Завдання до самостійної роботи

1. Складіть глосарій основних термінів і понять теми..

2. Продумайте і складіть опис роботи одного з працівників служби управління персоналом організації за такими розділами:

• загальна мета роботи;

• основні напрямки, обов'язки і задачі, які характеризують ключові аспекти роботи (відповідає, контролює, складає і т. п.);

• робочі стосунки і контакти з людьми;

• показники відповідальності (за результати роботи, за підлеглих, за фінансовий стан тощо).

Виходячи з характеристики роботи, оцініть ступінь важливості в балах вказаних в опитувальнику якостей:

- якщо якість абсолютно необхідна;

- якщо якість бажана;

- якщо якість не має ніякого відношення до цієї професії.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть і охарактеризуйте задачі професійної орієнтації. Чому, на Вашу думку, зростає її значення в сучасних умовах?

2. З якою метою проводиться профконсультація?

3. В чому Ви бачите відмінності між профорієнтацією і професійним відбором?

4. Подумайте, чи у всіх випадках необхідний профвідбір? Поясність Вашу думку.

5. Що Ви розумієте під психологічним профілем професії і психологічним профілем особистості? Як використовуються ці документи в процесі профвідбору?

6. Що Ви розумієте під професійною придатністю і які властивості особистості її формують?

7. Які, на Вашу думку, фактори сприяють успішній професійній адаптації людини? Обґрунтуйте своє розуміння

8. Які причини зумовлюють необхідність реформування професійно-технічної освіти?

9. Що таке професійне навчання, які компоненти воно поєднує?

10. Що таке трудові навички і в чому фізіологічна суть їх формування?

11. Якими факторами зумовлюється формування індивідуального стилю діяльності? Виберіть правильні відповіді:

а) бажанням людини оригінально виконувати роботу;

б) мотивацією до підвищення продуктивності праці;

в) особливостями темпераменту;

г) бажанням пристосуватися до вимог роботи.

12. За якими системами організоване виробниче навчання на реаль­них робочих місцях? В чому полягає ефективність кожної з них?

Бібліографічний список до теми

1; 5; 9; 17; 20; 22; 23

3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Модуль 1. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти в галузі фізіології і психології праці

Змістовий модуль 1. Закономірності функціонування людського організму в процесі праці

Семінарське заняття № 1

Тема 1: Предмет, методи і завдання дисципліни

Мета заняття: поглиблення і розширення знань з:

- предмету, методу та завдань фізіології і психології праці;

- історії розвитку та сучасних проблем фізіології і психології праці.

План заняття

1. Трудова діяльність, її форми, види і особливості.

2. Аспекти праці та їх особливості.

3. Зміст праці та її види. Особливості операторської праці.

4. Предмет, метод та завдання фізіології і психології праці.

5. Історія розвитку фізіології і психології праці.

6. Сучасні проблеми в галузі фізіології і психології праці.

Методичні рекомендації

Опрацювавши питання даної теми, студенти повинні оволодіти основними поняттями: «діяльність», «мотив», «праця». Вивчаючи питання про зміст праці як основного виду діяльно­сті людини, особливу увагу потрібно звернути на та­кі методологічні положення:

• праця є свідомою, доцільною, соціально корисною діяльністю, спрямованою на виробництво матеріальних благ і духовних цінностей, надання послуг;

• праця зумовлюється певними мотивами і передбачає досягнення конкретної мети (мотив — те, що спонукає людину до діяльності, мета — те, чого вона намагається досягти в результаті праці). Мотив може не збігатися з безпосередньою метою праці;

• праця є процесом прикладання людиною розумових і фізичних зусиль для одержання корисного результату;

• за своїм змістом праця є матеріальним процесом, який відбувається між людиною і природою, а за характером — суспільним явищем, тобто процесом взаємовідносин (соціально-трудових у тому числі) між людьми в їх спільній діяльності;

• праця постає в єдності трьох аспектів: предметно-дієвого; фізіологічного; психологічного;

• праця є фізіологічним процесом витрачання людської енергії;

• праця втілює психічні процеси та психологічні фактори, які спонукають, програмують, регулюють трудову активність людини;

• способом організації праці є спілкування між людьми в єдності таких його сторін, як комунікативна, інтерактивна, перцептивна.

Особливу увагу слід звернути на те, що праця є не лише джерелом матеріальних і духовних благ, а й потребою людини, оскільки забезпечує необхідний рівень рухової активності, тренує функціональні системи, розвиває пізнавальні і комунікативні здібності, формуючи особистість.

В трудовому процесі людина функціонує і як біологічний організм, і як особистість. Функції людини як організму вивчає фізіологія праці, а функціонування її як особистості — психологія праці. Предметом курсу «Фізіологія і психологія праці» є закономірності динаміки фізіологічних і психічних функцій людини в процесі праці. Методологічні принципи цієї дисципліни визначаються загальною фізіологією і загальною психологією. В конкретних дослідженнях застосовуються такі наукові підходи: комплексності, системності, гуманізму, особистісний.

Наукове обґрунтування засобів гуманізації праці є основним завданням фізіології і психології праці, а тому остання вважається теоретичною основою організації праці. Ознайомившись з переліком основних проблем фізіології і психології праці, необхідно вміти навести відповідні аргументи стосовно конкретних напрямків організації праці на виробництві.

Для з'ясування зв'язків фізіології і психології праці з іншими науками, місця цього предмета у вирішенні практичних завдань на виробництві слід виходити з того, що в структурі організації спільної праці виокремлюють три групи зв'язків: техніко-технологічні, економічні та соціальні. Техніко-технологічні зв'язки відбивають способи поєднання різних трудових завдань, що їх виконують працівники, впливаючи знаряддями праці на її предмет. Економічні зв'язки являють собою способи поєднання матеріальних інтересів окремого працівника з інтересами колективу, суспільства і регламентуються нормами праці, розрядами робіт, тарифними ставками, формами і системами заробітної плати тощо. Соціальні зв'язки — це зв'язки між працівниками в процесі праці, що ґрунтуються на системі управління, формальних і неформальних комунікаціях. Отже, досягнення фізіології і психології праці є базою для розвитку техніки, технології, економіки та організації виробництва. Студентам необхідно знати, які саме характеристики людського фактора мають враховуватися під час проектування знарядь праці, технологічних процесів, форм організації і оплати праці тощо.

Практичні потреби розвитку економіки, а також досягнення в галузях загальної фізіології і психології створили передумови для розвитку фізіології і психології праці. Отже, для вивчення третього питання - Історія розвитку та сучасні проблеми фізіології і психології праці - студентам необхідно чітко знати, які проблеми і як саме вирішувалися на різних етапах, які завдання постають перед фізіологією і психологією праці в період сучасного розвитку України. Взагалі фізіологія і психологія праці як самостійні наукові дисципліни почали розвиватися на початку ХХ століття. Передумовами їх розвитку були: досягнення досить високого рівня розвитку загальної фізіології і загальної психології, стрімкий розвиток продуктивних сил, впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, що вимагало раціоналізації трудових процесів, обґрунтованого професійного добору кадрів. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття виходять у світ друковані праці з практичного використання наукових даних для організації трудової діяльності та підвищення її продуктивності. Розвиток фізіології і психології праці тісно пов'язаний з іменами таких видатних вчених, як І.П.Павлов, М.Є.Введенський, О.О.Ухтомський, П.К.Анохін, В.М.Бехтерєв, М.І.Виноградов та інші. В Україні проблемами фізіології та гігієни праці займаються Київський інститут медицини праці АМН України, Український науково-дослідний інститут промислової медицини, Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці і профзахворювань, Донецький науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості. Слід звернути увагу на те, що Перехід України до ринкової економіки висуває щодо фізіології і психології праці нові завдання.