- •Передмова
- •Розділ I. Ландшафтна екологія в системі наук
- •Глава 1. Сутність ландшафту і ландшафтознавство
- •1.1. Особливості сучасного періоду взаємовідносин між людиною і природою
- •1.2. Поняття географічного ландшафту: визначення, компоненти
- •1.3. Природні геосистеми. Чинники (ознаки) природного середовища
- •1.4. Ландшафт в структурі сучасної екології (за Реймерсом)
- •1.5. Сутність ландшафтознавство: визначення, предмет, компоненти
- •1.6. Антропогенне ландшафтознавство, його місце в системі наук про Землю
- •1.7. Етапи історичного розвитку антропогенного ландшафтознавства
- •1.8. Ландшафтна екологія та її гносеологічне коріння
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Класифікація ландшафтів
- •2.1. Антропогенний ландшафт: поняття, місце в загальній класифікації
- •2.2. Класифікація антропогенних ландшафтів по ключовим ознакам
- •Класифікація антропогенних ландшафтів по їх змісту
- •Класифікація антропогенних комплексів
- •Класифікація антропогенних комплексів по їх генезису
- •Класифікація антропогенних комплексів
- •V. Класифікація антропогенних комплексів за тривалістю їх існування і ступенем саморегулювання
- •VI. Класифікація антропогенних комплексів
- •2.3. Райони співвідношення природно-антропогенних комплексів
- •2.4. Про принцип природно-антропогенної сумісності
- •2.5. Антропогенні парагенетичні ландшафтні комплекси
- •2.6. Про межу між антропогенними неоландшафтами і техногенними комплексами
- •Глава 1. Сільськогосподарські ландшафти
- •1.2. Класифікація сільськогосподарських ландшафтів
- •1.3. Техногенні елементи і супутні явища в класі сільськогосподарських ландшафтів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Селітебні ландшафти
- •2.1. Загальне уявлення про селитебні ландшафти
- •2.2. Підклас «Міські ландшафти»
- •2.3. Класифікація міських ландшафтів
- •2.4. Підклас «Сільські селітебні ландшафти»
- •2.5. Ландшафтна архітектура
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Промислові ландшафти
- •3.1. Антропогенний пресинг як чинник руйнування і знищення природних ландшафтів
- •3.2. Типи промислових ландшафтів
- •3.3. Основні напрями рекультивації промислових ландшафтів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4. Лісові антропогенні ландшафти
- •4.1. Поняття лісу
- •4.2. Структурні елементи лісу як біогеоценозу
- •4.3. Система лісотаксаційних ознак
- •4.4. Таксономія класу лісових ландшафтів
- •4.5. Ландшафтно-типологічна класифікація лісів г.Ф. Морозова
- •4.6. Лісові ландшафти в аспекті типології в.М. Сукачова
- •4.7. Лісові антропогенні ландшафти в типології п.С. Погребняка
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Водні антропогенні ландшафти
- •5.1. Водні антропогенні ландшафти та їх класифікація
- •5.2. Підклас «Водосховища»
- •5.3. Класифікація водосховищ
- •5.4. Зони впливу на навколишнє середовище
- •5.5. Підклас «Ставки»
- •5.6. Антропогенні явища в природних водних об'єктах
- •Питання для самоконтролю
- •1.2. Ландшафти і фізико-географічне районування України
- •1.3. Ландшафтна характеристика Донбасу
- •1.4. Основні типи територій, що охороняються
- •Розділ 2. Динамічні, історичні і прогнозні аспекти ландшафтної екології
- •2.1. Стійкість антропогенних ландшафтів
- •2.2. Еволюція екосистем
- •2.3. Стадії розвитку і сукцессii антропогенних ландшафтів
- •2.4. Питання глобального і регіонального в антропогенному ландшафтознавстві
- •Питання для самоконтролю
- •Висновок
- •Рекомендована література
- •Кусков а.Є., Ткаченко т.М. Ландшафтна екологія
- •83015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
Розділ I. Ландшафтна екологія в системі наук
Глава 1. Сутність ландшафту і ландшафтознавство
1.1. Особливості сучасного періоду взаємовідносин між людиною і природою
Будучи продуктом природи, людина, з'явившись на нашій планеті, постійно користується всіма благами природи. Природа без людини існувати зможе, а ось людина без неї не проживе і п'яти хвилин. Проте людина про це часто забуває, що і сформувало екологічну кризу.
У сучасному складному, різноманітному, динамічному, повному суперечливих тенденцій свiті проблеми навколишнього середовища (екологічні проблеми) придбали глобальний масштаб. Вони зачіпають самі основи цивілізації і багато в чому зумовлюють можливості виживання людства.
До найважливіших глобальних проблем належать: зростання чисельності населення Землі; забезпечення населення, що зростає, продовольством; забезпечення зростаючих потреб світового господарства в енергії і природних ресурсах; виснаження природних ресурсів; захист здоров'я людей від особливо небезпечних захворювань і негативних наслідків науково-технічного прогресу; забруднення атмосфери і гідросфери; руйнування озонового шару; скорочення біорізноманітності; охорона природного середовища від руйнівної антропогенної дії та ін.
Розглянемо деякі з цих проблем докладніше.
1) Зростання чисельності населення сприяє захопленню людиною нових територій під житлове і промислове будівництво, а значить трансформації ландшафтної оболонки: знищуються ліси і степи, змінюється рельєф місцевості, створюються гідротехнічні споруди і т.д.
2) Забруднення атмосфери спричиняє загрозу і небезпеку парникового ефекту. Забруднення атмосфери сприяє зниженню її прозорості і, звісно, зменшенню випромінювання енергії з поверхні Землі, тобто, температура підвищується. Потеплення викликає розширення зони посушливого клімату; танення багаторічних льодів і, отже, підвищення рівня води в океанах, а це сприяє більшому затопленню території Землі. Забруднення атмосфери знижує процес фотосинтезу, що веде кінець кінцем до збільшення концентрації СО2 і до тих же ефектів, що перераховані вище.
3) Радіоактивне забруднення оточуючого природного середовища (ОПС). Загроза ядерної війни. В даний час широко використовується ядерна енергія, радіоактивні речовини все більше впроваджуються в наукові дослідження, в медичну практику та ін. Все це веде до збільшення утворення радіоактивних відходів. Аварійні ситуації можуть приводити до забруднення ОПС.
4) Проблеми водних ресурсів. Щорічно зростає рівень забруднення вододжерел нафтопродуктами і відходами промисловості, добривами і отрутохімікатами у зв'язку із все більш широким їх застосуванням в господарській діяльності. Погіршується якість підземних вод. Неправильне використання узбережжя річок, озер, морів, а також необмірковані дії людини в плані використання вододжерел іноді призводять до руйнування берегової лінії, порушення стану на мілководдях, виснаження вододжерел, зміни гідрологічного режиму і, як наслідок, зміни зовнішності Землі.
5) Земельні і мінеральні ресурси. Неправильне використання землі в сільськогосподарському виробництві призводить до засолення грунтів і опустелювання території, розвитку водної і вітрової ерозії, пилових бурь, деградації орних земель і пасовищ. У зв'язку із зростанням виробництва всі великі площі землі відводяться під відвали, звалища тощо. Через нераціональне використання мінеральних ресурсів скорочуються їх запаси.
6) Знищення лісів. Особливо гостро ця проблема стоїть в тропічній зоні, де масово вирубуються тропічні ліси. Щорічно на планеті вирубується близько 1 % лісів світового запасу. Це призводить до розширення орних земель, скорочення вироблення кисню рослинами, зміни в газовому складі атмосфери, загибелі і скорочення чисельності тварин, оскільки знищується їх житло.
Вказані вище проблеми тісно пов'язані зі зміною ландшафтної сфери Землі або в результаті цілеспрямованих дій людини (знищення лісів, використання земель, будівництво міст тощо), або опосередковано (осушення боліт → висушування території і зміна рослинності; створення водосховищ → підтоплення і заболочування суміжних територій тощо). Екологічна ситуація набула такої гостроти, що виникла необхідність в швидких діях щодо збереження життя на Землі.
Основна суперечність епохи, що породила ці проблеми, полягає в тому, що людина все більше долає безпосередню залежність від стихії природних сил і одночасно укріплює зв'язки з природою, оскільки все більше коло речовин і енергії залучається до життєдіяльності суспільства. Виявляється це в прискореному темпі перетворення середовища життя і повільному темпі природної еволюції; потенційній безмежності духовного прогресу людини на основі соціальної програми і соціального спадкоємства і порівняльної обмеженості його фізичної зміни на базі генетичної програми; безмежності зміни природи і обмеженості біологічних можливостей людини пристосуватися до змін природного середовища.
У ситуації, що склалася, необхідно вживати заходи щодо захисту оточуючого середовища. Це вимагає не тільки компетентних кадрів, фінансового забезпечення, але і зміни укоріненого в свідомості людей прагматичного мислення. Необхідна переорієнтація системи цінностей всіх людей, що живуть на планеті, оскільки кожний з нас залежить від свого оточення.