Стаття 135. Земельні торги

1. Земельні торги проводяться у формі аукціону.

(Частина перша статті 135 в редакції Законів №107-VI від 28.12.2007, N309-VI від 03.06.2008)

2. У земельних торгах можуть брати участь громадяни і юридичні особи, які сплатили реєстраційний та гарантійний внески і можуть бути покупцями відповідно до законодавства України.

(Частину третю статті 135 виключено на підставі Закону №309-VI від 03.06.2008)

3. Земельні торги можуть проводитися за рішенням суду.

До частини першої. За загальним правилом (якщо інше не встановлено законом), про­даж земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на конкурентних засадах, тобто на земельних торгах у формі аукціону (ст. 134 ЗКУ).

На даний час порядок проведення зміст поняття "земельний аукціон" не визначений. В.В. Носік пропонує визначати земельний аукціон як "урегульований нормами чинного Земельного кодексу та іншими законодавчими актами, а також: локальними нормативно-правовими актами продаж: земельних ділянок, відповідно до якого право власності на земельну ділянку набуває той учасник земельних торгів, який запропонує найбільшу ціну за земельну ділянку відповідно до її цільового призначення"™.

До частини другої. Умовами участі у земельних торгах є сплата реєстраційного та гарантійного внесків та здатність бути покупцем конкретної земельної ділянки відповідно до законодавства України. Умови сплати цих внесків законодавчо не визначені. Натомість, склалася практика локального правового регулювання проведення земельних торгів на місцевому рівні (хоча це і не узгоджується ч. 5 ст. 137 ЗКУ) - див., наприклад, Рішення Київської міської ради №304/1738 від 14.03.2002 "Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві".

За існуючою практикою, реєстраційний внесок, як правило, є внеском на технічне обслуговування процесу торгів, видачу матеріалів щодо земельної ділянки, що вистав­лена на торги. Незалежно від результатів торгів, а так само при відмові від участі в них, реєстраційний внесок поверненню не підлягає.

Гарантійний внесок зазвичай складає суму, обчислену у відсотковому відношенні до оцінки об'єкта торгів і слугує гарантією участі зацікавленої особи у процесі торгів. Сума гарантійних внесків повертається учасникам торгів після їх закінчення, крім переможця та осіб, які не виявили бажання придбати об'єкт торгів. Переможцю ця сума зараховується при подальших розрахунках.

До частини четвертої. Проведення земельних торгів за рішенням суду може мати місце у випадку звернення стягнення на майно боржника за рішенням суду (див. ст. 139 ЗКУ та коментар до неї), а також у випадку, передбаченому ст. 145 ЗКУ (хоча чіткого механізму реалізації вказаної норми поки що немає - див. коментар).

Звернення стягнення на земельну ділянку за виконавчими документами (у т.ч. за рішенням суду) регламентується ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження".

Стаття 136. Підготовка лотів для продажу на земельних торгах

1. Органи державної влади або органи місцевого самоврядування, уповноважені приймати рішення про відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної або комунальної власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), визначають перелік таких земельних ділянок для продажу на земельних торгах окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта.

2. Добір земельних ділянок державної або комунальної власності для фор­мування переліку, зазначеного в частині першій цієї статті, здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеу­строю, регіональних або місцевих правил забудови. При доборі земельних ділянок враховуються маркетингові дослідження, інвестиційна привабливість, звернення громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

3. Земельна ділянка, у тому числі та, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди) державної або комунальної власності, виставляється на земельні торги окремим лотом після:

а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

б) визначення вартості лота, при чому вартість земельної ділянки дорівнює її нормативній грошовій оцінці;

в) виготовлення технічного паспорта об'єкта продажу.

4. У технічному паспорті містяться відомості про:

а) розміри земельної ділянки;

б) місце розташування (адресу);

в) форму власності (державна чи комунальна);

г) грошову оцінку земельної ділянки або прав на неї (оренди, суперфіцію, емфітевзису) та оцінку розташованого на ній об'єкта нерухомого майна і стартову ціну лота;

ґ) природний і господарський стан земельної ділянки;

д) цільове призначення земельної ділянки;

є) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; є) інвентаризаційний опис будівель і споруд (для забудованої земельної ділянки).

5. Технічний паспорт об'єкта продажу (лота), умови його продажу, у тому числі (у разі необхідності) вимоги щодо граничних термінів забудови земельної ділянки, розміру відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, визначення розміру пайової участі (внеску) у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, затверджуються органом державної влади або органом місцевого самоврядування.