4. Зростаюча роль емоційного інтелекту в сучасному менеджменті

         Важливі якості та навички менеджера об'єднуються в понятті емоційних здібностей, або емоційного інтелекту (emotional intelligence), близькому до понять «комунікативна компетентність» і «соціальна компетентність».

         Американський вчений Д. Гоулмен стверджує, що емоційний інтелект (виражався через EQ - коефіцієнт емоційного розвитку) представлений здібностями до самоусвідомлення, саморегуляції і самоконтролю (тобто збігається з моральними здібностями), умінням стимулювати інших, співпереживати чужим емоційним та поведінковими проявами (емпатія ) і навичками спілкування, або комунікативними навичками. EQ відрізняється від когнітивного інтелекту, або коефіцієнта інтелекту (IQ), який протягом життя людини не зазнає особливих змін, а емоційні здібності можуть розвиватися й удосконалюватися. На ділі, як показали результати ряду досліджень, успіх організаційної діяльності багато в чому залежить саме від цих емоційних здібностей менеджерів.

         Дослідження, що проводилися в Каліфорнійському університеті (Берклі) протягом 40 років, показали, що успіх у багатьох сферах діяльності залежить насамперед від EQ, причому ступінь його впливу на успіх в чотири рази перевищує рівень впливу IQ.

         У дослідженнях, проведених по всьому світу, було виявлено, що при наймі нових співробітників у 67%% випадків компанії вважали найбажанішим їх якістю саме наявність високого EQ. Вивчення двох груп співробітників консалтингової компанії, які мали високий і низький середні EQ, показало, що 41 %% представників першої групи за два роки зуміли домогтися істотного просування по службі, у той час як у другій групі таких виявилося всього 10%%. Крім іншого, співробітники з високим EQ принесли своїй компанії вдвічі більший прибуток, ніж співробітники з низьким EQ. Висновок очевидний.

         За останні 50 років у зв'язку зі збільшенням обсягів інформації відбувався переважно зростання IQ, що супроводжувалося ослабленням емоційних здібностей і навичок. Були ослаблені і моральні здібності до оцінки як фактор саморегуляції. У підсумку сьогоднішній людина гірше керує як самим собою, так і іншими. У той час як середній показник IQ підскочив на цілих 25 пунктів, EQ підлітків і людей середнього віку помітно знизився.

         Таким чином, емоції і почуття сучасної людини «не встигають» за інтелектом, але саме вони стають все більш затребуваними, так само як людина «не встигає» за технікою та технологією. Якщо період «технологічного дозрівання» скоротився у багато разів (час між появою нової технології та її поширенням або переглядом сьогодні становить вже не роки, а тижні), то час «людського дозрівання» залишився практично тим же. На формування і розвиток поведінкових навичок і вмінь сьогодні йде стільки ж часу, скільки і раніше. Найважливішим способом формування емоційного інтелекту і моральних почуттів залишається система морального виховання. Виховання моральних почуттів вимагає часу. Сьогодні немає методик або коштів, які дозволили б скоротити цей період – емоційні здібності і навички спілкування формуються всі так само повільно. Удосконалення методів управління впирається в людський фактор і тому відстає від технологічного прогресу, вихід – у створенні такої системи управління людьми в організаціях, яка б сприяла постійному їх самовдосконалення насамперед у частині розвитку емоційного інтелекту і моральних почуттів. Таким чином, етика в сучасних умовах стає необхідним елементом менеджменту.