47. Секретар судового засідання

Секретар судового засідання - це службова особа суду, за участю якої розглядаються всі справа у суді першої інстанції.

За дорученням судді секретар здійснює підготовку справи до її розгляду в судовому засіданні; повідомляє учасників процесу про час і місце судового розгляду; перевіряє перед викриттям судового засідання явку до суду викликаних осіб, з'ясовує причини неявки і доповідає про це головуючому; веде протоколи судових засідань і підписує їх разом з головуючим; виконує всі інші доручення головуючого, пов'язані з підготовкою і проведенням судового розгляду та реалізацією його результатів.

Секретар судового засідання зобов'язаний вчасно і точно виконувати доручення судді, своєчасно і грамотно вести і оформлювати протокол судового засідання з додержанням всіх вказаних у законі вимог (ст. 87 КПК).

Процесуальний статус секретаря судового засідання в КПК майже не врегульований. У даний час секретарями судового засідання працюють здебільшого особи, які мають незакінчену вищу або вищу юридичну освіту, що позитивно впливає на їх роботу та роботу суду в цілому.

48. Забезпечення безпеки суб'єктів кримінального процесу

Боротьба із злочинністю часто пов'язана з активною протидією з боку організованих злочинних угруповань та окремних громадян у вирішенні завдань кримінального процесу. У зв'язку з ним законодавством передбачені спеціальні заходи забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві.

Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу - це здійснення правових, організаційно-технічних та інших заходів, що спрямовані на захист життя, здоров'я, житла, майна, честі і гідності цих осіб від протиправних посягань з метою створення необхідних умов для належного здійснення правосуддя.

Правовою основою забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, є Конституція України, КПК України, Закони України „Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", „Про оперативно-розшукову діяльність" та її і. Право на захист мають:

- працівники суду і правоохоронних органів (прокурор, слідчий, дізнавач, оперативний працівник, ревізор, аудитор, працівник податкової служби та інші особи, які безпосередньо беруть участь у вирішенні завдань кримінального процесі чи у здійсненні оперативно-розшукової чи іншої діяльності щодо виявлення злочинів);

- всі учасники процесу (заявник, свідок, потерпілий, обвинувачений, експерт та ін.) без винятку;

- члени сімей вказаних осіб та близькі родичі. Заходами забезпечення безпеки є:

- особиста, охорона, охорона житла і майна; видача спеціальних засобів індивідуального захисту або сповіщення про небезпеку;

використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;

- заміна документів та зміна зовнішності; - зміна місця проживала чи навчання;

- переселення в інше місце проживання; поміщення у дошкільний виховний заклад чи заклад органів соціального захисту населення;

- забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

- закрите судове засідання.

З урахуванням характеру і степеня небезпеки для життя, здоров'я, житла і майна осіб, яких захищають, можуть здійснювати й інші заходи безпеки.

Особиста охорона, охорона житла і манна.

Житло і майно осіб, взятих під захист можуть бути обладнані засобами протипожежної і охоронної сигналізації, можлива зміна номерів їх квартирних телефонів і державних знаків транспортних засобів, що їм належать. Щодо осіб, взятих під захист, здійснюється особиста охорона.

За наявності небезпеки для життя і здоров'я осіб, взятих під захист, їм можуть бути видані з дотриманням вимог діючого законодавства спеціальні засоби індивідуального захисту та оповіщення про небезпеку. Залежно від ступеня загрози для життя і здоров'я працівника суду чи правоохоронного органу, а також його близьким родичам з дотриманням вимог чинного законодавства може видаватися зброя.

Прослуховування телефонних та інших переговорів За наявності загрози насильства чи інших протиправних дій стосовно особи, взятої під захист за її письмовою заявою чи за письмовою згодою може проводитися прослуховування телефонних та інших розмов. У ході прослуховування таких розмов може застосовуватися звукозапис.

Враховуючи, що прослуховування здійснюється всупереч волі однієї з осіб, що веде телефонну розмову, і може зачіпати права й інтереси непричетних до злочину осіб, такий захід повинен здійснюватися за рішенням суду. Зміна місця роботи чи нявчання

Якщо усунення загрози небезпеки особи, взятої під захист, потребує залишення старого місця роботи чи навчання, цій особі за її проханням та з її згоди допомагають влаштуватися на нове місце роботи чи навчання.

Час вимушеного прогулу особи, яку захищають, враховується в трудовий стаж, а за вказаний період виплачується компенсація. При більш низькій заробітній платі за новим місцем роботи виплачується різниця у заробітній платі відповідно до чинного законодавства і в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Переселення в інше місце проживання. Заміна документів і зміна зовнішності

Вирішення питання переселення в інше місце проживання особи, надання житлової площі, матеріальної допомоги у розмірі мінімальної заробітної плати і працевлаштування забезпечується органом, який прийняв рішення про застосування заходів безпеки.

При тимчасовому переселенні в інше місце проживання житлова площа за постійним місцем проживання підлягає бронюванню.

Зміна документів, зміна зовнішності та переселення в інше місце проживання можуть бути проведені тільки за клопотанням або за згодою особи, взятої під захист, а також за санкцією прокурора або ухвалою суду і тільки у виняткових випадках або за наявності обставин, коли загроза життю і безпеці особи, взятої піл захист, не може бути усунута іншими заходами.

Для забезпечення безпеки неповнолітніх з письмової згоди батьків та інших законних представників, вони можуть бути тимчасового поміщені у дошкільні виховні заклади, а повнолітні недієздатні особи - у заклади органів соціального захисту населення.

Забезпечення конфіденційності даних про особу Нерозголошення відомостей про особу, яка взята під захист, може здійснюватися шляхом:

- обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях і т.д.), а також у протоколах слідчих дій і судових засідань, заміни прізвища, ім'я, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа; проведення впізнання особи поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства,

- не включення до списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, дійсних анкетних даних про особу, взяту під захист;

- виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;

- накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресному бюро, паспортній службі, підрозділам Державтоінспекції, довідковій службі АТС та іншим державним інформаційно-довідковим службам.

Закрите судове засідання

Закрите судове засідання проводиться за мотивованою ухвалою суду у випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист.

Для забезпечення безпеки свідка чи потерпілого суд за власною ініціативою чи за клопотанням прокурора чи іншого учасника судового розгляду, свідків або потерпілих, які підлягають допиту виносить мотивовану ухвалу про проведення допиту цих осіб за відсутності підсудного. За цих же підстав допускається також допит одного підсудного за відсутності інших.

Після повернення підсудного в зал судового засідання суд зобов'язаний ознайомити його з показаннями, які були дані під час його відсутності, і надати йому можливість дати пояснення по суті цих показань.

Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого та свідка, щодо яких здійснюються заходи безпеки, від зобов’язання з'являтися на судове засідання при наявності письмового підтвердження показань, що були дані ними раніше.

Особи, взяті під захист, мають право:

- подавати клопотання про вжиття" заходів безпеки або про їх скасування;

- знати про застосування щодо них заходів безпеки;

- вимагати від органу дізнання, слідчого, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування тих, що застосовуються;

- оскаржувати незаконні рішення чи Дії органів, що забезпечують безпеку, у відповідний вищестоящий орган, прокуратуру чи в суд.

Особи, яких захищають, зобов'язані:

- виконувати умови здійснення заходів безпеки та законні вимоги органів, що забезпечують безпеку - негайно інформувати зазначені органи про кожний випадок загрози чи протиправних дій щодо них;

- поводитися з майном та документами, які були видані їм у тимчасове користування органом, що забезпечує безпеку, згідного зі встановленими законодавством правилами.

Органи, що забезпечують безпеку повинні дотримуватися законності і ставитися з повагою до прав і свобод громадян.

При виклику на допит чи для участі у слідчих діях слідчий повинен вжити заходів для того, щоб викликані учасники процесу не могли спілкуватися між собою, вжити заходів, що виключають зустріч потерпілого з рідними і близькими обвинуваченого. При допиті свідків і потерпілих необхідно з'ясувати, чи немає на їх адресу погроз, шантажу, тиску.

Приводом для прийняття спеціальних заходів забезпечення безпеки працівника суду чи правоохоронного органу і його близьких родичів може бути:

• заява працівника чи його близького родича;

• звернення керівника відповідного державного органу;

• отримання оперативної чи іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну особи, що підлягає захисту.

Рішення про застосування заходів безпеки приймається Органом дізнання, слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходиться кримінальна справа про злочини, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали чи беруть участь особи, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність щодо осіб, що брали участь чи сприяли виявленню, попередженню, припиненню і розкриттю злочинів.

Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпека осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні справи знаходяться у провадженій прокуратури або суду, здійснюється за їх рішенням органами служби безпеки чи внутрішніх справ. Заходи безпеки щодо військовослужбовців здійснюються також командирами військових частин.

Здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів і їх близьких родичів покладається:

- щодо працівників служби безпеки і органів системи Управління державної охорони - на органи служби безпеки;

- щодо працівників органів охорони державного кордону - на органи охорони державного кордону України;

- щодо інших працівників — на органи внутрішніх справ. Для захисту військовослужбовців командири військових

частин (підрозділів) вживають таких заходів:

- відрядження в іншу військову частину чи військовий заклад;

- перевід на нове місце служби.

Рішення органів, що забезпечують безпеку, прийняті в межах їх компетенції, обов'язкові для виконання відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами.