Potentsial_i_rozvitok_pidpriyemstva_kniga

ПОТЕНЦІАЛ І РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА

«Вихід» системи потенціалу визначає валовий дохід підприємства від реалізації продукції. Якщо сукупні ресурси підприємства є якісним «входом» і відповідають вимогам зовнішнього середовища, то і якість процесу переробки «входу» системи потенціалу в «вихід» має бути високою.

Система потенціалу підприємства, що побудована на основі принципу «чорного ящика» дає уявлення про її структуру та від - носини компонентів із зовнішнім оточенням. Інтеграція процесів у системі потенціалу підприємства з урахуванням впливу зовнішнього середовища потребує, у першу чергу, формувати параметри «виходу» системи, який характеризується випуском продукції, забезпечує прибуток.

Формування системи потенціалу підприємства є складним механізмом, де поєднуються стимули та обмеження, жорстка технологія, інновації, вільна творчість і нормативні вимоги.

За дією організаційного закону синергії у системі потенціалу виникає ефект синергії, що відображує властивості, при яких сумарний потенціал за критерієм ринкової вартості завжди більше ніж сума потенціалів окремих системних компонентів. Синергійність є динамічною характеристикою потенціалу і має певні особливості. У моделі корпоративного потенціалу в координатах часу з урахуванням умов зовнішнього середовища виникають різновиди синергії: ресурсна, організаційна, інноваційна, управлінська, виробнича.

Ресурсна синергія показує ефект синергії, що отримується за рахунок економії ресурсів, які беруть участь в комерційному процесі підприємства за умов конкурентного ринку.

Організаційнасинергія характеризує ефект синергії, що отримується за рахунок економії ресурсів у процесі методичного забезпечення підприємства за умов дії організаційних законів та використання інститу- ційно-правової, освітньої, наукової та фінансової бази.

Інноваційна синергія показує ефект синергії від інновацій, що повинні розвивати потенціал підприємства і бути продуктивнішими у виробництві. У цьому стрижнева суть і головна перевага інноваційного синергізму.

Управлінська синергія визначається економією за рахунок оптимального формування потенціалу корпоративної системи управління. Корпоративний потенціал мобілізуються в корпоративних стратегіях за умов інноваційного розвитку.

70

САБАДИРЬОВА А.Л., БАБІЙ О.М., КУКЛІНОВА Т.В., САЛАВЕЛІС Д.Є.

Виробнича синергія визначає ефект синергії, що отримується за рахунок економії ресурсів, які беруть участь у виробничому процесі підприємства за умов стратегії ресурсозбереження.

Ефект синергії, що виникає в системі корпоративного потенціалу підприємства визначається на базі показників економічної ефективності та показує портрет оптимального потенціалу в стратегіях розвитку.

3.3. Оптимальний потенціал підприємства

Оптимізація ресурсів підприємства необхідна в умовах корпоративного управління відповідно до технологій обґрунтування господарських рішень і оцінки ризиків. Процес оптимізації ресурсів пов’язується з витратним механізмом, тому його доцільно використовувати при розв’язанні стратегічних і тактичних завдань моделювання оптимального потенціалу підприємства.

Оптимальний потенціал визначає такі можливості ресурсів підприємства, які необхідні для його розвитку за умовами оптимального рішення, що вибирається за критерієм оптимізації і є найбільш ефективним поміж усіх альтернативних варіантів.

Моделювання оптимального потенціалу підприємства ґрунтується на використанні основних правил:

Правило 1. Оптимальний потенціал підприємства визначається за дією організаційних законів на засадах принципів системного підходу і характеризується чітко виділеною структурою компонентів, адаптованих до умов ринкових перетворень.

Правило 2. Оптимальний потенціал підприємства характеризується комплексною системою економічних показників. Оцінювання оптимального потенціалу підприємства виконується за принципом «від часткового до загального» за обраним критерієм оптимізації.

Правило 3. Оптимальний потенціал підприємства є рішенням з будь-якою імовірністю, що зміна оптимальності за одним критерієм оптимізації усуває оптимальність потенціалу по іншим критеріям в системі.

Правило 4. За умов оптимізації ресурсів неминучим наслідком процесу оптимізації є підвищення продуктивності та посилення інтенсивності праці промислово-виробничого персоналу.

Оптимальний потенціал показує оптимальні можливості ресурсів, за якими виробничо-господарська діяльність підприємства є ефективною.

71

ПОТЕНЦІАЛ І РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА

В оптимальному потенціалі підприємства виникає ефект синергії, який показує такий портрет потенціалу, що найбільш суттєво відображає результат стратегій розвитку підприємства.

Оптимальний потенціал підприємства з урахуванням ефекту синергії послідовно визначається за такими етапами:

Етап 1. Формування системи цілей підприємства: а) стратегічні, тактичні, поточні; б) для підприємства, підрозділів підприємства, видів діяльності підприємства.

Етап 2. Обгрунтування стратегічного набіру цілей підприємства. Етап 3. Оскільки для задоволення тієї самої потреби можуть існува-

ти різні варіанти використання ресурсів, то проводиться оцінка альтернативних ресурсних стратегій і робиться остаточний висновок.

Етап 4. Виходячи з того, що підприємство не однаковою мірою володіє всіма видами ресурсів, проводиться розподіл обмежених ресурсів і визначається, куди найвигідніше їх спрямувати, щоб забезпечити ефективний потенціал.

Етап 5. Оцінюється оптимальний потенціал підприємства. Оптимальний потенціал характеризується оптимальною структу-

рою ресурсних компонентів системи в умовах прийняття, документального оформлення, контролю і координації виконання управлінських рішень з метою ресурсозбереження та поліпшення інвестиційної привабливості підприємства.

До позитивних наслідків оптимізації потенціалу підприємства, на думку Н.С.Краснокутської, необхідно віднести напрями:

-скорочення витрат від недовикористання потенціалу підприємства;

-зростання ефективності реалізації потенціалу підприємства за рахунок концентрації зусиль на досягненні цілей;

-поліпшення взаємодії між елементами потенціалу та узгодженість їх реалізації за рахунок забезпечення прозорості структури;

-посилення інформаційної, техніко-технологічної складової

потенціалу­ за рахунок усунення бар’єрів «дифузії» можли - востей.

Концептуальна­ модель оптимізації структури потенціалу під­ приємства, в якої представлені цілі, завдання­ , критерії оптиміза­ ­ції, алгоритм пошуку оптимального значення і альтернативні­ варіанти структури потенціалу представлена на рис. 3.1.

72

САБАДИРЬОВА А.Л., БАБІЙ О.М., КУКЛІНОВА Т.В., САЛАВЕЛІС Д.Є.

1

2

3

4

Ціль і завдання оптимізації структури потенціалу

підприємства

посилення			поліпшення взаємодії між елементами потенціалу
потенціалу за
рахунок пошуку			скорочення витрат на формування потенціалу
ефективних комбі-			визначення цільових показників вартості ресурсного
націй його базових
елементів			потенціалу підприємства
			зростання результативності реалізації потенціалу

Критерії оптимізації структури потенціалу

підприємства

мають спиратися на			мінімізація витрат на формування потенціалу
оцінку раціональності			максимізація результату реалізації
співвідношення між
посиленням потенціалу та			сформованого потенціалу
можливостями його опе-			максимізація ефективності реалізації потенціалу
ративного використання

Алгоритм пошуку оптимального значення обраного критерію

Послідовність виконання логічних і математичних дій, що

забезпечують досягнення цілей і завдань оптимізації

Альтернативні варіанти структури потенціалу

підприємства

Рис. 3.13. Концептуальна модель оптимізації структури потенціалу підприємства [10, с.421]

Головною метою оптимізації структури потенціалу підприємства є поліпшення рівня його використання за умовами: а) оптимі - зації структури потенціалу на засадах вимог до якості комбінацій базових елементів у стратегіях розвитку підприємства; б) критеріїв оптимізації і альтернативних варіантів структури потенціалу підприємства.

73

ПОТЕНЦІАЛ І РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА

Резюме

Формування структури потенціалу виконується на основі теоретичних підходів за умовами стратегій розвитку підприємства.

Сутність системного підходу визначається, як побудова системи – цілісного комплексу взаємопов’язаних компонентів, що мають єдність зі зовнішнім середовищем та являють собою підсистему глобальної системи.

Система потенціалу підприємства визначається властивостями і на їх основі можливо відрізняти потенціали від конкурентних підприємств.

Принципи системного підходу і теоретичні підходи до формування системи потенціалу підприємства характеризують цілісність, структурованість, взаємозв’язок структури і середи, а також ієрархічність системи.

Система потенціалу підприємства, що побудована на основі принципу «чорного ящика» дає уявлення про структуру компонентів системи та зв’язок із зовнішнім середовищем.

Оптимальний потенціал визачається за дією організаційного закону синергії і критеріями оптимізації ресурсів підприємства. Головною метою концептуальної моделі оптимізації потенціалу підприємства є поліпшення рівня його використання і оптимізація структури потенціалу у стратегіях розвитку підприємств на засадах критеріїв оптимізації.

Питання для поглибленого вивчення теми

1.Сутність процесу формування потенціалу підприємства.

2.Система потенціалу підприємства.

3.Терміни й поняття, що використовуються у системному підході.

4.Основні принципи системного підходу.

5.Сутність і основні елементи принципу «чорного ящика».

6.Система видів потенціалу підприємства.

7.Оптимізація структури потенціалу підприємства.

8.Концептуальна модель оптимізації потенціалу підприємства.

Рекомендована література для вивчення теми

1. Экономический потенциал административных производственных систем: Монография/ Под общей ред. О.Ф. Балацкого–Сумы: ИТД «Университетская книга», 2006. – 973 с.

74

САБАДИРЬОВА А.Л., БАБІЙ О.М., КУКЛІНОВА Т.В., САЛАВЕЛІС Д.Є.

2.Федонін О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. О.С. Федонін, І.М.Репіна, О.І.Олексюк – К.: КНЕУ, 2004. – 316 с.

3.Добикіна О.К. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посіб. О.К. Добиніна, В.С. Рижиков, С.В. Касянюк, М.С. Кокотко, Т.Д. Костенко, А.А. Герасимов – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.

4.Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства, формування та оцінка: Навч. посібник.Н.С. Краснокутська– К.: Центр навчальної літерату-

ри, 2005. – 352 с.

5.Бачевський Б.Є., Потенціал і розвиток підприємства: Навч.посіб./ [Б.Є. Бачевський, І.В. Заблодська, О.О. Решетняк]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 400с.

6.Попов Е.В. Рыночный потенціал предприятия / Е.В. Попов. – М.: ЗАО Издательство «Экономика», 2002. – 559 с.

7.Промисловий потенціал України: проблеми та перспективи структурно – інноваційних трансформацій / За ред. Ю.В. Кіндзерського. – К.: Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2007. – 408 с.

8.Ноберт Винер. Кибернетика или управление и связь в животном

имашине. Пер. с англ. / Ноберт Винер; под. ред. Г.Н.Повара. – М.: Сов.

радио, 1968. – 326с.

9.Клівець П.Г. Стратегія підприємства: Навч.посіб. П.Г. Клівець –К.: Академвидав, 2007. – 320с.

10.Економічний механізм підприємства: теоретико-методичні та прикладні аспекти / За загальною редакцією О.В. Обнявка. – Одеса:

Атлант, 2013. – 589с.

75

ПОТЕНЦІАЛ І РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА

Розділ 4. Формування виробничого потенціалу підприємства

4.1. Сутність виробничого потенціалу підприємства

Виробничий потенціал визначає сукупність можливостей ресурсів підприємства за умов їх реалізації в виробничому процесі. Виробничий потенціалохоплюєусівидиресурсівпідприємстваітомуйогочастоототожнюють з потенціалом підприємства. Проте, виробничий потенціал акумулює значну частку потенціалу підприємства, а основне його значення полягає в створенніновоївартостівпроцесівиробництвапродукції,щозабезпечуєекономічне зростання суб’єкта господарювання в умовах стратегій розвитку.

Теоретичні та практичні аспекти формування та оцінки виробничого потенціалу обґрунтовані в працях учених: В. М. Авдеєнко, В. О. Котлова, О. Ф. Балацкого, Б. Є. Бачевськоаго, Іу. З. Должанського, П. В. Осіпова, О. С. Федоніна, З.Є. Шершньової. Більшість авторів обґрунтовують сутність виробничого потенціалу, методи оцінки, організаційні форми управління та відокремлюють дві «ресурсні» позиції.

Перша полягає в тому, що виробничий потенціал автори визначають сукупністю ресурсів без урахування їхнього взаємозв’язку й участі в процесі виробництва. Автори другої позиції трактують виробничий потенціал, як можливості ресурсів виробляти матеріальні блага. У теоретичних підходахдовиробничогопотенціалуналежатьрізнівидиресурсів:виробничі фонди, персонал, кваліфіковані кадри робітників, ресурси управління й організації виробництва, науково-технічна інформація.

Аналізіснуючихточокзоруприводитьдовисновку,щовиробничийпотенціал визначається сукупністю ресурсів, наданих у розпорядження підприємства для виробничої діяльності, а кількісні та якісні параметри використання ресурсів показують результати виробничої діяльності. До складу виробничого потенціалу належать: потенціал землі та природно-кліматич- ні умови; потенціал основних фондів; потенціал оборотних фондів; потенціалнематеріальнихактивів;потенціалтехнологічногоперсоналу[1,с.14].

Метою виробничого потенціалу підприємства є створення додаткового продукту, що має бути адаптованим до вимоги конкурентного ринку.

76

САБАДИРЬОВА А.Л., БАБІЙ О.М., КУКЛІНОВА Т.В., САЛАВЕЛІС Д.Є.

Виробничий потенціал – це наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції. Проте, виробничий потенціал підприємства, що є системою з упорядкованим станом компонентів залишається недостатньо дослідженим в трансформаційних умовах сучасного виробництва.

При системному підході «вхід» системи виробничого потенціалу підприємства представляють ресурси, що визначаються за основними факторами виробництва. Виробничий процес забезпечує випуск конкурентоспроможної продукції. Валовий дохід від реалізації продукції показує «вихід» системи виробничого потенціалу підприємства. Зворотний зв’язок у системі виробничого потенціалу підприємства є необхідним для відтворення її компонентів. Зовнішнє середовище в системі виробничого потенціалу підприємства визначає сукупність зовнішніх факторів, що впливають на діяльність підприємства. Графічна модель системи виробничого потенціалу підприємства, що побудована за принципом «чорного ящика» представлена на рис. 4.1.

Зовнішнє середовище

Виробничий процес

Зворотний зв’язок системи

Рис. 4.1. Система виробничого потенціалу підприємства

Виробничий потенціал дає системну характеристику можливостей сукупних ресурсів підприємства та їх мобілізації у виробничому процесі в умовах досягнення конкурентних переваг з урахуванням впливу зовнішнього середовища.

Системавиробничогопотенціалупідприємствавключаєп’ятьструктурних компонентів:

77

ПОТЕНЦІАЛ І РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА

1)«вхід» системи, що відображають ресурси підприємства за основними факторами виробництва;

2)виробничий процес, що забезпечує випуск конкурентоспроможної продукції;

3)«вихід» системи, що виконує валовий дохід підприємства;

4)зворотний зв’язок для відтворення компонентів системи;

5)зовнішнє середовище, що впливає на потенціал підприємства. Ресурси підприємництва на «вході» системи виробничого по-

тенціалу підприємства визначаються під впливом основних факорів виробництва: землі, праці, капіталу, підприємництва, що визначають об’єктивну базу формування попиту підприємства на ресурси в ринкових. Ресурси підприємства за основними факторами виробництва наведено на рис.4.2.

Земеля є необхідним просторовим базисом підприємства

Земельна ділянка та об’єкти нерухомості беруть участь у виробничому процесі, зумовлюють необхідність врахування природного чинника виробничого потенціалу підприємства

Капітал підприємства є вартістю, що самозростає та авансована інвестором у виробництво з метою отримання прибутку

Капітал визначається сукупністью засобів виробництва

Праця та інтелектуальні ресурси приводять у рух основні елементи виробничого процесу підприємства

Трудові ресурси підприємства є складовою частиною людських ресурсів

Підприємництво визначає нематеріальний фактор виробництва

Сутність підприємництва полягає в найбільш ефективному комбінуванні та використанні земельних ресурсів, капіталу, праці з метою задоволення потреб конкурентного ринку, що дає отримати підприємницький доход

Рис. 4.2. Ресурси підприємства за основними факторами виробництва

78

САБАДИРЬОВА А.Л., БАБІЙ О.М., КУКЛІНОВА Т.В., САЛАВЕЛІС Д.Є.

Земельні ресурси є просторовим базисом потенціалу підприємства. Земельнаділянкатарозміщенінанійоб’єктинерухомостіберутьучасть у виробничому процесі, зумовлюють необхідність врахування природного чинника виробничого потенціалу підприємства.

Трудові ресурсі підприємства є складовою частиною людських ресурсів країни. Створення необхідних умов для трудової діяльності найпродуктивніших верст населення, мотивація праці, забезпечують на підприємстві конкурентоспроможне виробництво.

Жива праця, інтелектуальний ресурс приводять у рух основні елементи виробничого процесу, координуються для досягнення головної мети підприємства.

Капітал підприємства є вартістю, що авансована інвестором у виробництво з метою отримання прибутку, визначається як сукупність засобів виробництва.

Капітал підприємства у матеріально-речовій і фінансовій формі збільшується за рахунок інтелектуального капіталу. Для компанії, діяльність якої ґрунтується на знаннях, інтелектуальний капітал містить кодифіковане і не кодифіковане знання. З точки зору перспектив отримання нової вартості із знання, тобто комерціалізації знання, інтелектуальний капітал перетворюється у кодифіковане знання, що визначається як «знання, що може бути конвертоване у прибуток» [2, с.198].

Капітал підприємства поряд з іншими факторами виробництва повинен одержувати нагороду.

Підприємництво є унікальним нематеріальним фактором виробництва в системі виробничого потенціалу підприємства. Сутність підприємництва полягає в найбільш ефективному комбінуванні та використанні земельних ресурсів, капіталу та праці з метою задоволення потреб споживачів товарами, відмінними від конкурентів з метою отримання підприємницького доходу. Як показує світовий досвід, саме підприємництво є потужним «локомотивом», здатним істотно прискорити реформування вітчизняної економіки на ринкових засадах, що надасть можливість забезпечити належне зростання обсягів виробництва й добробуту населення» [3, с.3].

Підприємницькі творчі здібності людини, як нематеріальні ресурси належать до системи потенціалу підприємства. За них слід платити більше, ніж за інші ресурси. Підприємницькі здібності сприяють отриманню доходу, який вони створюють своєю інноваційною та організаторською діяльністю. У ринкових умовах отримання прибутку завжди пов’язано з підприємницьким ризиком і не гарантується підприємцю,

79