- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •Макроекономіка Конспект лекцій
- •Тема 1. Макроекономіка як наука 17
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність 40
- •І. Мета і завдання самостійного вивчення дисципліни
- •Іі. Керівництво і організація самостійного вивчення дисципліни
- •ІІі. Тематичний план і зміст програми за темами
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність
- •V. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Вступ до макроекономіки, її місце в економічній науці
- •1.2. Об’єкт і предмет макроекономіки
- •1.3. Основні функції макроекономіки
- •1.4. Історія розвитку макроекономічної науки
- •1.5. Моделювання як основний метод макроекономічного аналізу
- •1.6. Макроекономічні моделі. Екзогенні та ендогенні змінні.
- •1.7. Запаси і потоки як два види кількісних змінних
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного регулювання
- •2.2. Основні методологічні принципи системи національних рахунків
- •2.3. Основні показники макроекономічних вимірювань
- •2.4. Методи обчислення ввп
- •2.5. Номінальний та реальний ввп
- •2.6. Темпи зростання та приросту ввп, індекси цін
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність
- •3.1. Циклічність як форма економічного розвитку
- •3.2. Сутність та структура економічного циклу
- •3.3. Індикатори циклічних коливань в економіці
- •3.4. Зайнятість та безробіття: суть, взаємозалежність
- •3.5. Неповна зайнятість та рівень безробіття
- •3.6. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття
- •3.7. Інфляція: суть та види інфляції. Темп інфляції
- •3.8. Інфляція та відсоткові ставки. Ефект Фішера
- •3.9. Збалансована та незбалансована, очікувана та неочікувана інфляція
- •3.10. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса
- •3.11. Наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи уряду
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Споживання, заощадження та інвестиції
- •4.1. Споживання та заощадження, як функції доходу
- •4.2. Недоходні фактори споживання та заощадження
- •4.3. Інвестиції та фактори інвестування. Крива сукупного попиту на інвестиції
- •Тема 5. Економічна рівновага в умовах ринку
- •5.1. Суть сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту
- •5.2. Сукупне пропонування. Нецінові фактори сукупної пропозиції
- •5.3. Механізм досягнення рівноваги в економіці
- •Тема 6. Сукупні витрати приватної економіки та економічна рівновага
- •6.1. Витратні моделі економічної рівноваги
- •6.2. Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ввп
- •6.3. Графічні моделі рецесійного та інфляційного розриву
- •Тема 7. Держава, як суб’єкт макроекономічного регулювання
- •7.1. Роль держави в змішаній економіці
- •7.2. Основні економічні функції держави
- •7.3. Класична теорія макроекономічного регулювання
- •7.4. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
- •Тема 8. Механізм фіскальної політики
- •8.1. Суть фіскальної політики. Види фіскальної політики
- •8.2. Дискреційна та автономна фіскальна політика. Мультиплікатори
- •8.3. Податки, як вмонтовані стабілізатори економіки
- •8.4. Попит і пропозиція як об’єкти податкового варіанта фіскальної політики. Крива Лаффера
- •8.5. Фіскальна політика та бюджетний дефіцит
- •8.6. Способи збалансування державного бюджету
- •Тема 9. Механізм грошово-кредитної політики
- •9.1. Грошовий ринок. Види та функції грошей
- •9.2 .Банківська система та грошова пропозиція. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку
- •9.3. Грошово-кредитне регулювання економіки
- •Інструменти грошово-кредитної політики
- •9.4. Модель одночасної рівноваги на товарному і грошовому ринках
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •10.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура
- •10.2. Платіжний баланс. Структура платіжного балансу
- •Структура платіжного балансу
- •10.3. Валютний курс. Котирування валют
- •10.4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Механізм політики зайнятості та соціального захисту населення
- •11.1. Ринок праці. Попит і пропозиція на ринку праці
- •11.2. Державне регулювання зайнятості населення
- •11.3. Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца
- •11.4. Держава як суб’єкт соціального захисту населення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Економічне зростання
- •12.1. Економічне зростання і економічний розвиток
- •12.2. Модель економічного зростання Харрода-Домара
- •12.3. Модель економічного зростання Солоу
- •VI. Термінологічний словник ключових понять
- •Перелік рекомендованих джерел
11.4. Держава як суб’єкт соціального захисту населення
Соціальний захист включає в себе систему заходів, які захищають будь-якого громадянина країни від економічної та соціальної деградації не тільки внаслідок безробіття, а й випадку втрати чи різкого скорочення доходів, хвороби, народження дитини, виробничої травми, інвалідності, похилого віку тощо.
Витрати на соціальний захист населення, звичайно, залежать від можливостей економіки. В країнах з ринковою економікою склалася троїста система фінансування соціальних програм, об’єктами якої виступає держава, роботодавців та одержувачі соціальних виплат.
Сучасна система соціального захисту населення в країнах з перехідною економікою включає такі основні елементи: сукупність державних соціальних гарантій, у тому числі соціальні пільги окремим категоріям населення; традиційну форму державної соціальної допомоги та соціальне страхування.
Система соціальних гарантій передбачає надання соціально значущих благ та послуг усім громадянам без врахування їхнього трудового внеску і визначення потреби (безкоштовні освіта, лікування тощо). Мінімальний розмір цих гарантій є рухливим у залежності від конкретно-історичних умов, а також соціальні пільги, тобто окремі соціальні гарантії окремим категоріям населення. Ця форма соціального захисту також характеризується універсальністю надання соціальних благ і послуг у межах визначеної соціально-демографічної групи населення (ветерани війни, інваліди та ін.) та забезпечення за рахунок податково-бюджетної системи держави.
Під соціальною допомогою як формою соціального захисту, населення розуміють надання соціальних благ та послуг соціально уразливим групам населення на основі визначення їх потреб. Об’єктом соціальної допомоги є малозабезпечені верстви населення, доходи яких нижчі від прожиткового мінімуму чи межі бідності. Державна допомога здійснюється двома шляхами: програми допомоги в грошовій формі та допомога в натуральній формі, тобто у вигляді продовольчих талонів, шкільних сніданків та обідів, продовольчих товарів людям похилого віку, медичного обслуговування, житлової допомоги, позичок студентам тощо.
Соціальне страхування є найбільш поширеною формою соціального захисту населення від різних ризиків, пов’язаних з втратою працездатності та доходів. Особливістю соціального страхування є його фінансування із спеціальних позабюджетних фондів, які формуються за рахунок цільових внесків роботодавців і працівників за підтримки держави.
Питання для самоконтролю:
Основні складові ринку праці.
У чому полягає модель рівноважного ринку праці?
Основні теоретичні погляди на безробіття.
Поясніть особливості формування ринку праці в Україні.
Назвіть основні фактори існування нерівності в доходах сімей.
Які кількісні інструменти вимірювання нерівності в доходах Ви знаєте?
У чому полягає зміст соціального захисту населення?
Прокоментуйте приклади світового досвіду соціальної підтримки деяких верств населення.
Тести:
1. Проблеми безробіття та встановлення рівноваги на ринку праці через механізми ринкового саморегулювання відповідають теорії:
а) класичній; б) кейнсіанській; в) монетарній.
2. Зазначте правильне твердження:
а) доходи працівника не впливають на його здоров’я;
б) ефективна заробітна плата впливає на плинність робочої сили;
в) встановлюючи мінімальну заробітну плату, фірма залучає до роботи високопрофесійні кадри;
г) контроль за працівниками завжди дає ефективний результат.
3. До чинників існування нерівності у суспільстві не належить:
а) диференціація заробітної плати залежно від освіти;
б) державний устрій;
в) нерівномірний розподіл власності на нерухоме майно;
г) особистий ризик.
4. Точка (25 %, 25 %) за моделлю Лоренца означає:
а) часткову нерівність у суспільстві;
б) відносну рівність;
в) абсолютну нерівність;
г) абсолютну рівність.
5. Перерозподіл доходів у суспільстві здійснює державна влада за допомогою:
а) податкової системи;
б) зміни пропозиції грошей;
в) зміни норми банківського резервування;
г) перепідготовки робочої сили.
6. Що не є важливим напрямом державного регулювання ринку праці у перехідній економіці:
а) стимулювання зростання зайнятості та збільшення кількості робочих місць;
б) підготовка і перепідготовка робочої сили;
в) сприяння найманню робочої сили;
г) адміністративний розподіл робочої сили;
д) соціальне страхування безробіття.
7. У країнах із розвинутою ринковою економікою у структурі доходів сім’ї найвищу питому вагу мають:
а) заробітна плата;
б) доходи від підсобного господарства;
в) майнові доходи;
г) трансферні державні платежі;
д) доходи від тіньової економіки.
8. Крива Лоренца відображає:
а) ступінь рівності в розподілі доходів у суспільстві;
б) ступінь диференціації доходів працівників різних галузей;
в) залежність між розміром доходу та рівнем споживання;
г) залежність між кількістю членів домогосподарства та обсягом їх доходів;
д) усі відповіді неправильні.
9. Яке твердження правильне:
а) що ближча крива Лоренца до бісектриси, то вищий ступінь рівності розподілу доходів у країні;
б) у перехідній економіці України рівень диференціації доходів знижується;
в) розрив у рівнях доходів між 20% найбагатшого населення і 20% найбіднішого у розвинутих країнах більший, ніж у країнах, що розвиваються;
г) частка заробітної плати у доходах населення в Україні вища, ніж у країнах з розвинутою ринковою економікою;
д) коефіцієнт Джині в економіці України прямує до нуля.
10. Диференціація доходів населення – це:
а) неоднаковий рівень доходів домогосподарств або працівників;
б) висока частка майнових доходів у структурі доходів населення;
в) співвідношення між мінімальною зарплатою і мінімальною пенсією;
г) висока частка соціальних трансфертів у структурі доходів населення;
д) усі твердження неправильні.