конспект%20лекций%20ФМ

181

Коефіцієнт часткової участі обігового капіталу показує долю обігових активів у балансі підприємства

	Коефіцієнт		Обігові активи .		(10.29)
	часткової участі
			Валюта балансу

обігового капіталу

У чисельнику — ІІрА (рядок 260). У знаменнику — рядок 280 або 640.

Нормальне значення показника — близько 0,5.

Коефіцієнт часткової участі грошового капіталу. Економічний зміст коефіцієнта — показати долю коштів у балансі підприємства.

	Коефіцієнт		Обігові активи у грошах .		(10.30)
	часткової участі
			Валюта балансу

грошового капіталу

У чисельнику — ІІрА, рядки 230+240. У знаменнику — рядок 280 чи 640.

Нормальне значення показника — близько 0,2.

Коефіцієнт поточної заборгованості має мету показати, чи має підприємство можливість у більшому ступені використовувати чужі кошти, що йому вже не належать, але ще якийсь час знаходяться в господарському обороті

	Коефіцієнт		Дебіторська заборгованість .		(10.31)
	поточної
			Поточні зобов' язання

заборгованості

У чисельнику — ІІрА, рядки 160+...+210. У знаменнику – IVрП, рядки

530+...+610.

182

Нормальне значення коефіцієнта — ледве менше одиниці (тоді фірма має таку можливість). У противному випадку інші підприємства в більшому ступені користуються ресурсами Вашого підприємства, чим Ви — чужими. Але слід пам’ятати про почуття міри в цьому питанні!

Крім цього, необхідно пам’ятати і про балансові пропорції, про які мова йшла вище. Вони повинні розглядатися і як коефіцієнти. Необхідно співвідносити величину в активі з відповідною величиною в пасиві.

У загальному виді аналіз фінансової звітності можна подати у вигляді таблиці (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Показники аналізу діяльності підприємства.

Оптималь

№

Показники

Вихідні данні

не

значення

1. Показники платоспроможності

1

Коефіцієнт

Основні кошти та інші

ІрА р080

більше 1

Запаси

р.100 ... 140ІІрА

загальної

позаобігові активи

ІІІрП р.480 р.500ІVрП

Довгострокові

Короткострокові

платоспроможності

кредити і позики

кредити і позики

2

Коефіцієнт

Власні джерела фінансування

ІрП р.380

більше 0,5

незалежності

Валюта балансу

280 або 640р.

3

Коефіцієнт

Власні джерела фінансування

ІрП р.380

більше 1

ІІІрП р.480 р.500ІVрП

Довгострокові

Короткострокові

фінансування

кредити і позики

кредити і позики

4

Коефіцієнт

Залучений капітал

р.530 ... 610ІVрП

менше 1

залученого

Власний капітал

ІрП р.380

капіталу

5

Власні

Довгострокові та середньо

ІрП р.380

0,85 – 0,9

Коефіцієнт

кошти

строкові кредити

ІІІрП р.480

покриття

Валюта балансу

280 або 640р.

інвестицій

6

Рамбурсна

Спроможність самофінансування

0,3

спроможність

Ф№2 р.220 225

Позикові кошти

(1й варіант)

Ф№2 р.260 Ф№3 р.200

Чистий

Амортизаційні

Сума продажу

ІІІрП р.480 р.500ІVрП

прибуток

відрахування

майна

Позикові кошти

183

7

Співвідношення

Позикові кошти

ІІІрП р.480 р.500ІVрП

3,3

позикових коштів

Ф№2 р.220 225

Спроможність самофінансування

і спроможності

Ф№2 р.260 Ф№3 р.200

самофінансування

8

Рамбурсна

Позиковікошти

ІІІрП р.480 р.500ІVрП

чим менше,

тим краще

спроможність

Доходвід реалізації

Ф№2 р.010 130

(2 й варіант) (А)

9

Співвідношення спроможності

Спроможність самофінансування

Ф№2 р.220 225

самофінансування та

Ф№2 р.260 Ф№3 р.200

Валові доходи Власний капітал

доданої вартості

Ф№2 р.010 ІрП р.380

2. Показники кредитоспроможності

1

Коефіцієнт

Довгострокові кредити і позики

ІІІрП р.480

менше 1

довгострокових

Власний капітал

ІрП р.380

кредитних вкладень

2

Коефіцієнт

Корокострокові кредити і позики

р.500ІVрП

менше 1

короткострокових

Власний капітал

ІрП р.380

кредитних вкладень

3

Рамбурсна

Сумасплаченихвідсотківпо кредитах

Ф№3 р.130

чим менше,

тим краще

спроможність

Доходвід реалізіції

Ф№2 р.010 130

(2 й варіант) (Б)

3. Показники рентабельності

1

Рентабельність

Прибутоквід реалізації

Ф№2 р.100

продажу (А)

Обсяг реалізації

Ф№2 р.010

2

Рентабельність

Чистий прибуток

Ф№2 р.220

продажу (Б)

Обсяг реалізації

Ф№2 р.010

3

Рентабельність

Прибуток звітного періоду

Ф№2 р.220

фірма

активів

Активи підприємства

ІрА р.080 ІІрА р.260

прагне, щоб

дані

4

Рентабельність

Чистий прибуток

Ф№2 р.220

показники

власних капітальних

Основні кошти підприємства

ІрА р.030

вкладень

зростали

5

Норма доходності

Чистий прибуток

Ф№2 р.220

на власний капітал

Власний капітал

ІрП р.380

6

Коефіцієнт

Чистий прибуток Амортизаційні відрахування

Ф№2 р.220 225

Ф№2 р.260

чистого виторгу

Обсяг реалізації

Ф№2 р.010

7

Коефіцієнт

Власні обігові кошти

ІрП р.380 ІрА р.080

бажано

в

маневреності

межах 0,5

Власні кошти

ІрП р.380

власних коштів

8

Коефіцієнт

Накопичена амортизація

Ф№2 р.260

накопичення

Первісна вартість основних коштів

ІрА р.031

амортизації

184

9

Основні кошти

Виробничі

ІрА р.010 ІІрА р.100

стабільно

Коефіцієнт реальної вартості

запаси

основних та матеріальних обігових коштів

ІрА р.080 ІІрА р.260

Активи підриємства

у майні підприємства

4. Показники ліквідності

1

Загальний

Обігові кошти

2 – 2,5

(обігові активи)

ІІрА р.260

коефіцієнт

Короткострокові

Розрахунки та

покриття

позикові коштии

ІVрП р.620

інші пасиви

(короткострокові пасиви)

2

Коефіцієнт

Обігові кошти

Короткострокові

ІІрА р.150 220

0,2 – 0,25

у грошах

230 240

абсолютної

фінансові вкладення

Короткострокові пасиви

ІVрП р.620

ліквідності

3

Проміжний

Дебіторська заборгованість

ІІрА р.160 170 180

0,7 – 0,8

коефіцієнт

190 200 210

Короткострокові пасиви

покриття

ІVрП р.620

4

Коефіцієнт

Позаобігові активи

ІрА р.080

у межах 0,5

часткової участі

Валюта балансу

280 або 640р.

основного капіталу

5

Коефіцієнт

Обігові активи

ІІрА р.260

близько 0,5

часткової участі

Валюта балансу

280 або 640р.

обігового капіталу

6

Коефіцієнт

Обігові активи у грошах

ІІрА р.230 240

близько 0,2

часткової участі

Валюта балансу

280 або 640р.

грошового капіталу

7

Коефіцієнт

Дебіторська заборгованість

ІІрА р.160 170 180

ледве

поточної

190 200 210

менше 1

Поточні зобов'язання

заборгованості

ІVрП р.530 ... 610

Проведемо аналіз фінансових звітів ВАТ «Фірма „Меблі». Розрахуємо всі зазначені показники (табл. 10.2 – 10.5).

Таблиця 10.2

Показники платоспроможності ВАТ «Фірма „Меблі».

№	Показники платосроможності	2005 р.	2006 р.
1	Коефіцієнт загальної платоспроможності	28,1	34,4
2	Коефіцієнт незалежності	0,64	0,31
3	Коефіцієнт фінансування	20,09	21,33
4	Коефіцієнт залученого капіталу	0,44	2,11
5	Коефіцієнт покриття інвестицій	0,67	0,33
6	Рамбурсна спроможність (1-й варіант)	2,7	1,48
7	Співвідношення позикових коштів і спроможності	0,37	0,67

			185
	фінансування
8	Рамбурсна спроможність (2-й варіант) (А)	0,04	0,015
9	Співвідношення спроможності фінансування і
	доданої вартості	0,47	0,03

Виходячи з розрахованих показників, можна сказати таке. Загальна платоспроможність підприємства достатньо висока: у 2005 р. вона значно перевищила 1, а у 2006 р. значення цього показника збільшилось. Це є позитивним моментом в діяльності ВАТ «Фірма „Меблі». Коефіцієнт незалежності зменшився удвічі, що свідчить про зменшення долі власних коштів у балансі і є негативним наслідком роботи. Коефіцієнт залученого капіталу свідчить про неспроможність ВАТ «Фірма „Меблі» покривати власним капіталом поточні зобов’язання. Коефіцієнт покриття інвестицій показує, що до 2006 р. підприємство за рахунок своїх джерел фінансувало тільки 33% активу. Ці цифри наводять на тривожні думки.

Коефіцієнт фінансування показує, що підприємство покриває власними коштами позикові. Можна сказати, що реалізується принцип самофінансування. Перший варіант рамбурсної спроможності показує, що значний обсяг заборгованості підприємства покритий джерелами самофінансування підприємства. Розрахунок другого варіанту цього показника свідчить про те, що частина доходу від реалізації, яку підприємство відволікає на відшкодування заборгованості по позикових коштах, значно зменшилася. Це є позитивним результатом діяльності ВАТ «Фірма „Меблі».

Таблиця 10.3

Показники кредитоспроможності ВАТ «Фірма „Меблі».

№	Показники кредитоспроможності	2005 р.	2006 р.
1	Коефіцієнт довгострокових кредитних вкладень	0,049	0,047
2	Коефіцієнт короткострокових кредитних вкладень	-	-
3	Рамбурсна спроможність (2й варіант) (Б)	0,012	0,005

Значення коефіцієнту довгострокових кредитних вкладень свідчить про те, що підприємство спроможне покривати своїм власним капіталом довгострокові кредити і позики та відсотки по них. Короткострокових кредитів ВАТ «Фірма „Меблі» не має. Рамбурсна спроможність показує, що зменшилась витрати на виплату відсотків по кредитах.

186

Таблиця 10.4

Показники рентабельності ВАТ «Фірма „Меблі».

№	Показники рентабельності	2005 р.	2006 р.
1	Рентабельність продажу (А)	0,07	0,01
2	Рентабельність продажу (Б)	0,07	0,003
3	Рентабельність активів	0,055	0,003
4	Рентабельність власних кап. вкладень	0,07	0,008
5	Норма доходності на власний капітал	0,086	0,01
6	Коефіцієнт чистого доходу від реалізації	0,1	0,02
7	Коефіцієнт маневреності власних коштів	- 0,29	- 0,46
8	Коефіцієнт накопичення амортизації	0,01	0,015
9	Коефіцієнт реальної вартості основних та
	матеріальних обігових коштів у майні підприємства	0,06	0,03

З розрахунків ми бачимо, що рентабельність продажу значно зменшилась. Це є негативним наслідком діяльності. Рентабельність активів показує, що підприємство отримало менше прибутку з кожної гривні активів. Щодо рентабельності власних капітальних вкладень, то підприємство тримало менше чистого прибутку з кожної гривні основних коштів. Коефіцієнт чистого доходу від реалізації теж значно зменшився. Коефіцієнт маневреності говорить про те, що ступінь мобільності використання власних коштів підприємства скоротилась майже удвічі.

Коефіцієнт накопичення амортизації показує, що частка первісної вартості основних коштів, що погашена амортизаційними відрахуваннями, збільшилась. Останній коефіцієнт цієї групи показників теж змінився: його значення зменшилось удвічі. А так як бажано, щоб його величина була стабільною, це теж свідчить про негативні наслідки діяльності підприємства.

Таблиця 10.5

Показники ліквідності ВАТ «Фірма „Меблі».

№	Показники ліквідності	2005 р.	2006 р.
1	Загальний коефіцієнт покриття	0,53	0,81
2	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,008	0,003
3	Проміжний коефіцієнт покриття	0,29	0,71
4	Коефіцієнт часткової участі основного капіталу	0,83	0,46
5	Коефіцієнт часткової участі обігового капіталу	0,17	0,54
6	Коефіцієнт часткової участі грошового капіталу	0,00026	0,00054
7	Коефіцієнт поточної заборгованості	0,33	0,72

Загальний коефіцієнт покриття та коефіцієнт абсолютної ліквідності, що розраховані за даними ВАТ «Фірма „Меблі», мають дуже далекі значення від оптимального. Проте проміжний коефіцієнт покриття значно збільшився, в результаті чого значна частина короткострокових зобов’язань може бути погашена за рахунок дебіторської заборгованості. Значення коефіцієнтів

187

часткової участі основного та обігового капіталу теж наблизилися до оптимального рівня, а коефіцієнт часткової участі грошового капіталу хоча і збільшився, але його величина ще далека від нормального значення. Коефіцієнт поточної заборгованості теж знаходиться на шляху до оптимального значення – його величина зросла більше ніж вдвічі.

Таким чином, виходячи з отриманих показників, можна зробити такі висновки. Взагалі діяльність ВАТ „Фірма „Меблі” протягом 2005 – 2006 рр. була не дуже продуктивною. Це обумовлено тим, що практично всі показники рентабельності та декілька коефіцієнтів платоспроможності і ліквідності підприємства мали негативні зміни.

Проте не всі показники мали такі зміни. Деякі показники платоспроможності та майже всі показники ліквідності підприємства мають позитивні зміни. Крім того, показники кредитоспроможності свідчать про те, що підприємство має можливість оплачувати кредити й позики величиною власного капіталу. Отже, підприємство повинне спрямувати свої зусилля на підвищення рентабельності та підтримку на інших показників на існуючому рівні.

Змістовий модуль IV Стратегія фінансового менеджменту.

ТЕМА 11. ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ.

11.1.Фінансове планування (загальні поняття).

11.2.Бюджетування (основні поняття, механізм).

11.3.Способи законного зниження податкових виплат.

11.4.Планування дебіторської і кредиторської заборгованостей і їх роль у фінансовому плануванні і бюджетуванні.

Ключові слова: бюджетування, фінансове планування, профіт-центр, венчурцентр, центр витрат, дебіторська заборгованість. кредиторська заборгованість, центр фінансової відповідальності, центр фінансового обліку, „податковий щит”

Перелік рекомендованої літератури: 1, 2, 3, 5, 6, 7, 9, 14, 17, 18, 20, 24, 25, 28, 30, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 41, 42, 43, 45, 46, 52, 54, 57, 59

11.1. Фінансове планування (загальні поняття).

Попередні розділи даної роботи були зв'язані з відповідями на основні питання фінансового менеджменту. Ми спробували зробити це з урахуванням тимчасового інтервалу (коротко- і довгострокового). Такий підхід дозволив сформулювати деякий алгоритм поведінки фірми з точки зору оптимізації її зовнішніх (стосовно неї) фінансових потоків. Наше підприємство, з огляду на стан зовнішнього і внутрішнього середовища фірми, могло реалізовувати свої

188

стратегічні цілі поведінки на ринку, підкріплюючи їх формулюванням стратегії

ітактики фінансового менеджменту. Сполучення стратегії і тактики фінансового менеджменту дозволило досягти стійкості становища фірми на ринку, безпосередньо зв'язаного з вибором фінансової стратегії і тактичних дій у рамках сформульованої стратегії. Матриця фінансових стратегій дала можливість аналізувати всі життєві процеси фірми в динаміці. Варто відзначити, що всі розглянуті вище питання проте “залишали осторонь” проблему раціоналізації внутрішніх фінансових потоків фірми. Предмет обговорення даного розділу — саме внутрішні фінансові потоки у фірмі і їх раціоналізація.

Такої проблеми не існує у фірмах, у яких немає відокремлення власності від функції (власність і менеджмент представлені в одному обличчі), у малих фірмах, де не можна спеціально “будувати” організаційні структури, розглянуті менеджментом як наукою і ринковою практикою (для цього може не бути необхідності в силу, наприклад, більш ніж скромного розміру підприємства).

Однак якщо мова йде про фірму, де мається поділ капіталу-власності і капіталу-функції, де складається й існує відома організаційна структура з рівнями прийняття рішень і співпідпорядкованості, то питання про раціоналізацію внутрішньофірмових фінансових потоків стає актуальним і самим безпосереднім чином “уплітається” у проблеми, що аналізуються фінансовим менеджментом як наукою і ринковою практикою.

Рішення цієї проблеми може позначитися на формулюванні фірмової стратегії і можливості її реалізації в остаточному підсумку, на тактику фінансового менеджменту фірми і багатьох інших аспектах, що складають поняття “успішно функціонуюча фірма”.

Раціоналізація внутрішньофірмових фінансових потоків може бути здійснена в результаті внутрішньофірмового фінансового планування і бюджетування. Керівники підприємства повинні уявляти собі, хто, скільки і як створює фінансові ресурси і споживає, наскільки цей процес є передбачуваним, наскільки він піддається корегуванню з боку менеджерів корпорації, як він сприяє реалізації фірмової стратегії.

Комусь може здатися деяким анахронізмом поява знову терміна “планування”. Однак це дуже небезпечна омана. Без цього фірма (і її керівництво) не знає, чим і коли вона може розпоряджатися. А як же тоді максимізувати прибуток чи закріплюватися на ринковому сегменті (чи освоювати новий?).

Зтеоретичної точки зору поставлене питання може вважатися дуже простим і очевидним (інша справа - практичне досягнення результату). З цим можна і погодитися, і не погодитися. З одного боку, дійсно, фінансове планування і бюджетування являють собою деяке балансування потоків доходів

івитрат фірми в цілому й основних її структурних ланок. Але, з іншого боку, чи можна це практично здійснити, коли відсутня точна інформація про внесок кожного підрозділу в доходи, витрати і прибуток підприємства (який, наприклад, внесок бухгалтерії, маркетингового відділу і т.д.).

Для відповіді на другу (і, імовірно, саму складну) частину питання ми

189

повинні розглянути організаційну структуру фірми і її фінансову структуру. Проблеми організаційної структури фірми аналізуються у відповідному

розділі менеджменту. Варто відзначити, що основні відкриття в цій галузі вже зроблені і можна сміло cтверджувати, що рішення даного питання поставлено на серйозну наукову основу. Опис усього різноманіття можливих форм організації виходить за межі проблем, досліджуваних у роботі, тому спеціально вони тут не розглядаються. Але нас буде цікавити проблема співвідношення організаційної і фінансової структур фірми.

Це означає, що ми повинні якось визначитися в питанні, наскільки організаційна структура відповідає структурі створення (виробництва) і споживання фінансових засобів у фірмі.

Така постановка питання, безумовно, ускладнює саме уявлення про структури в менеджменті. Ми повинні чітко визначити внесок кожного підрозділу в підсумковий результат фірми і відповідно до цього будувати свою політику фінансування таких підрозділів.

Для вирішення поставлених проблем виділяють центри фінансового обліку (ЦФО), центри фінансової відповідальності (ЦФВ), профіт-центри, венчур-центри і центри витрат. Такий підхід дозволить з достатнім ступенем точності визначити внесок кожного підрозділу компанії в загальний прибуток фірми, в загальні доходи і загальні витрати.

Центр фінансового обліку — структурний підрозділ чи група підрозділів, що здійснюють визначений набір господарських операцій і здатні впливати на прибутковість такої діяльності.

Центр фінансової відповідальності — структурний підрозділ чи група підрозділів, що здійснюють операції, кінцева мета яких — максимізація прибутку, здатні зробити безпосередній вплив на прибутковість і відповідати перед керівництвом фірми за реалізацію поставлених перед ними цілей і дотримання витрат, зв'язаних з своєю діяльністю.

Профіт-центр - структурний підрозділ чи група підрозділів, діяльність яких безпосередньо зв'язана з реалізацією одного чи декількох бізнесів-проектів фірми, що забезпечують одержання прибутку.

Венчур-центр — структурний підрозділ чи група підрозділів, які безпосередньо зв'язані з організацією нових бізнесів-проектів, прибуток від яких очікується у майбутньому.

Центр витрат — структурний підрозділ чи група підрозділів, що забезпечують підтримку й обслуговування функціонування профіт- і венчурцентрів і безпосередньо не приносять прибуток.

Уявляється очевидним, що таку роботу фірма зобов'язана робити, але слід пам'ятати, що і тут діє непорушний ринковий принцип співвіднесення результатів і витрат. Технічно можна зробити внутрішній облік з точністю до копійки по всіх структурних підрозділах підприємства, але яких витрат це потребує?! Чи стоїть овчинка вироблення? Знову встає принципове питання міри.

Менеджери компанії зобов'язані знати:

а) які підрозділи у переважній більшості створюють фінансові ресурси, а

190

які у переважній більшості споживають такі ресурси; б) розмір прямих витрат, зв'язаних з нормальним функціонуванням того

чи іншого структурного підрозділу; в) як буде змінюватися обсяг роботи підрозділу (отже, і витрати) у зв'язку

з реалізацією ринкової стратегії фірми; г) кількісний порядок величини непрямих витрат і спосіб їхнього

розподілу між підрозділами (у межах дилеми результат-витрати).

11.2. Бюджетування (основні поняття, механізм).

Досить часто в літературних джерелах поняття „бюджетування” та „планування” вживаються як синоніми, їх слід розрізняти: бюджетування зорієнтоване в основному на фіксацію та координацію показників у короткостроковому періоді, а планування – на прогнозування шляхів і засобів досягнення поставлених цілей як у коротко-, так і довгостроковій перспективі.

Сучасна система бюджетування повинна бути заснована на розробці і контролі виконання ієрархічно системи бюджетів.

Згідно із сучасними трактуваннями, бюджет – це сума коштів, які є в розпорядженні для виконання визначених функцій та проведення певних заходів у рамках загальнофірмового планування. Він може складатися у формі заданих показників, яких слід дотримуватися у плановому періоді. У бюджеті можуть відображатися як вартісні, так і кількісні показники планового періоду.

Усучасній літературі, присвяченій плануванню та бюджетуванню, розрізняють два основні види бюджетів: гнучкі та фіксовані. У гнучких бюджетах планові розрахунки затрат і фінансових результатів прив’язуються до обсягів виробництва та реалізації продукції, показники фіксованих бюджетів здебільшого не змінюються зі зміною обсягів виробництва.

Бюджетування – це система регулярного економічного управління і контролю за фінансовими ресурсами для досягнення економічної ефективності

ізміцнення фінансової стійкості підприємства, шляхом складання бюджетів витрат і доходів з урахуванням тактичних цілій кожної структурної одиниці з позиції стратегічних цілей підприємства в цілому. Тобто підприємству необхідно вирішити дві взаємозалежні задачі:

а) розмір надходження грошей, б) бюджет витрат.

Упершому випадку мова йде саме про надходження грошей, а не про розмір дебіторської заборгованості і можливих оплат клієнтами тих чи інших рахунків. Тільки ті гроші, що дійсно надійдуть (краще подумати, як укласти тимчасово вільні кошти, чим болісно шукати гроші на сплату витрат, що внесені в бюджет підприємства), повинні цікавити менеджера при вирішенні питання про складання фінансового плану чи бюджету фірми.

Бюджет витрат складається з визначення обов'язкових платежів (у першу чергу сплата кредиторської заборгованості, податкові платежі, виплата відсотків по кредитах і т.п.), виплати зарплатні співробітникам, закупівлі сировини, матеріалів і ін. При більш точному фінансовому плануванні має сенс