- •Історія створення Ради Європи
- •Символіка Ради Європи
- •3.Географічне розширення Ради Європи
- •4.Міжнародно-правовий статус Ради Європи
- •5.Основні пріоритети і напрями діяльності Ради Європи
- •6.Умови набуття повноправного членства та умови отримання спеціального статусу держав в Раді Європи
- •9. Порядок головування держав-членів у Раді Європи.
- •11.Институциональная система (организационный механизм) Совета Европы (общая характеристика)
- •12. Кмрє: формування, структура, компетенція, порядок діяльності
- •14.Секретаріат Ради Європи: формування, структура, компетенція, порядок діяльності
- •15. Конгрес Місцевих та Регіональних Влад: формування, структура, компетенція, порядок діяльності
- •13. Пасе:формування, структура, компетенція порядок діяльності
- •22. Право ради эвропи
- •29.Класифікація договорів Ради Європи
- •16. Европейская комиссия по борьбе с расизмом и нетерпимостью (еск1 - екри)
- •17.Европейская комиссия «за демократию через право» (венецианская комиссия)
- •18.Институт комиссар совета европы по правам человека
- •19. Банк развития совета европы
- •31. Історія створення Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •32. Структура та зміст Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •28. Статут Ради Європи: структура і зміст
- •57. Європейська конвенція про громадянство 1997 р
- •39. Правова характеристика Європейської соціальної хартії 1961 р. Та її додаткових протоколів 1988 р., 1991 р., 1995 р
- •40. Переглянута Європейська соціальна хартія 1996 р
- •41. Система нагляду за виконанням положень Європейської соціальної хартії
- •47. Європейська культурна конвенція 1954 р
- •42. Рамкова конвенція про захист національних меншин 1995 р
- •1 Февраля 1995 г.
- •43. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин 1992 р.
- •5 Ноября 1992 г.
- •44. Європейська хартія місцевого самоврядування 1985 р
- •52. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р
- •53. Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом 1977 р
- •27 Января 1977 г.
- •55. Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 р
- •21. Поняття «матеріальне право Ради Європи
- •24. Право Ради Європи і національне право
- •62. Поняття прецедентного права в системі права Ради Європи
- •58. Захист прав дітей в рамках Ради Європи.
- •69. Звернення до Європейського Суду з прав людини з індивідуальною петицією. Умови прийнятності. Очевидно необґрунтовані петиції. Зловживання правом на подання петиції.
- •70. Випадки виключення справи з реєстру єспл
- •80. Суб’єкти та об’єкти процесуального права Ради Європи
- •73. Склад і статус суддів Європейського Суду з прав людини.
- •71.Процедура розгляду справи за суттю
- •72. Процедура дружнього врегулювання спору. Умови укладення мирової угоди.
- •67. Порядок надання консультативних висновків єспл.
- •51. Європейська конвенція про транскордонне телебачення 1989 р.
- •56. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 р.
- •49. Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута) 1992 р.
- •54. Європейська конвенція про правову допомогу в кримінальних справах 1959 р
- •45. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владою 1980 р
- •48. Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи 1985 р.
- •46. Конвенція про долю іноземців у суспільному жітті на місцевому рівні 1992 р.
- •50. Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні 1997 р.
- •20. Порядок імплементації норм права рє в національне законодавство.
- •35. Обмеження (втручання в здійснення) прав і свобод людини, що допускаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
- •33. Загальна характеристика Протоколів до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •34. Дія Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та протоколів до неї у просторі і часі.
- •63. Характер діяльності та юрисдикція Європейського суду з прав людини.
- •2. Юрисдикція європейського суду з прав людини
- •37. Субсидиарність захисту Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
- •36. Відступ держави від своїх зобов'язань відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
- •Раздел I. Организация и работа суда
- •Глава I. Судьи
- •Глава II. Председательство в Суде и роль Бюро
- •Глава II. Возбуждение дела
- •Глава III. Судьи-докладчики
- •Глава IV. Производство по вопросу о приемлемости жалобы
- •59. Поняття інституційного права Ради Європи
- •61. Акти Комітету Міністрів Ради Європи: види, порядок прийняття і юридична чинність.
- •60. Акти Парламентської Асамблей Ради Європи: види, порядок прийняття і юридична чинність
- •65. Порядок обрання суддів Європейського суду з прав людини: гарантії незалежності та умови припинення діяльності
- •Глава I
- •68. Поняття міждержавної петиції. Правила звернення до Європейського суду з прав людини з міждержавною петицією. Процедура розгляду міждержавних спорів.
- •74. Виконання остаточних рішень Європейського суду з прав людини (моніторінг Комітету Міністрів).
73. Склад і статус суддів Європейського Суду з прав людини.
Склад Суду
У статті 20 Конвенції визначається кількість суддів Суду, яка відповідає кількості Високих Договірних Сторін Конвенції. Судді, які засідають у Суді у своїй особистій якості, повинні відповідати таким критеріям:
[Вони] повинні мати високі моральні якості, а також мати кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду, чи бути юристами з визнаним авторитетом.
Упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою діяльністю, що є «несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов’язків на постійній основі». Усі питання, які виникають у зв’язку із застосуванням цього пункту, вирішуються Судом.
Парламентська асамблея Ради Європи обирає суддів до Європейського суду строком на шість років. Судді можуть бути переобрані.
Суддя може бути звільнений з посади, якщо рішення про його невідповідність встановленим вимогам буде ухвалена іншими суддями більшістю у дві третини голосів (стаття 24).
71.Процедура розгляду справи за суттю
Стаття 38
Розгляд справи і процедура дружнього врегулювання
1. Якщо Суд визнає заяву прийнятною, він:
a) розглядає справу разом з представниками сторін і, в разі
необхідності, проводить розслідування, для ефективного здійснення
якого заінтересовані держави створюють усі необхідні умови;
b) надає себе в розпорядження заінтересованих сторін для
забезпечення дружнього врегулювання спору на основі поваги до прав
людини, як їх визначає Конвенція та протоколи до неї.
2. Процедура, що здійснюється відповідно до підпункту "b"
пункту 1, є конфіденційною.
Після того, як Суд визнає заяву прийнятною, вступає в дію стаття 38. Ця стаття передбачає дві цілком конфіденційні процедури.
a. Розгляд справи
У пункті 1 правила 38 передбачається, що Суд розглядає справу разом із представниками сторін. Це положення також надає Суду дискреційні повноваження, в разі необхідності, проводити розслідування. Якщо це має відбутись, то заінтересовані держави, «створюють усі необхідні умови».
Якщо не йде мова про «виняткові обставини», усі слухання в Суді є відкритими для публіки. За будь-яких обставин рішення Суду оголошується публічно. Суд не обов’язково ухвалює свої рішення одноголосно, і кожен суддя має право висловити особисту думку, яка буде опублікована разом із думкою більшості суддів.
72. Процедура дружнього врегулювання спору. Умови укладення мирової угоди.
b. Процедура дружнього врегулювання
У пункті 2 статті 38 сторонам пропонується використовувати Суд «з метою забезпечення дружнього врегулювання спору на основі поваги до прав людини, визначених у Конвенції і протоколах до неї». Ця процедура носить конфіденційний характер.
У підпункті b пункту 1 статті 38 встановлюються два аспекти процедури дружнього врегулювання. Перший аспект визначає Суд як посередника між сторонами, другий аспект представляє принцип, який повинен забезпечити, щоб будь-яке дружнє врегулювання відбувалося «на основі поваги до прав людини». Роль Суду у будь-якій процедурі врегулювання полягає, таким чином, у гарантуванні поваги до спільного інтересу щодо прав людини, навіть у конкретній справі, коли сторони домовляються залагодити її поміж собою. Ця функція Суду як неупередженого захисника прав людини є особливо важливою у випадках, коли наслідки порушення виходять далеко за межі інтересів особи, яка подала заяву, і коли ці наслідки можуть змусити відповідну державу вжити загальних заходів, які спрямовані на запобігання майбутнім порушенням того самого права по відношенню до інших осіб. Під час здійснення процедури дружнього врегулювання у багатьох випадках вдавалось досягти того, що уряд держави-відповідача вживав належні адміністративні або у деяких випадках законодавчі заходи з метою попередження можливих порушень Конвенції.
У разі досягнення дружнього врегулювання відповідно до підпункту b пункту 1 статті 38 Суд вилучає справу з реєстру, «прийнявши відповідне рішення, яке містить лише стислий виклад фактів і досягнутого вирішення» (стаття 39). Після цього припиняються будь-які процедурні дії у цій справі.