- •Українська мова
- •Передмова
- •Модуль 1. Мова і професія
- •Тема 1. Особливості розвитку мовної системи і професійне спілкування.
- •1. Мова і мовлення
- •2. Походження і функціонування мови
- •3. Національна мова і мовна політика
- •4. Українська літературна мова та її норми
- •5. Стилі мовлення. Характеристика ділового стилю і вимоги до мови документів
- •6. Характеристика ділового стилю і вимоги до мови документів.
- •Завдання
- •5. Перекладіть часто вживані у діловому мовленні стандартні конструкції.
- •Тема 2. Терміни. Термінологія. Професіоналізми.
- •1. Поняття про термінологію, термін і терміносистему.
- •2. Параметри економічної терміносистеми.
- •3. Тематичне членування термінів
- •4. Способи творення термінів.
- •5. Поняття «терміна-запозичення».
- •6. Професійна лексика і професіоналізми
- •Завдання
- •2. Типи і форми усного спілкування.
- •3. Мовленнєвий етикет
- •4. Стандартні етикетні ситуації, мовні формули
- •5. Кличний відмінок. Моделі побудови звертань
- •Закінчення іменників у кличному відмінку
- •Основні моделі звертання в українській мові
- •Завдання
- •1. Запишіть вітальні вислови залежно від часу вживання їх.
- •2. Утворіть шанобливі форми звертання, вживаючи нижчеподані імена і по батькові у формі кличного відмінка.
- •3. Вкажіть правильний варіант перекладу етикетних мовних формул.
- •4. Доберіть синоніми до формул мовного етикету, які вживатимете спілкуючись з колегами.
- •5. Чи можна вважати культурною людину, якщо вона так говорить:
- •7. Доберіть синоніми до етикетних формул спілкування.
- •8. Будьте учасником діалогу, відповідаючи на поставлені запитання.
- •10. Поставте іменники у формі кличного відмінка. Поясніть відмінкові закінчення.
- •2. Словозміна іменників.
- •Зразки відмінювання іменників
- •I відміна, однина
- •I відміна, множина
- •II відміна, однина
- •II відміна, множина
- •III відміна
- •IV відміна
- •3. Особливості вживання іменника у професійному мовленні.
- •2. Написання іменників на означення статусу, фаху, посади, звання здебільшого чоловічого роду, наприклад:
- •5. Уживати іменник, дотримуючи унормованих форм числа,наприклад:
- •7. Уживання низки дієслів пов’язано з іменником, який повинен в р., а не з. Чи д. Відмінку, наприклад:
- •Завдання
- •15. Відредагуйте речення, прокоментуйте граматичні помилки:
- •16. Поставте подані іменники в родовому, давальному і орудному відмінках однини.
- •17. Запишiть у родовому, давальному і кличному вiдмiнках однини сполуки, утворенi прiзвищем, iменем, iменем по батьковi. Наведiть граматичні варіанти.
- •18. Перепишiть, розкриваючи дужки. Замініть, де це потрiбно, малу лiтеру великою.
- •19. Уставте, де це потрiбно м’який знак або апостроф.
- •26. Розкрийте дужки, узгодивши іменник з числівником.
- •27. Від поданих слів утворіть складні іменники. Запишіть їх у дві колонки: 1) ті, що пишуться разом, 2) через дефіс.
- •28. Поставте слова у формі орудного відмінка однини, правопис поясніть.
- •29. Поставте слова у формі родового відмінка однини і погрупуйте за двома колонками: 1) із закінченнями -а, -я; 2) із закінченнями -у, -ю.
- •30. Випишіть словосполучення, у яких правильно утворено форму родового відмінка в іменниках чоловічого роду.
- •Тема 2. Особливості вживання прикметника у професійному мовленні.
- •1. Прикметник
- •3. Особливості вживання прикметників у професійному мовленні:
- •Завдання
- •13. Запишіть слова у дві колонки залежно від –н- чи -нн- у кожному слові.
- •14. Запишіть слова згідно з правилами їх написання: разом, окремо, через дефіс.
- •15. На місці крапок поставте, де потрібно, пропущені літери, повторивши попередньо відповідну тему: «Спрощення в групах приголосних»:
- •20. Знайдіть прикметники, у яких порушено норму творення форм ступенів порівняння прикметників.
- •21. Утворіть складні форми прикметників, перша частина яких починається словами:
- •22. Утворіть від географічних назв прикметники.
- •23. Уважно прочитайте текст, перепишіть. Виберіть правильні граматичні форми прикметників, подані в дужках.
- •24. Запишіть складні прикметники у три колонки (разом, через дефіс, окремо).
- •25. Запишіть складні слова так, щоб першим компонентом був числівник, написаний літерами.
- •2. Особливості запису цифрової інформації.
- •Завдання
- •16. Виберіть правильне словосполучення.
- •17. Відредагуйте речення з числівниками.
- •18. Вкажіть на неправильні форми числівників.
- •19. Виправте помилки у реченнях.
- •Тема 4. Особливості вживання дієслів і дієслівних форм у професійному мовленні.
- •1. Категорії дієслова.
- •2. Форми дієслова: дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то.
- •3. Лексична сполучуваність дієслів і дієслівних форм. Правописні особливості дієслова.
- •Завдання
- •2. Перекладіть ділові слова українською мовою.
- •4. Утворіть від поданих інфінітивів усі особові форми дієслів і визначте дієвідміну.
- •6. Уточніть, що означають фразеологізми, наведені нижче.
- •8. Відредагуйте речення.
- •9. Серед низки фразеологізмів виділіть зайві за значенням.
- •12. Перекладіть українською мовою.
- •13. Поставте дієслова у і особі однини доконаного виду. Зразок: заселяти – заселю, розбивати – розіб’ю. Зверніть увагу на чергування голосних.
- •15. Напишіть початок кожного речення, відшукавши його серед запропонованих (у дужках) варіантів.
- •21. Замініть подані дієслівні словосполучення одним словом і, навпаки, одне слово – словосполученням.
- •23. Поставте наголоси в дієсловах відповідно до акцентологічних норм.
- •24. Поміркуйте, чи правильно перекладено дієслівні словосполучення? Якщо ні, запишіть свої варіанти.
- •Тема 5. Особливості використання прийменників у ділових паперах
- •1. Види прийменників.
- •2. Особливості перекладу прийменникових конструкцій українською мовою. Синонімія прийменникових конструкцій.
- •Завдання
- •1. Проблемне завдання.
- •2. Поміркуйте, якими аргументами можна пояснити не однотипне написання слів. Складіть речення.
- •3. Відредагуйте речення.
- •4. Знайдіть серед поданих прикладів помилки слововживання. Випишіть правильні.
- •5. Перепишіть, добираючи з дужок потрібний прийменник. Перевірте себе за словником.
- •15. Доберіть антоніми до поданих прийменникових словосполучень.
- •16. Доберіть синоніми до поданих прийменникових словосполучень.
- •17. Зробіть правильний вибір прийменникових словосполучень.
- •18. Запишіть прийменники, знявши риску.
- •Модуль 3. Професійна документація
- •Тема 1. Документація щодо особового складу
- •2. Резюме.
- •Структура резюме
- •Характеристика
- •Завдання
- •1. Розгляньте зразок заяви. Визначте особливості складання й оформлення цього документа.
- •2. Оберіть правильний варіант вислову. Відповідь обґрунтуйте.
- •3. Поставте іменники у родовому і давальному відмінку однини.
- •4. Поставте наголоси у словах відповідно до норм сучасної української літературної мови.
- •5. Відредагуйте тексти заяв.
- •7. Продовжте речення.
- •20. Відредагуйте текст автобіографії.
- •21. Складіть автобіографію.
- •26. З’ясуйте, які з наведених вислові є правильними.
- •27. Запишіть подані прізвища, імена, по батькові у родовому відмінку однини.
- •28. Вставте пропущені літери відповідно до правопису.
- •29. Відредагуйте фрагменти характеристик.
- •3)Характеристика.
- •30. Доберіть синоніми до поданих слів, що допоможе уникнути повторень, складаючи текст характеристики.
- •37. Складіть резюме від свого імені. Визначте посаду, на яку Ви могли б претендувати з огляду на Ваш освітньо-кваліфікаційний рівень.
- •38. Вставте пропущені літери – и або –і.
- •40. Утворіть складні прикметники й іменники (коли це можливо).
- •42. Утворіть форму знахідного відмінка однини чоловічих прізвищ. Указівку на виконавця управлінської дії введіть до складу: «Призначити…»; «Перевести…»; «Відрядити…» тощо.
- •43. Назви фахів і посад виправте так, щоб уникнути безпідставного вживання у складі цих назв прийменника по.
- •45. Виправте ненормативні засоби вислову у фрагментах наказів.
- •2. Запрошення
- •3. Оголошення
- •Оголошення
- •Ландшафтного дизайнера
- •4. Звіт
- •5. Пояснювальна записка
- •6. Доповідна записка
- •7. Довідка
- •8. Протокол
- •9. Витяг з протоколу
- •Завдання
- •6. Від поданих слів утворіть форми кличного відмінка, звертаючись у листах з проханням до партнерів, клієнтів, спонсорів, колег.
- •7. Запишіть у дужках види листів, які доведеться писати, якщо:
- •8. Вставте замість крапок слова, що допоможуть розкрити зміст думок, висловлених у листах на адресу партнера.
- •9. Від Вашого вибору слів, що в дужках, залежатиме рівень знань лексичних норм української мови.
- •11. Зробіть правильний вибір типових словосполучень, речень, уживаних у текстах листів.
- •12. Виправте помилки у нижчеподаних словосполученнях і реченнях. Поясніть характер помилок.
- •13. Поясніть, що таке тавтологія, плеоназм? Як уникнути цього небажаного явища в поданих словосполученнях і реченнях?
- •15. Перекладіть українською мовою:
- •16. Доберіть синоніми до стандартних форм, уживаних у листах.
- •17. Відредагуйте тексти листів, допишіть реквізити.
- •18. Перекладіть словосполучення.
- •19. Запишіть назви організацій та установ згідно з правописом.
- •20. Складіть речення зі словами-паронімами:
- •22. Відредагуйте подані словосполучення, вживані в листах.
- •23. Утворіть форму кличного відмінка однини іменників на позначення статусу особи та найменувань керівних органів, установ (організацій) та структурних підрозділів.
- •24. Складіть звіт про роботу профспілкового комітету, використавши у ньому безособові дієслівні форми на -но, -то, утворені від поданих дієслів.
- •25. Вставте пропущені букви і напишіть слова відповідно до українського правопису. Напишіть звіт, використовуючи якнайбільше із запропонованих слів та словосполучень, про:
- •27. Перекладіть українською мовою.
- •30. Перекладіть:
- •31. Доберіть закінчення, прокоментуйте свій вибір:
- •32. Узгодьте підмет з присудком:
- •33. Прочитайте заголовки звітів. Відредагуйте їх, якщо потрібно. Допишіть відсутні відомості.
- •34. Перекладіть подані словосполучення.
- •35. Поміркуйте, чи правильно перекладено дієслівні словосполучення? Якщо ні, запишіть свої варіанти.
- •36. Доберіть синоніми до дієслів іншомовного походження.
- •44. Перекладіть словосполучення.
- •45. Доберіть антоніми до поданих слів.
- •46. Відредагуйте текст доповідної записки. Допишіть відсутні реквізити.
- •47. За поданим зразком допишіть доповідну записку.
- •48. Запишіть правильно графічні скорочення.
- •50. Відредагуйте тексти пояснювальних записок.
- •51. Оберіть словосполучення, які можна використати, складаючи пояснювальну записку.
- •53. Зробіть правильний вибір словосполучень.
- •58. Відредагуйте словосполучення, уживані у текстах протоколів.
- •Акт № 305
- •3. Доручення
- •Доручення
- •20 Вересня 2008 р.
- •4. Розписка.
- •Розписка
- •5. Відредагуйте словосполучення. Складіть речення з виправленими варіантами виділених слів.
- •21. Прочитайте документи, відредагуйте тексти, допишіть відсутні відомості.
- •23. Запишіть числівники словами.
- •24. Запишіть у формі родового відмінка однини прізвища, ім’я, по батькові.
- •25. Оберіть правильний варіант вислову. Відповідь обґрунтуйте.
- •26. Напишіть розписку про одержання грошей.
- •Тема 4. Господарсько-договірні документи
- •1. Договір.
- •Завдання
- •1. Зробіть правильний вибір словосполучень, уживаних у тексті договору. Мотивуйте свій вибір.
- •2. Перекладіть прийменникові конструкції, вживані в текстах договорів, контрактів.
- •15. Запишіть складні слова відповідно до правопису.
- •Джерела
- •54020, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
4. Українська літературна мова та її норми
Українська літературна національна мова сформувалась на основі найбільш уніфікованого й поширеного діалекту, в основі якого лежать середньонаддніпрянські говірки, проте увібрала в себе і найважливіші елементи інших діалекті України. Літературна мова має дві форми вживання:
1. Писемну, пов’язану з усіма названими нормами, крім орфоепічної та акцентної.
2. Усну – розмовно-літературний стиль, що включає всі норми, крім орфографічної.
Норми літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні. Літературна мова – це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: багатофункціональність, унормованість, стандартність, уніфікованість, розвинена система стилів.
Норми |
Регулюють правильність |
Приклади |
Орфоепічні |
вимови звуків, звукосполучень,наголошення слів |
[c’м’ійец’:а] |
Орфографічні |
написання слів |
пів’яблука, пів-Європи, Миколаївський національний аграрарний університет, деренчати |
Лексичіні |
вживання слів у властивих їм значеннях, правильне поєднання слів |
будь-яке (любе – непр.) питання, випрасував (погладив – непр.) одяг, наступна (слідуюча – непр.) зупинка |
Граматичні |
творення слів, уживання форм слів, побудови слів і речень |
по містах і селах (по містам і селам – непр.), згідно з наказом, відповідно до наказу (згідно наказу – непр.), найбільший (самий більший – непр.) |
Стилістичні |
використання мовних засобів, властивих певному стилю |
Ти (з якого питання – непр.) чому плачеш? Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце (займає – непр.) посідає... |
Пунктуаційні |
вживання розділових знаків |
Це, може, й так, а може, й ні |
5. Стилі мовлення. Характеристика ділового стилю і вимоги до мови документів
Стилі – це функціональні різновиди загальнонаціональної мови, які різняться типовими мовними засобами залежно від сфери людського спілкування.
У мовній практиці виділяють, як правило, п’ять стилів: розмовний (або розмовно-побутовий), публіцистичний, науковий, діловий (або офіційно-діловий) і художній (або художньої літератури). Щоправда, сьогодні все більшу вагу набуває і конфесійний стиль, який був усунутий разом із секуляризацією релігійного життя з кінця 20-х до майже 80-х років минулого століття. Для останнього характерними рисами є вживання старослов’янізмів, застарілих слів, реалій потойбічного світу, використання метафор, символів, порівнянь, алегорій, а також непрямого порядку слів у реченні, повторів слів і синтаксичних конструкцій.
Зразок конфесійного стилю
1. Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог.
2. З Богом було воно споконвіку.
3. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.
4. У ньому було життя, і життя було – світло людей.
5. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.
6. Був чоловік, посланий Богом, ім ‘я йому – Іоан.
7. Прийшов він свідком – свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.
8. Не був він світло – був – Інше, щоб свідчити світло.
(Євангеліє від Іоанна. 1, 1-8)
Усі стилі, крім розмовного, функціонують здебільшого у сфері книжного (або писемного) мовлення. Проте сучасний стан розвитку культури дозволяє говорити про взаємопроникнення кожного із стилів у межах як усної, так і писемної форм мовлення.
Розмовний стиль реалізує здебільшого комунікативну функцію мови і поділяється на підстилі: розмовно-побутовий, світський, ораторський і підстиль усної народної творчості. Перший є власне розмовним, решта об’єднує ознаки розмовного стилю з елементами ділового і наукового (світський підстиль), ділового, наукового і публіцистичного (ораторський підстиль) розмовно-нобутового і художнього стилів (підстиль усної народної творчості).
Оскільки комунікація в розмовному стилі здійснюється шляхом безпосереднього діалогу, головною метою мовця є встановлення психологічного контакту із співрозмовником (співрозмовниками), без якого адекватне спілкування залишається на рівні побажання. Виходячи з цього, мовні засоби, які б сприяли досягненню мети, мають бути максимально простими і зрозумілими.
Вимова дозволяє вживати фонетичні різновиди, які не завжди збігаються з літературними нормами, але не виходять за межі національної мови. Інтонаційні барви (паузи, темп, ритм, наголос) охоплюють широкий діапазон і разом із позамовними засобами (жестами, мімікою) увиразнюють спілкування.
Синтаксис характеризується неповними реченнями, простими синтаксичними конструкціями з вільним порядком слів, активними зворотами, великою кількістю вставних слів і конструкцій. Психологічну напруженість діалогу підтримують питальні й окличні речення.
Лексика побутового спілкування, як правило, розмовно-побутова, загальновживана, без використання спеціальної термінології. Для неї характерне вживання професіоналізмів, емоційно забарвлених слів, діалектизмів і жаргонізмів.
Публіцистичний стиль реалізує перш за все інформативну й волюнтативну функції мови. Сфера його використання – насамперед засоби масової інформації. Цей стиль існує для спілкування з публікою, а отже, метою, яку ставить перед собою автор публіцистичної статті чи промови, є не стільки інформування громадськості з приводу тієї чи іншої проблеми, а передусім формування громадської думки, спонукання до активної дії й прийняття рішень. Мета зумовлює відповідний добір мовних засобів, фактів, інформації, які б примусили читача, слухача або глядача діяти так, а не інакше.
Оскільки співрозмовник у межах публіцистичного стилю визначений абстрактно, вимова на відміну від розмовного стилю має бути максимально нормативною. Інтонаційні засоби надають тексту урочистого, гумористичного, сатиричного, іронічного або нейтрального звучання.
Синтаксис характеризується постановкою риторичних питань, гасел закликів або імперативів з окличною інтонацією (Ти записався добровольцем? Перемога або смерть!), а також наявністю різних типів складних речень, вставних і вставлених конструкцій, звертань, однорідних членів, інверсій, цитувань, на авторитет яких можна спиратися.
Для лексики характерна емоційність, фразеологічна й метафорична насиченість, наявність великої кількості абстрактних слів, загальновживаної наукової і громадсько-політичної термінології, мовних кліше типу бесіда прошила в теплій і дружній обстановці, які легко «вживлюються» у свідомість громадян.
Публіцистичний стиль існує в різних формах, поділяючись на підстилі.
З інформативним підстилем пов’язані жанри випуску новин, інтерв’ю, репортажу. Дієва впливовість реалізується тут у суб’єктивному доборі інформації та способах її мовної подачі.
Аналітичний підстиль відрізняється від інформативного тим, що в ньому обов’язково присутні елементи прогнозного аналізу і суб’єктивного передбачення наступних подій або явищ. Як правило, він реалізується в аналітичній статті або аналітичній передачі.
Урочисто-декларативний підстиль реалізується у привітаннях і побажаннях з приводу ювілеїв, днів народження, важливих подій у житті окремих осіб і колективів. Він насичений загальною піднесеністю і позитивними емоціями, які підкреслюються конструкціями від щирого серця, вітаємо з ювілеєм, бажаємо успіхів тощо.
Агітаційний підстиль характеризується насиченістю спонукальних речень, наказових конструкцій і використовується в оголошеннях і рекламах.
Художньо-публіцистичний підстиль функціонує в жанрах нарису, фейлетону і, таким чином, використовує образність і зображально-виражальні засоби художнього стилю.
Художній стиль відрізняється від усіх інших стилів передусім тим, що може включати в себе елементи будь-якого стилю. Його призначення пов’язане з виконанням естетичної функції мови – різноманітними мовними засобами виразити художнє бачення світу. Цей стиль, таким чином, формує загальнолюдські й національне свідомі естетичні, культурні і психологічні смаки окремої людини і нації у цілому.
Якщо зважити на те, що цей процес пов’язаний з фольклором і літературною творчістю, то стане зрозумілим, що осягнення глибин національної мови неможливе без розуміння саме художнього стилю. Ось чому характерною його рисою є незамкнутість. Це породжує надзвичайно широку жанрову різноманітність з використанням усього фонетичного, лексичного, граматичного і стилістичного багатства національної мови, її зображально-виражальних засобів. Тут вживаються такі засоби художньої образності, як метафора, метонімія, порівняння, епітет, гіпербола, алегорія тощо, експресивна, оціночна й емоційна лексика, використовуються речення усіх типів складності, панує різноманітність інтонаційних відтінків на рівні монологу, діалогу і полілогу.
У межах художнього стилю виділяються епічні жанри (оповідання, повість, роман тощо), ліричні (гімн, елегія, епіталама, ідилія, мадригал, пісня, послання та ін) і драматичні (драма, комедія, трагедія).
Науковий стиль реалізує передусім мислетвірну і номінативну функції мови. Це стиль наукових праць з різних галузей науки і техніки, виробничого й господарського життя, навчальної літератури, науково-популярних видань, який характеризується широким використанням абстрактних понять, наукових і технічних термінів, номенклатурних назв. Оскільки він обслуговує професійно-наукову сферу, головною метою науковця є об’єктивний, зрозумілий, доказовий, точний і неупереджений виклад інформації, яка має впливати не на почуття, а на розум і свідомість читача.
У зв’язку з цим у межах наукового стилю виділяються такі підстилі: власне науковий, де подана інформація стосується науковців конкретної галузі (використовується в монографіях І наукових статтях); науково-навчальний, який функціонує в навчальних посібниках, підручниках і довідниках (характеризується наявністю визначень, правил, пояснень, а також системою вправ і завдань); науково-публіцистичний, де наукова інформація подається за допомогою мовних засобів публіцистичного стилю; виробничо-технічний, який забезпечує інформацією різні виробничі й господарські сфери.
Серед специфічних мовних засобів наукового стилю виділяються спеціальні наукові символи, умовні скорочення, формули, таблиці, списки, інформація, подана у графічному вигляді. Текстам притаманна чітка внутрішня структура, членування його на окремі пункти, параграфи, абзаци, часте цитування з обов’язковим посиланням на адресат.
У синтаксисі дозволяється тільки прямий порядок слів, переважають пасивні конструкції і складнопідрядні речення з ознаками мети, причини, наслідку, результату.
Лексика характеризується наявністю спеціальних термінів, абстрактних слів і понять, наукової фразеології. Слова вживаються тільки у прямому значенні, неприпустиме їх різне тлумачення, емоційне забарвлення, метафоричність.