- •За науковою редакцією доктора політичних наук, професора
- •Передмова
- •До читача
- •Розділ 1 теоретико-методологічні засади дослідження соціально-політичного маркетингу
- •1.1. Соціально-політичний маркетинг як головний концепт дослідження: постановка проблеми
- •Еволюція маркетингу
- •1.2. Принцип соціальної справедливості як основа методології соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 2 концептуальні основи соціально-політичного маркетингу
- •2.1. Соціально-політичний маркетинг у розбудові і розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
- •2.2. Спрямованість соціальної державної політики як стратегія соціально-політичного маркетингу
- •Характеристика різних моделей соціальної політики
- •2.3. Структура і процес організації соціально-політичного маркетингу в соціальній сфері
- •1. Соціальне обслуговування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2. Реалізація соціально-політичного маркетингу через розвиток соціальної інфраструктури.
- •3. Соціальне страхування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •4. Реалізація соціально-політичного маркетингу в соціальній роботі.
- •5. Соціальна реклама як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •6. Соціальні програми як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2.4. Інтегральний критерій соціальної ефективності реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 3 механізми реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •3.1. Соціально-політичний маркетинг у світовому та європейському контексті: порівняльний аналіз
- •1. Модель соціальної політики, її ідеологічні основи.
- •Основні характеристики моделей соціальної політики
- •2. Особливості соціального забезпечення й надання соціальних послуг
- •3. Політико-ідеологічні орієнтації суб’єктів соціально-політичного маркетингу.
- •3.2. Особливості політико-ідеологічних орієнтацій суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •Ідеологічні складники у політичних практиках партій
- •Кількісні результати контент-аналізу програм суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •(Результати контент-аналізу)
- •3.3. Особливості сприйняття соціально-політичних процесів в українському суспільстві
- •Операціональні поняття та емпіричні індикатори дослідження
- •1. Задоволеність діяльністю органів управління соціальною сферою.
- •Оцінка діяльності державних установ соціальної сфери
- •Задоволеність системою соціального страхування
- •Задоволеність системою соціального страхування залежно від отримання соціальної допомоги
- •2. Чинники ефективності діяльності органів управління соціальною сферою.
- •3. Ставлення до способів надання соціальної допомоги.
- •4. Задоволеність діяльністю соціальних організацій та інститутів.
- •(У цілому за вибіркою)
- •(Респондентам можна було вибрати кілька варіантів відповідей)
- •5. Визначення поняття «соціальна справедливість».
- •6. Ставлення до соціальної реклами.
- •7. Проблеми екології (3% відповідей).
- •Розділ 4 соціально-політичний маркетинг як технологія управління соціальними процесами в україні
- •4.1. Загальна модель функціонування соціально-політичного маркетингу в Україні в умовах глобалізації
- •4.2. Напрямки підвищення ефективності використання соціально-політичного маркетингу в державотворчому процесі
- •В державотворчому процесі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Політологія: підручник / [ред. О.В. Бабкіна, в.П. Горбатенко]. – к.: вц «Академія», 2003. – 528 с.
(Респондентам можна було вибрати кілька варіантів відповідей)
На рис. 3.18 представлено найбільш проблемні сфери українського суспільства, які відображають актуальні потреби респондентів: економічна стабільність, вітальні потреби, соціальна захищеність, екологічні проблеми.
5. Визначення поняття «соціальна справедливість».
Методологічною основою соціально-політичного маркетингу доцільно вважати принцип соціальної справедливості, заснований на наявних соціально-економічних та ідеологічних моделях розвитку сучасних соціальних держав (або держав добробуту) – ліберальній (на сьогодні неоліберальній) і соціал-демократичній. Тому, на нашу думку, було доцільним визначити смислові уявлення про згадане поняття серед опитаних. Для цього респондентам було запропоновано відповісти на відкрите запитання: «Що, на Вашу думку, означає «соціальна справедливість»? Усього було отримано 229 висловлювань респондентів. За допомогою контент-аналізу текстів ми виділили 8 смислових категорій, відсотковий розподіл яких наведено на рис. 3.19.
Рис. 3.19 Смислове навантаження поняття «соціальна справедливість» у масовій свідомості електорату (результати контент-аналізу)
Контент-аналіз здійснювався через підрахунок синонімічних смислових одиниць (вивловлювань). Як було зазначено, виділено вісім основних смислових інваріантів-категорій, котрі відображають представленість поняття «соціальна справедливість» в масовій свідомості.
1. Рівність як основна цінність (30,57% всіх висловлювань) відображає рівність умов, що має забезпечити громадянам усебічний соціальний розвиток і необхідне отримання матеріальних і культурних благ. Ця категорія представляє один з основних принципів соціалістичної й соціал-демократичної ідеології (під рівністю в соціал-демократичній ідеології розуміють «вираження однакової цінності всіх людей», вона є «обов'язковою умовою вільного розвитку особистості» [162]). Серед основних висловлювань, які відображають сутність соціальної справедливості, можна відзначити: «рівність», «рівність у суспільстві», «справедливий розподіл всіх життєвих благ», «рівність усіх громадян», «відсутність явної матеріальної відмінності між людьми» тощо. Досить великий показник згаданої категорії пов'язаний із стійким уявленням в сучасному українському суспільстві про провідну роль держави в забезпеченні рівності прав і можливостей, а також із панівною ціннісно-смисловою системою «радянського типу» й комуністичної ідеології. Незважаючи на це «рівність» як цінність та ідеологему можна впроваджувати за допомогою соціально-політичного маркетингу в суспільну думку як «рівність умов та можливостей», що поєднує у своєму смисловому значенні відповідальність держави й відповідальність самої особистості в розвитку та самореалізації.
2. Матеріальне забезпечення та оплата праці (19,65% всіх висловлювань). Основні приклади висловлювань: «адекватна оплата праці», «гідна зарплата», «гідні умови життя», «достатній рівень життя», «гідна пенсія», «можливість кожному забезпечити гідне життя». Ця категорія відображає насамперед актуальність і незадоволеність у матеріальних та вітальних (життєво необхідних — за класифікацією А.Маслоу [147]) потребах. На думку відомого психолога А.Маслоу, незадоволення базових потреб (їжа, вода, тепло, безпека, матеріальна і фінансова стабільність) унеможливлює реалізацію вищих потреб, пов’язаних з самореалізацією і само актуалізацією, що в межах суспільства призводить до зростання соціальної напруженості й конфліктності, аномії та протестних настроїв населення [148].
3. Принципи соціальної справедливості (12,23% висловлювань). Категорія пов’язана з виділенням респондентами сутності поняття «соціальна справедливість» і має соціально-політичний та соціально-економічний характер. Серед важливих визначень можна виділити такі: «слово і влада — народові», «демократія», «економічна справедливість», «ідеал суспільного устрою», «свобода особистості», «свобода слова», «культурно-економічна модель держави «шведський соціалізм», «соціальна самодостатність», «економічна стабільність». Як бачимо, ці висловлювання відображають принципові основи сучасних соціальних держав (держав добробуту) і свідчать про певну обізнаність пересічного громадянина стосовно сучасних моделей суспільного та державного устрою, що може бути використано в розробці стратегії й тактичних діях у межах реалізації концепції соціально-політичного маркетингу.
4. Верховенство права і закону (10,48% висловлювань). Основні смислові ідеологеми: «рівність перед законом», «практичне здійснення конституційних прав», «правова і конституційна рівність всіх громадян», «правова стабільність». Ця категорія пов’язана із визначенням соціально-орієнтованої держави як правової держави з реальним утіленням ідей та принципів конституціоналізму. Це держава, обмежена у своїх діях правом, яке захищає свободу, безпеку й гідність особистості та підпорядковує владу волі народу. Тобто взаємини між особистістю та владою визначаються в державі конституцією, котра утверджує пріоритет прав людини, які не можуть бути порушені законами держави та її діями. Як зазначає Г.Щедрова, під правовою державою слід розуміти державу, де є верховенство закону, неухильно охороняються права і свободи громадян, панує соціальна справедливість [295].
5. Ціннісно-емоційна позиція (9,17% висловлювань) – категорія, що відображає ціннісну установку щодо поняття «справедливість» загалом. Так, соціальна справедливість у масовій свідомості пов’язується з такими цінностями, як: «чесне ставлення до суспільства», «чесне ставлення до людей», «гарне ставлення до людей», «справедливе ставлення до людей», «порядок у суспільстві». Такі висловлювання мають емоційну насиченість і пов’язані зі ставленням держави, влади й суспільства до людей, відображаючи цінності взаємоповаги, взаємодопомоги та людяності у взаєминах між людьми. Вони є відбитком традиційного українського етичного менталітету, що поєднує в собі етику поведінки і стосунків з людьми, позитивне емоційне сприйняття дійсності [29; 69; 247].
6. Розвиненість системи соціального захисту та соціального забезпечення (7,42% висловлювань). Ця категорія безпосередньо відображає принцип соціальної справедливості в сучасних соціальних державах і пов’язана з утіленням певної моделі соціальної політики. Основні висловлювання: «рівні умови надання соціальних послуг», «високий рівень соціального захисту», «гідна соціальна допомога», «соціальні гарантії», «гідне соціальне забезпечення», «рівні права на пільги», «справедливість стосовно до незахищених людей». Такі висловлювання відображають конкретну модель надання соціальної допомоги – соціал-демократичну, в основі котрої лежить гарантоване соціальне забезпечення всіх громадян і високий рівень відповідальності держави в наданні соціальної допомоги. Отже, ця група респондентів вбачає саме в державі гаранта соціальної захищеності населення, передаючи їй відповідальність за власне благополуччя, тобто орієнтована на патронат із боку держави.
7. Негативна позиція (6,11% висловлювань) відображає емоційно-песимістичне ставлення щодо розвитку України як соціальної держави: «у нашій країні нічого не значить» що не значить?, «України немає», «Україна — порожнє місце», «немає справедливості». Це найбільш протестна група населення, котра може впливати на посилення соціальної напруги й конфліктності в суспільстві.
8. Відповідальність держави (4,37% всіх висловлювань респондентів). Серед висловлювань треба навести такі: «виконання обіцянок», «прозорість дій уряду», «відсутність корупції», «коли президент і влада думають про людей, а не тільки про себе». Ця категорія також є репрезентантом протестного електорату, що зневірився в можливості втілення принципу «не люди для влади, а влада для людей» і також може виступати як соціальна група, котра сприяє соціальній напруженості.
Отже, окреслені смислові категорії поняття «соціальна справедливість», які відображені в масовій свідомості, їх значеннєві варіації, можуть бути використані в ході реалізації певної стратегії соціально-політичного маркетингу на рівні позиціювання ідеологічних імперативів і висвітлення прагматичних способів вирішення конкретних проблем у суспільстві.