- •Історія створення Ради Європи
- •Символіка Ради Європи
- •3.Географічне розширення Ради Європи
- •4.Міжнародно-правовий статус Ради Європи
- •5.Основні пріоритети і напрями діяльності Ради Європи
- •6.Умови набуття повноправного членства та умови отримання спеціального статусу держав в Раді Європи
- •9. Порядок головування держав-членів у Раді Європи.
- •11.Институциональная система (организационный механизм) Совета Европы (общая характеристика)
- •12. Кмрє: формування, структура, компетенція, порядок діяльності
- •14.Секретаріат Ради Європи: формування, структура, компетенція, порядок діяльності
- •15. Конгрес Місцевих та Регіональних Влад: формування, структура, компетенція, порядок діяльності
- •13. Пасе:формування, структура, компетенція порядок діяльності
- •22. Право ради эвропи
- •29.Класифікація договорів Ради Європи
- •16. Европейская комиссия по борьбе с расизмом и нетерпимостью (еск1 - екри)
- •17.Европейская комиссия «за демократию через право» (венецианская комиссия)
- •18.Институт комиссар совета европы по правам человека
- •19. Банк развития совета европы
- •31. Історія створення Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •32. Структура та зміст Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •28. Статут Ради Європи: структура і зміст
- •57. Європейська конвенція про громадянство 1997 р
- •39. Правова характеристика Європейської соціальної хартії 1961 р. Та її додаткових протоколів 1988 р., 1991 р., 1995 р
- •40. Переглянута Європейська соціальна хартія 1996 р
- •41. Система нагляду за виконанням положень Європейської соціальної хартії
- •47. Європейська культурна конвенція 1954 р
- •42. Рамкова конвенція про захист національних меншин 1995 р
- •1 Февраля 1995 г.
- •43. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин 1992 р.
- •5 Ноября 1992 г.
- •44. Європейська хартія місцевого самоврядування 1985 р
- •52. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р
- •53. Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом 1977 р
- •27 Января 1977 г.
- •55. Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 р
- •21. Поняття «матеріальне право Ради Європи
- •24. Право Ради Європи і національне право
- •62. Поняття прецедентного права в системі права Ради Європи
- •58. Захист прав дітей в рамках Ради Європи.
- •69. Звернення до Європейського Суду з прав людини з індивідуальною петицією. Умови прийнятності. Очевидно необґрунтовані петиції. Зловживання правом на подання петиції.
- •70. Випадки виключення справи з реєстру єспл
- •80. Суб’єкти та об’єкти процесуального права Ради Європи
- •73. Склад і статус суддів Європейського Суду з прав людини.
- •71.Процедура розгляду справи за суттю
- •72. Процедура дружнього врегулювання спору. Умови укладення мирової угоди.
- •67. Порядок надання консультативних висновків єспл.
- •51. Європейська конвенція про транскордонне телебачення 1989 р.
- •56. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 р.
- •49. Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута) 1992 р.
- •54. Європейська конвенція про правову допомогу в кримінальних справах 1959 р
- •45. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владою 1980 р
- •48. Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи 1985 р.
- •46. Конвенція про долю іноземців у суспільному жітті на місцевому рівні 1992 р.
- •50. Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні 1997 р.
- •20. Порядок імплементації норм права рє в національне законодавство.
- •35. Обмеження (втручання в здійснення) прав і свобод людини, що допускаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
- •33. Загальна характеристика Протоколів до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •34. Дія Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та протоколів до неї у просторі і часі.
- •63. Характер діяльності та юрисдикція Європейського суду з прав людини.
- •2. Юрисдикція європейського суду з прав людини
- •37. Субсидиарність захисту Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •36. Відступ держави від своїх зобов'язань відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
- •Раздел I. Организация и работа суда
- •Глава I. Судьи
- •Глава II. Председательство в Суде и роль Бюро
- •Глава II. Возбуждение дела
- •Глава III. Судьи-докладчики
- •Глава IV. Производство по вопросу о приемлемости жалобы
- •59. Поняття інституційного права Ради Європи
- •61. Акти Комітету Міністрів Ради Європи: види, порядок прийняття і юридична чинність.
- •60. Акти Парламентської Асамблей Ради Європи: види, порядок прийняття і юридична чинність
- •65. Порядок обрання суддів Європейського суду з прав людини: гарантії незалежності та умови припинення діяльності
- •Глава I
- •68. Поняття міждержавної петиції. Правила звернення до Європейського суду з прав людини з міждержавною петицією. Процедура розгляду міждержавних спорів.
- •74. Виконання остаточних рішень Європейського суду з прав людини (моніторінг Комітету Міністрів).
69. Звернення до Європейського Суду з прав людини з індивідуальною петицією. Умови прийнятності. Очевидно необґрунтовані петиції. Зловживання правом на подання петиції.
ИНДИВИДУАЛЬНЫЕ ПЕТИЦИИ –это жалобы, полученные от любого физического лица, неправительственной организации или группы частных лиц, которые утверждают что они являются жертвами нарушения их прав, предусмотренных ЕКПЧ и протоколами к ней, со стороны государств-членов СЭ.
УСЛОВНЫЕ СТАДИИ ОБРАЩЕНИЯ В ЕСПЧ
1)Первое обращение может быть отправлено по почте, электронной почте или факсу в произвольной форме на адрес Секретариата Суда с целью приостановления течения 6-месячного срока, отведенного для подачи жалобы в случае исчерпания всех возможных средств национальной защиты.
2) Секретариат Суда, ознакомившись с обращением, присваивает временный номер досье, который необходимо указывать в последующей переписке по поводу подачи заявления. Также в ответ на первое заявление Секретариат высылает заявителю официальный бланк заявления с пояснительной запиской (Текст ЕКПЧ, текст ст.ст. 45 и 47 Регламента Суда, форма доверенности и другие пояснения).
3) Ознакомившись с полученными документами из Секретариата Суда, заявитель должен убедиться в том, что его жалоба соответствует всем указанным требованиям и аккуратно, разборчиво и полностью заполнить формуляр заявления, приложив к нему копии* всех соответствующих документов, особенно это касается решений национальных судебных инстанций или иных органов власти, которые заявитель желает обжаловать в ЕСПЧ. Заявление должно быть подписано заявителем либо его представителем при наличии оформленной доверенности. Заполненный формуляр заявления и копии документов должны быть отправлены по почте на адрес Суда в течение 6 недель.
Критерии признания индивуд. Петиции приемлемой
Петиция может быть принята только после того, как были исчерпаны все национальные средства защиты, как это предусмотрено общепризнанными нормами международного права, и в течение 6 месяцев с даты принятия окончательного решения по делу национальными органами.
Суд не рассматривает анонимные жалобы.
Суд не рассматривает жалобы по сути аналогичные тем, что уже были рассмотрены Судом или рассматривались в рамках иной процедуры международного расследования или урегулирования, если они не содержать соответствующие новые информации.
Суд признает неприемлемой такую петицию, которая по его мнению несовместима с положениями ЕКПЧ и протоколов к ней, явно не обоснована или является злоупотреблением правом на обжалование*.
Суд не принимает жалобы, направленные против частных лиц или частных учреждений.
Со вступлением в силу Протокола № 14 к ЕКПЧ данная норма будет дополнена следующим положением: «Суд объявит неприемлемой любую индивидуальную жалобу, если он сочтет, что ... заявитель не понес значительный вред, если только принцип уважения к правам человека, как они определены в ЕКПЧ и протоколах к ней, не требует рассмотрения жалобы по существу и при условии, что не может быть отказано на этом основании в рассмотрении любого дела, которое не было надлежащим образом рассмотрено внутригосударственным судом».
75. консультативні висновки ЄСПЛ.
Правило 82
У провадженнях з приводу надання консультативних висновків, крім положень статей 47, 48 та 49 Конвенції, Суд застосовує і подальші положення. Він також застосовує інші положення цього Регламенту такою мірою, наскільки він вважає це за доцільне.
Правило 83
Клопотання про надання консультативного висновку подається до канцелярії. У клопотанні має бути повно і точно викладене питання, з якого Суд має надати висновок, а також:
a) дата, коли Комітет міністрів ухвалив рішення, про яке йдеться в пункті 3 статті 47 Конвенції;
b) імена та адреси особи або осіб, призначених Комітетом міністрів для того, щоб надати Суду роз'яснення, які можуть йому знадобитися.
Разом із клопотанням подаються всі документи, що можуть прояснити це питання.
Правило 84
1. Після отримання клопотання секретар передає його копію всім членам Суду.
2. Секретар інформує Договірні Сторони про те, що Суд готовий отримувати їхні письмові зауваження.
Правило 85
1. Голова Суду встановлює строк подання письмових зауважень чи інших документів.
2. Письмові зауваження або інші документи подаються до канцелярії. Секретар передає їхні копії всім членам Суду, Комітетові міністрів та кожній із Договірних Сторін.
Правило 86
Після завершення письмової процедури голова Суду вирішує, чи потрібно надати можливість Договірним Сторонам, які подали письмові зауваження, викласти їх під час усного розгляду, призначеного з цією метою.
Правило 87
Якщо Суд вважає, що клопотання про надання консультативного висновку виходить за межі його консультативної компетенції, визначеної в статті 47 Конвенції, він має засвідчити це у вмотивованій ухвалі.
Правило 88
1. Консультативні висновки затверджуються більшістю голосів Пленуму Суду. У висновках має бути зазначено кількість суддів, що складають більшість.
2. Будь-який суддя, якщо він цього бажає, може додати до висновку Суду або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з консультативним висновком, або просто констатацію своєї незгоди.
Правило 89
Консультативний висновок зачитує голова Суду або уповноважений ним суддя у відкритому засіданні, однією з двох офіційних мов, із завчасним повідомленням про це Комітету міністрів та кожної з Договірних Сторін.
Правило 90
Висновок, а також будь-яка ухвала, прийнята згідно з правилом 84, мають бути підписані Головою Суду і Секретарем. Оригінал, належним чином підписаний і скріплений печаткою, здається на зберігання до архіву Суду. Секретар надсилає засвідчені копії Комітетові міністрів, Договірним Сторонам та Генеральному секретареві Ради Європи.