- •Передмова
- •Розділ I. Ландшафтна екологія в системі наук
- •Глава 1. Сутність ландшафту і ландшафтознавство
- •1.1. Особливості сучасного періоду взаємовідносин між людиною і природою
- •1.2. Поняття географічного ландшафту: визначення, компоненти
- •1.3. Природні геосистеми. Чинники (ознаки) природного середовища
- •1.4. Ландшафт в структурі сучасної екології (за Реймерсом)
- •1.5. Сутність ландшафтознавство: визначення, предмет, компоненти
- •1.6. Антропогенне ландшафтознавство, його місце в системі наук про Землю
- •1.7. Етапи історичного розвитку антропогенного ландшафтознавства
- •1.8. Ландшафтна екологія та її гносеологічне коріння
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Класифікація ландшафтів
- •2.1. Антропогенний ландшафт: поняття, місце в загальній класифікації
- •2.2. Класифікація антропогенних ландшафтів по ключовим ознакам
- •Класифікація антропогенних ландшафтів по їх змісту
- •Класифікація антропогенних комплексів
- •Класифікація антропогенних комплексів по їх генезису
- •Класифікація антропогенних комплексів
- •V. Класифікація антропогенних комплексів за тривалістю їх існування і ступенем саморегулювання
- •VI. Класифікація антропогенних комплексів
- •2.3. Райони співвідношення природно-антропогенних комплексів
- •2.4. Про принцип природно-антропогенної сумісності
- •2.5. Антропогенні парагенетичні ландшафтні комплекси
- •2.6. Про межу між антропогенними неоландшафтами і техногенними комплексами
- •Глава 1. Сільськогосподарські ландшафти
- •1.2. Класифікація сільськогосподарських ландшафтів
- •1.3. Техногенні елементи і супутні явища в класі сільськогосподарських ландшафтів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Селітебні ландшафти
- •2.1. Загальне уявлення про селитебні ландшафти
- •2.2. Підклас «Міські ландшафти»
- •2.3. Класифікація міських ландшафтів
- •2.4. Підклас «Сільські селітебні ландшафти»
- •2.5. Ландшафтна архітектура
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Промислові ландшафти
- •3.1. Антропогенний пресинг як чинник руйнування і знищення природних ландшафтів
- •3.2. Типи промислових ландшафтів
- •3.3. Основні напрями рекультивації промислових ландшафтів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4. Лісові антропогенні ландшафти
- •4.1. Поняття лісу
- •4.2. Структурні елементи лісу як біогеоценозу
- •4.3. Система лісотаксаційних ознак
- •4.4. Таксономія класу лісових ландшафтів
- •4.5. Ландшафтно-типологічна класифікація лісів г.Ф. Морозова
- •4.6. Лісові ландшафти в аспекті типології в.М. Сукачова
- •4.7. Лісові антропогенні ландшафти в типології п.С. Погребняка
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Водні антропогенні ландшафти
- •5.1. Водні антропогенні ландшафти та їх класифікація
- •5.2. Підклас «Водосховища»
- •5.3. Класифікація водосховищ
- •5.4. Зони впливу на навколишнє середовище
- •5.5. Підклас «Ставки»
- •5.6. Антропогенні явища в природних водних об'єктах
- •Питання для самоконтролю
- •1.2. Ландшафти і фізико-географічне районування України
- •1.3. Ландшафтна характеристика Донбасу
- •1.4. Основні типи територій, що охороняються
- •Розділ 2. Динамічні, історичні і прогнозні аспекти ландшафтної екології
- •2.1. Стійкість антропогенних ландшафтів
- •2.2. Еволюція екосистем
- •2.3. Стадії розвитку і сукцессii антропогенних ландшафтів
- •2.4. Питання глобального і регіонального в антропогенному ландшафтознавстві
- •Питання для самоконтролю
- •Висновок
- •Рекомендована література
- •Кусков а.Є., Ткаченко т.М. Ландшафтна екологія
- •83015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
4.7. Лісові антропогенні ландшафти в типології п.С. Погребняка
У основу класифікаційної схеми (рис. 12) покладені эдафические чинники, якими є родючість ґрунту і її вологість. Родючість ґрунту характеризується трофогеним (ґрунтовим) рядом і позначається окремими членами цього ряду у вигляді буквених виразів: А, В, С, D. Ці окремі члени трофогенного ряду називаються трофотопами, під якими розуміються ділянки ліси, місце проживання яких мають однакову в своїх межах ґрунтову родючість, що відрізняється від сусідніх на одну градацію. У свою чергу трофотопи А, В, С, D підрозділяються окремими членами гидрогенного (влагонасиченістю ґрунти) ряду — 0, 1, 2, 3, 4, 5 і називаються гігротопами. Трофотопам А відповідають бідні живильними речовинами ґрунту; У — відносно бідні, супіщані ґрунти; С — відносно багаті і D — багаті. Гігротопам 0 ряду відповідають дуже сухі або ксерофільні умови; 1 — сухі (мезоксерофільні); 4 — сирі (гігрофільні); 5 — болота (ультра гігрофільні) (рис.13).
Рис. 12. Схема ряду бору по П.С. Погрібняку:
А1 - сухий бір; А2 - свіжий бір; А3 - вологий бір; А4 - сирий бір; А5 - сосна по болоту
Згідно класифікаційній схемі кожна ділянка лісу характеризується двома класифікаційними одиницями — трофотопом і гигротопом. У єдності вони представляють едатоп, під яким розуміються лісові ділянки з однаковими едафічними (ґрунтовий - ґрунтовими) умовами. Так, едатоп В2 є єдністю трофотопа В і гигротопа 2. Головним критерієм для віднесення даної ділянки лісу до того або іншому едатопу є рослинність, позначена на едафічній сітці умовними знаками і написами. Рослини є екологічні індикатори, з яких найважливішими є деревні породи.
Класифікаційна схема лісів П. С. Погребняка дозволяє виділити тип умов місце проживання у вигляді едатопу. Деревостій, або фітоценоз, визначається за допомогою умовних позначень двома назвами: перше дається по пануючій породі (наприклад, сосняк, ялинник, буняк і т. д.), друге — по переважаючому виду надґрунтового покриву (лишайниковий, кисличниковий, черничниковий і т.д.). В цілому деревостій називають: сосняк кісличниковий, сосняк черничниковий, сосняк сфагновий, ялинник-чорничник і т.д. Окрім цього, типологічною одиницею, по П.С. Погрібняку, є ліс, або біоценоз, що є «деревостій, занурений в місце проживання».
Під типом лісу П.С. Погребняк розуміє всі насадження, корінні і похідні, навіть вирубки, що підлягають відновленню, з однаковими початковими місцепроживаннями. Тип лісу є синонімом типу місце проживання. Тип лісу свіжа суборь (В2), по П.С. Погрібняку, в лісостеповій зоні включає всі ділянки корінних соснових насаджень з дубовим ярусом, похідні насадження — дубняки і березняки, вирубки і культури будь-якого складу. Оскільки тип лісу — синонім типу місце проживання, то все едатопи едафічній сітки є окремими типами лісу. В той же час, наприклад, до типа лісу А2 (свіжий бір) відносяться сосняки-брусничники, сосняки трав'яні, сосняки вересові, сосняки злакові, березняки-брусничники і зеленомошники.
Рис. 13. Едафічна сітка (класифікаційна схема) П.С. Погребняка
Подальший розвиток і вдосконалення української лісової типології є в роботах Д.В. Воробйова, Б. Ф. Остапенко і ін. Принципову основу типологічної класифікації Д.В. Воробйова складають таксономические одиниці звані типами:
а) тип лісової ділянки, або едатоп (тип умов місця зростання), визначається за допомогою едафічній сітки;
б) тип лісу об'єднує лісові і безлісі ділянки, схожі не тільки за грунтовий - гідрологічними, але і по кліматичними умовами;
в) тип деревостою об'єднує ділянки ліси, схожі за грунтовий - гідрологічними, кліматичними умовами і по складу насаджень; типи деревостою можуть бути корінними і похідними.
Едафічна сітка П.С. Погребняка широко використовується в практиці лісокультурного поділа для экооцінки природних грунтовий - грунтових умов