- •Передмова
- •Розділ I. Ландшафтна екологія в системі наук
- •Глава 1. Сутність ландшафту і ландшафтознавство
- •1.1. Особливості сучасного періоду взаємовідносин між людиною і природою
- •1.2. Поняття географічного ландшафту: визначення, компоненти
- •1.3. Природні геосистеми. Чинники (ознаки) природного середовища
- •1.4. Ландшафт в структурі сучасної екології (за Реймерсом)
- •1.5. Сутність ландшафтознавство: визначення, предмет, компоненти
- •1.6. Антропогенне ландшафтознавство, його місце в системі наук про Землю
- •1.7. Етапи історичного розвитку антропогенного ландшафтознавства
- •1.8. Ландшафтна екологія та її гносеологічне коріння
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Класифікація ландшафтів
- •2.1. Антропогенний ландшафт: поняття, місце в загальній класифікації
- •2.2. Класифікація антропогенних ландшафтів по ключовим ознакам
- •Класифікація антропогенних ландшафтів по їх змісту
- •Класифікація антропогенних комплексів
- •Класифікація антропогенних комплексів по їх генезису
- •Класифікація антропогенних комплексів
- •V. Класифікація антропогенних комплексів за тривалістю їх існування і ступенем саморегулювання
- •VI. Класифікація антропогенних комплексів
- •2.3. Райони співвідношення природно-антропогенних комплексів
- •2.4. Про принцип природно-антропогенної сумісності
- •2.5. Антропогенні парагенетичні ландшафтні комплекси
- •2.6. Про межу між антропогенними неоландшафтами і техногенними комплексами
- •Глава 1. Сільськогосподарські ландшафти
- •1.2. Класифікація сільськогосподарських ландшафтів
- •1.3. Техногенні елементи і супутні явища в класі сільськогосподарських ландшафтів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Селітебні ландшафти
- •2.1. Загальне уявлення про селитебні ландшафти
- •2.2. Підклас «Міські ландшафти»
- •2.3. Класифікація міських ландшафтів
- •2.4. Підклас «Сільські селітебні ландшафти»
- •2.5. Ландшафтна архітектура
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Промислові ландшафти
- •3.1. Антропогенний пресинг як чинник руйнування і знищення природних ландшафтів
- •3.2. Типи промислових ландшафтів
- •3.3. Основні напрями рекультивації промислових ландшафтів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4. Лісові антропогенні ландшафти
- •4.1. Поняття лісу
- •4.2. Структурні елементи лісу як біогеоценозу
- •4.3. Система лісотаксаційних ознак
- •4.4. Таксономія класу лісових ландшафтів
- •4.5. Ландшафтно-типологічна класифікація лісів г.Ф. Морозова
- •4.6. Лісові ландшафти в аспекті типології в.М. Сукачова
- •4.7. Лісові антропогенні ландшафти в типології п.С. Погребняка
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Водні антропогенні ландшафти
- •5.1. Водні антропогенні ландшафти та їх класифікація
- •5.2. Підклас «Водосховища»
- •5.3. Класифікація водосховищ
- •5.4. Зони впливу на навколишнє середовище
- •5.5. Підклас «Ставки»
- •5.6. Антропогенні явища в природних водних об'єктах
- •Питання для самоконтролю
- •1.2. Ландшафти і фізико-географічне районування України
- •1.3. Ландшафтна характеристика Донбасу
- •1.4. Основні типи територій, що охороняються
- •Розділ 2. Динамічні, історичні і прогнозні аспекти ландшафтної екології
- •2.1. Стійкість антропогенних ландшафтів
- •2.2. Еволюція екосистем
- •2.3. Стадії розвитку і сукцессii антропогенних ландшафтів
- •2.4. Питання глобального і регіонального в антропогенному ландшафтознавстві
- •Питання для самоконтролю
- •Висновок
- •Рекомендована література
- •Кусков а.Є., Ткаченко т.М. Ландшафтна екологія
- •83015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
1.8. Ландшафтна екологія та її гносеологічне коріння
Ландшафтна екологія - молода наука, що переживає етап бурхливого розвитку.
Термін ландшафтна екологія введений К. Троллем в 1939 р., щоб відобразити доцільність об'єднання двох підходів - «горизонтального», полягаючого у вивченні просторової взаємодії природних явищ (головним чином за матеріалами аерофотознімання), і «вертикального», такого, що полягає у вивченні взаємин між явищами экотопа, екосистеми. З того часу поняття цієї науки значно розширилося, але довгий час не було прийнято загальновизнаного визначення.
На Першому міжнародному конгресі з ландшафтної екології в м. Вельдховене (Нідерланди, квітень 1981 р.) голландський учений І. Зонефельд спробував шляхом опиту двадцяти учених - ландшафтних екологів скласти загальну картину цього терміну, проте думки учених розходилися. Проте, виділилися наступні основні групи визначень ландшафтної екології:
1 - наука, що вивчає взаємодії в ландшафті («ландшафтна екологія - екологія на рівні ландшафту»);
2 - холістична наука, предметом якої є територіальні одиниці як цілісні системи і основним науковим підходом до їх вивчення є не аналіз, а синтез;
3 - використання екологічних концепцій на практиці в реальному антропизованому ландшафті («ландшафтна екологія = прикладна екологія»).
Разом з терміном «ландшафтна екологія» існує також термін «геоекологія». У англомовних країнах користуються найчастіше першим, в Німеччині, Швейцарії - обома, що також характерний і для літератури слов’яноязичних країн. Фактично обидва ці терміни фіксують одну науку (К.Троль використовував їх як рівноцінні; як синоніми подані вони і в тлумачному словнику термінів «Охорона ландшафтів», підготовленому міжнародним колективом географів східноєвропейських країн.). Проте термін «ландшафтна екологія» отримав більше визнання і розповсюдження. Зафіксований в назвах міжнародних організацій і постійних конференцій. До того ж він конкретніший і достатньо точно відповідає змісту науки, визначення якої було приведене раніше.
В даний час термін використовується для позначення робочих напрямів:
вивчення ландшафтів шляхом аналізу екологічних відносин між рослинністю і середовищем
вивчення структури і функціонування природних комплексів на топологічному рівні
вивчення взаємодії складових частин природного комплексу і дії суспільства на природну складову ландшафтів шляхом аналізу балансів речовини і енергії.
Ландшафтна екологія - це наукова дисципліна, що вивчає пристосування організмів до географічного середовища, формування біоценотичних комплексів різних ландшафтних зон і їх підрозділів, біологічні особливості цих комплексів, їх зворотний вплив на місце існування організмів.
Ландшафтна екологія - один з найбільш ранніх і традиційних напрямів в екології. Виникнувши на початку століття, вона почала розвиватися на матеріалі, накопиченому рядом інших, попередніх дисциплін. Тому можна сказати, що гносеологічне коріння її знаходяться у фізичній географії, кліматології, гідрології, петрографії, геохімії, геоботаніці, зоогеографії і ін.
Кліматологія - наука про клімат, закономірності формування, класифікацію, розподіли його типів на Землі в цілому і в окремих регіонах, про зміни під впливом різних чинників, в т.ч. господарської діяльності людини. Кліматологія визначає можливі шляхи впливу на клімат з метою підвищення ефективності використання кліматичних ресурсів.
Гідрологія - наука, що вивчає гідросферу, її особливості і процеси, що відбуваються в ній, а також круговорот води на землі.
Геохімія - наука, що вивчає розповсюдження і розподіл хімічних елементів в земній корі і процеси їх міграції в гідросфері, літосфері. Атмосфері, а також природних системах.
В результаті міграції відбувається, з одного боку, концентрація. З іншої - розсіяння хімічних елементів, земна кора набуває неоднорідного хімічного складу. Виникають родовища корисних копалини. Найважливішими чинниками міграції елементів у верхніх частинах земної кори є життєдіяльність рослин і тварин, а також антропогенна дія на природу.
Геоботаніка - наука про рослинний покрив Землі, розповсюдження і закономірності розміщення в нім різних фитоценозов.
Геоботаніка вивчає також склад фитоценозів, їх старіння, особливості фітоценотичного середовища, механізми авторегуляції і розвитку, а також їх продуктивність, використання і способи перетворення. Окремі розділи геоботаніки вивчають основні типи рослинності (лісознавство, луківництво, болотоведення і ін.).
Зоогеографія - розділ біогеографії, що вивчає закономірності розповсюдження і розподілу на земній кулі екологічних угрупувань тварин як в даний час, так і у минулому. Зоогеографія тісно пов'язана із зоологією, ботанікою, геологією, географією, тобто є комплексною наукою.
Петрографія - наука про гірські породи. Вона досліджує аспекти мінерального рівня організації речовини: мінеральний і хімічний склад, будова. Розповсюдження, умови залягання, закономірності освіти і зміни гірських порід; розробляє їх класифікацію і номенклатуру. Об'єктом дослідження петрографії є гірські породи різного походження.