конспект%20лекций%20ФМ

111

нерозподілений прибуток показується окремим рядком, понад номінальну вартість акціонерного капіталу. Комбінуючи ринкову і балансову оцінку капіталу, можна знайти умовну величину нерозподіленого прибутку в складі ринкової ціни звичайних акцій. Наприклад, на звітну дату ринкова капіталізація підприємства склала 5 млрд. грн. У бухгалтерському балансі на ту ж дату номінальна величина акціонерного капіталу (без привілейованих акцій) складає 2 млрд. грн., а нерозподілений прибуток – 500 млн. грн. чи 20% від облікової вартості усього власного капіталу (500 / (2000 + 500)). Отже, ринкова оцінка нерозподіленого прибутку буде дорівнювати приблизно 1 млрд. грн. (20% від 5 млрд. грн.).

5. Необхідність обліку ціни амортизаційних відрахувань. Амортизація є найважливішим джерелом капіталу, що так само як і будь-які інші має свою ціну. Ціна амортизації дорівнює середнім витратам на капітал – величині

WACC – за умови, що вага власного капіталу складається тільки з нерозподіленого прибутку. Тому відсутня необхідність включати амортизаційні відрахування у формулу (7.5) для розрахунку середньої ціни капіталу, ціна амортизації завжди буде дорівнювати WACC1 – середнім витратам на капітал до емісії звичайних акцій. З іншого боку, суму амортизаційних відрахувань не можна не враховувати при формуванні бюджету капіталовкладень, тому що вона є реальним джерелом фінансових ресурсів. Амортизація додається до суми залученого капіталу, але вона не змінює його середню ціну. Тобто, на її величину графік WACC зрушується вправо по осі абсцис, але його становище щодо осі ординат залишається незмінним. Причому збільшується сума капіталу, залученого на найпершому етапі, коли весь власний капітал представлено тільки нерозподіленим прибутком. Таким чином, перший інтервал на графіку WACC стає довшим на величину, що відповідає сумі амортизаційних відрахувань. У результаті, і всі інші точки графіка, що знаходяться з правого боку першої точки зламу, зрушуються ще далі вправо.

Наприклад, якщо підприємство планує нарахувати в майбутньому періоді амортизацію в сумі 5 млн. грн., то його реальний бюджет капіталовкладень складе вже не 75, а 80 млн. грн., причому всі показники WACC (точки на осі ординат графіка) залишаться незмінними. Разом з тим зміниться становище графіка щодо осі абсцис. Стосовно до графіка на рис. 7.4 це означає, що перший його злам відбудеться в точці 25 млн. грн., другий – у точці 55 млн. грн., а кінцева точка на осі абсцис буде дорівнювати 80 млн. грн. Іншими словами, графік зміститься по осі абсцис вправо на 5 млн. грн. Причому, дане зміщення відбудеться за рахунок збільшення тільки першого відрізка, що показує суму фінансування за умови, що власний капітал складається тільки з нерозподіленого прибутку.

Для кращого засвоєння викладеного вище матеріалу розглянемо наскрізний приклад, що охоплює питання, які були розглянуті не тільки в даному, але й у попередніх параграфах. Це дозволить глибше вникнути у особливості розрахунків, виконуваних на окремих стадіях процесу визначення ціни капіталу.

Приклад комплексного наскрізного розрахунку середньої ціни капіталу

112

(WACC).

I. Вихідні дані для наскрізної оцінки середньої ціни капіталу підприємства наведені в додатках.

Для покриття своїх інвестиційних потреб підприємство планує в майбутньому році залучити такі види капіталу:

1.Нерозподілений прибуток у сумі 26938,0 тис. грн.

2.Емісія звичайних акцій в обсязі 214 тис. грн. Витрати по емісії плануються в розмірі 4% від фактично вирученої суми. Дивіденди за перший рік складуть 80 грн. на 1 акцію. Потім вони будуть щорічно збільшуватися на 1%. Вивчення фінансового ринку показало, що для залучення акціонерного капіталу в обсязі 100 тис. грн. ціна 1 акції повинна бути встановлена на рівні 40,0 грн. Для задоволення додаткової потреби в капіталі акції прийдеться продавати за ціною 32,0 грн.

3.Емісія привілейованих акцій у сумі 50 тис. грн. Витрати по емісії плануються в розмірі 4% від фактично вирученої суми, дивіденди – 100 грн. Перша емісія в обсязі 20 тис. грн. може бути розміщена за ціною 60,0 грн. за акцію. Для залучення 30 тис. грн. що залишаються, ціну 1 акції необхідно знизити до 55,0 грн.

I.Розрахунок витрат окремих джерел капіталу

Ціна позикового		Ціна капіталу від		Ціна звичайного		Ціна
		емісії		акціонерного капіталу		нерозподіленого
капіталу (Kd)
		привілейованних		(Kes)		прибутку (Ker)
		акцій (Кps)

			II. Визначення структури капіталу
Структура				Перебування крапок
капіталу				зламу графіку WACC
			III. Розрахунок граничних значень WACC
			IV. Побудова графіків WACC

Рис. 7.5. Структурно-логічна схема розрахунку середньої ціни капіталу.

4. Емісія купонних п'ятирічних облігацій на суму 120,0 тис. грн.

113

Номінал однієї облігації 1 тис. грн., курс 100, витрати по розміщенню складуть 3% від фактичного доходу. Для облігацій першого випуску (70 тис. грн.) установлений річний купон 12% (виплата 1 раз у рік). По другому випуску купонна ставка складе 15%. Підприємство сплачує податок на прибуток по ставці 30%.

5.Планові амортизаційні відрахування складуть 2,5 млн. грн. за рік.

6.Для розрахунку WACC підприємство використовує маржинальне зважування.

Для наочного представлення розрахунку середньої ціни капіталу побудуємо структурно-логічну схему

1.Розрахунок витрат (ціни) окремих джерел капіталу:

а) ціна позикового капіталу (Kd)

Підприємство зможе розмістити тільки 30% (70 тис. грн.) облігаційної позики з купонною ставкою 12%. З урахуванням витрат по емісії (3%) доход від продажу однієї облігації складе 970 грн. (1000 * (1 - 0,03)). Отже, грошовий потік від першого випуску облігацій представимо у таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 Грошовий потік від розміщення 5-літньої облігаційної позики, тис. грн.

	0 період				1 рік			2 рік			3 рік					4 рік	5 рік
	+ 970				- 120		-120				-120				-120		- 1120
	Скориставшись формулою, побудуємо рівняння для перебування IRR
цього потоку:
	970	120			120			120		120				120
					(1 IRR)2			(1 IRR)3		(1 IRR)4			(1 IRR)5
	1 IRR

Рішенням даного рівняння є IRR = 12,8497%, скорегувавши це значення на ефект податкового щита (t = 30%), отримаємо:

Kd1 = 12,8497*(1-0,3)=8,995%

Тобто, підприємство зможе залучити позиковий капітал в обсязі 70 тис. грн. за середньою ціною 8,995%.

По іншим 50 тис. грн. позики підприємство повинне виплачувати купон у розмірі 15%. Отже, грошовий потік буде мати такий вид (табл 7.4):

Таблиця 7.4 Грошовий потік від розміщення 5-літньої облігаційної позики, тис. грн.

0 період	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
+ 970	- 150	-150	-150	-150	- 1150

Отже, величину повної прибутковості даної фінансової операції розрахуємо за формулою:

970	150		150		150		150		1150
			(1 IRR)2		(1 IRR)3		(1 IRR)4		(1 IRR)5
	1 IRR

IRR цього потоку складе 15,9145%. Скорегувавши це значення на ставку оподатковування, отримаємо:

Kd2=15,9145*(1-0,3)=11,14%

114

б) ціна капіталу від емісії привілейованих акцій (Kps)

Ціна привілейованих акцій при обсязі їх емісії до 20 тис. грн. складе 60,0 грн. за одну акцію. З урахуванням витрат на емісію (4%) підприємство одержить від продажу однієї акції 57,6 грн. (60,0 – 60,0 * 0,04). Тому що дивіденд встановлений у розмірі 10,0 грн., по формулі знаходимо:

K ps1 = 10/57,6 = 17,361.

Щоб отримати наступні 30 тис. грн., підприємство повинне знизити ціну однієї акції до 55,0 грн. Доход від продажу акції складе 52,8 грн. (55,0 – 55,0 * 0,04). Витрати по залученню капіталу складуть:

K ps2 = 10/52,8 = 18,939%

в) ціна звичайного акціонерного капіталу (Kes)

Для перебування ціни звичайного акціонерного капіталу скористаємося моделлю Гордона (7.1). Для першої емісії (107 тис. грн.) отримуємо:

Kre = 80/40*(1-0,04)+0,01=2,093%

Ціна наступних 107 тис. грн. буде дорівнювати: Kre = 80/32*(1-0,04)+0,01=2,614%

г) ціна нерозподіленого прибутку (Kre)

Ціна нерозподіленого прибутку дорівнює ціні акціонерного капіталу без обліку витрат на емісію. З двох розрахованих раніше цін Kes1 і Kes2 варто вибрати першу, тому що вона відноситься до того випуску акцій, що піде відразу за використанням нерозподіленого прибутку. Скорегувавши її на величину витрат по емісії, отримаємо:

Kre = 80/40+0,01=2,01%

2. Визначення структури капіталу і точок зламу графіка WACC: а) структура капіталу

Підприємство використовує маржинальне зважування, тому варто розрахувати питому вагу знову залучених джерел ресурсів. Усього підприємство планує одержати 27322 тис. грн., у тому числі: власний капітал на суму 27152 тис. грн. (26938 тис. грн. – нерозподілений прибуток і 214 тис. грн.

– звичайні акції); привілейований акціонерний капітал на суму 50 тис. грн.; позиковий капітал на суму 120 тис. грн. Амортизаційні відрахування (3726 тис. грн.) на даному етапі розрахунків не враховуються, тому що їх величина не впливає на середню ціну капіталу. Отже, маржинальна структура капіталу характеризується такими даними:

частка власного капіталу (we) – 99,38% (27152 / 27322);

частка привілейованих акцій (wps) – 0,18% (50/ 27322); частка позикового капіталу (wd) – 0,44% (120 / 27322).

б) перебування точок зламу графіку WACC

У точках зламу (BPi) відбувається збільшення середньої ціни капіталу в результаті заміни менш дорогого джерела більш дорогим. Кожна така точка буде знаходитися наприкінці інтервалу, на якому середня ціна капіталу постійна. Перший перелом графіка WACC відбудеться після того, як підприємство вичерпає нерозподілений прибуток і перейде до зовнішнього фінансування за рахунок випуску звичайних акцій, тому що плановий обсяг нерозподіленого прибутку дорівнює 26938 тис. грн., а питома вага власного

115

капіталу (we) 99,38%, BP1 = 27210 тис. грн. (26938/0,99). Аналогічним образом знайдемо інші точки перелому, не вказуючи поки їх порядкових номерів, тому що на графіку вони будуть відбиті не по черговості їх розрахунку, а в міру зростання абсолютної величини:

- - друга емісія акцій відбудеться після того, як підприємство витратить 26938 тис. грн. нерозподіленого прибутку і 100 тис. грн. доходів від першої емісії. Загальна сума менш дорогого власного капіталу складе 27038

тис. грн. (100 + 26938). BP = 27311 тис. грн. (27038 / 0,99);

-- друга емісія привілейованих акцій буде здійснена в міру вичерпання капіталу, отриманого від першої емісії (20 тис. грн.). У загальному обсязі капіталу питома вага привілейованих акцій складає 0,18%, тому BP буде дорівнювати 11111 тис. грн. (20/0,0018);

-- випуск облігацій з більш високою купонною ставкою (15%) піде за використанням 70 тис. грн., отриманих від першої емісії. Частка позикового капіталу (wd) дорівнює 0,44%, отже BP складе 15909 тис. грн. (70/0,0044).

Усього на графіку буде чотири точки зламу WACC. Упорядкувавши їх по зростанню абсолютної величини, отримаємо:

BP1 = 27210 тис. грн.; BP2 = 27311 тис. грн.; BP3 = 11111 тис. грн.; BP4 = 15909 тис. грн.

3. Розрахунок граничних значень WACC:

Наявність чотирьох точок зламу означає, що на графіку WACC буде 5 горизонтальних відрізків: від 0 до 27,210; від 27,210 до 27,311; від 27311 до 11111; від 11111 до 15,909; від 15,909 до 50 тис. грн. Розрахуємо середню ціну капіталу для кожного з них, використовуючи формулу (7.5).

На першому інтервалі власний капітал буде представлений у вигляді нерозподіленого прибутку, ціна якої дорівнює 2,01%. Ціна привілейованого акціонерного капіталу на цьому інтервалі складе 17,361%, а ціна позикового капіталу – 8,995%

WACC1= 2,01%*0,99+17,361%0,0018+8,995%*0,0044=2,061%

На другому інтервалі відбудеться перехід від використання нерозподіленого прибутку до першої емісії звичайних акцій. Власний капітал тепер буде представлений акціонерним капіталом, ціна якого складе 2,093%. Інші складові середньої ціни залишаються незмінними

WACC2 = 2,093%*0,99+17,361%*0,0018+8,995%*0,0044=2,143%

На третьому інтервалі підприємство вичерпає можливості фінансування за рахунок більш дешевого позикового капіталу і почне випускати облігації з більш високою купонною ставкою. Ціна позикового капіталу на цьому етапі складе 11,14%. Інші елементи вираження будуть такими ж, як і на другому інтервалі

WACC3 = 2,093%*0,99+17,361%*0,0018+11,14%*0,0044=2,143%

На четвертому інтервалі підприємство здійснить другу емісію привілейованих акцій, що обійдеться йому дорожче, ніж перша. Ціна залученого таким чином капіталу складе 18,939%. Ціни власного і позикового

116

капіталу не зміняться в порівнянні з попереднім інтервалом

WACC4 = 2,093%*0,99+18,939%*0,0018+11,145%*0,0044=2,155%

На останньому, п'ятому інтервалі відбудеться друга емісія звичайних акцій. У результаті цього різко збільшится ціна власного капіталу – до 2,614%. Ціни інших джерел капіталу залишаться такими ж, як і на четвертому етапі

WACC5 2,614% 0,99 18,939% 0,0018 11,14% 0,0044 2,671%.

4. Побудова графіків WACC:

На рис. 7.6 представлений графік WACC, побудований за даними попередніх розрахунків.

WACC

%

2,65

2,55

2,50

2,45

2,40

2,35

2,30

2,25

2,20

2,15

2,10

2,05	10	30	50	Vкапіталу, тис. грн.
2,00

0

Рис.7.6. Графік WACC без обліку амортизаційних відрахувань.

На ньому знайшли відображення всі 5 інтервалів і 4 точки зламу. Як добре видно на графіку, найбільш різкий стрибок ціни капіталу відбувається в його правій частині, при переході підприємства до найдорожчого джерела фінансування – другої емісії звичайних акцій – ціна якого перевищує 2,67%. Безумовно, підприємство повинне мати дуже вагомі причини для того, щоб погодитися залучати настільки дорогий капітал. Єдиною підставою для подібного рішення може бути лише наявність у підприємства інвестиційних проектів, очікувана прибутковість яких вище ціни капіталу, залученого для фінансування цих проектів.

На рис. 7.6 не відбиті амортизаційні відрахування в сумі 3726 тис. грн. Ціна цього джерела дорівнює WACC1 (2,061%).

Щоб відбити амортизацію на графіку (рис. 7.7), потрібно збільшити крайній лівий горизонтальний інтервал на величину, що відповідає сумі 3726 тис. грн. Одночасно на цю ж саму величину зрушиться вправо графік. Тепер загальний бюджет капіталовкладень складає 53,726 тис. грн., а обсяг ресурсів, доступних підприємству до першої емісії звичайних акцій дорівнює 30,936 тис.

117

грн. Слід зазначити, що змінилося становище графіка тільки відносно осі абсцис. Координати по осі ординат залишилися незмінними. Ціна амортизації як джерела капіталу дорівнює його середній ціні і тому не може вплинути на зміну WACC.

Для наочного представлення розрахунку середньої ціни капіталу побудуємо структурно-логічну схему.

Фінансовий ліверидж

Розуміння природи інвестиційного ризику й уміння оцінювати його величину важливо не тільки для інвестора, але і для фінансового менеджера підприємства. Величина β-коефіцієнта конкретної компанії служить для інвестора орієнтиром при визначенні їм рівня бажаної прибутковості по цінних паперах цієї компанії. Для фінансового менеджера ставка сплачуваного доходу означає ціну залучення капіталу. Тому, плануючи джерела фінансування інвестицій, він зобов'язаний враховувати ринкову оцінку ризику своєї компанії. У співставленні параметри прибутковості емітованих цінних паперів виявляються вище чи нижче тих, які були схвалені ринком. Це буде означати непомірно високу ціну нового капіталу чи неможливість розмістити цінні папери через їхню низьку прибутковість. Ризик конкретного цінного папера цікавить інвестора тільки як фактор зміни загального ризику портфеля. При необхідності даний ризик може бути диверсифікований, якщо цього буде недостатньо, інвестор може просто позбутися від занадто ризикованої на його погляд папера. Фінансовий менеджер знаходиться в якісно іншій ситуації – його “портфель” складається з одного тільки підприємства, позбутися від якого він може лише втративши свою роботу. Він зобов'язаний чітко представляти причини, що обумовили ту чи іншу ринкову оцінку ризику, яка властива даній компанії.

WACC

%

2,65

2,55

2,50

2,45

2,40

2,35

2,30

2,25

2,20

2,15

2,10	10	30	50	Vкапіталу, тис. грн.
2,05
2,00

Рис. 7.7. Графік WACC з урахуванням амортизаційних відрахувань.

118

Як видно зі схеми на рис. 7.5, поряд із зовнішніми факторами (валютний ризик, ризик процентної ставки й ін.), існують внутрішні передумови чи збільшення зниження ризику підприємства: підприємницький (діловий) і фінансовий ризики. Під підприємницьким розуміється ризик неотримання операційного прибутку (прибутку до сплати відсотків по кредитах і податку на прибуток). Однією з характеристик цього ризику є операційний ліверидж – фінансовий ризик поєднаний з можливістю неотримання чистого прибутку до сплати податку на прибуток, але після виплати відсотків. Одним з вимірників ризику такого роду є фінансовий ліверидж чи ефект фінансового важеля. Порівнявши між собою формули визначення операційного прибутку і чистого прибутку до оподатковування, можна зробити висновок, що додатковим фактором ризику у випадку фінансового лівериджа виступає загальна сума відсотків за кредит:

Приб. (p v)*q Fo 1.	(7.6)
E 1 (p v)*q Fo	(7.7)

де Приб – операційний прибуток;

E-I – чистий прибуток до сплати податку на прибуток; p – ціна 1 виробу;

v – перемінні витрати на 1 виріб; q – обсяг продажу;

FО – постійні операційні витрати; I – сума відсотків за кредит.

Очевидно, що сума процентних платежів збільшується в міру росту питомої ваги позикового капіталу в загальній структурі джерел фінансування підприємства. Отже, фінансовий ліверидж відбиває ступінь залежності

підприємства від кредиторів, тобто величину ризику втрати платоспроможності. Чим вище фінансовий ліверидж, тим вище ризик:

-по-перше, неотримання чистого прибутку, а по-друге – банкрутство підприємства;

-з іншого боку, фінансовий ліверидж сприяє підвищенню рентабельності власного капіталу: не вкладаючи в підприємство додатковий власний капітал (він заміщається позиковими коштами), власники отримують велику суму чистого прибутку, “зароблену” позиковим капіталом. Крім цього підприємство отримує можливість скористатися “податковим щитом”, тому що на відміну від дивідендів по акціях сума відсотків за кредит віднімається з загальної величини прибутку, що підлягає оподатковуванню. Однак, щоб скористатися перевагами фінансового лівериджа, підприємству необхідно виконати обов'язкову умову – заробити операційний прибуток, достатній, як мінімум, для покриття процентних платежів по позикових коштах.

Як постійна величина стосовно операційного прибутку, сума відсотків виконує приблизно ту ж функцію, що і сума фіксованих витрат у випадку операційного лівериджа: у точці її покриття виникає чистий прибуток і, чим

119

вище плата за кредит, тим швидше росте чистий прибуток на одну акцію в межах точки покриття. В міру зниження операційного прибутку, величина чистого доходу кожного акціонера також буде зменшуватися непропорційно швидко. Збільшення частки позикового капіталу створює ефект важеля, що діє в обох напрямках – як вбік підвищення чистого прибутку на одну акцію, так і убік її зниження. Примушуючи керівництво підприємства збільшувати його фінансову залежність від кредиторів, власники цілком приймають на себе додатковий фінансовий ризик: відсотки по кредиту повинні бути сплачені незалежно від результатів роботи, а виплата дивідендів відбувається тільки з чистого прибутку, що підприємство може і не отримати. Крім того, у випадку банкрутства підприємства, кредитори будуть мати переваги в порівнянні з акціонерами на отримання своєї частки в його майні. Власники виявляться останніми в черзі претендентів на залишкову вартість ліквідованого підприємства. Настільки значне підвищення ризику акціонерів компенсується більш високим рівнем рентабельності власного капіталу, що забезпечить підприємство у випадку благополучного результату.

Таблиця 7.5 Зміна чистого прибутку до сплати податку на 1 акцію стосовно

операційного прибутку

		Підприємство 1			Підприємство 2
	Частка	Операційний	Чистий	Частка	Операційний	Чистий
			прибуток
	позички,	прибуток,		позички,	прибуток,	прибуток на
			на 1 акцію,
	%	тис. грн.	грн.	%	тис. грн.	1 акцію, грн.
	10,0	-1000	-0,22	0,5	-1000	-3,42
	10,0	0	-0,02	0,5	0	-1,62
	10,0	500	0,08	0,5	500	-0,72
	10,0	1000	0,18	0,5	1000	0,18

На графіку (рис. 7.7) можна бачити, що чистий прибуток на одну акцію другого підприємства росте швидше, ніж першого, щодо операційного прибутку. Тобто у випадку зростання операційного прибутку на один відсотковий пункт, чистий прибуток на одну акцію в другого підприємства збільшиться значно швидше. Точно так само вона буде швидше знижуватися при зменшенні операційного прибутку на один пункт.

Кількісний вплив ефекту фінансового важеля прийнято вимірювати відношенням суми операційного прибутку до величини чистого прибутку до оподатковування:

L		Приб.			Приб.	(7.8)
фін.важ..		Приб. 1			Е 1

Наприклад, у підприємства, що одержало операційний прибуток 10 млн. грн., і сплатило 2 млн. грн. відсотків за кредит, фінансовий леверидж складе

120

1,25 (10 / (10 – 2)). Якщо ж ступінь фінансової залежності підприємства була в 3 рази вище, тобто йому довелося заплатити 6 млн. грн. процентних платежів, ефект фінансового важеля буде дорівнювати 2,5 (10 / (10 – 6)). У першому випадку збільшення операційного прибутку на один відсотковий пункт забезпечить власникам зростання чистого прибутку до оподатковування в розрахунку на одну акцію на 1,25 пункту, у другому – на 2,5 відсоткового пункту. Настільки ж швидко будуть знижуватися доходи власників у випадку зниження операційного прибутку.

Вплив фінансового лівериджа “накладається” на ефект операційного важеля. Загальний ризик підприємства різко зростає, якщо й операційний і фінансовий ліверидж мають значення вище одиниці. Добуток двох цих показників називається загальним чи комбінованим лівериджем

L

комб

L

опер.

*L

фін.важ.

М

*

Приб.

(p v)*q

(7.9)

Приб.

(p v)*q F

1

Е 1

0

Тобто, комбінований ліверидж підприємства, що має операційний ліверидж 1,7 і фінансовий ліверидж 1,5, складе 2,55 (1,7 * 1,5). Для підприємства, операційний ліверидж якого дорівнює 3, а фінансовий 0,4, загальний ліверидж буде помітно нижче: 1,2 (3 * 0,4). Розуміння змісту і механізму дії ефектів фінансового й операційного важелів дає фінансовому менеджеру можливість управляти внутрішнім ризиком свого підприємства, сприяючи тим самим зниженню ціни капіталу, залученого на фінансовому ринку.

Величина операційного і фінансового ризиків не може не впливати на загальний інвестиційний ризик цінних паперів підприємства. Навіть на слабоефективних ринках у всіх інвесторів існує можливість отримати фінансову звітність підприємства і розраховувати показники, що їх цікавлять. Зв'язок між комбінованим лівериджем і β-коефіцієнтом фірми може бути виражено таким рівнянням:

	i	* i*m		(7.10)
		m
де σi – стандартне відхилення прибутку на 1 акцію підприємства i;

ρi,m – коефіцієнт кореляції між рівнем прибутку на 1 акцію підприємства i і прибутковістю ринку в цілому;

σm – стандартне відхилення прибутковості ринку.

Зв'язок між β-коефіцієнтом і фінансовим лівериджем виражається

формулою:
L	*(1	D	).	(7.11)
		S

де βL – β-коефіцієнт підприємства, що має позики ( Leveraged); βU – β-коефіцієнт підприємства, що не має позик ( Unleveraged);

D – ринкова ціна всіх боргових цінних паперів підприємства (у тому