- •Лекція1. Предмет і методологія теорії держави і права
- •1. Поняття та система юридичної науки
- •2. Тдп як фундаментальна наука: поняття та риси
- •3. Предмет, структура і функції тдп
- •Лекція 2. Методологія правової науки. Місце теорії держави і права в системі суспільних і юридичних наук
- •1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •2. Тдп та суспільні науки
- •3. Тдп в системі юридичних наук
- •Лекція 3. Походження держави і права
- •1. Теорії походження держави і права
- •2. Загальні закономірності виникнення держави і права
- •Лекція 4. Поняття держави
- •1. Поняття та ознаки держави
- •2. Державна влада: поняття та елементи
- •3. Державний суверенітет.
- •Лекція 5. Типологія держави
- •1. Типологія держави
- •2. Історичні типи держав
- •1. Рабовласницька держава
- •2. Феодальна держава
- •3. Буржуазна (капіталістична) держава
- •4. Постіндустріальна держава
- •5. Соціалістична держава
- •Лекція 6. Функції держави
- •1. Поняття функцій держави
- •2. Класифікація функцій держави
- •Лекція 7. Внутрішні та зовнішні функції держави
- •1. Внутрішні функції держави
- •2. Зовнішні функції держави
- •3. Функція оподаткування і фінансового контролю, екологічна функція, функція забезпечення законності і правопорядку
- •Лекція 8 форма держави
- •1. Поняття і структура форми держави
- •2. Форма державного правління, форма державного устрою та державно-правовий режим
- •Лекція 9 міжнародні об’єднання держав
- •1. Загальна характеристика міжнародних об'єднань держав
- •2. Європейський Союз
- •3. Союз Незалежних Держав
- •Лекція 10. Механізм держави і державний апарат
- •1. Механізм держави і його структура
- •2. Поняття державного апарату
- •3. Державні органи та їх види
- •1. Ознаки права.
- •2. Право і його зовнішні форми.
- •1. Функції права.
- •2. Цінність права.
- •1. Право і політичні норми.
- •2. Право і звичаєві норми.
- •1. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом.
- •2. Право і технічні норми.
- •2. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим
- •3. Структура норми права
- •1. Спеціалізовані норми права: природа, особливості і значення в правовому регулюванні
- •2. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта
- •3. Публічне і приватне право
- •2. Стадії створення нормативно-правових актів
- •1. Поняття, ознаки, види законів
- •2. Підзаконні нормативні правові акти
- •1. Поняття і види правової поведінки
- •2. Правомірна поведінка.
- •1. Поняття реалізації правових норм
- •2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •3. Стадії застосування нормативних приписів
- •1.Поняття тлумачення норм права
- •2. Способи тлумачення норм прав
- •3. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
Лекція 4. Поняття держави
1. Поняття та ознаки держави
2. Державна влада: поняття та елементи
1. Поняття та ознаки держави
Держава– це суспільне явище, до структури якої входить декілька елементів:
Держава – це територіальне утворення. Вона здійснює управління на обмеженій державними кордонами території, яка відіграє об’єднуючу щодо населення роль. Як територіальне утворення, що склалося шляхом адміністративно-територіального поділу на окремі територіальні одиниці , держава є само організованою спільнотою.
Більшість населення пов’язана з державою стійкими відносинами громадянства.На відміну від іноземних громадян та осіб без громадянства, які можуть проживати на території держави, громадянин має найширший правовий статус і найбільш стійкі зв’язки з нею.
Основною ознакою держави є політична влада - наявність апарату управління і примусу.
Інші ознаки держави:
1) здатність держави видавати закони та інші правові акти, що являють собою прояв безумовної загальнообов'язковості державної волі. Ця здатність водночас виступає засобом самообмеження держави і забезпечення невтручання в здійснення людиною своїх прав і свобод, впливу на поведінку, а через неї — на суспільні відносини;
2) наявність чиновництва і формування військових контингентів – армії та поліції;
3) наявність певних необхідних для технічного забезпечення своєї діяльності засобів (транспорт, озброєння, будівлі, в'язниці та ін.);
4) для фінансового забезпечення своєї діяльності вона встановлює бюджет, систему податків, здійснює у разі необхідності внутрішні та зовнішні позики;
5) має свої символи, якими є державні герб і прапор.
6) держава завжди є правовою організацією. Це означає, що державна влада за цих умов формується і здійснюється в межах права, яке внаслідок цього має пріоритет над державою.
Держава виступає в трьох головних аспектах:
1) як організація всього суспільства держава виступає у внутрішніх та зовнішніх відносинах в інтересах всього населення країни, яке вона повинна репрезентувати і обслуговувати. Саме від імені держави ухвалюються ті рішення, які, маючи загальнообов'язковий характер, спрямовані на реалізацію і захист прав усіх громадян, проведення соціальної політики як загальносуспільної політики;
2) як організація певних класів або прошарків чи інших груп людей - це можуть бути певні класи, прошарки, державна або партійна бюрократія, номенклатура. У зв'язку з цим держава здатна поєднувати захист інтересів всього суспільства з діями на їх користь інтереси суспільства можуть у певних випадках набувати пріоритету при вирішенні загальнонаціональних справ;
3) як апарат влади, що являє собою розвинуту систему відокремлених від суспільства державних органів, які здійснюють владу переважно через професійних службовців. Апарат влади виступає як основний важіль управління суспільством, його реформування. Різні структури цього механізму мають різне функціональне призначення, взаємодіють між собою.
Отже, держава є територіальною організацією політичної влади, що існує на певній соціальній базі, виступає як офіційний представник усього суспільства і забезпечує за допомогою спеціального апарату реалізацію своєї політики.
Відмінність держави від інших організацій суспільства:
На певній, окресленій державними кордонами території може існувати тільки одна держава, у той час коли інших організацій може існувати багато;
Тільки держава має право на застосування примусу для досягнення виконання її вимог та розпоряджень стосовно суб’єктів суспільно-політичного життя;
Тільки держава може виступати від імені всього суспільства, інші організації можуть виступати тільки від імені своїх членів, які складають тільки частину суспільства;
Наявність особливої групи людей, які зайняті тільки управлінням суспільством і охороною його політичної, економічної та соціальної структури, тобто специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями;
Тільки держава встановлює загальнообов’язкові правила, які регулюють суспільно-політичні відносини, тобто формує право, видаючи закони та інші нормативні акти;
Держава володіє монопольним правом на встановлення податків і формування загальнонаціонального бюджету.