- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Макроекономіка Конспект лекцій
- •Тема 1. Макроекономіка як наука 17
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність 40
- •І. Мета і завдання самостійного вивчення дисципліни
- •Іі. Керівництво і організація самостійного вивчення дисципліни
- •ІІі. Тематичний план і зміст програми за темами
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність
- •V. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Вступ до макроекономіки, її місце в економічній науці
- •1.2. Об’єкт і предмет макроекономіки
- •1.3. Основні функції макроекономіки
- •1.4. Історія розвитку макроекономічної науки
- •1.5. Моделювання як основний метод макроекономічного аналізу
- •1.6. Макроекономічні моделі. Екзогенні та ендогенні змінні.
- •1.7. Запаси і потоки як два види кількісних змінних
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного регулювання
- •2.2. Основні методологічні принципи системи національних рахунків
- •2.3. Основні показники макроекономічних вимірювань
- •2.4. Методи обчислення ввп
- •2.5. Номінальний та реальний ввп
- •2.6. Темпи зростання та приросту ввп, індекси цін
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність
- •3.1. Циклічність як форма економічного розвитку
- •3.2. Сутність та структура економічного циклу
- •3.3. Індикатори циклічних коливань в економіці
- •3.4. Зайнятість та безробіття: суть, взаємозалежність
- •3.5. Неповна зайнятість та рівень безробіття
- •3.6. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття
- •3.7. Інфляція: суть та види інфляції. Темп інфляції
- •3.8. Інфляція та відсоткові ставки. Ефект Фішера
- •3.9. Збалансована та незбалансована, очікувана та неочікувана інфляція
- •3.10. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса
- •3.11. Наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи уряду
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції
- •4.1. Споживання та заощадження, як функції доходу
- •4.2. Недоходні фактори споживання та заощадження
- •4.3. Інвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції
- •Тема 5. Економічна рівновага в умовах ринку
- •5.1. Суть сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту
- •5.2. Сукупне пропонування. Нецінові фактори сукупної пропозиції
- •5.3. Механізм досягнення рівноваги в економіці
- •Тема 6. Сукупні витрати приватної економіки та економічна рівновага
- •6.1. Витратні моделі економічної рівноваги
- •6.2. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
- •6.3. Графічні моделі рецесійного та інфляційного розриву
- •Тема 7. Держава, як суб’єкт макроекономічного регулювання
- •7.1. Роль держави в змішаній економіці
- •7.2. Основні економічні функції держави
- •7.3. Класична теорія макроекономічного регулювання
- •7.4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
- •Тема 8. Механізм фіскальної політики
- •8.1. Суть фіскальної політики. Види фіскальної політики
- •8.2. Дискреційна та автономна фіскальна політика. Мультиплікатори
- •8.3. Податки, як вмонтовані стабілізатори економіки
- •8.4. Попит і пропозиція як об’єкти податкового варіанта фіскальної політики. Крива Лаффера
- •8.5. Фіскальна політика та бюджетний дефіцит
- •8.6. Способи збалансування державного бюджету
- •Тема 9. Механізм грошово-кредитної політики
- •9.1. Грошовий ринок. Види та функції грошей
- •9.2 .Банківська система та грошова пропозиція. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку
- •9.3. Грошово-кредитне регулювання економіки
- •Інструменти грошово-кредитної політики
- •9.4. Модель одночасної рівноваги на товарному і грошовому ринках
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •10.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура
- •10.2. Платіжний баланс. Структура платіжного балансу
- •Структура платіжного балансу
- •10.3. Валютний курс. Котирування валют
- •10.4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Механізм політики зайнятості та соціального захисту населення
- •11.1. Ринок праці. Попит і пропозиція на ринку праці
- •11.2. Державне регулювання зайнятості населення
- •11.3. Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца
- •11.4. Держава як суб’єкт соціального захисту населення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічне зростання
- •12.1. Економічне зростання і економічний розвиток
- •12.2. Модель економічного зростання Харрода-Домара
- •12.3. Модель економічного зростання Солоу
- •VI. Термінологічний словник ключових понять
- •Перелік рекомендованих джерел
Тема 8. Механізм фіскальної політики
8.1. Суть фіскальної політики. Види фіскальної політики
Фіскальна політика (бюджетно-податкова) – це заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому.
Державні видатки являють собою витрати, пов’язані з діяльністю держави. За допомогою держави впроваджується споживання так званих суспільних благ. Крім цього, деякі державні видатки є прямими трансфертними платежами приватному сектору (соціальна допомога, пенсії, страхування по безробіттю), які не збільшують приватного споживання, але змінюють його структуру. Таким чином, державні видатки визначають відносні розміри приватного і суспільного споживання ВВП.
Сукупні державні видатки поділяються на чотири категорії:
PE = CG + Tr +і× DG + IG,
де CG споживання в державному секторі (заробітна плата робітникам приватного сектора, платежі за товари, що купуються для поточного споживання);
Tr – трансферти приватному сектору;
і× DG проценти з державного боргу;
IG – державні інвестиції.
Три перші категорії витрат утворюють поточні видатки держави (CG , Tr, і× DG ), а остання категорія – державні капітальні видатки.
Сукупні державні видатки є складовою частиною сукупного попиту, вони впливають і на приватний попит, і на сукупну пропозицію в економіці. Зміна структури видатків шляхом вибіркового скорочення окремих категорій витрат не лише сприяє скороченню сукупного попиту, але й впливає на інші характеристики економічної системи, наприклад, на розподіл доходів та розміщення ресурсів. Причому зміна різних компонентів структури державних витрат має різні наслідки для економіки. Так, скорочення державних витрат на субсидування виробництва сприяє ефективнішому розподілу ресурсів в економіці, оскільки завдяки цьому долається викривлення цін. А скорочення витрат на соціальні трансферти, наприклад, шляхом збільшення пенсійного віку, може спричинити зростання безробіття.
Збільшення державних видатків змінює структуру сукупного попиту, але його рівень не обов’язково змінюється на ту ж саму величину. Все залежить від ступеня, яким державні видатки заміщують приватні витрати. Це заміщення має дві форми. Якщо відбувається „пряме витіснення”, коли державні видатки рівноцінно замінюють приватні витрати (наприклад, витрати на освіту), то сукупні витрати зростають майже так, як і державні. Але державний сектор вступає в конкуренцію з приватним залученням обмежених фінансових ресурсів, особливо коли державні витрати фінансуються за рахунок підвищення податків або позик. Тоді зростання державних витрат підвищує процентні ставки, і відбувається „фінансове витіснення” приватного сектора державним, у тому числі витіснення капіталовкладень.
Проте для фінансування своїх видатків державі необхідні певні кошти. Як відомо основним джерелом державних надходжень є податки. Податки – це частина доходу, що сплачується фірмами та домогосподарствами у розмірі встановленому законом.
Податки впливають на економіку через використовуваний доход економічних агентів та зміну відносних цін. У залежності від системи оподаткування, вплив податкової політики на макроекономічні показники може проявлятися по-різному. В цілому зниження податків стимулює зростання приватних витрат і сукупної пропозиції. Зростання податків, навпаки, призводить до їхнього скорочення.
Податки, державні закупки, трансферти і позички, які є основними інструментами фіскальної політики, використовуються державою для підтримки ділової активності та розподілу фінансових ресурсів таким чином, щоб забезпечити економічне зростання і соціальну справедливість. Але основна макроекономічна функція держави полягає в стабілізації економіки. Фіскальна політика, що охоплює збільшення державних видатків та скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці в період циклічного спаду, називається стимулюючою фіскальною політикою.
Стабілізація економіки в умовах інфляційного надлишкового сукупного попиту, який виникає внаслідок циклічного підйому, забезпечується за допомогою стримувальної фіскальної політики, а саме: скорочення державних видатків та збільшення податків.