Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МКРВО / Руденко Л. Міжнар. кред-розрах. операції-2част.doc
Скачиваний:
55
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
7.69 Mб
Скачать

7.3. Методи хеджування від валютного ризику

Хеджування — це процедура врівноваження продажу й купів­лі активів з тим, щоб на ринку не було відкритої нетго-позиції. Якщо хедж вдалий, торговець буде захищений від ризику не­сприятливих змін ціни активу. Далі буде проаналізовано хеджу­вання торговців від валютного ризику, що має місце при здійс­ненні міжнародних операцій, а також хеджування спільних або багатонаціональних компаній від валютного ризику, що має міс­це під час переведення балансових звітів в іноземній валюті в на­ціональну валюту. Як уже було показано, хеджування міжнарод­них торгівців, разом із подібними операціями арбітражерів, взаємодіють із операціями спекулянтів для визначення форвард­ного валютного курсу.

Хеджування від операційного валютного ризику

Угоди про купівлю-продаж між партнерами різних країн звичайно потребують здійснення платежів у певний час у май­бутньому (наприклад, через 60 днів після укладення) у валюті або експортера, або імпортера. Як результат, сторона, для якої валюта платежу є іноземною, піддається валютному ризику, тобто сума платежу або надходження у внутрішній валюті мо­же змінитися при обміні внутрішньої валюти на іноземну за певним обмінним курсом. Це і є операційний валютний ризик, що має місце під час міжнародної купівлі-продажу товарів і послуг.

Якщо тільки підприємці не збираються спекулювати інозем­ною валютою (а вони звичайно не займаються цим, оскільки ва­лютні курси плавають), вони можуть усунути валютний ризик

шляхом хеджування. Вони можуть хеджувати на форвардному валютному ринку або на тісно пов'язаних із ним ринках інозем­ної валюти ф'ючерсів і опціонів. Хеджування також можливе за допомогою валюти «спот» і грошових ринків (арбітраж позича­льника). Розглянемо приклади хеджування на форвардному рин­ку та за допомогою арбітражу позичальника.

Хеджування на форвардному ринку

Припустимо, що американський експортер продає товар українському імпортерові зі сплатою через 60 днів. Експортер при цьому піддається операційному валютному ризику. Якщо за ці 60 днів гривня впаде в ціні, експортер отримає меншу суму до­ларів. Для хеджу від цього ризику експортер діє так. Якщо він розраховує отримати за свій товар певну суму грошей, йому не­обхідно обчислити гривневу вартість цієї суми за курсом форвар­дних гривень на 60 днів наперед. Після підписання контракту з імпортером експортер негайно продає гривні на строк 60 днів за теперішньою ціною. Якщо через 60 днів курс «спот» гривні впаде нижче, експортер буде повністю захищеним, оскільки він зможе продати кошти, отримані від імпортера, за означену у форвард­ному контракті суму, що є саме тією сумою в доларах, яку хоче отримати експортер за свій товар.

Подібним чином американський імпортер, який має заплатити певну суму в гривнях за 60 днів українському експортерові, не­гайно купить гривні на термін 60 днів на цю саму суму. Через 60 днів імпортер заплатить за товар гривнями, купленими за форва­рдним курсом згідно з форвардним контрактом. Використавши для хеджування форвардний ринок, і експортер і імпортер пере­творили непевну суму в доларах у певну суму в доларах.

Хеджування за допомогою «спот» і грошового ринків: арбітраж позичальника

Ще одним можливим хеджуванням для американського екс­портера є позичити кошти в Лондоні на 60 днів, негайно обміня­ти стерлінги на долари за валютним курсом «спот» і потім пози­чити комусь ці кошти в Нью-Йорку. Через 60 днів експортер віддає стерлінгову позику (включно з відсотком) стерлінгами,

Хеджування на форвардному ринку

Щоб усунути можливий залишковий трансляційний валют­ний ризик після коригування балансового звіту, багатонаціона­льні компанії можуть вдатися до хеджу на форвардному ринку. Припустимо, що американська компанія має трансляційний ри­зик потенційних збитків, що дорівнює 1 млн - Ь), у своїй британській філії і хоче захистити себе від очікуваного знеці­нення стерлінга протягом наступного кварталу. Припустимо да­лі, що поточний валютний курс «спот» (іУ) дорівнює $2,00; 90-денний форвардний курс— $1,90 і компанія очікує, що курс «спот» через 90 днів (я)\ буде $1,80. Тоді компанія продає 1 млн на термін за $1 900 100. Якщо по завершенню кварталу курс «спот»' насправді впаде до $1,80, як очікувалося, компанія зазнає трансляційних збитків на суму $200 000. Але купивши 1 млн на ринку «спот» за $1 800 000 і продавши їх за $1 900 000 згідно з форвардним контрактом, вона заробила б $100 000 на форвардному ринку. Таким чином, компанія зазнала чистої втрати $100 000.

Цей приклад доводить, що навіть якщо багатонаціональна компанія правильно передбачила майбутній валютний курс, вона може зазнати чистих трансляційних збитків, якщо вона хеджува-ла лише суму, що дорівнювала трансляційному ризику потенцій­них збитків. Для того, щоб повністю компенсувати свої трансля­ційні втрати, компанії довелося б продати на термін 2 млн. Ще одним важливим моментом є те, що компанія поводиться як спе­кулянт. Вона може отримати форвардний прибуток лише в тому випадку, якщо курс «спот» під кінець кварталу менший від фор­вардного курсу (8 < К). В іншому випадку вона не отримає жод­ного прибутку або навіть зазнає збитків.

Якщо розглядати це питання більш загально, трансляційний прибуток або збитки визначаються формулою е - &), де чистий трансляційний ризик потенційних збитків; — валютний курс «спот» на початку кварталу; 5' валютний курс «спот» під кінець кварталу. Спекулятивний прибуток чи збитки компанії на форвардному ринку визначаються формулою а - де а сума хеджування; е— відповідний форвардний курс. З цього ви­пливає, що хедж від трансляційного ризику буде ідеальним лише, коли

а(е-8')= (7.9)

Отже, щоб зробити ідеальний хедж, компанія повинна пра­вильно спрогнозувати валютний курс кінця періоду. Якщо її прогноз виявиться хибним, вона отримає спекулятивний при­буток або зазнає спекулятивних втрат, або ж залишиться при своїх грошах згідно з форвардним контрактом, інакше кажучи, для того щоб зробити ідеальний хедж від трансляційного ризи­ку, компанія мусить стати спекулянтом, що успішно відгадує ринок.

лишатись вразливими до трансляційного валютного ризику. Ус­піх зовнішньоекономічної діяльності залежить від успішного прогнозування валютних курсів.