4. Класифікація антропогенних комплексів

по цілеспрямованості їх виникнення

1.Прямі антропогенні ландшафти – запрограмовані комплекси, що виникають в результаті цілеспрямованої господарської діяльності (ставок в балці, крупне водосховище в долині річки, розорані чорноземні, лісові смуги і т. д.)

2.Супутні антропогенні комплекси, безпосередньо не створені людиною. Вони - результат природних процесів, активізованих або викликаних до життя господарською діяльністю людини: яр на місці борозни або дорожнього кювету, солончак на околиці зрошуваного поля, болото в зоні підтоплення водосховища, обвал, що обрізає виїмкою при прокладці дорогі, різні форми антропогенного карсту в районах вироблень вапняку, солі, вугілля. Дуже часто супутні антропогенні комплекси є пануючими в структурі сучасних ландшафтів.

V. Класифікація антропогенних комплексів за тривалістю їх існування і ступенем саморегулювання

Створення антропогенних комплексів завжди означає втручання в сталі взаємозв'язки природних ландшафтів. Це призводить до того, що в ряду випадків відбувається «відчуження» антропогенних комплексів і – якщо вони повністю надані самі собі – їх руйнування. Руйнування різних антропогенних комплексів здійснюється з неоднаковою інтенсивністю. Звідси виникає різна тривалість існування антропогенних комплексів – від одного і декількох років до багатьох сторіч.

Тривалість існування – важлива межа не тільки антропогенних, але і природних ландшафтів. Природні ландшафти хоч і знаходяться в безперервному розвитку, маючи свій вік і «століття» існування, але зміни в них протікають, як правило, поступово, еволюційним шляхом і більшість з них може бути віднесена до категорії довговічних. Навпаки, тривалість існування багатьох антропогенних ландшафтів невелика і людина вимушена підтримувати їх за допомогою спеціальних заходів. От чому тривалість існування ми розглядаємо як найважливіший критерій при класифікації антропогенних ландшафтів.

За тривалістю існування антропогенні ландшафти діляться на три групи:

1.Довговічні саморегульовані ландшафти. Ландшафти цієї групи існують тривалий час – близько декількох сторіч, – без яких–то додаткових заходів з боку людини для їх підтримки. До довговічних саморегульованих антропогенних ландшафтів відносяться кургани, земляні вали – залишки оборонних споруд, каменоломенні пустки, деякі водоймища і т.п. Старі кургани, що дійшли до нас, були насипані декілька тисячоліть тому. Вік земляних оборонних валів, що добре збереглися на місцевості, вимірюється багатьма сторіччями. 250 років існує Вишневолоцьке (Заводське) водосховище на р. Цне (Калінінськая обл.). Сенежське озеро (Московська обл.) так давно і гармонійно вписалося в навколишній ландшафт, що багато хто, включаючи і фахівців, рахує його за природне водоймище, забувши, що воно утворене дамбою, побудованою в XVIII в. на р. Сестрі по вказівці Петра I.

2.Багаторічні, частково регульовані ландшафти. Вони можуть існувати відносно тривалий час – десятиліття і більше, але час від часу потребують охоронних заходів, свого роду «профілактичному ремонті». Прикладом їх служать лісоструктурні ландшафти. Раз посаджені, лісові культури будуть рости, але для нормального свого розвитку вимагають періодичного відходу. Це особливо стосується лісових культур на межі їх існування – в лісостеповій і степовій зонах, де відсутність регулярного відходу веде рано чи пізно до загибелі лісових посадок.

До багаторічних, частково регульованих ландшафтів належать суходільні луги лісових зон. У разі припинення пасіння худоби і сінокосіння вони через деякий час покрилися б лісом.

Багаторічними, частково регульованими ландшафтними комплексами є також ставки і більшість водосховищ. Якщо не приймати заходів проти замулювання і не проводити періодичного очищення водоймищ, більшість з них буде швидко замулена.

3.Короткочасні регульовані ландшафтні комплекси, існування яких постійно підтримується спеціальними агротехнічними заходами. До їх числа належать оброблені поля – посіви зернових і технічних культур, а також плодові сади.