- •1. Поняття и предмет кпу
- •2. Сутність и Зміст кп відносін.
- •4. Система кпу
- •5. Джерела кпу. Поняття види
- •6. Система джерел кпу
- •7. Місце кпу в сістемі права України
- •8. Поняття и предмет науки кп
- •9. Методологія науки кп
- •10. Задачі науки кпу на сучасному етапі конституційної реформи
- •11.Задачі и система курсу кпу
- •12. Теоретичні основи Констітуції: Поняття, сутність, функції
- •13. Обєкт Конституційного регулювання
- •14. Поняття и сутність констітуціоналізму
- •15. Юридичні Властивості ку
- •16. Структура та Зміст ку.
- •17. Порядок введення констітуції в дію.
- •19 Реалізація Констітуції України
- •20. Осн. Види актів конст значення у - Русі в часи Київської держави
- •21. Конституція Пилипа Орлика
- •27. Поняття конст ладу, його елементи
- •28 Принципи конст ладу
- •29. Осн якісні риси України як суверенної, незалежної...
- •30. Людина, її права і свободи як вища соціальна цінність
- •31. Зміст осн принципів конст ладу україни
- •32. Державні символи України
- •33. Теоретичні концепції прав людини
- •34. Конституційний статус людини і громадянина
- •35. Громадянство України
- •37. Припинення громадянство
- •38. Громадянство дітей у разі Зміни громадянство Батьків и в разі усиновлення
- •39. Правовий статус іноземців та осіб без громадянство
- •40. Система осн прав и свобод людини
- •41. Особисті (громадянські) права и свободи, їх характеристика
- •42. Політичні права і свободи, їх характеристика
- •43. Соціально-економічні і культурні права і свободи, їх характеристика
- •44. Основні обов*язки людини і громадянина, їх характеристика
- •45. Конституційні гарантії захисту і практичного здійснення прав і свобод людини і громадянина
- •46. Державно-територіальний устрій як категорія конституційного права: поняття і структура
- •47. Виникнення та розвиток державності в Україні
- •48. Принципи і форми державного устрою
- •51. Особливості конституційного статусу арк.
- •52 Конституція України про нормативне регулювання, що здійснює арк. Предмет її відання.
- •53. Система адміністративно-територіального поділу України.
- •54. Поняття виборів, їх види і соціальна функція.
- •55. Виборче право і виборча система
- •56. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи
- •57. Види виборчих систем, їх характеристика
- •58. Виборчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання. Стадії виборчого процесу
- •59. Призначення виборів. Порядок підготовки і проведення. Визначення результатів голосування
- •60. Порядок і види референдумів
- •61. Порядок призначення підготовкі и проведення Всеукраїнського и місцевого референдумів
- •62. Порядок голосування і визначення результатів референдуму
- •63. Порядок формування вру
- •64. Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.
- •65. Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів
- •66. Право законодавчої ініціативи та його суб*єкти
- •67. Законодавчий процес, його основні стадії
- •69. Внутрішня організація роботи Верховної Ради України.
- •70. Формування та функції керівних органів. Комітети і депутатські об’єднання. Коаліція депутатських фракцій
- •71. Форми роботи парламенту. Сесія як головна організаційна форма діяльності Верховної Ради.
- •72. Правовий статус народного депутата України. Мандат депутата, його основні риси й оцінка. Несумісність посад. Депутатський індемнітет і імунітет.
- •73. Конституційне регулювання порядку обрання президента України
- •74. Повноваження Президента як глави держави. Їх класифікація і стисла характеристика
- •75. Конституційний статус Ради національної безпеки і оборони України
- •76. Акти Президента України
- •77. Особливості взаємовідносин президента України з парламентом і урядом
- •78. Дострокове припинення повноважень Президента України
- •79. Система органів виконавчої влади, що закріплена Конституцією України
- •80. Порядок формування і структура Кабінету Міністрів України
- •81. Функції і повноваження Кабінету Міністрів – Уряду України
- •82. Статус глави уряду. Акти Кабінету міністрів. Відповідальність уряду
- •83. Порядок створення місцев держ адміністрацій
- •84. Повноваження Місцев держ адміністрацій
- •85. Правовий статус голови держ адміністрації і його відповідальність
- •92. Система органів місцевого самоврядування. Порядок їх формування
- •93. Повноваження і форми роботи органів місцев самоврядування
- •94. Гарантії і захист місцевого самоврядування
- •95. Правовий статус сільського селищного і міського голови
- •96. Виконавчий орган ради
- •97. Конституційна юрисдикція
- •98. Порядок формування і склад ксу
- •99. Повноваження ксу
- •100 Стасус суддів ксу
- •101.Стадії, сторони, в роботі ксу
- •102 Рішення і висновки ксу
48. Принципи і форми державного устрою
Розподіл держав за формою їх державного устрою на федеративні та унітарні пов'язане з їх складом і організацією влади (по вертикалі). В унітарній державі на всій його території діє одна суверенна влада і встановлюється єдиний правопорядок. У федеративній державі можливе співіснування кількох (в тому числі суверенних) влади, між якими встановлюється певна підпорядкованість. Принцип державної єдності притаманний як унітарному, так і федеративного державі (на відміну від конфедерації), але він різним чином проявляється в цих відрізняються формою державного устрою державах.
Унітарна держава - це єдине, злите держава, розділене на адміністративно-територіальні одиниці, що не володіють, як правило, будь-якої політичної самостійністю. Більшість держав світу мають унітарна територіальний устрій. Для нього характерні такі ознаки: єдина конституція і єдине законодавство; єдина централізована система органів виконавчої влади; єдина судова система; поділ території держави на адміністративно-територіальні одиниці, статус органів влади яких визначається нормами загальнодержавного права. Унітарна держава має єдине громадянство, єдиний бюджет і т.д.
Унітарні держави розрізняються за характером організації в них влади. Інститут місцевого самоврядування притаманний державам з демократичною системою організації влади і означає таку форму управління територіальними одиницями, при якій забезпечуються широка самостійність органів місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого життя, участь у цьому процесі населення, а також можливості впливу інститутів місцевого самоврядування на центральну владу. Поєднання централістичних і децентралістскіх почав у здійсненні державної влади в демократичному унітарній державі має грунтуватися на балансі інтересів центру і територій: централізм забезпечує єдність влади, децентралізм встановлює межі центральної влади.
Федеративна держава - це об'єднання кількох державних утворень в союзну державу або виділення зі складу єдиної держави декількох держав (державних утворень), що взаємодіють на принципах союзної держави, в якому союзна (федеральна) влада поширюється на всю територію держави, а його члени (суб'єкти) беруть участь у формуванні та здійсненні цієї влади. Суб'єкти федерації мають свою систему законодавчих, виконавчих і судових органів; свої конституції або основні закони, не називаються конституціями, наприклад, статути областей, країв і автономій у Російській Федерації. Конституції федеративних держав завжди вказують на їх приналежність до федералізму. Розрізняють договірну і конституційну федерацію. Підставою для такої відмінності є правова основа федерації: договір або конституція. Конституційно-правові ознаки федерації забезпечують поєднання державного єдності федерації, її територіальну цілісність і правову самостійність її суб'єктів.
Продолжение 48, 49. Автономія в унітарній державі 50. Автономна республіка
Автономія - це внутрішнє самоврядування, що здійснюється органами відповідного державного утворення або регіональної одиниці в межах прав, наданих їм центральною владою. Автономія може будуватися як по національно-територіальному, так і за територіальними ознаками. Звідси розрізняють національну і територіальну автономію. За обсягом прав, що надаються автономним частинам держави, виділяють адміністративну і політичну (законодавчу) автономію. Автономію як форму організації влади слід відрізняти від ідеї культурно-національної автономії, що служить способом реалізації національних прав громадян і, як правило, не пов'язаної з певною автономією.
Територіальним устроєм Україна в Конституції Україні присвячений IХ розділ, який так і називається "Територіальний устрій України".
Питання про зміну території України вирішуються виключно Всеукраїнським референдумом (ст. 73 Конституції України), право призначення якого, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 85 Конституції надано Верховній Раді. Однак, ряд вчених відзначають, що сьогодні не зовсім зрозуміло, чи можливо провести такий референдум реально, тому що ч. 3 ст. 2 Конституції встановлює: територія України в межах існуючих кордонів є цілісною і неподільною, а ч. 1 ст. 157 Конституції України прямо забороняє внесення змін до Основного Закону, якщо вони спрямовані на порушення територіальної цілісності України. Таким чином, це питання вимагає подальшого законодавчого регулювання. При вирішенні питань територіального устрою України враховується думка громадян, які проживають на відповідній території, потреби розвитку місцевого самоврядування. Необхідно мати на увазі, що деякі питання, які мають пряме відношення до територіального устрою нашої держави, містяться не тільки у розділі IX, а й в інших розділах Конституції. Так, у ст. 13 Основного Закон
у вказано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу.
З метою забезпечення територіальної цілісності Україні в п. 14 розділу XV встановлено, що використання існуючих військових баз на території нашої держави для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою.
Україна на момент проголошення незалежності мала сформований територіальний устрій, що залишився без істотних змін і після прийняття Конституції