- •За науковою редакцією доктора політичних наук, професора
- •Передмова
- •До читача
- •Розділ 1 теоретико-методологічні засади дослідження соціально-політичного маркетингу
- •1.1. Соціально-політичний маркетинг як головний концепт дослідження: постановка проблеми
- •Еволюція маркетингу
- •1.2. Принцип соціальної справедливості як основа методології соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 2 концептуальні основи соціально-політичного маркетингу
- •2.1. Соціально-політичний маркетинг у розбудові і розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
- •2.2. Спрямованість соціальної державної політики як стратегія соціально-політичного маркетингу
- •Характеристика різних моделей соціальної політики
- •2.3. Структура і процес організації соціально-політичного маркетингу в соціальній сфері
- •1. Соціальне обслуговування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2. Реалізація соціально-політичного маркетингу через розвиток соціальної інфраструктури.
- •3. Соціальне страхування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •4. Реалізація соціально-політичного маркетингу в соціальній роботі.
- •5. Соціальна реклама як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •6. Соціальні програми як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2.4. Інтегральний критерій соціальної ефективності реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 3 механізми реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •3.1. Соціально-політичний маркетинг у світовому та європейському контексті: порівняльний аналіз
- •1. Модель соціальної політики, її ідеологічні основи.
- •Основні характеристики моделей соціальної політики
- •2. Особливості соціального забезпечення й надання соціальних послуг
- •3. Політико-ідеологічні орієнтації суб’єктів соціально-політичного маркетингу.
- •3.2. Особливості політико-ідеологічних орієнтацій суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •Ідеологічні складники у політичних практиках партій
- •Кількісні результати контент-аналізу програм суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •(Результати контент-аналізу)
- •3.3. Особливості сприйняття соціально-політичних процесів в українському суспільстві
- •Операціональні поняття та емпіричні індикатори дослідження
- •1. Задоволеність діяльністю органів управління соціальною сферою.
- •Оцінка діяльності державних установ соціальної сфери
- •Задоволеність системою соціального страхування
- •Задоволеність системою соціального страхування залежно від отримання соціальної допомоги
- •2. Чинники ефективності діяльності органів управління соціальною сферою.
- •3. Ставлення до способів надання соціальної допомоги.
- •4. Задоволеність діяльністю соціальних організацій та інститутів.
- •(У цілому за вибіркою)
- •(Респондентам можна було вибрати кілька варіантів відповідей)
- •5. Визначення поняття «соціальна справедливість».
- •6. Ставлення до соціальної реклами.
- •7. Проблеми екології (3% відповідей).
- •Розділ 4 соціально-політичний маркетинг як технологія управління соціальними процесами в україні
- •4.1. Загальна модель функціонування соціально-політичного маркетингу в Україні в умовах глобалізації
- •4.2. Напрямки підвищення ефективності використання соціально-політичного маркетингу в державотворчому процесі
- •В державотворчому процесі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Політологія: підручник / [ред. О.В. Бабкіна, в.П. Горбатенко]. – к.: вц «Академія», 2003. – 528 с.
5. Соціальна реклама як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
Ефективність функціонування соціально-політичного маркетингу багато в чому залежатиме від оптимального впровадження в систему promotion маркетингової формули 4P (від англ. product, price, place, promotion). У зв’язку з цим нас цікавить соціальна реклама як одна з багатьох форм маркетингових комунікацій та один із найважливіших напрямків реалізації соціально-політичного маркетингу. М.Піскунова соціальну рекламу визначає як форму втілення основної ідеї, спосіб стимулювання конкретних дій, засіб інформування, заклику, зворотного зв’язку [181].
Дослідженням соціальної реклами в загальному вигляді займалися У.Уеллс, Дж.Бернет, С.Моріарті, К.Бове, У.Аренс, Д. Огилві [264]. Зарубіжні й вітчизняні учені виділяють чотири види соціальної реклами - некомерційна, суспільна, державна і власне соціальна. Такий поділ соціальної реклами характеризує системний характер механізму функціонування соціально-політичного маркетингу. Це означає, що механізм соціально-політичного маркетингу є впорядкованою сукупністю взаємозалежних елементів (суб’єктів, об’єктів), що утворюють певну цілісну єдність. Він спрямований на узгодження інтересів між суб’єктами соціально-політичного маркетингу (некомерційними, громадськими організаціями, бізнесом, державою) і суб’єктами та об’єктами соціально-політичного маркетингу.
Некомерційна реклама - реклама, що спонсорується некомерційними інститутами або в їх інтересах і має на меті стимулювання пожертвувань, заклик голосувати на чию-небудь користь або привернення уваги до справ суспільства. Некомерційні та громадські організації є одним із перших і постійних замовників соціальної реклами. Соціальна реклама виступає одним із основних інструментів роботи з громадською думкою, що є в розпорядженні некомерційних організацій. Вона необхідна третьому секторові для супроводу основної діяльності, створення іміджу, просування продуктів та послуг, які він пропонує (продуктом у цьому випадку є інтелектуальний товар, необхідний для розвитку третього сектора, – конференції, семінари, тренінги, а також основні ідеї і гасла цих організацій). Третій сектор давно і цілеспрямовано звертається до соціальної реклами. Багато некомерційних організацій, місією яких є вирішення конкретних соціальних проблем, зацікавлені у використанні можливостей соціальної реклами. Ефективність ринку такої реклами є важливою показників працездатності некомерційного сектора в цілому [168].
Соціальна реклама передає повідомлення, що пропагує яке-небудь позитивне явище. Професіонали створюють її безкоштовно (коректно говорити про етичну позицію відмови від прибутку), місце і час у ЗМІ також надаються на некомерційній основі. У суспільному ж секторі можна виділити ще один вид замовника, що також активізувався останнім часом, – професійні об'єднання і союзи.
Наступний термін виведений з наявної практики і є одним із найважливіших видів соціальної реклами – державна реклама. Державна реклама — напрям у рекламній діяльності, центральним об’єктом рекламування в якій є сама держава, атрибути державної влади, населення, сфери діяльності (економіка, наука, культура), історичне минуле, міста й регіони, природні багатства. Державна реклама – це реклама державних інститутів (армія, податкова міліція) і просування їх інтересів. Перш за все державна реклама необхідна державі, яка таким чином ілюструє, роз'яснює аудиторії свої програми і розставляє акценти [168].
Мета державної реклами може змінюватися кардинальним чином — як у зовнішній, так у внутрішній рекламі, явно або опосередковано виражати інтереси як правлячої групи, так і політичних лідерів опозиції.
Держава є найбільш важливим гравцем на полі соціальної реклами. Вона встановлює правила – закони, що регулюють соціальну рекламу від моменту створення до просування її в суспільство. У різних країнах вплив держави на соціальну рекламу неоднаковий. Держава може виступати також як замовник соціальної реклами, оскільки саме на неї покладений обов'язок піклуватися про громадян, а отже, й поширювати соціально значиму інформацію.
І, нарешті, четвертий вид, який ми вважаємо найбільш відповідним реаліям нашої країни, - це власне соціальна реклама.
Соціальна реклама – вигляд комунікації, орієнтований на залучення уваги до найактуальніших проблем суспільства та його етичних цінностей, орієнтований на актуалізацію проблем суспільства. Призначення її – гуманізація суспільства та формування його етичних цінностей. Місія соціальної реклами – зміна поведінкових моделей у суспільстві.
Деякі аналітики виділяють два рівні соціальної реклами:
1. Реклама, покликана упроваджувати або закріплювати конкретні правила й норми (що пов'язане з набором певних дій).
2. Реклама, що малює «образ світу», покликана легітимізувати вже наявні або ж такі, що лише пропонуються, моральні й поведінкові норми [289].
Виходячи з вищезазначеної специфіки соціальної реклами як одного з напрямків соціально-політичного маркетингу, можемо виділити такі функції соціальної реклами:
- формування громадської думки;
- залучення уваги до актуальних проблем суспільного життя;
- стимулювання дій щодо вирішення цих проблем;
- формування позитивного ставлення до державних структур;
- демонстрація соціальної відповідальності бізнесу;
- закріплення соціально значущих інститутів громадянського суспільства;
- формування нових типів суспільних відносин;
- зміна поведінкової моделі суспільства.
Отже, метою соціальної реклами є залучення уваги широкої громадськості до того або іншого, як правило, проблемного явища суспільного життя. Предмет просування соціальної реклами – ідеї та цінності. Ефективність соціальної реклами слід оцінювати за такими показниками, як упізнаваність суспільством того або іншого соціального феномена, зміна громадської позиції стосовно до нього, формування стійкої громадської думки і т.ін. При цьому слід враховувати одну важливу річ: соціальна реклама нерідко не приносить швидких результатів у вигляді прибутку, матеріальних і моральних дивідендів. Її ефективність може виявиться і через декілька років, і через ціле покоління.