микроэкономика

24

У теорії мікроекономічного аналізу використовується також і обернена функція попиту (функція ціни попиту) — залежність ціни товару від обсягу попиту на нього:

P = h(QD)

(2.2)

Припущення про те, що споживач, приймаючи рішення про купівлю товару,

орієнтується лише на ціни, є спрощеним. В реальному житті споживач враховує ще й інші фактори, наприклад, свій доход, наявність можливих замінників товару, а

також власні смаки, моду тощо. Тобто в загальному випадку функція попиту є функцією декількох змінних. Розглядаючи функцію попиту як функцію лише ціни,

ми, власне кажучи, припускаємо, що всі інші фактори є постійні (незмінні). Таке припущення досить часто використовується в економічному аналізі і має назву "за інших рівних умов", або "сеtеrіs раrіbиs". Інтерпретація зміни "інших рівних умов" на графіку попиту ( рис. 2.2) ілюструється зсувом усієї лінії попиту D0 вгору

(лінія D1) або вниз (лінія D2).

Саме тому поняття "за інших рівних умов" стосовно попиту пов'язується із

неціновими детермінантами попиту.

Розглянемо основні нецінові детермінанти попиту.

1. Доход. Вплив доходу на попит є досить складним. Здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту (зсув кривої угору праворуч). Проте споживання деяких товарів може скорочуватися, якщо споживач замінює їх дорожчими і якіснішими (зсув кривої попиту униз ліворуч).

Рис. 2.2. Зсуви кривої попиту при змінах "інших рівних умов".

25

2. Ціни на суміжні товари. Попит може змінюватися в обох напрямках залежно від типу товару. Важливо вирізняти дві групи товарів: товари-замінники

(альтернативні товари) і доповнювальні товари ( тему 4). Для альтернативних товарів при зростанні цін на один із них попит на інший збільшується (зсув кривої угору). Доповнювальні товари споживаються одночасно, тому із зростанням ціни на один такий товар скорочується попит на інший, і навпаки.

3. Смаки й уподобання. Цілком можливою є зміна попиту в обох напрямках.

Наприклад, реклама здорового способу життя змінює уподобання споживачів і спричиняє зростання попиту на спортивний інвентар і т.ін.

4. Число споживачів на ринку. Із збільшенням цього показника попит зростає

(зсув угору), і навпаки.

2. Пропозиція і обсяг пропозиції

Розглянемо тепер фактори, що впливають на поведінку фірми при ухваленні рішення щодо обсягу продукції, який пропонуватиметься на ринку. Для фірми, так само як і для споживача, основним сигналом залишається ціна. Проте, на відміну від споживача, для фірми стимул до виробництва є тим більшим, чим вищою буде ціна на ринку.

Співвідношення між ціною товару та його обсягом, який продавці товару хочуть і можуть продати за такою ціною, називається пропозицією. Іншими словами, пропозицію можна визначити як таблицю, що описує зміну обсягу пропозиції залежно від зміни ціни товару.

За аналогією з попитом, пропозиція може бути задана функціонально:

QS = f(P) (2.3)

На відміну від попиту, функція пропозиції має позитивний нахил (рис. 2.3).

Варто розрізняти поняття "пропозиція" та "обсяг пропозиції". Обсяг пропозиції відповідає конкретній кількості товару, яку фірма реалізує за певною

ціною.

Взагальнішому випадку пропозиція є функцією багатьох змінних.

Визначаючи її функціональну залежність формулою (2.3), ми припускали

26

незмінність всіх інших факторів, тобто розглядали залежність пропозиції від ціни за інших рівних умов.

Рис. 2.3. Графік функції пропозиції.

Графічно ситуація зміни "інших рівних умов" передається паралельним зсувом лінії пропозиції (S0) або праворуч вниз (S1), або ліворуч вгору (S2), коли ці умови змінюються (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Зсув кривої пропозиції при змінах ―інших рівних умов‖.

Стосовно пропозиції ситуація "за інших рівних умов" може розглядатись як фіксація нецінових детермінант пропозиції.

1. Технологія. Вдосконалення технології сприяє зростанню пропозиції і зсуває лінію пропозиції праворуч.

27

2.Ціни на ресурси. В залежності від підвищення або скорочення цін на ресурси, пропозиція відповідно зменшується (зсув ліворуч) або збільшується (зсув праворуч).

3.Очікувана зміна цін у майбутньому. Залежність аналогічна попередній.

4.Кількість продавців на ринку. Збільшення кількості продавців призводить до зростання пропозиції (зсув праворуч), зменшення — до її скорочення (зсув ліворуч).

3. Ринкова рівновага

Послідовно розглядаючи поняття попиту та пропозиції, ми умовно вважали,

що і споживач, і фірма приймають свої рішення ізольовано, орієнтуючись на ціну (за інших рівних умов). Але споживач хоче купити товар, а фірма — його продати. Для того, щоб це відбулося, має існувати якийсь певний рівень цін, який задовольнив би обох.

Зобразимо ситуацію графічно, перенісши лінії попиту і пропозиції в одну координатну площину (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Стан рівноваги в моделі попиту і пропозиції

Якщо порівняти рішення, які приймають споживач і фірма, то, очевидно, існує лише одна ціна (PE), коли ці рішення збігаються. Тоді на ринку реалізується

(купується) продукція в обсязі QE.

Зображена на графіку ситуація відповідає рівновазі на товарному ринку,

28

тобто стану ринку, коли для продажу пропонується саме така кількість товару, яку споживач готовий купити. Оскільки ми говоримо про окремий ринок, то ця

рівновага називається частковою рівновагою.

Ціна PE, яка встановлюється на ринку, називається ціною ринкової рівноваги, а кількість одиниць реалізованого (придбаного) товару QE —

рівноважним обсягом.
Припустімо, що функції попиту і пропозиції обидві є лінійними:
QS = a + b P	(2.4)
та
QD = c - d P	(2.5)
Тут b, d, c — додатні параметри, а — довільний фіксований параметр. Тоді

аналітичне рівноважна ціна й рівноважний обсяг можуть бути визначені таким

чином. Із умови рівноваги випливає, що QS = QD, тобто
a + b P = c - d P						(2.6)
Звідси виводимо рівноважну ціну:
	P		c a
	E	b d				(2.7)
Підставивши ціну PE згідно (2.7) у будь-яку з формул, (2.4) чи (2.5), отримаємо
алгебраїчний вираз для визначення рівноважного обсягу:
Q		a d c b
E		b d				(2.8)

Рис. 2.6. Відхилення цін від рівноважного рівня

29

4. Зміна стану рівноваги. Обмеження цін та податки

Розглянемо ситуації, коли відбувається:

-відхилення ціни від рівноважного рівня;

-зміна рівноваги.

Відхилення цін від рівноважного рівня можливе тоді, коли, наприклад, у

процес ринкового ціноутворення втручається держава. У даному випадку

можливими є два варіанти державного втручання: _

-запровадження нижньої межі ціни (Р), коли Р > РE ;

-запровадження верхньої межі ціни (Р), коли Р < РE .

Наслідки такого регулювання показано на графіку (мал. 2.6).

В результаті запровадження верхньої межі ціни виникає ситуація дефіциту,

оскільки споживач готовий купити за такою ціною кількість товару Q DP QE , а

фірма готова продати Q PS QE .

Величина ( Q DP Q PS ) визначає дефіцит на товарному ринку.

Розглянемо тепер ситуації зміни стану рівноваги. Найпростіші з них пов'язані із зміною неціно-вих чинників попиту та пропозиції. Нехай внаслідок удосконалення технології крива пропозиції S0 пересунеться праворуч вниз (S1), як це зображено на графіку ( рис. 2.7.а).

Рис. 2.7. Окремі випадки зміни рівноваги.

30

За таких умов відбувається зміщення стану рівноваги із точки E0 в точку E1.

При цьому рівноважна ціна падає до рівня P1E, а рівноважний обсяг зростає до рівня

Q1E.

Очевидно, що підвищення цін на ресурси призводить до зростання витрат фірми і зсуву кривої пропозиції ліворуч вгору (S2) ( рис. 2.7.6). Рівноважна ціна підніметься до рівня P2E , а рівноважна кількість скоротиться з QE до Q2E.

Аналогічно можна розглянути ситуації зміни стану рівноваги внаслідок зміни інших нецінових чинників як пропозиції, так і попиту.

Можливі також ситуації зміни стану ринкової рівноваги пов'язані з державним реґулюванням.

Розглянемо запровадження акцизного податку на певне благо. Введення податку еквівалентне зростанню витрат фірми, а тому крива пропозиції зсувається праворуч вгору (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Вплив на рівновагу впровадження акцизного податку.

Довжина відрізка EtM дорівнює ставці податку t. Проте, як бачимо на графіку,

ціна зростає на величину меншу, ніж ставка податку, тобто податковий тягар розподіляється між споживачами й виробниками продукції. Пропорції такого розподілу є різними і залежать від нахилу ліній попиту та пропозиції.

31

Рис. 2.9. Процес руху рівноваги у павукоподібній моделі

У даному випадку слід запам'ятати, що база оподаткування скорочується (з QE

до QtE), а загальні податкові надходження дорівнюватимуть величині QtE t , або,

графічно, площі прямокутника PSMEtPtE. При цьому площа прямокутника PSKEtPtE

відповідає податковим надходженням від споживача, а площа прямокутника

PEKMPS — податковим надходженням від виробника.

5. Динамічна модель ринкової рівноваги

Досягнення стану рівноваги — це не одноразовий акт, а процес. Розглянемо один із прикладів моделей такого процесу.

Досить часто продавці розробляють свою цінову стратегію, базуючись на минулому досвіді. Припустімо, продавці сподіваються, що в наступному періоді ціни, за якими вони успішно реалізували продукцію в попередньому періоді,

залишаться незмінними. Кориґування обсягу виробництва при уточненні цін неможливе. Отже, обсяг пропозиції QSt поточного періоду t залежить від ціни товару в попередньому періоді (t-1):

QSt = fS (Pt-1)

(2.9)

Розглянемо проблему досягнення рівноваги графічно (мал. 2.9). Лінія попиту

В відображає ситуацію поточного періоду: споживач знає, скільки та за якою ціною він бажає купити сьогодні, тобто

QDt = fD (Pt)

(2.10)

32

Нехай ціна в початковий період встановилася на рівні P0. Прийнявши це значення за ціну наступного (поточного) періоду, фірма виробить Q1 одиниць продукції, але споживач за такою ціною готовий мати лише Q0. Кількість Q1, яку продавець запропонував на ринку, може бути реалізована лише за ціною P1. Далі, за тією ж логікою, можна продовжити рух (на графіку його зображено стрілками) і,

нарешті, потрапити до рівноважної точки Е (або ж максимально наблизитися до неї).

Варто відмітити, що в даному випадку рух до рівноважної точки став результативним, оскільки нахил лінії пропозиції перевищує нахил лінії попиту.

Якщо ж лінія пропозиції пологіша в порівнянні з лінією попиту, то рівноваги можна й не досягти. За умови, коли нахили обох ліній рівні між собою, відбуватимуться коливання навколо точки рівноваги, без наближення до неї. Описана модель називається павукоподібною моделлю.

33

ТЕМА № МЕ-3

ЕЛАСТИЧНІСТЬ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

1.Поняття еластичності.

2.Еластичність попиту за ціною та її вимірювання.

3.Еластичність попиту і витрати споживача.

4.Еластичність попиту за доходом.

5.Перехресна еластичність попиту.

6.Еластичність пропозиції.

1.Поняття еластичності

Згідно із законом попиту, при зниженні ціни товару споживач готовий купувати його більше.

Проте ступінь чутливості споживача буде різним як для різних товарів, так і при певних змінах ціни на один і той же товар.

Для одних товарів невелика зміна ціни призводить до значних змін у кількості продукції, що купується. Для інших значна зміна ціни призводить до невеликих змін у кількості продукції, що купується.

Припустімо, що взаємозв'язок між економічними змінними описується функцією Y= f (X). Як буде змінюватися значення залежної змінної Y при зміні функціонально пов'язаної з нею незалежної змінної X, або яка чутливість досліджуваного показника до зміни незалежної змінної?

Можливі два підходи до аналізу чутливості таких змін.

Перший підхід базується на аналізі абсолютних змін, при якому приріст фактора співвідноситься із приростом залежної змінної. Таким чином оцінюється,

наскільки змінюється значення функції при зміні незалежної змінної на одиницю.

В загальному випадку, коли відома функціональна залежність між змінними,

показник чутливості, у відповідності з першим підходом, може бути визначений як похідна функції: