Коефіцієнт темпу:

Кт = Тн/Тф, (14)

де Тн - нормативний час операції;

Тф – фактичний час виконання операції.

Коефіцієнт зайнятості

Кз = Тф.з./(Тзм*К) (15)

де Тф.з – час фактичної зайнятості активною роботою, хв.;

Тзм – тривалість робочої зміни (480 хв)

К- галузевий норматив коефіцієнта зайнятості корисною роботою.

При нормальній інтенсивності коефіцієнт наближається до одиниці. Якщо він становить 1,01 – 1,08, то інтенсивність праці підвищена/допустима; від 1,09 до 1,15 – висока, а понад 1,16 – дуже висока.

Коефіцієнт важкості (питома важкість праці), балів/хв.:

Кв = Ів/480, (16)

де Ів – інтегральний показник важкості праці, балів;

480 – максимальний фонд робочого часу за зміну, хв.

Операція або робота вважаться нормальними, якщо питома важкість не перевищує 0,068 балів/хв.

Вплив інтенсивності праці на організм людини враховується через категорію її важкості:

Кв.ф. = Кі*Кв, (17)

де Кв.ф. – коефіцієнт фактичної важкості праці, балів/хв.,

Кі – коефіцієнт інтенсивності праці;

Кв – коефіцієнт важкості праці.

Питання для обговорення

1. Чим зумовлена необхідність розробки єдиної методики оцінки важкості праці?

2. Чому вважається умовним поділ робіт на важкі, напружені, шкідливі, небезпечні, непривабливі, гарячі?

3. Чим зумовлюється вибір інтегрального критерія важкості праці?

4. За якими показниками різняться категорії важкості праці?

5. Які переваги має методика інтегральної бальної оцінки важкості праці перед методикою визначення функціонального стану працівника?

6. У чому полягає основна відмінність між поняттями «інтенсивність праці» і «важкість праці»?

7. В якій залежності знаходяться інтенсивність і важкість праці?

Тестові завдання

1. Елементи виробничого середовища (можливо декілька варіантів):

а) температура повітря;

б) продуктивність праці;

в) інтенсивність праці;

г) загазованість;

д) шум і вібрація;

е) освітлення;

є) травматизм;

ж)випромінювання.

2. Роботи, які вимагають інтенсивної роботи опорно-рухового апарат та м’язової системи, називаються:

а) шкідливими;

б) важкими;

в) напруженими;

г) непривабливими.

3. В залежності від реакції організму людини на дію факторів трудового процеси розрізняють біологічні критерії (декілька варіантів):

а) виробнича втома;

б) довиробнича втома;

в) післявиробнича втома;

г) віддалені реакції на роботу.

4. Види функціонального стану організму людини (декілька варіантів):

а) нормальний;

б) небезпечний;

в) граничний;

г) патологічний;

д) дуже небезпечний;

е) всі відповіді вірні.

5. Функціональна недостатність важливих вегетативних функцій та неадекватність реакцій є ознаками:

а) четвертої категорії важкості;

б) першої категорії важкості;

в) п’ятої категорії важкості;

г) третьої категорії важкості.

6. Як вираховується рівень інтелектуального та нервово-емоційного напруження людини:

а) шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою відповідної апаратури;

б) на основі експертних оцінок;

в) методом спостереження;

г) методом опитування або тестування.

7. Добуток зусилля і часу його підтримання – це:

а) обсяг динамічної роботи;

б) статичне навантаження;

в) інтегральний показник важкості праці.

8. Фактор продуктивності праці- це:

а) важкість праці;

б) інтенсивність праці;

в) витривалість працівника.

9. Підвищення інтенсивності праці може здійснюватися за рахунок (декілька варіантів):

а) економного використання витрат робочої сили;

б) скорочення часу зайнятості робітника;

в) підвищення темпу роботи;

г) збільшення часу зайнятості працівника;

д) підвищення темпу робочих рухів, більш високому фізіологічному і психологічному напруженню.

10. Добуток коефіцієнта інтенсивності і коефіцієнта важкості праці – це:

а) питома важкість праці;

б) коефіцієнт фактичної важкості праці;

в) коефіцієнт інтенсивності праці;

г) коефіцієнт важкості праці.