Вправи для аудиторної роботи.

1. Розв’яжіть системи рівнянь методом Гаусса:

1) . 2) .

3) . 4) .

5) . 6) .

Індивідуальні завдання № 6

7.1. Розв’яжіть систему лінійних рівнянь методом Гаусса:

1) . 2) .

3) . 4) .

5) . 6) .

7) . 8) .

9) . 10) .

11) . 12) .

13) . 14) .

15) . 16)

17) . 18) .

19) . 20) .

21) . 22)

23) . 24) .

25) .

Самостійна робота № 7 вектори

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ.

Векторна величина на відміну від скалярної задається не лише своїм чисельним значенням, а й напрямом (швидкість, прискорення, сила та ін.).

Геометрично вектор являє собою напрямлений відрізок і позначається , або , де точка А – початок вектора, а В – його кінець.

Рис.1

Відстань між початком вектора і його кінцем називають довжиною (або модулем) вектора і позначають , або .

Вектори, які лежать на одній прямій або паралельних прямих, називають колінеарними.

Рис.2

В ектори і рівні, якщо вони колінеарні, мають однакові модулі і однакові напрями.

Рис.3

Два вектори називають протилежними, якщо вони колінеарні, мають однакові модулі і протилежні напрями.

Рис.4

Вектор, початок і кінець якого збігаються, називають нуль-вектором. Напрям його не визначений.

Вектор, довжина якого дорівнює одиниці, називають одиничним вектором.

Одиничний вектор, напрям якого збігається з напрямом вектора , називають ортом вектора і позначають .

Вектори можна вільно переміщувати по площині (у просторі). Тому в аналітичній геометрії їх називають вільними.

Кутом між векторами і , зведеними до спільного початку, називають найменший кут, на який треба повернути вектор навколо спільного початку, щоб він збігся з вектором .

Рис.5

Три вектори називають компланарними, якщо вони лежать в одній або паралельних площинах.

Зокрема, три вектори компланарні, якщо два з них або всі три колінеарні, або хоча б один з них – нуль-вектор.

Лінійні операції над векторами.

До лінійних операцій над векторами належать:

1) додавання (віднімання) векторів;

2) множення вектора на число (скаляр).

Сумою векторів і називають вектор , який сполучає початок вектора з кінцем вектора за умови, що вектор прикладений до кінця вектора .

правило

трикутника Рис.6

Суму двох векторів можна будувати також за правилом паралелограма.

Рис.7

Віднімання векторів визначається як дія, обернена додаванню.

Різницею векторів і називають вектор , який у сумі з вектором складає вектор , або, іншими словами, це вектор, що сполучає кінець вектора з кінцем вектора за умови, що і прикладені до спільного початку.

Рис.8

Добутком вектора на скаляр називають вектор такий, що = і напрям якого збігається з напрямом вектора , якщо , або протилежний до напряму вектора , якщо . Так на рис.9 зображено вектори , 4 , -2 .

Рис.9 4 -2

З означення множення вектора на число випливає, що коли вектори колінеарні, то існує єдине число таке, що = , і навпаки, якщо = , то

і колінеарні.

Сформулюємо властивості лінійних операцій над векторами:

1. .

. .

3. .

4. .

5. .

6. .

7. .

Проекція вектора на вісь.

Віссю називають напрямлену пряму, на якій вибрано початок відліку, додатний напрям і одиницю довжини.

Проекцією точки А на вісь l називають основу перпендикуляра АА₁ (точка А₁), опущеного з точки А на вісь l (рис.10).

В В

А Рис.10 А Рис.11

А₁ В₁ l В₁ А₁ l

Нехай задано вісь l і вектор . Позначимо через А₁ та В₁ проекції на вісь l відповідно початку А і кінця В вектора і розглянемо вектор .

Проекцією вектора на вісь l називають додатне число , якщо вісь l і вектор однаково напрямлені (рис.10), і від’ємне число , якщо вісь l і вектор протилежно напрямлені (рис.11).

Проекцією вектора на вісь l позначають так: (або ).

Кутом між вектором і віссю l називають менший з кутів, на який треба повернути вектор або вісь l, щоб він збігався за напрямом з другим вектором або віссю. Цей кут міститься у межах від 0 до .

Проекцію вектора на вісь l обчислюють за формулою

де - кут між напрямом осі l і напрямом вектора .

При цьому , якщо кут - гострий, , якщо кут - тупий, , якщо .

Сформулюємо деякі властивості проекцій.

1. Проекція суми кількох векторів на ту саму вісь дорівнює сумі їх проекцій на цю вісь, тобто

.

2. При множенні вектора на число його проекція також помножиться на це число:

.

Лінійна залежність і незалежність векторів. Базис.

Застосовуючи лінійні операції над векторами, можна знаходити вирази вигляду

,

Які називають лінійними комбінаціями векторів , ,…, ; числа ,

,…, - коефіцієнти.

Вектори , ,…, називають лінійно залежними, якщо існують такі числа , ,…, не всі рівні нулю, що лінійна комбінація

,

і лінійно незалежними, якщо ця рівність виконується лише за умови, коли всі числа , ,…, рівні нулю.

Сукупність лінійно незалежних векторів , ,…, називають базисом простору , якщо для кожного вектора з існують такі дійсні числа ,

,…, , що виконується рівність

.

Цю рівність називають розкладом вектора у базисі , ,…, .

Базисом на прямій називають довільний ненульовий вектор на цій прямій.

Якщо вектор - базис, то існує єдиний розклад вектора : , де - координата вектора за базисом .

Базисом на площині називають довільну упорядковану пару неколінеарних векторів.

Базисом у просторі називають довільну упорядковану трійку некомпланарних векторів.

Якщо вектори та - базис на площині і - довільний ненульовий вектор площини, то існують сталі та такі, що (рис.12)

Рис.12

Коефіцієнти , називають координатами вектора в даному базисі.

Якщо вектори , і - базис у просторі і вектор розкладений за базисом, тобто , то числа називають координатами вектора в даному базисі.

Таким чином, базис у просторі дає змогу кожний вектор одночасно зіставити з упорядкованою трійкою чисел (координатами цього вектора) і, навпаки, кожну упорядковану трійку чисел за допомогою базису можна зіставити з єдиним вектором

.

Координати вектора. Дії над векторами.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ.

Точку О й упорядковану трійку некомпланарних векторів , , (базису) називають декартовою системою координат у просторі.

Точка О – початок координат, а осі, які проходять через початок координат у напрямі базисних векторів, називають осями координат.

Упорядковану трійку одиничних попарно ортогональних векторів , , ( , , ) називають ортонормованим базисом.

Прямокутною декартовою системою координат (ПДСК) у просторі називають декартову систему, базис якої ортонормований, і позначають її через ( - вісь абсцис, - вісь ординат, - вісь аплікат (рис.1)).

М₃

М

М₂

О

Рис.1

М₁ М₀

Розклад вектора за ортами координатних осей.

Нехай - довільний ненульовий вектор простору, сумістимо його початок з початком координат: (рис.1).

Проведемо через точку М площини, паралельні координатним площинам. Точки перетину цих площин з осями координат позначимо через М₁, М₂ та М₃. Дістанемо прямокутний паралелепіпед, однією з діагоналей якого є вектор . Тоді , , .

Позначимо , , .

Враховуючи векторні рівності

, , ,

,

дістанемо

(1)

Ця формула є основною у векторній алгебрі і називається розкладом вектора за ортонормованим базисом , , .

Векторну рівність (1) у символічній формі ще записують так:

, або .

Довжина вектора. Напрямні косинуси.

Довжину (модуль) вектора обчислюють за формулою

Ця формула безпосередньо випливає з того факту, що квадрат діагоналі прямокутного паралелепіпеда дорівнює сумі квадратів його ребер.

Оскільки координати вектора - це проекції вектора на координатні осі, то

д е , , - кути, які вектор утворює з осями координат , , відповідно (рис.2)

Рис.2

Тоді (2)

Косинуси , , кутів , , називають напрямними косинусами вектора ; вони визначають напрям вектора в системі і задовольняють рівність

Звідси випливає, що орт вектора має вигляд

,

де напрямні косинуси визначають за формулою (2).

Дії над векторами.

Нехай вектори задані своїми координатами, тобто

, ,

тоді

Іншими словами, при додаванні векторів їхні відповідні координати додають; при множенні вектора на скаляр координати вектора множать на цей скаляр.

Вектори і рівні тоді і тільки тоді, коли рівні їхні відповідні координати:

.

Колінеарність векторів.

З’ясуємо умови колінеарності векторів і , заданих своїми координатами. Нехай , тоді = , де - деяке число. Тоді

.

Звідси

, ,

тобто

(3)

Отже, координати колінеарних векторів пропорційні. І навпаки, якщо координати двох векторів пропорційні, то ці вектори колінеарні.

Координати точки.

Довільній точці М простору можна зіставити у ПДСК вектор , який називають радіус-вектором точки М. Тоді існує єдина трійка чисел (х, у, z) така, що

.

Координати х, у, z радіус-вектора називають координатами точки М і пишуть М(х, у, z).

Якщо відомі координати початку та кінця вектора , то його координати знаходять за формулою

Довжину вектора (або відстань між точками А та В) записують так:

Поділ відрізка у даному відношенні.

Нехай задано відрізок точками і . Тоді координати точки М(х, у, z), яка ділить цей відрізок у відношенні , тобто , знаходять за формулами

(4)

Зокрема, координати точки, яка ділить відрізок навпіл ( , такі: