- •Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострим ішемічним інсультом та тіа Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
- •Перегляд 2015 зміст
- •Перелік скорочень
- •1. Поінформованість населення та освітні програми для населення та медичних працівників
- •2. Надання допомоги хворим з інсультом на догоспітальному етапі
- •3. Транзиторна ішемічна атака
- •4. Невідкладні діагностичні та лікувальні заходи після доставки в лікарню
- •5. Верифікація діагнозу (візуалізація мозку, серця та судин)
- •5.1. Візуалізація головного мозку
- •5.2. Візуалізація екстра та інтракраніальних артерій
- •5.3. Візуалізація серця
- •6. Класифікація та оцінювання тяжкості ішемічних інсультів (код мкх-10: I 63.0 – і 63.9)
- •6.1 Класифікація ішемічних інсультів
- •6.2 Діагностичне обстеження для встановлення підтипу ішемічного інсульту
- •6.3 Підтипи ішемічних інсультів [1, 2]
- •6.4 Оцінювання тяжкості ішемічних інсультів
- •7. Базисне (недиференційоване) лікування гострого інсульту та корекція порушень гомеостазу
- •8. Специфічне лікування в ранньому періоді ішемічного інсульту (тромболізис, антитромботичні засоби, хірургічні втручання, нейропротекція)
- •8.1 Антитромботичні засоби
- •8.2. Тромболітична терапія
- •8.3 Нейропротектори
- •8.4 Хірургічні втручання при ішемічному інсульті
- •9. Діагностика та лікування неврологічних ускладнень
- •9.1. Лікування набряку мозку та внутрішньочерепної гіпертензії при інсультах
- •9.2. Епілептичні напади
- •9.3. Післяінсультний біль
- •10. Профілактіка, ліагностика та лікування соматичних ускладнень
- •10.1. Легеневі ускладнення, нозокоміальна пневмонія
- •10.2. Запобігання тромбоемболічним ускладненням у хворих, що перенесли інсульт
- •10.3. Пролежні: класифікація, оцінювання ризику, профілактика та лікування
- •10.4. Порушення дефекації та сечовипускання
- •11. Мобілізація та рання реабілітація
- •12. Порушення ковтання та харчування при інсульті
- •12.1. Дисфагія
- •Етапи оцінювання
- •12.2. Нутритивна підтримка
- •12.2.2. Мета харчування
- •12.2.3. Загальні принципи раннього ентерального харчування
- •13. Когнітивні порушення після інсульту
- •13.1 Порушення когнітивних функцій після інсульту
- •13.2 Рекомендації щодо оцінювання та лікування когнітивних порушень
- •14. Емоційні розлади після інсультів
- •15. Рання вторинна профілактика
- •16. Управління якістю та індикатори якості лікування
- •16.1 Визначення якості медичної допомоги
- •16.2. Клінічні настанови та індикатори якості
- •16.3. Базові компоненти якості медичної допомоги
- •16.4. Якість медичної допомоги хворим на інсульт
- •16.5 Найважливіші індикатори якості при ішемічному інсульті
- •16.6. Рекомендації
- •17. Юридичні аспекти надання допомоги при гострому інсульті
- •17.1. Інформування
- •17.2. Одержання згоди на медичне втручання (комплекс медичних втручань)
- •17.3. Лікування
- •2. Принцип наукової обґрунтованості.
- •Список літератури, який був використаний під час адаптації клінічної настанови
- •Декларация о развитии прав пациентов в Европе (1994)// Режим доступа: zdravinform.Mednet.Ru/pub/eu.1997.C.29.R.Doc.
5.3. Візуалізація серця
5.3.1.Рекомендації
Кардіограму необхідно робити щонайшвидше після TІА та ІІ (рівень обґрунтованості A) [ESO, 2008]. [3].
Тривалий 24 годинний кардіальний моніторинг (стаціонарна телеметрія або холтерівське моніторування) корисний після гострого періоду інсульту для пацієнтів з аритмією та з неясним походженням ТІА та ІІ (рівень обґрунтованості А) [AHA/ASA, 2007, ESO, 2008].
В ехокардіографії (як мінімум трансторакальна ехокардіографія (ТТЕ) раціонально оцінювати хворих з підозрою на TІА, особливо пацієнтів, у яких причина не була ідентифікована іншими методами (рівень обґрунтованості B) [AHA/ASA, 2007]. TEE корисна в ідентифікації пороків серця, атеросклерозу дуги аорти та хвороб клапанів серця, коли діагностування цієї патології веде до змін у лікуванні (рівень обґрунтованості B) [AHA/ASA, 2007, ESO, 2008].
Література
Albers GW, Lansberg MG, Norbash MD, Tong DC, O’Brien MW, Woolfenden AR, Marks MP, Moseley ME. Yield of diffusion-weighted MRI for detection of potentially relevant findings in stroke patients. Neurology. 2000;54:1562–1567.
Bryan RN, Levy LM, Whitlow WD, Killian JM, Preziosi TJ, Rosario JA. Diagnosis of acute cerebral infarction: comparison of CT and MR imaging. AJNR Am J Neuroradiol. 1991;12:611–620.
Cappell FM, Wardlaw JM, Young GR, Gillard JH, Roditi GH, Yip B. Carotid artery stenosis: of noninvasive tests – individual patient data meta-analysis. Radiology. 2009; 251(2): 493-502.
Debrey SM, Yu H, Lynch JK, Lövblad KO, Wright VL, Janket SJ, et al. Diagnostic accuracy of magnetic resonance angiography for internal carotid artery disease: a systematic review and meta-analysis. Stroke. 2008; 39(8): 2237-48.
Fiebach JB, Schellinger PD, Jansen O, Meyer M, Wilde P, Bender J, Schramm P, Ju¨ ttler E, Oehler J, Hartmann M, Ha¨hnel S, Knauth M, Hacke W, Sartor K. CT and diffusion-weighted MR imaging in randomized order: diffusion-weighted imaging results in higher accuracy and lower interrater variability in the diagnosis of hyperacute ischemic stroke. Stroke. 2002;33:2206–2210.
Kleindorfer D, Panagos P, Pancioli A, Khoury J, Kissela B, Woo D, Schneider A, Alwell K, Jauch E, Miller R, Moomaw C, Shukla R, Broderick JP. Incidence and short-term prognosis of transient ischemic attack in a population-based study. Stroke. 2005;36:720–723.
Mullins ME, Schaefer PW, Sorensen AG, Halpern EF, Ay H, He J, Koroshetz WJ, Gonzalez RG. CT and conventional and diffusion-weighted MR imaging in acute stroke: study in 691 patients at presentation to the emergency department. Radiology. 2002;224:353–360.
Perkins CJ, Kahya E, Roque CT, Roche PE, Newman GC. Fluid-attenuated inversion recovery and diffusion- and perfusion-weighted MRI abnormalities in 117 consecutive patients with stroke symptoms. Stroke. 2001;32:2774–2781.
Rothwell PM, Warlow CP. Timing of TIAs preceding stroke: time window for prevention is very short. Neurology. 2005;64:817–820.
Scarabino T, Carriero A, Giannatempo GM, Marano R, De Matthaeis P, Bonomo L, Salvolini U. Contrast-enhanced MR angiography (CE MRA) in the study of the carotid stenosis: comparison with digital subtraction angiography (DSA). J Neuroradiol. 1999;26:87–91.
Wardlaw JM, Keir SL, Seymour UG, Lewis S, Sandercock PA, Dennis MS, et al. What is the best imaging strategy for acute stroke? Health Technology Assessment. 2004; 8(1):iii, ix-x, 1-180.
Wardlaw JM, Cappell FM, Stevenson M, De Nigris E, Thomas S, Gillard J et al. Accurate, practical and cost-effective assessment of carotid stenosis in the UK. Health Tehnology Assessment. 2006; 10(30): 1-200.
Verro P, Tanenbaum LN, Borden NM, Sen S, Eshkar N. CT angiography in acute ischemic stroke: preliminary results. Stroke. 2002; 33:276–278.
del Zoppo GJ, Poeck K, Pessin MS, Wolpert SM, Furlan AJ, Ferbert A,Alberts MJ, Zivin JA, Wechsler L, Busse O. Recombinant tissue plasminogen activator in acute thrombotic and embolic stroke. Ann Neurol. 1992;32:78–86.