1. Задоволеність діяльністю органів управління соціальною сферою.
Можна визначити соціально-політичний маркетинг у державно-управлінській діяльності як цілеспрямовану діяльність з вироблення й реалізації взаємовигідного обміну між органами державного управління (суб'єктом управління) і населенням (споживачем управлінських послуг, представленим різними соціальними спільнотами) на підставі наявних ресурсів та обумовлених ними соціальних інтересів, з метою забезпечення динамічного упорядкування процесів соціально-політичної взаємодії.
Основними індикаторами дослідження виступили:
- оцінка діяльності органів державного управління;
- оцінка діяльності державних установ соціальної сфери;
- оцінка діяльності системи соціального страхування.
Оцінка діяльності органів управління соціальною сферою представлена на рис. 3.9. Для порівняльного аналізу було взято результати соціологічного дослідження серед соціальних працівників та держслужбовців м.Запоріжжя й Запорізької області, проведеного у 2010 році [Stat_3, ].
Рис. 3.9 Оцінка діяльності органів державного управління соціальною сферою
Як видно з діаграми, держслужбовці оцінюють власну діяльність позитивно (це пов’язано з так званим «ефектом соціальної бажаності» і концепцією інгрупового фаворитизму [12]), у той же час оцінка населення переважає як негативна, що свідчить про розбіжність в об’єктивності оцінювання діяльності органів держуправління. Цей факт вказує на необхідність розробки адекватних критеріїв оцінки діяльності системи державного управління для подальшого впровадження механізмів соціально-політичного маркетингу.
Розбіжності в оцінці за соціально-демографічними показниками не мають значної статистичної ваги, хоча спостерігається підвищення негативної оцінки з віком (респонденти віком 50 років і старші оцінюють діяльність органів управління як негативну понад 43%). Цікавими є розбіжності в оцінці серед респондентів за показником отримання державної соціальної допомоги (див. рис. 3.10).
Рис. 3.10 Оцінка діяльності органів державного управління соціальною сферою залежно від отримання соціальної допомоги
Для оцінки діяльності окремих державних установ соціальної сфери в м.Запоріжжі респондентам було запропоновано оцінити їхню діяльність за п’ятибальною шкалою (1 – зовсім незадовільно, 2 - незадовільно, 3 – посередньо, 4 – добре, 5 – відмінно).
Результати в середньому по вибірці надано в таблиці 3.8 у відсоткових показниках за кожну оцінку (з округленням до цілих).
Таблиця 3.8
Оцінка діяльності державних установ соціальної сфери
Державні установи соціальної сфери |
Оцінка діяльності (%) |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Система освіти |
8 |
20 |
37 |
31 |
4 |
Система охорони здоров’я і медичного обслуговування |
17 |
30 |
38 |
14 |
1 |
Державні центри зайнятості |
13 |
27 |
40 |
17 |
3 |
Органи соціального захисту населення |
16 |
31 |
36 |
15 |
2 |
Центри соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді |
15 |
20 |
40 |
20 |
5 |
Органи соціального страхування |
13 |
28 |
37 |
19 |
3 |
Пенсійний фонд |
14 |
23 |
36 |
23 |
4 |
Центри соціального обслуговування населення |
16 |
30 |
34 |
16 |
4 |
Як видно з таблиці 3.2, третина всіх опитаних оцінюють діяльність установ соціальної сфери як задовільну (оцінка 3), але майже 40% респондентів незадоволені їх діяльністю, причому найбільш негативно сприймається діяльність системи медичного обслуговування, соціального захисту, соціального страхування й соціального обслуговування населення, тобто саме тих установ, метою яких є надання необхідної й гарантованої державою допомоги. Незважаючи на суб’єктивність оцінки, такий розподіл свідчить як про реальну невдосконаленість соціальної політики, так і про зростання соціальної напруги в суспільстві, конфліктогенність якої виступає чинником соціально-політичної нестабільності. З іншого боку, негативне ставлення може свідчити про переважання в суспільній свідомості уявлення про патронатну роль держави, котра виступає не стільки гарантом соціальної захищеності населення, скільки повністю відповідає за добробут громадян, які перекладають відповідальність за власне життя саме на державу як на відділений від суспільства інститут.
Окремо в дослідженні розглянуто задоволеність чинною системою соціального страхування (див. таблицю 3.9). Від 3% до 5% респондентів не відповіли на запитання.
Таблиця 3.9