микроэкономика

194

економічних суб'єктів (без сплати за позитивний вплив або компенсації шкоди).

Внаслідок такого впливу власні витрати та вигоди (які відображаються у витратах і доходах відповідних виробників та споживачів) відрізняються від суспільних витрат і вигод (тих, що виникають у суспільстві в цілому).

Негативні зовнішні ефекти є вартістю ресурсів, які використовуються виробником, але не сплачуються ним за ринковою ціною.

Позитивні зовнішні ефекти є додатковою користю, яка не відображається в ринковій ціні й отримується третіми особами.

Зовнішні ефекти можуть виникати в результаті виробництва або споживання якоїсь продукції і здійснювати позитивний чи неґативний вплив на виробничу діяльність або споживання третіх осіб (табл. 14.1).

Таблиця 14.1.

Позитивні й негативні ефекти у виробництві та споживанні

	Сфера		Сфера впливу зовнішнього
	виникнення	Вплив	ефекту
	зовнішнього
			Виробництв	Споживання
	ефекту		о
	Виробництво	негатив	Випадок 1	Випадок 2
		ний
		позитив	Випадок 3	Випадок 4
		ний
	Споживання	негатив	Випадок 5	Випадок 6
		ний
		позитив	Випадок 7	Випадок 8
		ний

195

Розглянемо послідовно приклади зовнішніх ефектів у відповідності з табл.

14.1.

Випадок 1. Завод скидає в озеро стічні води, що погіршує умови розведення в ньому риби. Внаслідок цього, вилов риби та доходи риболовецької артілі на березі озера знижуються, збитки рибалок не відшкодовуються.

Випадок 2. Значна частина викидів ливарного виробництва, розташованого в одному з центральних районів міста, поширюється на суміжні житлові квартали і завдає шкоди здоров'ю його мешканців. Завдана мешканцям міста шкода не компенсується.

Випадок 3. Результати фундаментальних наукових досліджень, згідно з діючим законодавством, не підлягають патентуванню, отже, на ці знання не існує прав власності й вони можуть бути використані будь-яким підприємцем без відшкодування витрат на проведення фундаментальних наукових досліджень.

Випадок 4. Підприємство комунального господарства, яке здійснює озеленення міста й доглядає його парки та сквери, корисне для мешканців цього міста. Туристи, які приїжджають до міста, також можуть безкоштовно користуватися результатами праці підприємства.

Випадок 5. Власники приміських дач зливають побутові відходи (без очищення) до річки, тому нижче по її течії підприємці змушені були ліквідувати рибоконсервний завод, і його власники не отримали відповідної компенсації.

Випадок 6. Дуже гучна музика в одній із квартир житлового будинку порушує спокій всіх його мешканців.

Випадок 7. Хобі одного з мешканців міста — розведення квітів під вікнами свого будинку. Це сприяє зростанню доходів бджоляра, вулики якого встановлені неподалік. Бджоляр при цьому не бере участі у витратах квітникаря-любителя.

Випадок 8. Господар однієї з квартир реґулярно прибирає сходові майданчики у під'їзді будинку (виключно за власний рахунок та у свій вільний час . Чистим під їздом користуються всі його мешканці та їхні гості.

Також можливі ситуації і одночасного зовнішнього впливу на виробників і споживачів. Наприклад, скидання підприємством промислових стоків, як побічний

196

наслідок його діяльності, призводить до неґативних зовнішніх ефектів як у споживчій (у вигляді нанесення шкоди здоров'ю), так і у виробничій (потреба в очисних спорудах для виробничих процесів інших підприємств) сферах. Неґативні зовнішні ефекти є фактично додатковими суспільними витратами виробництва або споживання даного товару, які не входять до витрат підприємства, а перекладаються на третіх осіб.

Введемо деякі поняття.

Граничні приватні витрати (МРС), граничні зовнішні витрати (МЕС) і

граничні суспільні витрати (МSС) - це додаткові, відповідно, приватні, зовнішні та суспільні витрати, обумовлені виробництвом кожної додаткової одиниці даного блага.

При негативному зовнішньому ефекті граничні приватні витрати МРС менші від граничних суспільних витрат МSС на величину МЕС:

МSС = МРС + МЕС. (14.1)

Гранична приватна вигода (МРВ), гранична зовнішня вигода (МЕВ) і

гранична суспільна вигода (МSВ) — це додаткові, відповідно, приватні, зовнішні та суспільні вигоди, які виникають при збільшенні виробництва та споживання даного продукту ще на одну одиницю.

При позитивних зовнішніх ефектах ситуація протилежна: суспільна вигода виробництва або споживання блага MSB більша від його індивідуальної вигоди МРВ на величину МЕВ:

МSВ = МРВ + МЕВ.

(14.2)

Таким чином, у випадках виникнення екстерналій вплив одних економічних

суб'єктів на інші виходить за межі взаємовигідних добровільних ринкових відносин і не може регулюватися механізмом цін.

3. Наслідки неґативних зовнішніх ефектів

Для спрощення спочатку розглянемо випадок, коли ціни на товари постійні, а

вплив на виробника полягає у зміні обсягу випуску товару (Мал.14.1). Постійна ціна

(Р1 та P2) означає, що крива попиту на продукцію D абсолютно еластична, тобто

197

паралельна осі Q.

(а) Виробник 1

(б)Виробник 2

(винуватець зовнішніх ефектів) (якому завдано шкоди)

Рис. 14.1. Вплив негативних зовнішніх ефектів на випуск продукції

підприємства

Крива приватних (індивідуальних) граничних витрат виробника 1 (МРС1)

перетинає лінію ринкової ціни на його продукцію (Р1) в точці В, якій відповідає випуск Q1B даного товару, що максимізує прибуток виробника 1. Оскільки діяльність виробника 1 пов'язана з додатковими витратами, які не враховані у його витратах, крива граничних суспільних витрат МSB проходить вище кривої граничних приватних витрат МSС1. Криві граничних суспільних витрат МSС1 та граничних суспільних вигод МSB перетинаються в точці E, і, відповідно,

оптимальний обсяг випуску виробника 1 дорівнює Q1E (рис. 14.1.а).

Зовнішні витрати, пов'язані з діяльністю підприємства 1, призводять до збільшення граничних витрат підприємства 2. При відсутності негативних зовнішніх ефектів обсяг випуску підприємства 2 склав би QI2 що відповідає точці перетину кривої граничних витрат підприємства 2 (МРС21) (яка не враховує збитку, завданого йому підприємством 1) та прямої ціни P2. Внаслідок неґативних зовнішніх ефектів з боку виробника 1 граничні витрати підприємства 2 збільшуються і відповідають кривій МРС2II. Точка С перетину цієї кривої з лінією ринкової ціни (рис. 14.1.б)

198

відповідає меншому обсягу випуску, ніж при відсутності шкоди.Розглянемо вплив зовнішніх ефектів у випадку, коли можуть змінюватися не тільки обсяги випуску продукції, але й ціни (рис. 14.2). Можливий ціновий ефект можна врахувати, якщо розглянути не паралельну осі Q криву попиту, а криву попиту з від'ємним нахилом.

У цьому випадку крива граничних суспільних витрат щодо виробника — винуватця зовнішніх ефектів (МРС) перетинає криву попиту в точці ЕI (рис.14.2.а), яка відповідає вищому рівневі ціни, ніж у випадку кривої попиту, паралельної осі Q (на рис.14.2.а).

(а)Виробник 1	(б) Виробник 2
(винуватець зовнішніх ефектів)	(якому завдано шкоди)

Рис. 14.2. Вплив неґативних зовнішніх ефектів на випуск і ціну продукції

Отже, якщо виробництво пов'язане із зовнішніми витратами (має місце негативний зовнішній ефект), то, з народногосподарської точки зору, при цьому не тільки перевищується обсяг випуску, але й занижується ціна товару.

Ціна товару підприємства 2, що йому завдає збитків підприємство 1,

виявляється надто високою, оскільки його граничні витрати в результаті збитків збільшуються, і відповідна крива МРС2II перетинає криву попиту в точці G’, яка відповідає вищій ціні (рис.14.2.6). При від'ємному нахилі функції попиту негативні зовнішні ефекти призводять за інших рівних умов до меншого перевищення обсягу випуску продукції (у порівнянні з ефективним), ніж у випадку абсолютно еластичної

199

функції попиту (при екзогенне заданій постійній ціні).

4. Наслідки позитивних зовнішніх ефектів

Наслідки позитивного зовнішнього ефекту (додаткової суспільної вигоди)

наведені на рис. 14.3. Ми розглянемо як випадок здійснення впливу тільки на обсяг випуску блага (горизонтальна функція попиту), так і випадок можливого впливу на зміну ціни (від'ємний нахил функції попиту). Якщо діяльність виробника 3 пов'язана з виникненням позитивного зовнішнього ефекту, то це означає, що пряма ринкової ціни цього товару, P3I, проходить надто низько, оскільки в ній відображена лише корисність даного товару для його споживача (МРВ), однак не відображена додаткова суспільна користь, тобто зовнішні вигоди (МЕВ=P3II-P3I ). Коли б за можливість отримувати цю додаткову вигоду належало платити, то ціна товару виробника 3 була б вищою. Вона відповідала б, наприклад, P3II на рис. 14.3.а.

При відсутності компенсації за додаткову вигоду (позитивний зовнішній ефект) кількість товару виробника 3, за якої максимізується його прибуток,

відповідає Q3E.

При ціні P3II (тобто у випадку компенсації) ефективний обсяг випуску товару дорівнював би Q3F, тобто був би значно вищим. Отже, обсяг виробництва блага з позитивним зовнішнім ефектом, який складається в умовах вільної конкуренції, з

народногосподарської точки зору, надто малий, а ціна занижена. Завдяки позитивному зовнішньому ефекту блага, які виробляє підприємство 3, знижують граничні витрати виробництва у виробника 4 з МРС4I до МРС4II (рис. 14.3.а і 6).

Тому обсяг його виробництва, Q4II виявляється вищим, ніж за відсутності такої зкстерналії (Q4I).

При від'ємному нахилі кривої попиту змінюються висновки стосовно виробника 4, який може користуватися позитивним зовнішнім ефектом,

обумовленим діяльністю виробника 3. Крива граничних витрат при відсутності позитивного зовнішнього ефекту (МРС14) на Мал. 14.3.б перетинає криву попиту в точці G’, що відповідає ціні вищій, ніж у випадку кривої попиту, паралельної осі Q.

Таким чином, при від'ємному нахилі кривої попиту, з народногосподарської точки

200

зору, не тільки завищується обсяг випуску продукції того підприємства, що

користується позитивним зовнішнім ефектом, а й занижується ціна.

(а) Виробник 3	(б)Виробник 4
(діяльність якого пов'язана	з (який користується позитивним
виникненням зовнішньої вигоди)	ефектом)

Рис. 14.3. Вплив позитивних зовнішніх ефектів на випуск і ціну продукції

Аналіз наслідків негативних зовнішніх ефектів і витрат, пов'язаних з їх усуненням (наприклад, збитків від забруднення довкілля і витрат на їхнє зменшення) показує, що повне їх усунення, як правило, не оптимальне (рис. 14.4).

Ефективний обсяг зменшення викидів досягається у точці С.

Зменшення обсягу викидів

Рис. 14.4. Гранична величина шкоди від забруднення довкілля, граничні витрати щодо зменшення викидів і оптимальний обсяг зменшення викидів

201

Необмежене виробництво благ, які характеризуються позитивни ми зовнішніми ефектами (рис.14.5), також недоцільне.

В - обсяг діяльності, пов'язаної з позитивними зовнішніми ефектами

Рис. 14.5. Граничні витрати, гранична вигода і оптимальний обсяг діяльності,

пов'язаної з позитивними зовнішніми ефектами

5. Інструменти усунення небажаних наслідків зовнішніх ефектів

У розпорядженні економічної політики є різні засоби усунення небажаних наслідків зовнішніх ефектів, використання яких сприяє тому, щоб обсяги виробництва благ з екстерналіями наближалися до ефективних, а саме:

-встановлення прав власності на ресурси і можливість вільного обміну цими правами;

-колективне або державне надання благ, яким притаманні зовнішні ефекти;

-заборона або встановлення обмежень на викиди речовин, які забруднюють довкілля (адміністративне регулювання);

-запровадження коригуючих податків і субсидій.

Мета використання всіх цих інструментів (за винятком державного надання таких благ) полягає у включенні додаткових суспільних витрат або додаткової суспільної вигоди від благ із зовнішніми ефектами до приватних (внутрішніх)

витрат або, відповідно, до приватних (внутрішніх) вигод економічних суб'єктів. У

цьому випадку кажуть про інтерналізацію зовнішніх ефектів.

202

Наявність зовнішніх ефектів означає, що принцип "виключення" (про нього йтиметься в наступному розділі) поширюється не на всі елементи витрат і вигод учасників економічних процесів і визначається, таким чином, існуючими правами власності. Позитивні зовнішні ефекти обумовлені відсутністю прав власності, які дозволяли б виробнику блага з позитивним зовнішнім ефектом перешкодити безкоштовному споживанню даного блага. До тих пір, поки споживач блага може користуватися ним задарма, він навряд чи буде добровільно відшкодовувати витрати, пов'язані з його виробництвом. Якщо припустити, що виробництво такого блага треба фінансувати за рахунок добровільних внесків, то обсяги його, з

народногосподарської точки зору, були б надто малі.

У випадку виробництва блага з негативним зовнішнім ефектом винуватець спричиненої при цьому шкоди особі (у відповідності до існуючих прав власності) не несе відповідальності за всі наслідки свого виробництва, а потерпіла особа (через відсутність у неї відповідних прав) не може захистити себе від шкоди. Якби риболовецьке підприємство, доходи якого знижуються через забруднення озера,

мало право власності на озеро, то виникненню негативного зовнішнього ефекту можна було б запобігти.

Згідно з теоремою Коуза, зовнішні ефекти можуть бути інтерналізовані, якщо встановити право власності на ресурси і дозволити вільний обмін цими правами (за умови, що операційні витрати настільки малі, що ними можна знехтувати).

Незалежно від того, кому будуть надані ці права, у процесі вільного обміну правами досягається ефективний розподіл ресурсів. Проте, коли мова йде про розподіл доходів, виграє той, хто першим отримав права на використання ресурсів.

Інтерналізація зовнішніх ефектів на основі переговорів видається дуже привабливою, але це лише теорія.

Практичне використання такого підходу пов'язане з серйозними проблемами.

Необхідною умовою вирішення проблеми екстерналій є свобода при укладанні угод і чітке встановлення (упорядкування) прав власності на ресурси. Практична придатність цього методу визначається трансакційними витратами, пов'язаними з встановленням прав власності. Найважливіший фактор, що впливає па розмір

203

трансакційних витрат, — кількість економічних суб'єктів, які беруть участь у переговорах. У сторони з вищими трансакційними витратами гірші можливості здійснити свої вимоги. Крім того, однією з найважливіших передумов успішної інтерналізації зовнішніх ефектів шляхом переговорів є те, що всі учасники можуть оцінити свої вигоди та витрати (однак насправді досить важко обрахувати,

наприклад, розмір збитку (шкоди), що завдається протягом тривалого часу).

Таким чином, зовнішні ефекти виникають через відсутність (не досить чітке їхнє визначення) або незадовільне втілення в життя прав власності. У деяких випадках це неможливо здійснити через суто технічні причини, але найчастіше таке

"виключення" недоцільне з економічного або соціального погляду. У такому разі надання цих благ бере на себе держава, фінансуючи відповідні витрати за рахунок бюджету.

Одна з найпростіших можливостей інтерналізації зовнішніх ефектів полягає в об'єднанні виробників і отримувачів зовнішнього ефекту в межах єдиної господарської одиниці. Коли відбувається об'єднання тих, хто завдає шкоди, з тими,

хто зазнає збитків (і, відповідно, тих, хто приносить вигоду, з тими, хто нею користується), зовнішні ефекти, за визначенням, стають внутрішніми. Це створює стимули для оптимізації масштабів відповідних видів діяльності, а отже — для ефективного внутрішнього використання ресурсів. Для благ з позитивними зовнішніми ефектами об'єднання тих, хто у цьому благові зацікавлений, означає створення приватного товариства користувачів (наприклад, об'єднання для будівництва власної греблі), чи приватного клубу за інтересами (наприклад,

спортивного клубу, членам якого це благо надається, а щодо до решти діє принцип

"виключення"). Таке децентралізоване вирішення проблеми позитивних зовнішніх ефектів дієвіше, ніж державне надання відповідних благ. У межах клубу виникає прямий взаємозв'язок між фінансуванням, кількістю і якістю блага, що надається. Це дозволяє краще враховувати уподобання громадян і краще контролювати використання коштів.

Класичним прикладом використання податків для інтерналізації неґативних зовнішніх ефектів є податок Піґу. Основна ідея податку Піґу полягає в тому, що