6.5. Розрахункові операції в міжнародних компаніях

Специфіка активної торговельної діяльності великих міжна­родних компаній викликає великі потоки банківських платежів, що спричиняє суттєві витрати на транзакції.

Важливою стратегією управління готівкою є «неттинг» пото­ків готівки в міжнародному аспекті. За відсутності обов'язковим є встановлення міжфірмових зобов'язань. Наприклад, міжнарод­на компанія з операціями в чотирьох європейських країнах могла б мати декілька різноманітних міжфірмових готівкових переказів завдяки кредитам, продажу товарів або ліцензійним угодам. На рис. 6.2, наприклад, зображено 7 різноманітних трансфертів між чотирма підрозділами американської ТНК.

Для визначення надходження, платежів і неттингових позицій для кожної дочірньої компанії необхідно виконати елементарні розрахунки (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

нетто позиції підрозділів тнк в чотирьох країнах (у дол. сша)

Підрозділи	Сукупні	Сукупні	Позиція
	надходження	платежі
Франція	250 000	350 000	(100 000)
Німеччина	250 000	100 000	150 000
Голландія	150 000	250 000	(100 000)
Данія	300 000	250 000	50 000 ——

Кожна дочірня компанія в нетто платіжній позиції переказує кошти на центральний кліринговий рахунок (рис. 6.3).

Менеджер клірингового рахунка потім переказує фонди на ра­хунок дочірньої компанії-одержувача. Таким чином, у цьому прикладі беруть участь тільки чотири перекази. Отже, має місце багатосторонній неттинг. Багатосторонній неттинг дозволяє до­чірнім компаніям переказувати чисті міжфірмові потоки в центр готівки або кліринговий рахунок, який виплачує готівку нетто-одержувачам.

Внаслідок такої процедури міжнародні компанії отримують можливість значно скоротити свої витрати на банківське обслу­говування щодо переказу готівки в якості розрахунків за торгове­льними операціями. Так, у нашому прикладі без застосування ба­гатостороннього неттингу для переказу коштів по 7 операціях міжнародна компанія мала б мінімум (при вартості банківських послуг 1 %) 9500 дол. трансакційних витрат. За рахунок застосу­вання неттингу ці витрати знизились до 4000 дол., тобто більше ніж у 2 рази.

Зважаючи на велетенські обороти міжнародних компаній, така організація розрахункових операцій дає суттєвий економічний ефект.

6.6. Валютні рахунки в системі міжнародних розрахунків

Порядок оформлення валютних рахунків

Згідно з чинним законодавством України, всі міжнародні роз­рахунки, пов'язані з експортом та імпортом товарів, наданням послуг та іншими комерційними угодами, здійснюють резиденти (юридичні особи, зареєстровані як підприємці) лише через упов­новажені банки.

Кожне підприємство-резидент, його відокремлений підрозділ, іноземний інвестор можуть відкривати по одному поточному рахунку в іноземній валюті (за кожним кодом валют Класифі­катора іноземних валют НБУ) не більше ніж у двох установах банків.

Відповідно до чинного законодавства України, юридичним особам-нерезидентам поточні рахунки в іноземній валюті в упов­новажених банках України не відкриваються.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підпри­ємству для проведення розрахунків у межах чинного законодав­ства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавст­вом України.

Кредитні рахунки в іноземній валюті відкриваються уповно­важеним банком у встановленому чинним законодавством Украї­ни порядку на договірній основі юридичним особам-резидентам, фізичним особам-резидентам, які займаються підприємницькою діяльністю, та юридичним особам-нерезидентам — банківським установам. Кредитні рахунки відкриваються уповноваженим ба­нком незалежно від наявності поточного рахунку позичальника в цьому банку.

Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи шляхом перераху­вання кредитних коштів на поточний рахунок позичальника від­повідно до умов кредитної угоди.

Представництва юридичних осіб-нерезидентів можуть від­кривати відповідно до ліцензії НБУ в іноземній валюті по од­ному поточному рахунку не більше ніж у двох уповноважених банках.

У разі відкриття (закриття) підприємству-резиденту або його відокремленому підрозділу та фізичній особі — суб'єкту підпри­ємницької діяльності, а також представництвам юридичних осіб-нерезидентів та іноземним інвесторам усіх видів рахунків та в ра­зі зміни номерів відкритих рахунків установа банку зобов'язана повідомити про це податкові органи за місцем реєстрації власни­ка рахунку та НБУ протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку. Копії повідомлень з документальним під­твердженням про його відправлення залишаються у справі про відкриття рахунку.

Операції за рахунками здійснюються після отримання по­відомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

Місцезнаходженням власника рахунка вважається адреса, вка­зана в картці зі зразками підписів та відбитком печатки, причому вона має відповідати адресі, вказаній у статуті.

Для відкриття валютного рахунка необхідно представити в банк відповідний комплект документів (табл. 6.5).

У разі переоформлення рахунка у зв'язку з реорганізацією підприємства (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виокре­млення) подаються такі самі документи, що й для створення під­приємства. У разі зміни назви, не зумовленої реорганізацією, в установу банку подається заява власника рахунка, нова копія сві­доцтва про державну реєстрацію та зміни до установчих докуме­нтів, оформлені належним чином. У разі зміни характеру діяль­ності власника рахунка подається один з примірників нового статуту (положення). Нова копія свідоцтва про реєстрацію має бути подана установі банку протягом трьох днів з дня видачі сві­доцтва.

Операції на валютних рахунках підприємств

Порядок проведення операцій на рахунках в іноземній валюті регулюється чинним законодавством України, нормативними ак­тами НБУ та Інструкцією № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» від 04.02.98 р. № 36.

При розрахунках за експортними операціями виручка резиден­тів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні раху­нки в термін виплати заборгованостей, зазначених у контракті, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення про­дукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав ін-іелектуатьної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг і т. д.

Перевищення зазначеного терміну можливе лише за індивіду­альним дозволом обласного управління НБУ за місцем реєстрації резидента. При зарахуванні валюти відповідальна особа підпри­ємства подає Генеральну (єдину) довіреність.

При розрахунках за імпортними операціями перерахування платежів за кордон за дорученням суб'єктів господарської діяль­ності проводиться уповноваженими банками через систему від­критих ними кореспондентських рахунків у закордонних банках.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах від­строчки поставок (якщо відстрочка перевищує 90 днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя), потре­бують індивідуального дозволу регіонального управління Нацбан­ку. Моментом здійснення авансового платежу або виставлення ве­кселя на користь іноземного партнера вважається дата списання коштів з валютного рахунку резидента або дата виписки векселя.

За відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом вільно конвертованої валюти (ВКВ) для оплати продукції, що ім­портується в Україну, уповноважений банк здійснює конвертацію наявної іноземної валюти у валюту контракту за курсом купівлі або, за згоди іноземного партнера, оплата може бути здійснена у наявній на рахунку ВКВ, яка перераховується за крос-курсом (на дату здійснення платежу) у валюту контракту. У разі, якщо між партнерами досягнуто згоди на оплату продукції в іншій ВКВ, ніж передбачено контрактом, перерахунок вартості контракту у валюті, в якій буде зроблено платіж, проводиться за крос-курсом на остан­ню дату публікації у ((FINANCIAL TIMES» перед здійсненням пла­тежу або за даними системи REUTERS на дату здійснення платежу.

Валютні кошти, придбані у встановленому порядку через упо­вноважені банки або інші кредитно-фінансові установи на валю-

тній біржі, повинні бути використані резидентом протягом 5 ро­бочих днів з моменту зарахування їх на його балансовий валют­ний рахунок на цілі, вказані в заяві на купівлю валюти. У разі по­рушення резидентами зазначеного терміну придбана валюта продається уповноваженими банками на шостий робочий день на міжбанківському валютному ринку України.

Уповноважені банки України на підставі аналізу одержаних реєстрів вантажних митних декларацій, які надсилають їм щотижня державні митні органи, встановлюють контроль за своєчасним надходженням резидентам виручки в іноземній валюті за продукцію, роботи, що були експортовані, або продукції у разі її імпорту з-за кордону з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь імпортера. Для встановлення контролю за здійсненням розрахунків в іноземній валюті при списанні коштів з рахунка, коли здійснюється авансовий платіж чи попередня оплата за продукцію, яка імпортується в Україну, банк реєструє цю операцію в спеціальному журналі.

У разі внесення до установчих документів змін (доповнень), які не потребують перереєстрації суб'єкта підприємницької дія­льності, власник рахунка зобов'язаний подати змінені установчі документи протягом трьох днів з дня затвердження цих змін.

Керівникам установ банку надається право звільняти власника рахунку від подання документів для переоформлення рахунку і про­водити переоформлення власним розпорядженням, якщо зміна під­порядкування чи зміна найменування випливає з чинного законодав­ства України, рішень Кабінету Міністрів, що є загальновідомими.

У разі ліквідації підприємства його основний рахунок переофо­рмляється на ім'я ліквідаційної комісії, для чого подається рішен­ня про ліквідацію підприємства і нотаріально посвідчена картка із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії і відбитком печатки підприємства, що ліквідується. Ліквідаційна комісія вживає заходів щодо закриття додаткових рахунків.

Поточні рахунки закриваються в установах банку на підставі:

а) заяви власника рахунка;

б) рішення органу, на який у законодавчому порядку покладе- но функції з ліквідації або реорганізації підприємства;

в) відповідного рішення суду або арбітражного суду про лік- відацію підприємства чи визнання його банкрутом;

г) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунка.

Власник рахунка має право порушити питання про розірвання договору в разі відсутності коштів на кореспондентському раху­нку банку та ін. У даному випадку залишки коштів власника ра­хунку, які неможливо перерахувати на поточний рахунок, від­критий в іншому банку, через їх відсутність на кореспондентсь­кому рахунку попереднього банку, обліковуються на рахунку № 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими ра­хунками» на окремому субрахунку кожного клієнта.

У разі наявності на рахунку, що закривається, залишків коштів установа банку на підставі платіжного доручення власника рахунка перераховує такі залишки на інший відкритий цим підприємством рахунок (основний чи додатковий). У разі наявності у підприємства лише одного (основного) рахунка для його закриття та перераху­вання залишків коштів необхідно відкрити додатковий рахунок.

У разі закриття основного поточного рахунка, на якому облі­ковується картотека заборгованості, в довідці про закриття раху­нка зазначається перелік такої заборгованості та її сума, а розра­хункові документи, не сплачені в строк, передаються спецзв'я-зком до банку, в якому відкрито додатковий рахунок.

Відмова банку в прийнятті документів, не сплачених у строк, не допускається.

Експортні операції резидента фіксуються уповноваженими бан­ками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій в ана­логічному журналі з одночасною вимогою від резидентів копії кон­тракту та копії товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетину товаром митного кордону України.

При ненадходженні валютної виручки у встановлені строки або продукції за імпортом в Україну уповноважені банки в тиж­невий термін подають інформацію про це комісіям при регіона­льних управліннях НБУ за місцем реєстрації резидента.

Після закінчення встановлених строків надходження виручки в іноземній валюті або продукції через три тижні, які необхідні для одержання резидентом індивідуального дозволу на переви­щення цих термінів, банки нараховують пеню з резидентів у роз­мірі 0,3 % від суми неодержаиої виручки (митної вартості недо­поставлено!' продукції) в іноземній валюті, перерахованої за офіцій­ним поточним валютним курсом на день нарахування пені. Зага­льний розмір пені не може перевищувати розміру заборгованості. Банки нараховують пеню за прострочення термінів розрахунків і 20 числа поточного місяця повідомляють про це Державній пода­тковій адміністрації за місцем реєстрації резидента, яка дає роз­порядження на безакцентне списання непі з рахунка резидента.

Зарахування коштів на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-резидента, яка займається підприємницькою дія­льністю, та використання коштів з цього рахунка здійснюється за режимом поточного рахунка в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів (табл. 6.6).

Закінчення табл. 6.6

На поточні рахунки в іноземній валюті зараховуються кошти	3 поточного рахунка в іноземній валюті за роз­порядженням власника проводяться операції
♦ перераховані з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який виступає посередником, для подальшого перерахування іншим резидентам-суб'єктам господарської діяльності, за дорученням яких на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод було здійснено продаж- товарів (робіт, послуг); ♦ перераховані з рахунків постійних представництв нерезидентів в Україні в разі, якщо в призначенні платежу коштів, що надійшли з-за кордону, зазначено, що ці кошти, згідно з договором (контрактом, угодою), належать цьому резиденту;
	♦ перерахування фізичним особам коштів, які отримані адвокатськими компаніями-резидентами з-за кордону за дорученням фізичних осіб у справах, що перебувають у
♦ перераховані юридичними особами-иерезидентами (в тому числі через їхні представництва в Україні) згідно з міжурядовими угодами та проектами технічної допомоги; ♦ перераховані як благодійний внесок юридичними особами-нерези­дентами (в тому числі через їх представництва в Україні): ♦ перераховані з-за кордону за видачу охоронних документів на ви­користання об'єктів промислової власності і підтвердження їх чинно­сті на території України (зараховуються на рахунок юридичних осіб-резидентів, які мають відповідні повноваження згідно з чинним зако­нодавством України);	♦ провадженні цих компаній згідно з їх статутною діяльністю; ♦ перерахування на рахунок в іноземній валюті фізичним особам-резидентам за ви­користання їхніх творів за кордоном (здійс­нюється юридичними особами-резиден­тами, які мають відповідні на це повнова­ження згідно з чинним законодавством Украї­ни, з рахунок коштів, отриманих з-за кор­дону);
♦ перераховані з-за кордону за використання авторського права резиде­нтів (зараховуються на рахунок юридичних осіб-резидентів, які мають відповідні повноваження згідно з чинним законодавством України); ♦ перераховані з-за кордону адвокатським та іншим компаніям-рези-дентам за справами, які перебувають у провадженні цих компаній згідно з їх статутною діяльністю та ліцензією на відповідну діяльність; ♦ перераховані з-за кордону згідно з контрактом (договором, угодою) юридичній особі-резиденту, яка є агентом юридичної особи-нерезидента згідно з Кодексом торговельного мореплавства, для виплати капітану суд­на, яке належить судновласнику-нерезиденту, на експлуатаційні потреби; ♦ конфісковані, безхазяйні, успадковані у вигляді скарбу та такі, за якими не звернувся власник до кінця троку зберігання (зараховуються на рахунки юридичних осіб-резидентів, які мають відповідні повно­важення згідно з чинним законодавством України);	♦ перерахування на кредитний рахунок для погашення заборгованості за отриманим кредитом і процентів за ним;
	♦ перерахуванням на території України за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України згідно з чин­ним законодавством України; ♦ продаж валюти уповноваженим бан­ком відповідно до чинного законодавства України; ♦ перерахування на власний депозитний рахунок в іноземній валюті в обслуговую­чому або в іншому уповноваженому банку; ♦ перерахування як благодійних внесків на рахунок іншої юридичної особи-резидента за
♦ перераховані як благодійний внесок юридичною особою-резидентом за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України; ♦ інші надходження на корить резидента-власника рахунку, що не суперечать чинному законодавству України. б) безпосередньо на поточні рахунки: (балансовий № 2600): ♦ куплені за дорученням власника рахунка уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України; ♦ перераховані з кредитного рахунка як кредит відповідно до креди­тної угоди; ♦ перераховані з власного депозитного рахунка в уповноваженому банку відповідно до депозитної угоди; ♦ у сумі відсотків, нарахованих за залишком коштів на власному по-1 точному та депозитному рахунках	♦ умови отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України; ♦ перерахування за сплату державного ми­та згідно з чинним законодавством України; ♦ інші перерахування, що не суперечать ^1 чинному законодавству України

Кошти, що надійшли на користь резидентів, які виступають посередниками, повинні бути перераховані на рахунок останніх протягом 5 робочих днів з моменту отримання посередником письмового підтвердження про зарахування відповідних коштів на його банківський рахунок, але не пізніше ніж через 12 днів з моменту фактичного надходження цих коштів на банківський ра­хунок посередника згідно з Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку.

Ключові терміни

Акредитив міжнародний; валюта ціни; валюта платежу; до­говір зовнішньоекономічний; експортер; імпортер; інкасо між­народне; ІНКОТЕРМС; коносамент; розрахунки міжнародні; ра-хунок-фактура; ціни зовнішньоторговельні; страховий поліс; сертифікат; умови платежу; комерційний кредит.

Питання для самоконтролю

1. Які фактори впливають на стан міжнародних розрахунків?

2. У чому полягають особливості міжнародних розрахунків?

3. Чому узгодженість умов поставки товарів впливає на ефек- тивність розрахунків?

4. Що таке ІНКОТЕРМС?

5. Які основні групи умов ІНКОТЕРМС? У чому полягає їх відмінність?

6. Які умови ІНКОТЕРМС ви б запропонували при експорті (імпорті) товару шляхом автомобільних перевезень (залізницею, авіа, морським шляхом)? Дайте пояснення.

7. Чи впливає вид товару на вибір базисних умов поставок?

8. Які умови оплати більш прийнятні для експортера?

9. Які умови оплати більш прийнятні для імпортера?

10. Обґрунтуйте вибір недокументарної платіжної угоди (на ваш розсуд) з позиції банку експортера (імпортера).

11. Як регулюються валютні операції в Україні?

12. Які документи слід скласти юридичній особі-резиденту для купівлі (продажу) валюти?

13. Які документи подають у банк для відкриття валютного ра­хунка?

14. Що означає поточний валютний рахунок?

15. Які операції здійснюються на валютних рахунках?

Рекомендована література

1. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затв. постановою Правління НБУ від 29.03.2001 № 135.

2. Інструкція про порядок виконання контролю та отримання ліцен­зії по експортним, імпортним та лізинговим операціям, затверджена по­становою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.

3. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у на­ціональній та іноземній валюті: Затв. постановою Правління НБУ від

18.12,1998 №527.

4. Руденко Л. В. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес- моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія.— К.: Кондор, 2004. —480 с.

РИЗИКИ В МІЖНАРОДНИХ КРЕДИТНО-РОЗРАХУНКОВИХ, ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЯХ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ