10. Задачі науки кпу на сучасному етапі конституційної реформи

Завдання науки конституційного права полягає у тому, щоб узагальнити найкращий світовий досвід організації державної влади, пропонувати моделі та механізми, прийнятні до наших умов. У цьому плані неабияке значення має осмислення таких проблем, як принцип верховенства права, різноманітність форм власності, економічний, політичний, ідеологічний плюралізм і пріоритет загальнолюдських цінностей, єдність та неподільність території України;

— конституційно-правовий статус особи. Цей розділ науки — найважливіший. Він стосується сутності правового статусу особи, основою якого є громадянство, конституційні права й свободи громадян України. Завдання науки тут полягає в тому, щоб з теоретичних позицій віднайти найкращі механізми закріплення і реалізації громадянських, політичних, економічних, соціальних, культурних та екологічних прав і свобод людини й громадянина в Україні. Причому найголовнішим елементом таких механізмів є гарантії прав і свобод громадян;

— форми безпосередньої демократії. Цей розділ охоплює проблеми виборчого права, референдумів та інших форм безпосереднього народовладдя;

— організація державної влади. Це — найоб'ємніше завдання, воно передбачає дослідження інститутів державної влади — законодавчої, виконавчої та судової влади, інституту президентства, їх організації й діяльності;

— територіальний устрій. Дослідження цього розділу передбачає аналіз принципів територіального поділу, статусу адміністративно-територіальних одиниць, зокрема Автономної Республіки Крим;

— місцеве самоврядування. Дослідження цього напряму стосується проблеми статусу територіальних громад, органів та інших суб'єктів місцевого самоврядування.

 

11.Задачі и система курсу кпу

Навчальний курс "Конституційне право України" має за мету показати особливості правового регулювання організації і порядку здійснення влади в Україні, взаємовідносин між особистістю і державою.

Найважливішими завданнями дисципліни є:

1) вивчення змісту Конституції України, особливостей її правових норм, методу регулювання її суспільних відносин, в тому числі особливостей регулювання загальних принципів побудови держави;

2) аналіз законодавства та інших правових актів, що становлять основні конституційно-правові інститути: статус особистості, виборче право, правове становище органів державної влади, розподіл повноважень між ними.

12. Теоретичні основи Констітуції: Поняття, сутність, функції

конституція в загальному плані-це система правових норм, які мають, як правило, вищу юридичну силу і регулюють основи взаємин між людиною і суспільством, з одного боку, і державою - з іншого, а також основи організації самої держави. матеріальному значенні конституція - являє собою писаний акт, сукупність актів або конституційних звичаїв, які, перш за все, проголошують і гарантують права і свободи людини і громадянина, а також визначають основи суспільного ладу, форму правління і територіального устрою, основи організації центральних і місцевих органів влади , їх компетенцію і взаємовідносини, державну символіку і столицю. формальному значенні - про закон або групі законів, які мають вищу юридичну силу щодо всіх інших законів. Юридична конституція, в матеріальному або формальному значенні, - це завжди певна система правових норм, які регулюють зазначений вище коло суспільних відносин. Фактична конституція - це реально існуючий суспільний устрій (конституційний), основу якого складають ті об'єктивні відносини, які визначають найбільш суттєві економічні, політичні, соціальні та інші характеристики суспільства.

Сутність конституції - це її внутрішня основа, значення, найбільш важливі якості і властивості, які визначають всі структурні та функціональні характеристики Основного Закону суспільства та держави.

Функції конституції - це її суспільне призначення, а також способи реалізації. Перша функція конституції - юридична. Як зазначалося, конституція - це Основний Закон, закон законів, основне джерело права України, який лежить в основі всієї системи правового регулювання суспільних відносин. Друга функція - політична. Конституція визначає лад держави, її взаємини з окремими людьми та їх групами, вона служить правовою основою політичної системи. Всі політичні сили (партії, рухи та спілки) взаємодіють між собою, конкурують, борються, використовують державну владу на основі правил, закріплених у конституції. Третя функція - ідеологічна, виховна. Конституція як найбільш авторитетний закон звертається до визнаних у суспільстві цінностям (права людини, власність, демократія, сім'я тощо) і як би переконує людини: якщо для тебе важливі ці цінності, слідуй того, що записано в Основному законі.