конспект%20лекций%20ФМ

221

фірми, що забезпечують одержання прибутку.

ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК - небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними фондами, селенговими компаніями в результаті підвищення процентних ставок, виплачуваних ними по притягнутих засобах, над ставками по наданих кредитах.

ПРОЦЕНТНА СТАВКА – кількісна міра відшкодування усіх моральних і матеріальних незручностей, що виникають у людини, яка розтається з грошовими знаками, надаючи їх у борг.

ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ – 1. Вкладення, які здійснюються безпосередньо у виробництво та збут певного виду продукції;

- 2. Вкладення, які забезпечують володіння контрольним пакетом акцій .

Р

РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ – довгострокові вкладення коштів в матеріальне виробництво, в матеріально – речові види діяльності.

РЕІНВЕСТУВАННЯ ПРИБУТКУ –не вилучення чистого прибутку власником з метою більш значного збільшення власного капіталу.

РЕНТА – див. ануїтет.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ (ПРИБУТКОВІСТЬ) ПІДПРИЄМСТВА –ефективність використання його капіталу.

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА - здійснення організаційно-

господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на підвищення конкурентноздатності підприємства та збільшення його вартості, здатних привести до фінансового оздоровлення, збільшення випуску продукції, підвищення ефективності виробництва. В період реструктуризації може відбуватись реорганізація підприємства, зміна форми управління, власності, організаційно-правової форми, здійснюватись погашення боргових зобов’язань.

РИЗИК УПУЩЕНОЇ ФІНАНСОВОЇ ВИГОДИ - ризик настання непрямого

(побічного) фінансового збитку (не одержаний прибуток) в результаті нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування) чи зупинки господарської діяльності.

РИЗИКОВІ (ВЕНЧУРНІ) ІНВЕСТИЦІЇ – капіталовкладення в країни, галузі, сфери, регіони, види діяльності, які характеризуються високим рівнем ризику, наприклад, фінансування знов створених галузей, видів діяльності які пановують ся, нових технологій.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ МАЙНОМ БОРЖНИКА - система мір щодо нагляду і контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження й ефективного використання майнових активів боржника і проведення аналізу його фінансового становища.

РОЗРАХУНКОВІ ОПЕРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА - операції підприємства з залученням банківських закладів, які здійснюються при виконанні поточних зобов’язань.

С

222

САМОСТРАХУВАННЯ - процес зниження підприємством власних ризиків, шляхом утворення резервних фондів.

САНАЦІЙНИЙ АУДИТ - поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств, який здійснюється на підприємствах. Що перебувають у фінансовій кризі. Основна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності господарської структури шляхом визначення глибини фінансової кризи та причин її виникнення, виявлення можливостей подолання кризи та експертизи наявної санаційної концепції.

САНАЦІЯ – система мір, що здійснюються під час ведення справи про банкрутство з метою попередження визнання боржника банкрутом і його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу і (чи) зміна організаційно-правової і виробничої структури боржника.

СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ - значення величини, розраховане методом середньої арифметичної, середньої геометричної або середньої хронологічної.

-СЕРЕДНЬОКВАДРАТИЧНЕ ВІДХИЛЕННЯ - іменована величина, яка виміряється в тих же одиницях, що і ознака, яка варіює і характеризує міру розкиду ознаки

-СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНА ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ - середня ціна, яку сплачує підприємство за використання сукупного капіталу, сформованого з різних джерел. Вона характеризує загальну суму добутку вартості залучення окремих видів капіталу на питому вагу кожного джерела в загальній сумі капіталу.

-СЕРЕДНЬО ОЧІКУВАНА ВЕЛИЧИНА ПРИБУТКУ - середньозваженє значення для всіх можливих результатів, де імовірність кожного результату використовується в якості частоти або ваги відповідного значення. Середнє очікуване значення вимірює результат, що ми очікуємо в середньому.

СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ – сукупність фізичних переміщень інформації, що дає можливість здійснити який-небудь процес, реалізувати якенебудь рішення.

СПЕКУЛЯТИВНІ РИЗИКИ - виражаються в імовірності одержати як позитивний, так і негативний результат.

СПЕЦІАЛЬНІ ВИДИ ВИТРАТ - виявляються у вигляді нанесення шкоди здоров'ю і життю людей, навколишньому середовищу, престижу підприємства, а також внаслідок інших несприятливих соціальних і морально-психологічних наслідків.

СПРАВЕДЛИВА (РИНКОВА) ВАРТІСТЬ – ймовірна ціна, по якій майно може бути продано на дату оцінки на відкритому конкурентному ринку при відсутності додаткових інвестиційних умов угоди між знаючими, зацікавленими і незалежними сторонами.

СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ РИЗИКУ - метод оцінки ризику,

заснований на тому, що ризик має матеріально виражену імовірність настання втрати, що спирається на статистичні дані. Головні інструменти методу – середнє очікуване значення, варіація, дисперсія, стандартне відхилення.

223

СТРАХОВА ПРЕМІЯ (ВНЕСОК)- плата за страховий ризик страхувальника страховику.

СТРАХОВА СУМА - грошова сума, на яку застраховані матеріальні цінності чи цивільна відповідальність. Життя, здоров’я страхувальника.

СТРАХУВАННЯ - це особливі економічні відносини. Для них обов'язкова наявність двох сторін: страховика і страхувальника. Страховик створює за рахунок платежів страхувальника грошовий фонд (страховий чи резервний фонд).

СТРОК ОКУПНОСТІ - показник фінансової оцінки інвестиційних проектів, який визначає число років, необхідних для того, щоб вкладені в проект кошти окупилися за рахунок прибутку, і представляє собою відношення суми інвестицій до річного чистого прибутку.

СТРУКТУРА КАПІТАЛУ - співвідношення власного і залученого капіталу на певний період.

СУБ'ЄКТ БАНКРУТСТВА (ДАЛІ - БАНКРУТ) - боржник, неспроможність якого виконати свої фінансові зобов'язання встановлено арбітражним судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи, юридичні особи (філії, представництва, відділення і т.д.);

СУБ’ЄКТ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ВІД ЛАТ. SUBJECT – ОСОБА,

СУБ’ЄКТ) – особа, яка здійснює інвестиційну діяльність, у тому числі іноземна, державна та міжнародна організації, інвестор, замовник, користувач робіт і об'єктів інвестиційної діяльності, постачальник, банківська, страхова і посередницька організація, інвестиційна біржа.

Т

ТИМЧАСОВА БАЗА – тривалість року, протягом якого нараховуються проценти, в днях.

ТОВАРНІ ОПЕРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА - операції підприємства, які пов’язані з формуванням у підприємства товарних запасів, запасів сировини та напівфабрикатів тощо.

ТРУДОВІ ВТРАТИ - втрати робочого часу, викликані випадковими, непередбаченими обставинами. У безпосередньому вимірі трудові втрати виражаються в людино-годинах, людино-днях або просто в годинах робочого часу.

У

УПРАВЛІНСЬКЕ РІШЕННЯ - рішення керівництва підприємства, пов’язане з поточною діяльністю.

Ф

ФАКТОРИНГ (ВІД АНГЛ. FACTOR – ПОСЕРЕДНИК) - продаж підприємством дебіторської заборгованості за зниженою ціною спеціалізованому банку або фінансовій організації з метою поповнення ліквідних складових оборотного капіталу.

ФІНАНСИ – сукупність методів і засобів покриття витрат, необхідний для реалізації економічного проекту.

ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ – діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного та запозиченого капіталу підприємства

224

ФІНАНСОВА ДОПОМОГА – надання багатими країнами грошової допомоги більш бідним країнам, без наступного відшкодування. Така допомога часто надається державам, регіонам, людям, які постраждали від стихійних лих, воєнних конфліктів.

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ – сукупність форм звітності, які зроблені на підставі даних фінансового обліку з метою надання загальної інформації про фінансове становище за звітній період у зручній та зрозумілій формі, що дає змогу приймати певні ділові рішення фінансово-експлуатаційні потреби.

Згідно Закону України кожне підприємство зобов’язано складати наступні фінансові звіти

П(С)БО№2 „Баланс” П(С)БО № 3 „Звіт про фінансові результати”

П(С)БО №4 „Звіт про рух грошових коштів” П(С)БО № 5 „Звіт про власний капітал”

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА - спроможність підприємства забезпечити фінансову діяльність за рахунок власних коштів, не допускаючи невиправданої кредиторської заборгованості. Та своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.

ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ - система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства і найефективніший шлях їх досягнення.

ФІНАНСОВІ АКТИВИ - різні фінансові інструменти, що належать підприємству або знаходяться в його володінні.

ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ - відносини, що виникають в процесі функціонування підприємства і пов’язані з рухом грошових коштів з використанням грошових фондів.

ФІНАНСОВІ ВТРАТИ - прямий грошовий збиток, зв'язаний з непередбаченими платежами, виплатою штрафів, сплатою додаткових податків, втратою коштів і цінних паперів. Крім того, фінансові втрати можуть бути при недоодержанні або неотриманні грошей з передбачених джерел при не поверненні боргів, несплаті покупцем поставленої йому продукції, зменшенні виручки внаслідок зниження цін на реалізовані продукцію і послуги.

ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ – інвестиції, які суб’єкт інвестиційної діяльності вклав в акції, облігації, та інші цінні папери.

ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА - операції підприємства, з суб’єктами фінансового ринку ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ – дані, які характеризують різні напрями

діяльності, які пов’язані з утворенням і користуванням грошових фондів та накопичення.

ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ – сукупність усіх видів грошових коштів, фінансових активів, котрими розпоряджається економічний суб’єкт, і які перебувають в його розпорядженні.

ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ – процес наукового обґрунтування, прогнозування руху фінансових ресурсів та відповідних фінансових відносин. ФІНАНСОВИЙ ЛІВЕРИДЖ –фінансовий механізм управління рентабельністю власного капіталу за рахунок оптимізації співвідношення

225

використовуваних власних та позикових фінансових коштів.

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ - з одного боку являє собою керовану систему, що має певні особливості і закономірності, а з іншого боку фінансовий менеджмент є керуючою системою.

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА - управління фінансовими відносинами через фінансові важелі (з допомогою фінансових методів) з метою підвищення ефективності господарювання підприємства.

ФІНАНСОВИЙ РИЗИК – ризик, який виникає у сфері відносин з банками та іншими фінансовими інститутами. Він пов’язаний з ймовірністю втрати якихось грошових сум або їх недоотримання.

ФІНАНСУВАННЯ – сукупність методів і засобів покриття витрат, необхідний для реалізації економічного проекту на безкоштовних умовах.

FIFO - використання товарів здійснюється за цінами їх первісного формування. ФОРФЕЙТИНГ (ВІД ФР. A` FORFAI – ЦІЛКОМ, ЗАГАЛЬНОЮ СУМОЮ) – це форма короткострокового кредитування експортних операцій банком або фінансовою організацією.

ФУНКЦІЇ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ - відтворювальна, розподільна,

контрольна.

Відтворювальна функція - визначення збалансованого співвідношення між динамікою матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях розширеного відтворення капіталу підприємств.

Розподільна функція фінансового менеджменту полягає у формуванні та використанні грошових фондів, оптимальному структуруванні капіталу, розробці і реалізації політики підприємства у галузі формування прибутку, його розподілу з метою забезпечення розширеного відтворення капіталу.

Контрольна функція фінансового менеджменту полягає у систематичному контролі за динамікою фінансових показників, становищем платіжної і розрахункової дисциплін.

Ф’ЮЧЕРС – це угода між продавцем і покупцем про постачання товару в майбутньому по узгодженій в теперішньому часі ціні.

Х

ХЕДЖУВАННЯ - метод зменшення ризику, який полягає у створенні зустрічних валютних, комерційних, кредитних і інших вимог і зобов'язань. Наприклад, між постачальником і покупцем.

Ц

ЦІНА КАПІТАЛУ – це повна прибутковість відповідного фінансового інструмента.

ЦІНА ОБЛІГАЦІЇ Номінальна ціна - надрукована на самій облігації і використовується як база для нарахування відсотків.

Викупна ціна – ціна продажу облігації ЦІННІ ПАПЕРИ – грошові або товарні документи, які надають їх власнику

майнові права та право на одержання певних грошових сум, доходів.

ЦЕНТР ВИТРАТ —структурний підрозділ чи група підрозділів, що забезпечують підтримку й обслуговування функціонування профіт- і венчурцентрів і безпосередньо не приносять прибуток.

226

ЦЕНТР ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ— структурний підрозділ чи група підрозділів, що здійснюють визначений набір господарських операцій і здатні впливати на прибутковість такої діяльності.

ЦЕНТР ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ — структурний підрозділ чи група підрозділів, що здійснюють операції, кінцева мета яких — максимізація прибутку, здатні зробити безпосередній вплив на прибутковість і відповідати перед керівництвом фірми за реалізацію поставлених перед ними цілей і дотримання витрат, зв'язаних з своєю діяльністю.

Ч

ЧИСТА КРЕДИТНА ПОЗИЦІЯ – різниця між сумою короткострокових і довгострокових кредитів банку і наявністю у підприємства коштів.

ЧИСТА ПРИВЕДЕНА ВАРТІСТЬ - інтегральний показник ефективності використання інвестованих коштів з урахуванням фактору інфляції.

ЧИСТІ АКТИВИ - характеризуються винятково власними джерелами формування тобто чисті активи підприємства сформовані лише засобами власного капіталу.

ЧИСТІ ІНВЕСТИЦІЇ - валові інвестиції за винятком сум амортизації основного капіталу.

ЧИСТИЙ ПРИБУТОК – це прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства.

ЧИСТИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК - різниця між валовими притоками і відтоками коштів за визначений період часу.

ЧИСТИЙ РИЗИК - можливість одержання збитку або нульового результату.

227

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1.Закон Украины «О ценных бумагах и фондовой бирже» от 18.07.1991 г.

2.Закон Украины «Об инвестиционной деятельности» от 18.09.1991 г.

3.Господарський кодекс К.: 2004 р.

4.Артеменко В. Г, Беллендир М. В. Финансовый анализ: Учебное пособие. – М.: Издательство “ ДИС”, НГАЭиУ, 1997. –128с

5.Баканов М.И., Шеремет А. Д. Теория анализа хозяйственной деятельности.

— М.: Финансы и статистика, 1998.

6.Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? – М.: Финансы и статистика, 1998. – 384с.

7.Бандурка О.М., Коробов М.Я. Финансовая деятельность предприятия:

Учебник. – К.: Лыбiдь,1998. – 312с.

8.Бакаєв Л. О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навч. посіб. – К.:

КНЕУ, 2000.– 151

9.Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.– К.:Ника – Центр, Эльга, 1999.– 528 с.

10.Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс.– К.:Эльга-Н, Ника

– Центр, 2001.– 448 с

11.Бизнес-план инвестиционного проекта / В. М. Попов, Л. П. Кураков, Г. В. Медведев и др. — М.: Финансы и статистика, 1997.

12.Богатин Ю.В., Швандар В. А. Инвестиционный анализ: Учебное пособие для вузов. М.: ЮНИТИ– ДАНА, 2000.– 286 с

13.Бочаров В. В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвестиций. — М.: Финансы и статистика, 1993. — 243 с

14.Бригхем Ю. Энциклопедия финансового менеджмента. Пер. с англ.- М.: «ИНФРА-М», 1996.-525.

15.Гитман Л., Джонк М. Основы инвестирования. Пер. с англ.– М.: Дело, 1997.– 218с.

16.Горемыкин В.А., Богомолов А.Ю. Бизнес-план: Методика разработки. 25 реальных образцов бизнес плана.-М.: «Ось-89», 2000.- 576 с.

17.Гридчина М. В. Финансовый менеджмент: Курс лекций.– К.: МАУП, 1999.– 136с.

18.Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. К.: Хвиля-

Прес, 2000.- 436 с.

19.Дамари Р.Финансы и предпринимательство: финансовые инструменты, используемые западными фирмами для роста и развития. Пер. с англ. – Ярославль: «Елень»,1999.-327с.

228

20.Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник України за

2000 р.

21.Зимин И. А. Реальные инвестиции. Учебное пособие.– М.: «ТАНДЕМ», 2000. – 304 с.

22.Золотогоров В.Г. Инвестиционное проектирование: Учебное пособие для вузов. Минск: ИП «Экоперспектива», 1998.-463 с.

23.Ізмайлова К. В. Фінансовій анализ: Навч. посіб.– К.: МАУП, 200.-152 с.

24.Игошин Н. В. Инвестиции. Организация управления и финансирование: Учебник для вузов.– М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999.– 413 с.

25.Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. / 2-е изд., пераб. и доп.– М.: Финансы и статистика, 1999.–512 с.

26.Мертенс А.В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории.- К.: Киевское Инвестиционное Агенство.1997.-415с.

27.Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений. Пер. с англ. – М.: «Банки и биржи», «ЮНИТИ», 1997.-438с.

28.Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 400с.

29.Покропивний С.Ф , Соболь .М., Швиданенко Г.О. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування. К.: КНЕУ, 1999. – 208 с.

30.Розенберг Дж. Инвестиции: Терминологический словарь. Пер. с англ. – М: «ИНФРА-М»,1996.-425с.

31.Рэдхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками. Пер. с англ.- «ИНФРА-М»,1997

32.Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. – Минск: ООО «Новое знание», 2000. – 688 с.

33.Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов.– Киев: Абсолют–В, Эльга, 1999.–304 с.

34.Сергеев И.В., Веретенникова И.И. Организация и финансирование инвестиций. - М.: «Финансы и статистика»,2000.-272с.

35.Фабоцци Дж. и др. Управление инвестициями. Пер. с англ.- М.: «Финансы и статистика», 2001.-987с.

36.Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. Посібник.– К.: МАУП, 1999.– 184 с.

37.Федоренко В., Г. Гойко А. Ф. Інвестознавство: Підручник– К.: МАУП, 2000.– 339 – 402 с.

8.Финансовые инвестиции и риск. — К.: Торгово-издат. бюро BHV,1994,

39.Финансы предприятий: Учебное пособие/Под ред. В.В. Буряковского. – Днепропетровск: Пороги, 1998. – 246с.

40.Холт Р. Основы финансового менеджмента. — М.: Дело, 1995.

41.Холт Р., Барнес С. Планирование инвестиций. Пер. с англ. – М.: «Дело ЛТД»,1994.-365 с.

42.Шарп У., Александер Г., Бейли Д. Инвестиции. — М.: Инфра-М, 1997.

43.Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. – К.: Знання–Прес, 2002– 535с.

229

44.Шеремет А.Д., Финансы предприятий. – М.: ИНФРА – М, 1999.- 343с. 45.Шеремет В.В., Павлюченко В.М., Шапиро В.Д. и др. Управление инвестициями: В 2-х томах. М.: Высшая школа, 1998 г. Т1– 416 с., Т2– 512 с. 46.Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия: Пер. с нем.- М.: Финансы и статистика, 1996.- 512с.

47.Дорошенко Т.В. Сутність інвестицій як економічної категорії. // Фінанси України. № 5 1999 г. – с 139.

48.Ластовченко І. В. Деякі фінансові аспекти інвестиційної діяльності підприємств. // Фінанси України. № 2, 2001 г. – с 105.

49.Сміян Л.С., Нікітін Ю.В. Економіко-правові механізми інвестиційної діяльності в Україні.// Право і економіка № 1, 2001 г. – с 55.

50.Золотарьов А., Кузькін Є., Волик І. Фактори зростання ефективності інвестицій у промисловості. // Економіка України. № 12, 2000 г. – с 31.

Допоміжна література

51.Фінанси підприємств: Підручник/ за ред. Проф.. Поддєрьогіна А.М. вид.3 – к.:КНЕУ,-2000 р.

52.Ковалёв В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.:”Финансы и статистика”, 2002.

53.Бланк И.А. Инновационный менеджмент, К.:ИТЕМ, 1995.

54.И.А. Гунина Характеристика принципов формирования и основных элементов механизма функционирования и развития экономического потенциала предприятия в современных условиях М.:Знание, 2000 55.Половцева Ф.П. Коммерческая деятельность: Учебник.- М.: ИНФРА -М, 2000.-248 с.

56.Уманский А.М. Основы экономики труда и управления трудовыми ресурсами: Учеб.пособие.- Луганск ИПС ДонГАСА, 2000.-214 с.

57.Горицкая Н.Г. Основные фонды и инвестиции. –К.: Техника, 2000.- 80с. – (Сер.”Бух. учет и фин.отчетность на основе Полонений (стандартов бух. учета)”)

58.Летников Н.С. Кадровый менеджмент на пороге 21 века: Учеб. пособие для студ. вузов, В.М. Лобас. –Макеевка: ДонГАСА, 2001.- 238с 59.Суховірський Б.І. Регіональна стратегія економічного розвитку України

(теоретичні та прикладні основи геоекономіки): Монографія. –К.: КНЕУ, 2000.- 154с.- 16-00.

60.Таркуцяк А.О. Фінансовий аналіз та управлінські рішення (на прикладі роботи вищого навчального закладу): Навч. посібник.-К.: Вид-во Європ. ун-ту. 2001р.- 201с