- •1. Кпу: поняття, предмет, завдання, система
- •2. Кримінально-правова політика
- •3. Наука
- •4. Кримінальне законодавство України та його система
- •5. Поняття Закон про кримінальну відповідальність, його ознаки та значення.
- •6. Структура кримінального закону та кку
- •7. Кримінально-правові норми та їх види
- •8. Диспозиція
- •9. Санкція
- •10. Тлумачення кримінального закону: види та прийоми
- •11. Територіальний принцип дії кримінального закону України.
- •12. Принцип громадянства в кримінальному праві України.
- •13. Космополітичний (універсальний) принцип.
- •14. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •15. Порядок прийняття та вступу кримінального закону в силу
- •17. Зворотна сила кримінального закону
- •18. Правові наслідки засудження за межами України
- •19. Статті 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
- •20, 22. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочину.
- •23. Поняття складу злочину, його види.
- •24. Склад злочину та його елементи
- •25. Співвідношення поняття злочину та складу злочину
- •26. Квалифікація злочинів
- •27. Конкуренція норм в кримінальному праві України
- •28. Імплементація норм міжнародного права в кримінальне законодавство України
- •29. Елементи та ознаки складу злочину
- •30. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину
- •31. Поняття та класифікація об'єктів злочину.
- •32, 33, 34. Загальний, родовий, безпосередній об’єкт складу злочину та його значення
- •35. Багатооб’єктні злочини
- •36. Поняття основного, додаткового, факультативного об’єктів злочину та їх співвідношення
- •37. Предмет злочину
- •38. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину.
- •39. Суспільно-небезпечне діянні
- •40. Непереборна сила, непереборний фізичний примус, психічний примус, та їх значення в Кримінальному праві України.
- •41. Злочинні наслідки та їх види
- •42. Причинний зв'язок
- •43. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
- •50. Суб'єкт злочину та його ознаки.
- •51. Осудність і неосудність в кримінальному праві України, критерії неосудності.
- •52. Фізіологічне та патологічне сп'яніння
- •53. Вік кримінальної відповідальності
- •54 Спеціальний суб'єкт злочину
- •55. Зменшена (обмежена) осудність
- •56.Суб'єктивна сторона складу злочину та її ознаки. 14
- •57.Форми вини та її види.
- •58.Умисел та його види.
- •59. Співвідношення прямого та непрямого умислу
- •61. Види умислу
- •62. Необережність та її види.
- •63. Змішана форма вини
- •64. Інтелектуальні і вольові ознаки умислу.
- •65. Злочинна самовпевненість та її відмінність від непрямого умислу.
- •66. Злочинна недбалість та її критерії.
- •67. Казус в кримінальному праві
- •68. Поняття та види помилок в кримінальному праві.
- •69. Юридична помилка та її види.
- •70. Фактична помилка та її види.
- •71. Кримінальна відповідальність в кримінальному праві України та її підстави.
- •72. Підстави кримінальної відповідальності
- •73. Поняття стадій вчинення злочину та їх види
- •74. Готування до злочину
- •75. Замах на злочин, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки
- •76. Попередня злочинна діяльність, її правове значення.
- •77. Закінчений злочин
- •78. Поняття виявлення умислу на вчинення злочину і його значення для попередження злочинів
- •79. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від діяльного каяття.
- •80. Співучасть у злочині
- •81. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті
- •82. Види співучасників
- •83. Ексцес виконавця та його види
- •84. Особливості добровільної відмови співучасників від доведення злочину до кінця
- •85. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •86.Форми співучасті.
- •87. Відповідальність за невдале підбурювання і пособництво
- •88. Підстави та межі кв при співучасті
- •89.Поняття і види причетності до злочину.
- •90. Приховування злочину та його види
- •91. Недонесення про злочин
- •92. Потурання злочину
50. Суб'єкт злочину та його ознаки.
Суб'єкт злочину - обов'язкова ознака складу злочину, яка характеризує особу, яка вчинила злочин. В кримінальному праві України - це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність (ч. 1 ст. 18 КК).
Спеціальний суб'єкт злочину (ч.2 ст.18 КК) - особа, яка, крім загальних ознак (віку та осудності), характеризується додатковими специфічними ознаками, передбаченими нормами Особливої частини кримінального закону.
В якості додаткових специфічних ознак виступають ознаки, що відносяться до:
1) особистих якостей винної особи (особи, раніше засуджувані за тяжкі злочини, за певні види злочинів (пов'язані з наркотиками, статеві злочини, вбивства та інші); особи, що перебувають в певних місцях (позбавлення волі);
2) громадянства особи (шпигунство - іноземці чи особи без громадянства; державна зрада - громадяни України);
3) службове становище чи виконання професійних, службових функцій (службове підроблення, хабарництво, неподання допомоги хворому особою медичного персоналу; військові злочини; підприємницька діяльність);
4) статі (умисне вбивство матір'ю новонародженої дитини -лише мати, яка щойно народила);
характеристики особистих взаємостосунків винного та потерпілого (службова, матеріальна залежність потерпілого).
Осудність (ст. 19 КК) - це можливість усвідомлювати особою, яка вчинила злочин, свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Неосудність - це неспроможність особи під час вчинення нею суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Поняття неосудності в кримінальному праві оцінюється двома критеріями: юридичним (психологічним) та медичним (біологічним).
юридичний критерій складається із сукупності двох ознак:
і) інтелектуальної — нездатність особи усвідомлювати фактичну сторону або спеціальний зміст своєї поведінки, її наслідків на момент вчинення нею злочину;
2) вольової- нездатність особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями.
Медичний критерій неосудності містить у собі чотири ознаки:
1) хронічне психічне захворювання;
2) тимчасовий розлад психічної діяльності;
3) недоумство;
4) інший хворобливий стан психіки.
Для наявності медичного критерію достатньо одного із зазначених видів психічного розладу здоров'я особи.
Стан неосудності виключає вину особи у вчиненні злочину, умисел чи необережність в її поведінці, оскільки без цієї обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони не існує складу злочину і немає підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності ідо неї не застосовують покарання.
До особи, яка вчинила передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне діяння, застосовуються примусові заходи медичного характеру.
Обмежена осудність (ст.20 КК) - характеризується тим, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, не могла в повній мірі усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними внаслідок через наявний в неї психічний розлад. Обмежено осудна особа підлягає кримінальній відповідальності і до неї застосовується покарання, але за рішенням суду до неї можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Вік особи - це такий календарний період психофізіологічного розвитку особи, з яким пов'язані біологічні, соціально-психологічні та правові наслідки юридичного статусу особи.
У ч.І ст.22 КК зазначено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.
В переважній більшості кримінальна відповідальність наступає з 16 років (ч.І ст.22 КК), з 14 років - при вчиненні злочинів, що мають підвищену суспільну небезпечність (ч.2 ст.22 КК), з 18 років - несуть кримінальну відповідальність військовослужбовці та службові особи, з 25 років - судді (ст.375 КК).