Лекція 4. Поняття держави

1. Поняття та ознаки держави

2. Державна влада: поняття та елементи

1. Поняття та ознаки держави

Держава– це суспільне явище, до структури якої входить декілька елементів:

Держава – це територіальне утворення. Вона здійснює управління на обмеженій державними кордонами території, яка відіграє об’єднуючу щодо населення роль. Як територіальне утворення, що склалося шляхом адміністративно-територіального поділу на окремі територіальні одиниці , держава є само організованою спільнотою.

Більшість населення пов’язана з державою стійкими відносинами громадянства.На відміну від іноземних громадян та осіб без громадянства, які можуть проживати на території держави, громадянин має найширший правовий статус і найбільш стійкі зв’язки з нею.

Основною ознакою держави є політична влада - наявність апарату управління і примусу.

Інші ознаки держави:

1) здатність держави видавати закони та інші правові акти, що являють собою прояв безумовної загальнообов'язковості державної волі. Ця здатність водночас виступає засобом самообмеження держави і забезпечення невтручання в здійснення людиною своїх прав і свобод, впливу на поведінку, а через неї — на суспільні відносини;

2) наявність чиновництва і формування військових контингентів – армії та поліції;

3) наявність певних необхідних для технічного забезпечення своєї діяльності засобів (транспорт, озброєння, будівлі, в'язниці та ін.);

4) для фінансово­го забезпечення своєї діяльності вона встановлює бюджет, систему податків, здійснює у разі необхідності внутрішні та зовнішні позики;

5) має свої символи, якими є державні герб і прапор.

6) держава завжди є правовою організацією. Це означає, що державна влада за цих умов формується і здійснюється в межах права, яке внаслідок цього має пріоритет над державою.

Держава виступає в трьох головних аспектах:

1) як організація всього суспільства держава виступає у внутрішніх та зовнішніх відносинах в інтересах всього населення країни, яке вона повинна репрезентувати і обслуговувати. Саме від імені держави ухва­люються ті рішення, які, маючи загальнообов'язковий характер, спря­мовані на реалізацію і захист прав усіх громадян, проведення соціальної політики як загальносуспільної політики;

2) як організація певних класів або прошарків чи інших груп людей - це можуть бути певні класи, прошарки, державна або партійна бюрократія, номенклатура. У зв'язку з цим держава здатна поєднувати захист інтересів всього суспільства з діями на їх користь інтереси суспільства можуть у певних випадках набувати пріоритету при вирішенні загальнонаціональних справ;

3) як апарат влади, що являє собою роз­винуту систему відокремлених від суспільства державних органів, які здійснюють владу переважно через професійних службовців. Апарат влади виступає як основний важіль управління суспільством, його ре­формування. Різні структури цього механізму мають різне функціональ­не призначення, взаємодіють між собою.

Отже, держава є територіальною організацією політичної влади, що існує на певній соціальній базі, виступає як офіційний представник усього суспільства і забезпечує за допомогою спеціального апарату реалізацію своєї політики.

Відмінність держави від інших організацій суспільства:

• На певній, окресленій державними кордонами території може існувати тільки одна держава, у той час коли інших організацій може існувати багато;

• Тільки держава має право на застосування примусу для досягнення виконання її вимог та розпоряджень стосовно суб’єктів суспільно-політичного життя;

• Тільки держава може виступати від імені всього суспільства, інші організації можуть виступати тільки від імені своїх членів, які складають тільки частину суспільства;

• Наявність особливої групи людей, які зайняті тільки управлінням суспільством і охороною його політичної, економічної та соціальної структури, тобто специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями;

• Тільки держава встановлює загальнообов’язкові правила, які регулюють суспільно-політичні відносини, тобто формує право, видаючи закони та інші нормативні акти;

• Держава володіє монопольним правом на встановлення податків і формування загальнонаціонального бюджету.