- •Передмова
- •Розділ I. Ландшафтна екологія в системі наук
- •Глава 1. Сутність ландшафту і ландшафтознавство
- •1.1. Особливості сучасного періоду взаємовідносин між людиною і природою
- •1.2. Поняття географічного ландшафту: визначення, компоненти
- •1.3. Природні геосистеми. Чинники (ознаки) природного середовища
- •1.4. Ландшафт в структурі сучасної екології (за Реймерсом)
- •1.5. Сутність ландшафтознавство: визначення, предмет, компоненти
- •1.6. Антропогенне ландшафтознавство, його місце в системі наук про Землю
- •1.7. Етапи історичного розвитку антропогенного ландшафтознавства
- •1.8. Ландшафтна екологія та її гносеологічне коріння
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Класифікація ландшафтів
- •2.1. Антропогенний ландшафт: поняття, місце в загальній класифікації
- •2.2. Класифікація антропогенних ландшафтів по ключовим ознакам
- •Класифікація антропогенних ландшафтів по їх змісту
- •Класифікація антропогенних комплексів
- •Класифікація антропогенних комплексів по їх генезису
- •Класифікація антропогенних комплексів
- •V. Класифікація антропогенних комплексів за тривалістю їх існування і ступенем саморегулювання
- •VI. Класифікація антропогенних комплексів
- •2.3. Райони співвідношення природно-антропогенних комплексів
- •2.4. Про принцип природно-антропогенної сумісності
- •2.5. Антропогенні парагенетичні ландшафтні комплекси
- •2.6. Про межу між антропогенними неоландшафтами і техногенними комплексами
- •Глава 1. Сільськогосподарські ландшафти
- •1.2. Класифікація сільськогосподарських ландшафтів
- •1.3. Техногенні елементи і супутні явища в класі сільськогосподарських ландшафтів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Селітебні ландшафти
- •2.1. Загальне уявлення про селитебні ландшафти
- •2.2. Підклас «Міські ландшафти»
- •2.3. Класифікація міських ландшафтів
- •2.4. Підклас «Сільські селітебні ландшафти»
- •2.5. Ландшафтна архітектура
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Промислові ландшафти
- •3.1. Антропогенний пресинг як чинник руйнування і знищення природних ландшафтів
- •3.2. Типи промислових ландшафтів
- •3.3. Основні напрями рекультивації промислових ландшафтів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4. Лісові антропогенні ландшафти
- •4.1. Поняття лісу
- •4.2. Структурні елементи лісу як біогеоценозу
- •4.3. Система лісотаксаційних ознак
- •4.4. Таксономія класу лісових ландшафтів
- •4.5. Ландшафтно-типологічна класифікація лісів г.Ф. Морозова
- •4.6. Лісові ландшафти в аспекті типології в.М. Сукачова
- •4.7. Лісові антропогенні ландшафти в типології п.С. Погребняка
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Водні антропогенні ландшафти
- •5.1. Водні антропогенні ландшафти та їх класифікація
- •5.2. Підклас «Водосховища»
- •5.3. Класифікація водосховищ
- •5.4. Зони впливу на навколишнє середовище
- •5.5. Підклас «Ставки»
- •5.6. Антропогенні явища в природних водних об'єктах
- •Питання для самоконтролю
- •1.2. Ландшафти і фізико-географічне районування України
- •1.3. Ландшафтна характеристика Донбасу
- •1.4. Основні типи територій, що охороняються
- •Розділ 2. Динамічні, історичні і прогнозні аспекти ландшафтної екології
- •2.1. Стійкість антропогенних ландшафтів
- •2.2. Еволюція екосистем
- •2.3. Стадії розвитку і сукцессii антропогенних ландшафтів
- •2.4. Питання глобального і регіонального в антропогенному ландшафтознавстві
- •Питання для самоконтролю
- •Висновок
- •Рекомендована література
- •Кусков а.Є., Ткаченко т.М. Ландшафтна екологія
- •83015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
2.2. Підклас «Міські ландшафти»
Місто як тип ландшафту молодше за сільські поселення (Девіс, 1965; Грушка, 1963). По Э. Грушка, перші міста виникли в Межиріччі близько 4 тис. років до н.е. К. Девис утворення перших невеликих міст відносить до ще ранішого часу – 6000–5000 років до н.е.
У містах живе зараз не менше третини всього людства, одних крупних міст з населенням більше 100 тис. чоловік в кожному близько 2 тис. У найбільш урбанизованних країнах велика частина населення проживає в містах. Багато міст належить до надвеликих, з населенням більше 1 млн. чоловік. В Україні таких городов-«миллионеров» до 1999р. було 5 (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк і Одеса).
У густонаселених країнах зустрічається агломерація — скупчення міст7, що переростають в «надагломерацію» — мегалополіси типа Рура або побережжя Північного моря від Гента ка Амстердама в Західній Європі, Атлантичного побережжя від Бостона на півночі до Вашингтона на півдні в США.
З розвитком суспільства спостерігаються тенденція зростання міст і збільшення частки міського населення. Тенденція ця стала особливо помітною у наш час.
Природні умови міст відрізняються великою своєрідністю. На більшій частині території міста майже повністю знищена рослинність, а грунти покриті зверху асфальтом і каменем. Рослинність, дуже далека від природної як по своєму флористчному складу, так і по угрупуваннях, зосереджена на обмеженій площі скверів і парків, а також озеленювальних смуг на вулицях. Проте місто – справжня екосистема не тільки з своєю «кам'яною» литогенной основою і специфічною рослинністю, але і особливим тваринним світом.
Міська фауна наземних хребетних р. Мелітополя складається з 10 видів ссавців, 10 видів птахів, 3 видів рептилій і 2 видів амфібій. У місті відособляється до 5 типів місцепроживань, кожне з яких літом характеризується своїм набором видів хребетних тварин: 1)постройки і забудовані квартали; 2) парки і лісопарки; 3) сади, 4) відкриті простори пустирів, схилів балок і доріг; 5) водоймища.
Багаторічні спостереження показали різноманітну фауну птахів м. Харкова: виявлено 82 види, з них що кубляться – 36, пролітних – 21 і зимуючих – 33. Багатство і різноманітність орнітофауни – загальна ознака міського біоценозу. Птахи легко пристосовуються до культурних ландшафтів. Переважають серед птахів представники загону гороб'ячих (до 80 % і більш).
Асфальтове і кам'яне покриття створює в містах своєрідні умови для поверхневого стоку. Значна частина його відводиться в спеціальну штучну підземну каналізаційну систему, залишки скидаються по відкритих водозливах в найближчу річкову мережу. Таким чином, місто не тільки забруднює води річок, що протікають в нім, але і міняє саму мережу гідрографії. Приморські крупні міста істотно міняють контури берегової лінії. Дія міста на берегову лінію складна, багатозначна, що добре видно на прикладі Японії. У районі міст Токіо і Осака встановлено дуже енергійне осідання поверхні, викликане головним чином відкачуванням підземних вод (у Токіо інтенсивність опускання міста місцями досягає 20 см в рік). І тут же, на східному березі токійської затоки, людина відвойовує біля моря нові ділянки суші шляхом засипки мелина.
Багатобічна дія міст на рельєф. У ряді випадків вона набуває регіонального характеру. У містах багато штучних форм рельєфу. Це виїмки уподовж доріг на крутих схилах, засипані відходами балки і яри, а також різного роду штучно підведені, насипні комплекси8.
При заповненні ярів намивною пульпою у разі неправильних розрахунків може виникнути загроза виникнення антропогенних селів, особливо небезпечних в міській межі. Один з них трапився в Києві в Бабиному Яру – дуже глибокому (до 53 м) і довгому яру. Тут було намито до 4 млн. м3 пульпи, яка 13 березня 1961 р. прийшла в рух і спрямувалася вниз по яру із швидкістю 5 м/сек. У район Подолу виплило 700 тис. м3 намивних грунтів, при цьому було затоплено 25 га міської території при товщині земляного валу в гирловій частині в 6 м.
З другої половини ХХ ст. у зв'язку із зростанням техніки помітно збільшилася селітебна територія надрічкових міст за рахунок штучного підвищення рівня заплавних земель. Цікавий випадок антропогенної трансформації заплави в надпойменную терасу відомий в Києві. Тут в районі Подолу поверхня заплавної тераси Дніпра була підведена за рахунок насипних і намивних грунтів на 2–15 м, після чого вона була густо забудована.
Крупному місту притаманий свій специфічний клімат. Для нього характерна підвищена запиленність і задимленість атмосфери, більш висока температура повітря (до 1–2о), велика повторюваність туманів і опадів, що мжичать, загальне зниження швидкості вітру з різким посиленням його на вузьких вулицях і перехрестях. У промислових центрах задимленість атмосфери веде до значного зниження річних сум сонячної радіації – удвічі в Нью-Йорку і на 40% в Руре. Під час температурних інверсій на багато промислових міст опускається смог.
У Харкові на 10–17% ослаблена пряма сонячна радіація, на 5% зменшена тривалість сонячного сяйва, на 1–1,5о підвищена температура повітря, на 5–10 днів коротше період з сніжним покривом, на 3–5, іноді на 8 днів більше повторюваність туманів.
Кліматичні особливості міста легко простежуються по фенологічному ходу весни. У місті деревинно-чагарникові породи зацвітають на два-три дні раніше, ніж в найближчих його околицях.
Місто – складний об'єкт, вивченням якого в різних аспектах займаються економісти, архітектори, історики, археологи, геологи, кліматологи, зоології, ботаніки і інші фахівці. Зважаючи на специфіку міської природи, завданням ландшафтних досліджень в місті є:
Виявлення і характеристика відновлених (доміських) ландшафтів – фізико-географічних провінцій9, районів і підрайонів, типів місцевості, урочищ.
Виявлення, картування і характеристика сучасних міських ландшафтів, розвинених на ділянках, позбавлених техногенного покриву. Це не тільки сади, сквери і парки, але і включені в міську межу цілі шматки «живої» природи у вигляді антропогенних лугів, вторинних, а іноді і корінних лісів.
Виявлення і характеристика ландшафтно-техногенних комплексів. Це вже область прикладного архітектурно-міського ландшафтознавство, що синтезує карти техногенного покриву, відновлених і сучасних ландшафтів.
При вивченні ландшафтно-техногенних комплексів, безперечно, корисним виявиться досвід систематики міських ландшафтів, накопичений будівельниками і архітекторами.
Особливої уваги заслуговують дані ландшафтної архітектури, прагнучої до гармонійного злиття архітектурних об'єктів з природними ландшафтами. Трактування архітектурного ландшафту декілька відмінна від трактування географічного ландшафту. Архітектурний ландшафт – це взаємозв'язана в естетичному відношенні гармонійна система природних ландшафтів і створюваних людиною будівельних, дорожніх і садово-паркових об'єктів. Таким чином, в міському ландшафтознавстві слід чітко розмежовувати відновлені і сучасні ландшафти, ландшафтно-техногенні комплекси і техногенні об'єкти.