Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Разное / конфлітологія.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.08.2023
Размер:
131.19 Кб
Скачать

2. Які чесноти керують практикою управління?

         Як показує досвід, керування складається з трьох моментів, як знаходяться у тісній взаємодії: діагностування, рішення, здійснення. Кожний параметр можна оптимізувати деякими чеснотами наступним чином:

а) Для оптимізації діагностування – розум, що є здатністю розрізняти і знаходити вірні засоби для виконання відповідної цілеспрямованої діяльності. Крім цього, лідер має бачення, тобто він вміє випередити майбутнє, розробити проекти, скерувати цілі. В даному моменті основною етичною рисою керівника є Правдивість – ця чеснота, як відомо, є узгодженістю думки, слова та дії. Лідер живе цією єдністю. Він нічим не вводить в оману ні себе, ні інших, він може реалістично дивитись на речі.

б) Для оптимізації рішення – великодушність, яка є класичною чеснотою у розумінні стійкості, активного елементу сміливості, суть якого у тому, щоб прагнути до великого і не задовольнятись невеличким городиком власної та чужої посередності. Лідер не є самозадоволеним обивателем. В даному моменті основними етичними рисами керівника є:

        Сміливість – це готовність йти на ризик. Вона є первісною чеснотою підприємця.

        Оптимізм: не втрачаючи зв’язку з реальністю, лідер має оптимістичні життєві позиції. Оптимізм є незамінним, щоб могти приймати рішення.

        Дух колегіальностівін змушує тримати під контролем своє „Я” і завдяки цьому приймати розумні рішення.

в) Для оптимізації здійснення – готовність служити іншим. Георг Гільдер одного разу сказав, що альтруїзм є основою капіталізму. Служіння справі та людям намічають маршрути, які ведуть до доброї та успішної діяльності. В даному моменті основними етичними рисами керівника є:

        Скромність: хто завжди все хоче зробити сам, той дуже обмежує коефіцієнт своєї корисної дії. Але довіряти іншим і передавати їм виконання певних обов’язків можливо лише тоді, коли лідер є досить скромним, щоб відійти з центру на задній план.

        Терпіння: є люди і ситуації, яких потрібно терпіти довший час, якщо в найближчий час не намічається ніяких змін. Лідер може чекати і терпіти. А втім, хто вміє страждати (терпіти), той спроможний любити.

        Самодисципліна: хто виявляє розуміння по відношенню до інших людей, той має достатню силу характеру, щоб багато вимагати від самого себе. «Слабкі місця» (пияцтво, сварливість, зрада тощо) можуть надовго зламати внутрішню безконфліктність лідера. Самодисципліна захищатиме його від цього.

        Сила духу означає не уникати будь-якою ціною зовнішніх конфліктів. Сила духу необхідна для внесення поправок там, де є цьому потреба. При цьому лідер не дає себе збити через зовнішній тиск або через труднощі з того шляху, який він визнав вірним шляхом.

        Персоналізація: дружні помисли ведуть лідера до керування не анонімною масою, а кожною окремою людиною, тобто дружні помисли ведуть його до служіння. Особистісні відношення до співпрацівників уможливлюють доречну похвалу, зацікавлення думкою співпрацівників тощо.