- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Макроекономіка Конспект лекцій
- •Тема 1. Макроекономіка як наука 17
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність 40
- •І. Мета і завдання самостійного вивчення дисципліни
- •Іі. Керівництво і організація самостійного вивчення дисципліни
- •ІІі. Тематичний план і зміст програми за темами
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність
- •V. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Вступ до макроекономіки, її місце в економічній науці
- •1.2. Об’єкт і предмет макроекономіки
- •1.3. Основні функції макроекономіки
- •1.4. Історія розвитку макроекономічної науки
- •1.5. Моделювання як основний метод макроекономічного аналізу
- •1.6. Макроекономічні моделі. Екзогенні та ендогенні змінні.
- •1.7. Запаси і потоки як два види кількісних змінних
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного регулювання
- •2.2. Основні методологічні принципи системи національних рахунків
- •2.3. Основні показники макроекономічних вимірювань
- •2.4. Методи обчислення ввп
- •2.5. Номінальний та реальний ввп
- •2.6. Темпи зростання та приросту ввп, індекси цін
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність
- •3.1. Циклічність як форма економічного розвитку
- •3.2. Сутність та структура економічного циклу
- •3.3. Індикатори циклічних коливань в економіці
- •3.4. Зайнятість та безробіття: суть, взаємозалежність
- •3.5. Неповна зайнятість та рівень безробіття
- •3.6. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття
- •3.7. Інфляція: суть та види інфляції. Темп інфляції
- •3.8. Інфляція та відсоткові ставки. Ефект Фішера
- •3.9. Збалансована та незбалансована, очікувана та неочікувана інфляція
- •3.10. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса
- •3.11. Наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи уряду
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції
- •4.1. Споживання та заощадження, як функції доходу
- •4.2. Недоходні фактори споживання та заощадження
- •4.3. Інвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції
- •Тема 5. Економічна рівновага в умовах ринку
- •5.1. Суть сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту
- •5.2. Сукупне пропонування. Нецінові фактори сукупної пропозиції
- •5.3. Механізм досягнення рівноваги в економіці
- •Тема 6. Сукупні витрати приватної економіки та економічна рівновага
- •6.1. Витратні моделі економічної рівноваги
- •6.2. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
- •6.3. Графічні моделі рецесійного та інфляційного розриву
- •Тема 7. Держава, як суб’єкт макроекономічного регулювання
- •7.1. Роль держави в змішаній економіці
- •7.2. Основні економічні функції держави
- •7.3. Класична теорія макроекономічного регулювання
- •7.4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
- •Тема 8. Механізм фіскальної політики
- •8.1. Суть фіскальної політики. Види фіскальної політики
- •8.2. Дискреційна та автономна фіскальна політика. Мультиплікатори
- •8.3. Податки, як вмонтовані стабілізатори економіки
- •8.4. Попит і пропозиція як об’єкти податкового варіанта фіскальної політики. Крива Лаффера
- •8.5. Фіскальна політика та бюджетний дефіцит
- •8.6. Способи збалансування державного бюджету
- •Тема 9. Механізм грошово-кредитної політики
- •9.1. Грошовий ринок. Види та функції грошей
- •9.2 .Банківська система та грошова пропозиція. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку
- •9.3. Грошово-кредитне регулювання економіки
- •Інструменти грошово-кредитної політики
- •9.4. Модель одночасної рівноваги на товарному і грошовому ринках
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •10.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура
- •10.2. Платіжний баланс. Структура платіжного балансу
- •Структура платіжного балансу
- •10.3. Валютний курс. Котирування валют
- •10.4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Механізм політики зайнятості та соціального захисту населення
- •11.1. Ринок праці. Попит і пропозиція на ринку праці
- •11.2. Державне регулювання зайнятості населення
- •11.3. Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца
- •11.4. Держава як суб’єкт соціального захисту населення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічне зростання
- •12.1. Економічне зростання і економічний розвиток
- •12.2. Модель економічного зростання Харрода-Домара
- •12.3. Модель економічного зростання Солоу
- •VI. Термінологічний словник ключових понять
- •Перелік рекомендованих джерел
3.5. Неповна зайнятість та рівень безробіття
Повна зайнятість не означає абсолютної відсутності безробіття. Економісти вважають фрикційне і структурне безробіття неминучими: відповідно „повна зайнятість” визначається як зайнятість, яка становить менше 100% робочої сили. Тобто, рівень безробіття при повній зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного і структурного безробіття. Іншими словами, рівень безробіття при повній зайнятості досягається в тому випадку, коли циклічне безробіття дорівнює нулю. Рівень безробіття при повній зайнятості називається також природнім рівнем безробіття. Реальний об’єм національного продукту, який зв’язаний з природнім рівнем безробіття, називається виробничим потенціалом економіки. Це реальний об’єм продукції, який економіка в змозі виробити при „повній зайнятості” ресурсів.
Повна зайнятість, або природній рівень безробіття виникає при збалансованості ринку робочої сили, тобто коли кількість людей, які шукають роботу дорівнює кількості вільних місць. Відповідно рівень безробіття є в деякій мірі позитивним явищем. Адже „фрикційним” безробітнім потрібно деякий час, щоб найти відповідні вакантні місця. „Структурним” безробітнім також потрібний час, щоб отримати перекваліфікацію. Якщо кількість людей, які шукають роботу перевищує наявні вакансії – це означає, що ринки робочої сили не збалансовані, при цьому спостерігається дефіцит сукупного попиту і циклічне безробіття. З іншої сторони, при надлишковому сукупному попиті відчувається „нестача” робочої сили, тобто кількість вільних робочих місць перевищує кількість робітників, які шукають роботу. В такому випадку фактичний рівень безробіття менший його природного рівня.
Поняття „природний рівень безробіття” потребує уточнення в двох аспектах.
По-перше, цей термін не означає, що економіка завжди функціонує при природному рівні безробітті і тим самим реалізує свій виробничий потенціал. З іншої сторони, в деяких випадках в економіці виникає такий рівень безробіття, який є меншим за його природній рівень.
По-друге, природній рівень безробіття сам по собі не обов’язково є постійним, він може бути змінений внаслідок інституціальних змін (зміни в законах, або традиціях суспільства). Наприклад, в 60-х роках багато економістів вважали, що цей неминучий рівень складає 4% робочої сили. Сьогодні економісти вважають, що природний рівень безробіття становить 5-6%, а в зв’язку з кризою на початок 2010 року він складає 8,6%.
Чому ж сьогодні природній рівень безробіття вищий, ніж в 60-ті роки? По-перше, змінився демографічний склад робочої сили. Особливо, жінки і молоді робітники, частка безробітних серед яких традиційно досить висока, стали відносно більш важливим компонентом робочої сили. По-друге відбулися інституційні зміни. Наприклад, програма компенсацій по безробіттю була розширена, як відносно кількості безробітних, так і розмірів виплат. Це важливо тому, що компенсації по безробіттю, ослаблюють її вплив на економіку, дозволяючи безробітним більш спокійно шукати роботу і тим самим збільшує фрикційне безробіття і загальний рівень безробіття.
Рівень безробіття (РБ) визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили.
РБ = Безробітні / Робоча сила ×100%;
Рівень зайнятості (РЗ) визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старше:
РЗ = Зайняті / Особи у віці від 16 років і старше ×100%.