- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Макроекономіка Конспект лекцій
- •Тема 1. Макроекономіка як наука 17
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність 40
- •І. Мета і завдання самостійного вивчення дисципліни
- •Іі. Керівництво і організація самостійного вивчення дисципліни
- •ІІі. Тематичний план і зміст програми за темами
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність
- •V. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Вступ до макроекономіки, її місце в економічній науці
- •1.2. Об’єкт і предмет макроекономіки
- •1.3. Основні функції макроекономіки
- •1.4. Історія розвитку макроекономічної науки
- •1.5. Моделювання як основний метод макроекономічного аналізу
- •1.6. Макроекономічні моделі. Екзогенні та ендогенні змінні.
- •1.7. Запаси і потоки як два види кількісних змінних
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного регулювання
- •2.2. Основні методологічні принципи системи національних рахунків
- •2.3. Основні показники макроекономічних вимірювань
- •2.4. Методи обчислення ввп
- •2.5. Номінальний та реальний ввп
- •2.6. Темпи зростання та приросту ввп, індекси цін
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність
- •3.1. Циклічність як форма економічного розвитку
- •3.2. Сутність та структура економічного циклу
- •3.3. Індикатори циклічних коливань в економіці
- •3.4. Зайнятість та безробіття: суть, взаємозалежність
- •3.5. Неповна зайнятість та рівень безробіття
- •3.6. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття
- •3.7. Інфляція: суть та види інфляції. Темп інфляції
- •3.8. Інфляція та відсоткові ставки. Ефект Фішера
- •3.9. Збалансована та незбалансована, очікувана та неочікувана інфляція
- •3.10. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса
- •3.11. Наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи уряду
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції
- •4.1. Споживання та заощадження, як функції доходу
- •4.2. Недоходні фактори споживання та заощадження
- •4.3. Інвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції
- •Тема 5. Економічна рівновага в умовах ринку
- •5.1. Суть сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту
- •5.2. Сукупне пропонування. Нецінові фактори сукупної пропозиції
- •5.3. Механізм досягнення рівноваги в економіці
- •Тема 6. Сукупні витрати приватної економіки та економічна рівновага
- •6.1. Витратні моделі економічної рівноваги
- •6.2. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
- •6.3. Графічні моделі рецесійного та інфляційного розриву
- •Тема 7. Держава, як суб’єкт макроекономічного регулювання
- •7.1. Роль держави в змішаній економіці
- •7.2. Основні економічні функції держави
- •7.3. Класична теорія макроекономічного регулювання
- •7.4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
- •Тема 8. Механізм фіскальної політики
- •8.1. Суть фіскальної політики. Види фіскальної політики
- •8.2. Дискреційна та автономна фіскальна політика. Мультиплікатори
- •8.3. Податки, як вмонтовані стабілізатори економіки
- •8.4. Попит і пропозиція як об’єкти податкового варіанта фіскальної політики. Крива Лаффера
- •8.5. Фіскальна політика та бюджетний дефіцит
- •8.6. Способи збалансування державного бюджету
- •Тема 9. Механізм грошово-кредитної політики
- •9.1. Грошовий ринок. Види та функції грошей
- •9.2 .Банківська система та грошова пропозиція. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку
- •9.3. Грошово-кредитне регулювання економіки
- •Інструменти грошово-кредитної політики
- •9.4. Модель одночасної рівноваги на товарному і грошовому ринках
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •10.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура
- •10.2. Платіжний баланс. Структура платіжного балансу
- •Структура платіжного балансу
- •10.3. Валютний курс. Котирування валют
- •10.4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Механізм політики зайнятості та соціального захисту населення
- •11.1. Ринок праці. Попит і пропозиція на ринку праці
- •11.2. Державне регулювання зайнятості населення
- •11.3. Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца
- •11.4. Держава як суб’єкт соціального захисту населення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічне зростання
- •12.1. Економічне зростання і економічний розвиток
- •12.2. Модель економічного зростання Харрода-Домара
- •12.3. Модель економічного зростання Солоу
- •VI. Термінологічний словник ключових понять
- •Перелік рекомендованих джерел
Структура платіжного балансу
Рахунок поточних операцій узагальнює статистичні дані про рух товарів, послуг, доходів та поточних трансфертів. Рахунок поточних операцій дає загальне уявлення про торгівлю країни товарами і послугами за поточний період. Експорт країни виступає як кредит, оскільки він дає можливість заробити іноземну валюту (позначається в платіжному балансі знаком „+” ). Товарний імпорт вважається дебетом, оскільки в результаті іноземна валюта витрачається (позначається „”).
Товари. Рахунок „Товари” охоплює більшу частину поточних операцій, пов’язану з експортом та імпортом так званих „видимих” товарів. До експорту і імпорту належать операції, внаслідок яких право власності або розпорядження товаром у звітному періоді переходить від резидента до нерезидента (експорт) або навпаки (імпорт). Експорт та імпорт мають визначатися за однаковими цінами, а саме – цінами на умовах поставки F.O.B. („вільний на борту судна”), коли відповідальність за вантаж і право власності на товар переходить до покупця на кордоні країни-постачальника. На практиці ціни імпорту визначаються звичайно на умовах C.I.F. („вартість-страхування-фрахт”), коли товар приймається імпортером не на кордоні, а за місцем його перебування, і доставляється до місця призначення за свій рахунок.
Торговий баланс – показує різницю між товарним експортом країни і товарним імпортом. Якщо експорт перевищує імпорт то виникає „позитивне сальдо торгового балансу”. Якщо імпорт перевищує експорт, то виникає зовнішньоторговий дефіцит, або „від’ємне сальдо торгового балансу”.
Послуги. Міжнародна торгівля послугами охоплює подорожі, послуги транспорту, зв’язку, банківських та небанківських фінансових установ, платежі за використання вироблених (будинки, споруди, технічні засоби) і невироблених матеріальних (земля, надра, природні угіддя) та нематеріальних активів (плата за використання авторських прав, патентів, ліцензій).
Доходи. Надходження, які розподіляють або перерозподіляють ВВП, створений на території інших країн з допомогою праці й капіталу резидентів, належать до статті „доходи”. Заробітна плата, одержана за кордоном, та доходи від іноземних фінансових активів (відсотки по кредитах, дивіденди по акціях тощо) повертають резидентам – власникам праці й капіталу належну їм частку доходу інших країн. Національний доход країни, яка надає іншим країнам послуги праці або позичає капітал, збільшується, а національний доход країн, що користуються ними, зменшується на величину доходів, виплачених власникам факторів виробництва.
Поточні трансферти – це односторонні перекази, які збільшують можливий використовуваний доход, обсяг споживання товарів та послуг отримувача, але зменшують відповідні можливості донора. В структурі трансфертів вирізняють міжурядові й приватні трансферти.
Рахунок руху капіталів відображає потоки капіталу зв’язаних з купівлею або продажем матеріальних або фінансових активів. Якщо іноземні фірми або громадяни купують у даній країні будь-яке підприємство або акції фірми, то вони збільшують запаси іноземної валюти у даній країні. Тому ці операції є статтями доходу і записуються із знаком „+”. Країна експортує акції і облігації і таким чином отримує іноземну валюту.
В той же час вітчизняні фірми і домогосподарства здійснюють інвестиції за кордон. Ці операції зменшують запаси іноземної валюти, і тому вони записуються із знаком „”
3. Рахунок руху золотовалютних запасів. Всі країни світу у центральному банку мають запаси іноземних валют. Ці запаси використовуються для зрівноваження платіжного балансу. Якщо потрібно покрити дефіцит платіжного балансу, то держава зменшує валютні запаси, тобто експортує валюту і тому ця операція записується із знаком „+”. Коли ж навпаки потрібно ліквідувати додатнє сальдо платіжного балансу уряд збільшує валютні резерви через їх купівлю – тобто імпортує валюту, отже ця операція записується із знаком „”.