Практичне заняття 11 Тема: Мовлення
Мета заняття: Розглянути психологічну характеристику мови та анатомо-фізіологічну основу мовного процесу. Визначити функції та види мовлення. З’ясувати вплив процесу оволодіння мовою на розвиток пізнавальної діяльності особистості. Провести діагностичне дослыдження мовлення.
1. Питання до самопідготовки.
1.1. Поняття про мову та її функції.
1.2. Основні елементи мови.
1.3. Фізіологічні механізми мовної діяльності
1.4. Мова і мовлення.
1.5. Види мовлення.
1.6. Взаємозв’язок мови і мислення.
Завдання теми
2.1.Дати анотацію роботі: Выготского Л.С. «Мышление и речь». Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления. /Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.П. Петухова. - М.: Изд-во Моск. ун-та,1981. - С 153-176.
2.2.Виписати і дати визначення основним поняттям теми: мова, знак, знакова система, словниковий склад, граматична будова, сигніфікативна функція мови, функція вираження змісту предмета інформації, мовлення, зовнішнє мовлення, діалогічне мовлення, монологічне мовлення, письмове мовлення, усне мовлення, внутрішнє мовлення.
2.3.Скласти оповідання за малюнком, або самостійно написати твір на запропоновану тему, наприклад: “Моя майбутня професія”.
2.4.Проаналізувати роботи, охарактеризувати рівень розвитку мови студентів вашої групи (зверніть увагу на докладність викладання матеріалу, емоційність тощо)
2.4.Провести дослідження темпу усної мовної діяльності. Інтерпретувати разом з викладачем.
3. Контрольні питання
3.1. Що таке мова та які її основні елементи?
3.2. Назвіть основні функції мови.
3.3. У чому полягає особливість мовлення як процесу та які його різновиди?
3.4. У чому полягає специфіка усного мовлення?
3.5. У чому полягає специфіка письмового мовлення?
3.6. Назвіть особливості внутрішнього мовлення, чим вони зумовлені?
3.7. Що таке мовна афазія та які її різновиди?
4. Структурно – логічна схема для обговорення
М О В А
о
собливості
мови
змістовність зрозумілість виразність дійовість
ф
ункції
мови
комунікативна експресивна сигніфікативна впливу
різновиди
мовлення
зовнішнє
внутрішнє
усне
письмове
діалогічне монологічне
5. Література
5.1.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. Информ. – метод. пособие к курсу «Психология человека» — М.: Педагогическое общество России, 2001.
5.2. Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.
5.3. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М.: Педагогика, 1972.
5.4. Немов Р.С. Психология; в 3-х кн. Кн. 1, - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997.
5.5. Практикум із загальної психології /За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – С. 74.
5.6.Столяренко Л.Д. Основы психологии. — Ростов-на-Дону - 1997.
5.7. Трофімов Ю.Л., Рибалка В.В., Гончарук П.А. та ін. Психологія. К., 2001. - С.293 – 298.
5.8. Хомский Н. Язык и мышление. – М. - 1972.
Емоційно – вольові процеси особистості
Практичне заняття 12
Тема: Емоції та почуття
Мета заняття: Визначити поняття „емоції” та „почуття”, з’ясувати яке значення вони мають в життєдіяльності людини. Розглянути види почуттів та форми їх переживання. Провести діагностичне дослідження емоційного стану людини.
1. Питання до самопідготовки
1.1. Поняття про емоції та почуття. Їхнє значення в життєдіяльності людини.
1.2. Фізіологічне підгрунтя емоцій і почуттів.
1.3. Особливості вираження емоцій і почуттів.
1.4. Класифікація емоцій і почуттів.
1.5. Форми переживання почуттів та особливості емоційної сфери особистості.
1.6. Вищі почуття та їхня характеристика.
2. Завдання до теми.
2.1.Дати анотацію роботі: Выготский Л.С. Эмоции и их развитие в детском возрасте. /Собр. соч.: В 6 т. – М.: Педагогика, 1982. – Т.2. - С. 416 - 436.
2.2. Виписати і дати визначення основним поняттям теми: емоції, почуття, стенічні емоції, астенічні емоції, чуттєвий тон, настрій, емоційні стани, афекти, пристрасті, стреси, фрустрація, моральні почуття, інтелектуальні почуття, естетичні почуття, праксичні почуття.
2.3. Виконати роботу в зошиті
У чому труднощі збереження гармонії почуттів і інтелекту протягом усього життя людини?
«До тридцятирічного віку або навіть пізніше мені надавала більшого задоволення всякого роду творчість... Я... знаходив більшу насолоду в живописі і ще більшу - у музиці. Але вже багато років, як я не можу змусити себе прочитати жодного віршового рядка; нещодавно я спробував читати Шекспіра, але це здалося мені неймовірно, до відрази, сумним. Я майже втратив усякий смак до живопису та до музики... Втрата цих смаків дорівнює втраті щастя і, може бути, шкідливо відбивається на розумових здібностях, а ще ймовірніше — на моральних якостях, тому що послабляє емоційну сторону нашої природи».
Які емоційні переживання у дітей викликає та чи інша оцінка їхньої навчальної діяльності і як вона впливає на ефективність навчання? Чому неприпустимо використовувати оцінку як засіб покарання учнів?
а) «Я завжди з великою тривогою думав про психоз погоні за відмінними оцінками, - Цей психоз народжується в родині і захоплює педагогів, лягає важким тягарем на юні душі школярів, калічить їх... Нещасний школяр, отримавши трійку, відчуває себе ледве не злочинцем»;
б) «Шкільна оцінка.., навіть її очікування, завжди поєднане із сильними емоціями ... Не тільки діти, але й дорослі досить чуттєві до заохочень та покарань. Вся гама людських переживань пов'язана з оцінкою: напруга, задоволення, радість, бадьорість, заспокоєння, а часто і незадоволення, роздратування, невдоволення самим собою, нерідко — почуття образи, образа самолюбства, почуття гіркоти з приводу несправедливого підходу... Оцінки, зрозуміло, повинні бути завжди справедливими, тобто повинні об'єктивно відбивати ступінь підготовленості учня»;
в) „Донецький вчитель (Шаталов В. Ф.) звільнив своїх „підлеглих хлопців” - від страху перед двійкою, від тяжкого відчуття своєї неповноцінності... Допоміг кожному вибрати задачі по плечу, відкрив перед кожним простір дій, свою стежину до науки. І одержав такий вибух інтересу, такий ступінь відповідальності, яких ніколи не домігся б двійками, лайкою та викликом батьків».
2.4. Провести дослідження емоційного стану за методикою “Самооцінка емоційних станів” розробленою А. Уессманом, Д.Ріксом. Інтерпретацію методики провести разом з викладачем.