Завдання до самостійної роботи

1. Складіть глосарій основних термінів і понять теми..

2. Визначте основні позитивні та негативні особливості методики оцінки важкості праці та напрями її вдосконалення.

Питання для самоконтролю

1. Які фактори впливають на важкість праці?

2. Які існують категорії важкості праці? В чому полягає їх суть?

3. В чому полягає сутність інтегральної бальної оцінки важкості праці?

4. Чим зумовлена необхідність розробки єдиної методики оцінки важкості праці?

5. Які переваги має методика інтегральної бальної оцінки важкості праці перед методикою визначення функціонального стану працівника?

6. У чому полягає основна відмінність між поняттями «інтенсив­ність праці» і «важкість праці»?

7. В якій залежності знаходяться інтенсивність і важкість праці?

8. Які заходи необхідно впроваджувати на підприємствах для зменшення важкості праці

Бібліографічний список до теми

1; 2; 3; 5; 10; 11; 21; 23

Тема 13. Фізіологічні основи проектування раціональних режимів праці і відпочинку

Мета: - сформувати знання щодо фізіологічних закономірностей проектування раціональних режимів праці та відпочинку;

- сформувати знання відносно шляхів раціоналізації та оцінки ефективності режимів праці та відпочинку.

План вивчення теми

1. Суть, критерії та фізіологічні закономірності проектування режимів праці та відпочинку.

2. Методи встановлення регламентованих перерв на відпочинок.

3. Шляхи раціоналізації та оцінка ефективності внутрішньо змінних режимів праці та відпочинку.

4. Раціоналізація тижневих та річних режимів праці та відпочинку.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Приступаючи до вивчення першого питання, слід виходити з того, що режим праці і відпочинку розглядається як механізм управління функціональним станом працівників та умова високопродуктивної праці. Це означає, що він регламентує загальну тривалість роботи і відпочинку протя­гом робочої зміни, доби, тижня, місяця, року; частоту і трива­лість періодів трудової активності і перерв під час цієї активнос­ті, їх співвідношення і чергування. В зв'язку з цим необхідно розібратися, які фактори визначають характеристики внутрішньозмінних, тижневих і річних режимів праці і відпочинку.

Щодо раціонального режиму праці і відпочинку, то він пови­нен відповідати таким вимогам:

• запобігати ранньому і надмірному розвитку втоми праців­ників;

• сприяти збереженню високого рівня працездатності праців­ників протягом якомога більш тривалого періоду;

• забезпечувати ефективне відновлення фізіологічних функцій під час відпочинку.

Тривалість періодів роботи і відпочинку залежить від її важкості, темпу та умов виробничого середовища.

Елементами відпочинку є обідня перерва, регламентовані пе­рерви на відпочинок і мікропаузи.

Особливою проблемою є встановлення регламентованих пе­рерв на відпочинок — загальної їх тривалості, тривалості однієї перерви та розподілу перерв протягом робочої зміни. Отже, в рамках вивчення другого питання слід пам'ятати, що єдиного методичного підходу до проекту­вання регламентованих перерв на відпочинок не існує. Серед основних методичних підходів практичне застосування знайшли наступні:

- встановлення різних надбавок на відпочинок залежно від умов виробничого середовища і трудового процесу;

- емпіричний метод;

- визначення часу на відпочинок на основі фізіологічних характеристик (середня частота пульсу за зміну; затрати енергії за хвилину при виконані роботи; зниження статичної витривалості в кінці робочого дня порівняно з робочим періодом);

- встановлення загального часу на відпочинок за показником втоми і умов праці.

Необхідно розібратися в суті цих методів і засвоїти методику розрахунку часу на відпочинок по кожному з них.

Слід пам'ятати, що, крім часу на відпочинок, на всіх видах робіт встановлюється час на природні потреби працівника в роз­мірі 10—15 хв за зміну.

Важливим практичним питанням є не тільки встановлення загальної тривалості, кількості перерв на відпочинок та їх розподіл протягом зміни, але й організація та зміст відпочинку. Вивчаючи ці питання, необхідно звернути увагу на більш високу ефективність активного відпочинку порівняно з пасивним і вміти поясни причини цього явища, згадавши феномен Сеченова.

Необхідно чергувати:

• основні і допоміжні роботи;

• роботи різної складності і рівня монотонності;

• фізичну і розумову роботу;

• роботи, пов'язані з навантаженням на різні аналізатори;

• роботи, які відрізняються характером робочої пози.

Фізіологічною основою раціоналізації добових і тижневих режимів праці та відпочинку за умови багатозмінної роботи, є закономірності динаміки фізіологічних функцій людини — підвищення показників у денні години і зниження їх до мінімуму в нічні. Це означає, що робота в нічну зміну вимагає значно більших витрат енергії на одиницю продукції порівняно з роботою вдень. Тому тривалість нічних змін скорочена на одну годину і працівникам нараховуються доплати до тарифних ставок.