- •За науковою редакцією доктора політичних наук, професора
- •Передмова
- •До читача
- •Розділ 1 теоретико-методологічні засади дослідження соціально-політичного маркетингу
- •1.1. Соціально-політичний маркетинг як головний концепт дослідження: постановка проблеми
- •Еволюція маркетингу
- •1.2. Принцип соціальної справедливості як основа методології соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 2 концептуальні основи соціально-політичного маркетингу
- •2.1. Соціально-політичний маркетинг у розбудові і розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
- •2.2. Спрямованість соціальної державної політики як стратегія соціально-політичного маркетингу
- •Характеристика різних моделей соціальної політики
- •2.3. Структура і процес організації соціально-політичного маркетингу в соціальній сфері
- •1. Соціальне обслуговування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2. Реалізація соціально-політичного маркетингу через розвиток соціальної інфраструктури.
- •3. Соціальне страхування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •4. Реалізація соціально-політичного маркетингу в соціальній роботі.
- •5. Соціальна реклама як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •6. Соціальні програми як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2.4. Інтегральний критерій соціальної ефективності реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 3 механізми реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •3.1. Соціально-політичний маркетинг у світовому та європейському контексті: порівняльний аналіз
- •1. Модель соціальної політики, її ідеологічні основи.
- •Основні характеристики моделей соціальної політики
- •2. Особливості соціального забезпечення й надання соціальних послуг
- •3. Політико-ідеологічні орієнтації суб’єктів соціально-політичного маркетингу.
- •3.2. Особливості політико-ідеологічних орієнтацій суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •Ідеологічні складники у політичних практиках партій
- •Кількісні результати контент-аналізу програм суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •(Результати контент-аналізу)
- •3.3. Особливості сприйняття соціально-політичних процесів в українському суспільстві
- •Операціональні поняття та емпіричні індикатори дослідження
- •1. Задоволеність діяльністю органів управління соціальною сферою.
- •Оцінка діяльності державних установ соціальної сфери
- •Задоволеність системою соціального страхування
- •Задоволеність системою соціального страхування залежно від отримання соціальної допомоги
- •2. Чинники ефективності діяльності органів управління соціальною сферою.
- •3. Ставлення до способів надання соціальної допомоги.
- •4. Задоволеність діяльністю соціальних організацій та інститутів.
- •(У цілому за вибіркою)
- •(Респондентам можна було вибрати кілька варіантів відповідей)
- •5. Визначення поняття «соціальна справедливість».
- •6. Ставлення до соціальної реклами.
- •7. Проблеми екології (3% відповідей).
- •Розділ 4 соціально-політичний маркетинг як технологія управління соціальними процесами в україні
- •4.1. Загальна модель функціонування соціально-політичного маркетингу в Україні в умовах глобалізації
- •4.2. Напрямки підвищення ефективності використання соціально-політичного маркетингу в державотворчому процесі
- •В державотворчому процесі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Політологія: підручник / [ред. О.В. Бабкіна, в.П. Горбатенко]. – к.: вц «Академія», 2003. – 528 с.
(Результати контент-аналізу)
1. Доступність соціальних послуг (54% всіх висловлювань експертів) відображає рівність соціальних послуг для всіх верств населення. Ця категорія представляє один із основних принципів соціалістичної та соціал-демократичної ідеології. Основні типи висловлювань: «рівні соціальні послуги», «соціальна рівність», «високі соціальні стандарти для всіх членів суспільства», «рівність соціальних послуг».
2. Високий рівень соціальної захищеності населення (17% висловлювань). Розглядана категорія представлена такими висловлюваннями: «захищеність усіх верств населення», «рівень соціальної захищеності населення повинен перевищувати мінімальні потреби населення», «якість соціальних послуг».
3. Справедливість в оплаті праці (17% висловлювань). Виділення цієї категорії, на нашу думку, визначається складною соціально-економічною ситуацією в країні і являє собою актуальну проблему сьогодення. Основні приклади висловлювань: «відповідна оплата праці», «справедливе оцінювання праці», «оплата праці відповідно до прожиткового мінімуму».
4. Державний контроль за розподілом соціальних благ (12% висловлювань). Ця категорія відображає патерналізм стосовно до ролі держави в соціально-економічній сфері та пов'язані з соціалістичною моделлю планової економіки. Це досить високий показник серед суб’єктів соціально-політичного маркетингу, незважаючи на тривалий період запровадження в Україні ринкових механізмів регулювання економіки. Типові висловлювання: «державний контроль у соціально-економічній сфері», «держава повинна розподіляти соціальні блага», «держава повинна забезпечити дотримання принципів демократичної країни».
6. Актуальні суспільні проблеми, які повинні висвітлюватися в соціально-політичній рекламі.
Для визначення актуальної змістовної наповненості соціально-політичної реклами експертам було запропоновано відповісти на відкрите запитання: «Які, на Вашу думку, актуальні проблеми нашого суспільства повинні висвітлюватися в соціально-політичній рекламі в першу чергу?». За допомогою методу контент-аналізу виділено 7 смислових категорій (див. рис. 3.8).
Рис. 3.8 Першочергові проблеми, які повинні висвітлюватися в соціально-політичній рекламі (результати контент-аналізу)
3.3. Особливості сприйняття соціально-політичних процесів в українському суспільстві
Для вивчення особливостей сприйняття соціально-політичних процесів було проведено соціологічне дослідження (анкетування) серед виборців м. Запоріжжя (від 18 років і більше). Вибірка склала 430 респондентів.
Мета дослідження: визначити особливості сприйняття соціально-політичної ситуації в українському суспільстві.
Завдання дослідження:
1) визначити рівень задоволеності діяльністю державних органів управління соціальною сферою;
2) проаналізувати чинники підвищення ефективності діяльності органів управління соціальною сферою;
3) виявити рівень довіри до різних соціальних організацій та інститутів;
4) визначити особливості сприйняття соціальної реклами;
5) надати смислове навантаження поняття «соціальна справедливість» у масовій свідомості.
Основними параметрами дослідження виступили такі.
1. Задоволеність діяльністю органів управління соціальною сферою. Цей параметр дозволяє визначити ступінь задоволеності як діяльністю інститутів соціальної сфери, так і державних органів управління.
2. Чинники ефективності діяльності органів управління соціальною сферою. Визначається рейтинг значимих причин бездіяльності або зниження ефективності діяльності інститутів соціальної сфери.
3. Ставлення до способів надання соціальної допомоги. Цей параметр дозволить опосередковано виявити ставлення респондентів до різних способів надання соціальної допомоги, що відображають різні моделі соціальної політики (ліберальної, соціал-демократичної, змішаної).
4. Задоволеність діяльністю соціальних організацій та інститутів. Визначається рівень довіри до різних соціально-економічних та соціально-політичних інститутів у суспільстві: органи влади різних рівнів, бізнес-структури, інститути громадянського суспільства.
5. Визначення поняття «соціальна справедливість» дозволить виявити його значення й репрезентованість у масовій свідомості.
6. Ставлення до соціальної реклами. Параметр визначає обізнаність населення щодо соціальної реклами, найпоширеніші канали інформації, де транслюється соціальна реклама й висвітлюються актуальні проблеми суспільства в соціальній рекламі.
У таблиці 3.7 представлено операціональні поняття та емпіричні індикатори соціологічного дослідження сприйняття соціально-політичних процесів в українському суспільстві.
Таблиця 3.7