- •Історія створення Ради Європи
- •Символіка Ради Європи
- •3.Географічне розширення Ради Європи
- •4.Міжнародно-правовий статус Ради Європи
- •5.Основні пріоритети і напрями діяльності Ради Європи
- •6.Умови набуття повноправного членства та умови отримання спеціального статусу держав в Раді Європи
- •9. Порядок головування держав-членів у Раді Європи.
- •11.Институциональная система (организационный механизм) Совета Европы (общая характеристика)
- •12. Кмрє: формування, структура, компетенція, порядок діяльності
- •14.Секретаріат Ради Європи: формування, структура, компетенція, порядок діяльності
- •15. Конгрес Місцевих та Регіональних Влад: формування, структура, компетенція, порядок діяльності
- •13. Пасе:формування, структура, компетенція порядок діяльності
- •22. Право ради эвропи
- •29.Класифікація договорів Ради Європи
- •16. Европейская комиссия по борьбе с расизмом и нетерпимостью (еск1 - екри)
- •17.Европейская комиссия «за демократию через право» (венецианская комиссия)
- •18.Институт комиссар совета европы по правам человека
- •19. Банк развития совета европы
- •31. Історія створення Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •32. Структура та зміст Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •28. Статут Ради Європи: структура і зміст
- •57. Європейська конвенція про громадянство 1997 р
- •39. Правова характеристика Європейської соціальної хартії 1961 р. Та її додаткових протоколів 1988 р., 1991 р., 1995 р
- •40. Переглянута Європейська соціальна хартія 1996 р
- •41. Система нагляду за виконанням положень Європейської соціальної хартії
- •47. Європейська культурна конвенція 1954 р
- •42. Рамкова конвенція про захист національних меншин 1995 р
- •1 Февраля 1995 г.
- •43. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин 1992 р.
- •5 Ноября 1992 г.
- •44. Європейська хартія місцевого самоврядування 1985 р
- •52. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р
- •53. Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом 1977 р
- •27 Января 1977 г.
- •55. Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 р
- •21. Поняття «матеріальне право Ради Європи
- •24. Право Ради Європи і національне право
- •62. Поняття прецедентного права в системі права Ради Європи
- •58. Захист прав дітей в рамках Ради Європи.
- •69. Звернення до Європейського Суду з прав людини з індивідуальною петицією. Умови прийнятності. Очевидно необґрунтовані петиції. Зловживання правом на подання петиції.
- •70. Випадки виключення справи з реєстру єспл
- •80. Суб’єкти та об’єкти процесуального права Ради Європи
- •73. Склад і статус суддів Європейського Суду з прав людини.
- •71.Процедура розгляду справи за суттю
- •72. Процедура дружнього врегулювання спору. Умови укладення мирової угоди.
- •67. Порядок надання консультативних висновків єспл.
- •51. Європейська конвенція про транскордонне телебачення 1989 р.
- •56. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 р.
- •49. Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута) 1992 р.
- •54. Європейська конвенція про правову допомогу в кримінальних справах 1959 р
- •45. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владою 1980 р
- •48. Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи 1985 р.
- •46. Конвенція про долю іноземців у суспільному жітті на місцевому рівні 1992 р.
- •50. Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні 1997 р.
- •20. Порядок імплементації норм права рє в національне законодавство.
- •35. Обмеження (втручання в здійснення) прав і свобод людини, що допускаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
- •33. Загальна характеристика Протоколів до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •34. Дія Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та протоколів до неї у просторі і часі.
- •63. Характер діяльності та юрисдикція Європейського суду з прав людини.
- •2. Юрисдикція європейського суду з прав людини
- •37. Субсидиарність захисту Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •36. Відступ держави від своїх зобов'язань відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
- •Раздел I. Организация и работа суда
- •Глава I. Судьи
- •Глава II. Председательство в Суде и роль Бюро
- •Глава II. Возбуждение дела
- •Глава III. Судьи-докладчики
- •Глава IV. Производство по вопросу о приемлемости жалобы
- •59. Поняття інституційного права Ради Європи
- •61. Акти Комітету Міністрів Ради Європи: види, порядок прийняття і юридична чинність.
- •60. Акти Парламентської Асамблей Ради Європи: види, порядок прийняття і юридична чинність
- •65. Порядок обрання суддів Європейського суду з прав людини: гарантії незалежності та умови припинення діяльності
- •Глава I
- •68. Поняття міждержавної петиції. Правила звернення до Європейського суду з прав людини з міждержавною петицією. Процедура розгляду міждержавних спорів.
- •74. Виконання остаточних рішень Європейського суду з прав людини (моніторінг Комітету Міністрів).
13. Пасе:формування, структура, компетенція порядок діяльності
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) англ. Parliamentary Assembly of the Council of Europe (PACE) — один з двох головних статутних органів Ради Європи; консультативний орган, що складається з представників парламенту всіх держав-членів. ПАРЄ є найстарішим в Європі органом міжпарламентської співпраці.Зміст
Склад
Члени ПАРЄ призначаються парламентами держав-членів. П'ять найбільш великих держав представлені в ПАРЄ 18 членами, мінімальне представництво — 2 члени від держави. Національна делегація має включати представників усіх політичних партій, представлених в парламенті, і відповідати вимогам збалансованого представництва чоловіків і жінок. У цілому в ПАРЄ входять 318 членів і 318 «заступників».
У засіданнях беруть участь також 18 спостерігачів — від парламентів Канади, Мексики та Ізраїлю. Аналогічними правами користуються 2 представники турецької громади Кіпр, а формально входять до складу делегації Республіки Кіпр.
Повноваження
Асамблея приймає резолюції та рекомендації на основі доповідей, які готуються депутатами. Серед важливих повноважень Асамблеї — вибори Генерального секретаря РЄ та його заступника, суддів Європейського суду з прав людини, прийняття висновків щодо кандидатур нових держав-членів, моніторинг виконання ними зобов'язань, взятих при вступі. ПАРЄ приймає висновки на проекти всіх міжнародних конвенцій, що розробляються в РЄ. Крім того, сесії Асамблеї традиційно стають форумами для обговорення актуальних проблем європейської політики, на них регулярно запрошуються глави держав і урядів.
Комітет міністрів Ради Європи подає звіт про свою діяльність на кожній сесії Асамблеї. КМРЄ зобов'язаний також давати офіційні відповіді на рекомендації ПАРЄ.
Структура
Асамблею очолює голова (нині - пан Мевлют Чавушоглу, Туреччина), що обирається формально на один рік. На практиці посада голови переходить в порядку ротації від однієї політичної групи (фракції) до іншої кожні три роки, тобто повноваження голови підтверджуються на безальтернативній основі протягом трьох років. Асамблея обирає також заступників голови, в даний час їх кількість становить 20.
Як і в національних парламентах та Європарламенті, в ПАРЄ працюють фракції, сформовані за політичною орієнтацією їх членів - так звані «політичні групи». В даний час таких груп 5: Соціалістична група, Європейська народна партія, Альянс лібералів і демократів, Група європейських демократів і Об'єднані європейські ліві.
Також подібно національним парламентам в ПАРЄ є комісії за напрямками діяльності. Найбільш значимі з них - Комісія з політичних питань, Комісія з правових питань та прав людини, Комісія з виконання державами своїх зобов'язань.
Голова ПАРЄ, його заступники, голови політичних груп і комісій складають Бюро Асамблеї. Воно керує роботою Асамблеї шляхом підготовки порядку денного сесій та визначення питань, які заслуговують розробки доповідей.
Організація роботи
Пленарні сесії Асамблеї проходять чотири рази на рік і тривають по одному тижні кожна. Крім цього, два рази на рік проходять сесії «Постійної комісії», або «міні-сесії», в яких беруть участь члени Бюро та глави національних делегацій. Постійна комісія має право приймати резолюції та рекомендації за дорученням Асамблеї. Пленарні сесії проходять у штаб-квартирі РЄ в Страсбурзі, сесії Постійної комісії - як правило, в інших країнах на їх запрошення.
Комісії ПАРЄ проводять засідання по кілька разів на рік. Як правило, вони проходять в Парижі або в одній з країн-членів на її запрошення.
Підготовка резолюцій і рекомендацій відбувається наступним чином. Кожен член ПАРЄ, зібравши необхідну кількість підписів інших членів, має право подати пропозицію про розробку доповіді (motion). Якщо Бюро Асамблеї погоджується з тим, що така доповідь необхідна, він доручає його розробку одній або кільком комісіям. Комісія призначає доповідача, який протягом 1-2 років готує доповідь, регулярно доповідаючи комісії про хід роботи. У рамках підготовки доповіді депутат може здійснити ряд ознайомлювальних поїздок, організувати слухання. Остаточна версія доповіді разом з проектом резолюції і / або рекомендації приймається відповідною комісією, після чого виноситься на пленарний сесію ПАРЄ або на сесію Постійної комісії. У ході сесії допускається подання письмових поправок до проектів резолюції і / або рекомендації, по кожній з яких проводиться голосування спочатку у відповідальній комісії з тим, щоб визначити її позицію. На пленарному засіданні доповідач представляє свою доповідь, після чого проводяться дебати (із заздалегідь підготовленого списку виступаючих) і голосування по всіх запропонованих поправках і по резолюції та / або рекомендації в цілому. Для прийняття резолюції потрібна проста більшість голосів, рекомендація вимагає більшості в дві третини. Враховуються тільки голоси членів, які взяли участь у голосуванні.
Особливо актуальні питання можуть бути поставлені до порядку денного в рамках «термінових дебатів». Як правило, на кожній сесії проводяться такі дебати на 1-2 теми. За їх підсумками також приймаються резолюції та / або рекомендації. Існує також формат «дебатів по поточних питаннях» - аналог «термінових дебатів», але без прийняття документів.
На сесіях регулярно виступають глави держав і урядів, інші спеціально запрошені гості. Як правило, за цими виступами слідують відповіді на запитання депутатів, що робить такий виступ свого роду звітом того чи іншого національного лідера перед Асамблеєю.