначення вартості розробки програмного забезпеченя

Стоимость разработки программного обеспечения рассчитывается исходя из множества факторов:

−операционная среда разработки (операционная система) (MS Windows, UNIX);

−наличие/ отсутствие бизнес-процесса программы;

−применяемый для разработки инструментарий;

−наличие систем автоматизации и контроля;

−разработка специального (уникального) программного интерфейса;

−наличие документации и других необходимых документов.

Стоимость разработки программного обеспечения будет зависеть от предъявляемых

функциональных требований к	системе, используемых технологий и	платформ.
Cтоимость зависет от объёма	работ и языка программирования, который	будет

48

49

использоваться.

Для примера, разработка на C#, C++, Delphi будет стоить дешевле, чем разработка на

Java или Assembler. Кроме того, цена прямопропорционально	зависит от используемых
СУБД, исходя из того, для какой платформы будет	проводиться разработка–

программирование для Microsoft Windows стоит дешевле разработки кроссплатформенного приложения на Java.

Чтобы оценить стоимость разработки программного обеспечения, а также его внедрения необходимы:

−наличие Технического Задания (где четко описывается каждый модуль системы, вид справочников, отчётов, структура баз данных, используемые технологии и так далее)

ибизнес-процесса программного обеспечения;

−описание ключевых принципов работы системы;

−наличие требований к внешнему виду (дизайну) системы;

− просчитать возможность расширения программного комплекса и желаему реализацию программного продукта.

Типовой проект включает в себя следующие этапы разработки программного обеспечения:

−анализ требований к проекту;

−проектирование;

−реализация;

−тестирование продукта;

−внедрение и поддержка.

Анализ требований к проекту

На этом этапе формулируются цели и задачи проекта, выделяются базовые сущности и взаимосвязи между ними. То есть, создается основа для дальнейшего проектирования системы.

В рамках данного этапа не только фиксируются требования заказчика, но и проводится их формирование – клиентам подбирается оптимальное решение их проблем, определяется необходимая степень автоматизации, выявляются наиболее актуальные для автоматизации бизнес-процессы.

При анализе требований определяются сроки и стоимость разработки, П формируется и подписывается ТЗ на разработку программного обеспечения.

Проектирование
На	основе	предыдущего	этапа	проводится	проектирование . сисЭтаемы

методология проектирования соединяет в себе объектную декомпозицию, приемы представления физической, логической, а также динамической и статической моделей

системы.
Во время		проектирования разрабатываются			проектные решения		по выбор
платформы,	где	будет	функционировать система		языка или языков реализации,
назначаются требования к пользовательскому интерфейсу, определяется наиболее
подходящая СУБД. Разрабатывается функциональная спецификация ПО: выбирается
архитектура	системы,		оговариваются	требования	к	аппаратному	обеспечению,

определяется набор орг. мероприятий, которые необходимы для внедрения ПО, а также перечень документов, регламентирующих его использование.

Реализация

Данный этап разработки программного обеспечения организован в соответствии с моделями эволюционного типа жизненного цикла ПО. При разработке применяются экспериментирование и анализ, строятся прототипы, как целой системы, так и ее частей. Прототипы дают возможность глубже вникнуть в проблему и принять все необходимые

проектные	решения	еще	на	ранних этапах проектирования. Такие решения могут
затрагивать	разные	части		системы: внутреннюю	организацию, пользовательский
интерфейс,	разграничение		доступа и т..дВ результата этапа реализации появляется

49

								50
рабочая версия продукта.
Тестирование продукта
Тестирование	тесно	связано	с	такими	этапами		разработки	программн
обеспечения как проектирование и реализация. В систему встраиваются специальные
механизмы, которые	дают	возможность		производить		тестирование		системы	н
соответствие требований к ней, проверку оформления и наличие необходимого пакета
документации.
Результатом тестирования является устранение всех недостатков								системы	и
заключение о ее качестве.

Внедрение и поддержка

Внедрения системы обычно предусматривает следующие шаги:

−установка системы,

−обучение пользователей,

−эксплуатация.

Клюбой разработке прилагается полный пакет документации, который включает в себя описание системы, руководства пользователей и алгоритмы работы.

Запитання для самоперевірки знань згідно з лекційним матеріалом

1.Класифікація витрат підприємства.

2.Складання кошторису витрат.

3.Точка беззбитковості: гарфічний та аналітичний метод розрахунку.

4.Економічна сутність собівартості продукції та їх різновиди.

5.Аналіз собівартості та управління витратами підприємства.

6.Особливості визначення вартості розробки програмного забезпечення.

Література [26 с.192-220]

50