3.8. Інфляція та відсоткові ставки. Ефект Фішера

Як відбувається вплив інфляції на відсоткові ставки у банках.

Припустімо, що Ви поклали свої заощадження на банківський рахунок під 10% річних. Наступного року Ви знімаєте їх із нарахованими процентами. Чи стали Ви на 10% багатшими порівняно з тим періодом, коли вкладали свої кошти в банк?

Відповідь на це запитання залежить від того, що розуміти під словом «багатший». Дійсно, грошей Ви тепер матимете на 10% більше. Але як змінилися ціни на товари та послуги за минулий рік? Коли вони зросли на 6%, то кількість товарів і послуг, які Ви зможете тепер придбати, зросла лише на 4%. А коли б рівень інфляції склав 12%, то Ваша купівельна спроможність насправді скоротилася б на 2%.

Економісти називають банківський процент номінальною процентною ставкою, а збільшення Вашої купівельної спроможності — реальною процентною ставкою.

Номінальна відсоткова ставка – це банківський відсоток.

Реальна відсоткова ставка  це зміна купівельної спроможності внаслідок інфляції номінальною відсотковою ставкою (r).

R = і - 

і = r + ,

де і – номінальна % ставка

r – реальна % ставка

 – рівень інфляції.

Останнє рівняння називається рівнянням Фішера. Воно вказує, що номінальна % ставка може змінюватись під впливом двох причин:

1. внаслідок зміни реальної % ставки;

2. внаслідок зміни рівня інфляції.

Відповідно до рівняння Фішера підвищення інфляції на 1% призводить до зростання номінальної % ставки теж на 1% - це ефект Фішера.

Розрізняють два види реальної % ставки:

а) реальна r, яку позичальник і кредитор очікують на момент укладання угоди. Її називають r (ex ante – “до того”).

б) фактична r, яка склалася в дійсності (ex post – „після того”).

3.9. Збалансована та незбалансована, очікувана та неочікувана інфляція

Інфляція впливає на економіку через:

• Перерозподіл доходу і багатства між різними групами людей;

• Спотворення відносних цін та обсягів виробництва різних товарів.

В той же час потрібно відзначити, що вплив інфляції на рівень реальних доходів та обсяги виробництва суперечливий і залежить від того, якою є інфляція – очікуваною чи непередбаченою.

Непередбачена інфляція – це інфляція, яку суб’єкти економіки не очікували, і не захистились від її згубних впливів. Вона перерозподіляє багатство між різними групами людей. Вона звичайно сприяє боржникам, групам людей з нефіксованими доходами і спекулянтам. Водночас вона шкодить кредиторам, групам з фіксованими доходами, власникам заощаджень. Непередбачене зниження темпів інфляції дає протилежний ефект. Усупереч стереотипам, статистика показує, що бідні сім’ї часто мають вигоду від інфляції за рахунок заможних сімей.

Окрім перерозподілу доходів, інфляція впливає на загальний обсяг виробництва.

Економісти вважають, що немає прямого зв’язку між цінами та обсягом виробництва. Збільшення сукупного попиту збільшує і ціни, і обсяг виробництва. Проте потрясіння в пропозиції, переміщуючи вгору криву сукупної пропозиції, підвищить ціни і зменшать обсяги виробництва. Отже можна зробити висновок, що інфляція може поєднуватися як з вищим, так і з нижчим рівнем обсягу виробництва.

Очікувана інфляція – інфляція, яку суб’єкти економіки передбачали, і змогли захиститись від її згубних впливів.

Збалансована інфляція – це інфляція за якої відносні ціни на різні групи товарів не змінюються, або змінюються однаково. Наприклад: зарплата зросла на 5%, ціни на послуги зросли на 5%, ціни на енергоресурси також на 5%. Проте цей вид інфляції є рідкісним.

Набагато частіше зустрічається незбалансована інфляція – така, що впливає на відносні ціни, затрати і податки. Навіть тоді, коли незбалансована інфляція передбачена, ціни не встигають пристосуватися до інфляційних тенденцій. Проте в цьому випадку, враховуючи майбутні зміни у рівні цін, люди мають можливість скоригувати свої номінальні доходи, тим самим зменшуючи негативні наслідки інфляції.