64. Основні напрямки діяльності і компетенція парламенту.

Функції Верховної Ради України пов'язані з особливостями її конституційно-правового статусу як парламенту змішаного типу. Відповідно можна виділити такі її основні функції: законодавчу, установчу та контрольну.

Законодавча функція Верховної Ради України - це найважливіший напрямок її діяльності. У системі поділу владу парламент має прерогативу в галузі правотворчості. У системі поділу в рамках своєї компетенції приймає закони з питань, що потребують законодавчого регулювання, не втручаючись при цьому у сферу компетенції інших органів, які здійснюють нормотворчу підзаконну діяльність (Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства тощо). Здійснюючи законодавчу функцію, Верховна Рада України за допомогою закону (за умови відповідності його Конституції України) надає своєму рішенню вищої юридичної сили, пов'язуючи ним виконавчу і судову владу.

Установча функція Верховної Ради України пов'язана з її участю у формуванні інших органів державної влади і місцевого самоврядування та визначенні правових основ їхньої діяльності. Зокрема, Верховна Рада України призначає вибори Президента України та місцеві вибори, здійснює призначення за поданням Президента України Прем*єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем*єр-Міністра України інших членів Кабінету Міністрів України , Голови Антимонопольного комітету телебачення та радіомовлення України тощо.

Контрольна функція Верховної Ради України полягає у здійсненні парламентського контролю, передусім за діяльністю Кабінету Міністрів України, дотримання прав людини, надходженням і використанням коштів Державного бюджету України.

У сучасній літературі також звертається увага на освітню та ідеологічну функції парламенту.

65. Законодавча функція парламенту. Питання, що Верховна Рада вирішує виключно шляхом прийняття законів

Законодавча функція Верховної Ради України - це найважливіший напрямок її діяльності. У системі поділу владу парламент має прерогативу в галузі правотворчості. У системі поділу в рамках своєї компетенції приймає закони з питань, що потребують законодавчого регулювання, не втручаючись при цьому у сферу компетенції інших органів, які здійснюють нормотворчу підзаконну діяльність (Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства тощо). Здійснюючи законодавчу функцію, Верховна Рада України за допомогою закону (за умови відповідності його Конституції України) надає своєму рішенню вищої юридичної сили, пов'язуючи ним виконавчу і судову владу.

Законодавчу компетенцію складають такі повноваження Верховної Ради України:

а) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІ КУ;

б) призначення всеукраїнського референдуму з питань про зміну території України; прийняття законів; затвердження Державного бюджету України та внесення до нього змін;

в) прийняття законів;

г) прийняття Регламенту ВРУ;

затвердження законом Конституції АРК, змін до неї;

д визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики; затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; затвердження переліку оь*єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об*єктів права приватної власності;

е) надання в установлений законом термін згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсації міжнародних договорів України.