6. Професійна лексика і професіоналізми

Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все життя. Знання мови професій підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та контактах з представниками своєї професії.

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Вони виникають у таких випадках:

1. Відсутність розвиненої термінології (мова мисливців, рибалок тощо).

2. Загальнозрозумілі слова (неофіційні синоніми), які не є літературними (карданній пристрій – кардан; трансплантація – пересадка).

3. Пошук вдалого терміна на позначення поняття, що не повністю сформулювалося , або формується.

Професіоналізми не завжди відповідають нормам літературної мови. З-поміж них можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні слова.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи, як правила вживаються в усному мовленні, мають часто емоційно-експресивне забарвлення.

Знати мову професій – означає знати лексику, логіку вислову, структуру формулювань. Для ділових документів споріднених установ професіоналізми можливі й зрозумілі, але для міжвідомчих справ вони не бажані.

Завдання

1. Доберіть українські відповідно до поданих нижче економічних термінів.

Експорт, імпорт, бартер, дефіцит, сальдо, леверидж, факторинг, диспач, дисконт.

2.За допомогою словників доберіть синоніми до термінів. Поясніть значення.

акцептант –

девальвація –

жиро –

жирант –

жират –

комісіонер –

орендар –

Слова для довідок: індосат, платник (векселедавець), індосамент, знецінення курсу, індосант, фактор (посередник), винаймач (посесор).

3. Яке зі слів поданих у синонімічному ряду є, на Вашу думку, економічним терміном. Аргументуйте, звернувшись до словників.

Набувач – набувальник – придбавач;

Неустойка – забезпека;

Знос – зношеність – зношування – зношення – спрацювання – амортизація.

4. Запишіть повні назви термінологічних абревіатур та складноскорочених слів.

АПК, КСП, ЗАТ, ВАТ, МВФ, ВВП, СЕЗ, ВЕЗ, ПДВ, СЕП, ТОВ,ТДВ.

5. Доберіть антоніми до поданих термінів.

Надходження –

Монополія –

Прибутки –

Дохід –

Виробництво –

Попит –

Актив –

Безробіття –.

Слова для довідок: пасив, працевлаштування (зайнятість), видатки, вільна конкуренція, збитки, витрати, споживання, пропозиція.

6. Утворіть полярні антонімічні терміни за допомогою префіксів недо-; пере-; мікро-; -макро від слів:

Виплата, вантаження, нагромадження, облік, кредитування, підприємство, фінансування, економіка, маркетинг.

7. Поясніть значення поданих професіоналізмів, що вживаються в економічній літературі, зверніться до економічної енциклопедії:

«Бики» «ведмеді», «вовки» й «вівці», валютна змія, підошва, фінансова піраміда, валютний кошик, жирний кіт.

8. Які ви знаєте професіоналізми чи професіональні жаргонізми, до складу яких входять такі слова:

Гроші, готівка, борг.

9. На Вашу думку, які економічні процеси позначають подані загальновживані слова. Введіть їх у конспект.

Поїдання, зваблення, вилучення, відмивання, прокручування, заморожування, перекачування.

10. Творче завдання. Зібрати фразеологізми, професіоналізми, що вживаються у Вашому професійному мовленні.

Тема 3. Культура усного фахового спілкування

Етикет – це розум для тих, хто його не має.

Вольтер

1. Типи і форми усного спілкування.

2. Мовний етикет: визначення, ознаки, особливості, структура.

3. Мовленнєвий етикет.

4. Стандартні етикетні ситуації, мовні формули.

5. Кличний відмінок. Моделі побудови звертань

1. Типи і форми усного спілкування.

Основою людських взаємин є спілкування.

Спілкування – це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес інформаційного обміну. Отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету. Термін «етикет» (франц. etiguette – встановлений порядок і форми обходження при дворах) виник у Франції у XVII ст. Походить це слово від старофранцузького estiquer – прикріплювати. На одному з вишуканих, величних прийомів у короля Людовіка XIV гості одержали картки (етикетки) зі зводом правил поведінки в конкретних церемоніях. Це встановлений порядок дій, сукупність правил чесності і норм, які регламентують зовнішню культуру людських відносин. Це конкретно-практичний аспект етики, що виражається у визначених правилах поведінки людини за певних обставин та ситуацій. Відступ від правил етикету сприймається членами суспільства як відступ від його норм.

У сучасному житті більшості людей доводиться виконувати безліч соціальних ролей і потрапляти в різні ситуації спілкування. Ці ситуації складають певну систему, в які можна виділити такі типи спілкування.

1. Анонімне спілкування, тобто стосунки між незнайомими людьми, тимчасові контакти, які не передбачають подальшого знайомства. Таке спілкування спостерігається на вулиці, в транспорті, у громадських місцях.

2. Функціональне спілкування, тобто стосунки, пов’язані з діяльністю людей.

3. Неформальне спілкування, тобто стосунки в різноманітних колективах за інтересами (спортивні секції, різноманітні товариства і т. п.), взаємини між друзями, приятелями, знайомими, сусідами та ін.

4. Інтимно-сімейне спілкування, тобто стосунки між подружжям, батьками та дітьми, родичами.