Методична вказівка №13

Змістовий модуль 3. Пухлини.

Тема 14. Загальне вчення про пухлини. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з епітелію.

7.Місце проведення заняття - навчальний клас, секційний зал.

8.Актуальність теми:

Пухлина – це патологічний процес, який характеризується надмірним, нерегульованим розмноженням клітин та пухлинною прогресією. Пухлинна клітина відрізняється від непухлинної особливими властивостями – анаплазією, або катаплазією. Пухлина може виникнути в різних тканинах і органах, їй властиві різноманітні види атипізму; морфологічний, біохімічний, антигенний.

Знання теми необхідне для вивчення онкопатології у клініці, проведення клінікоанатомічних порівнянь, а також постановки патогістологічного діагнозу пухлин.

9. Цілі навчання Загальна мета заняття:

Вивчити морфологію епітеліальних пухлин.

Конкретні цілі

2.Знати визначення пухлини, особливості пухлинного росту, морфологічну характеристику пухлинних клітин.

3.Охарактеризувати принципи класифікації пухлин.

4.Знати види епітеліальних пухлин згідно існуючих принципів класифікації..

5.Розглянути морфологічні відмінності доброта злоякісних епітеліальних пухлин.

6.На основі морфологічної характеристики навчитись розпізнавати доброта злоякісні органонеспецифічні пухлини з різних видів епітелію.

7.Вміти пояснити особливості метастазів злоякісних епітеліальних пухлин.

10.Базовий рівень знань та вмінь (міждисциплінарна інтеграція).

	Дисципліна	Знати	Уміти
	Нормальна	Анатомічну будову	Проводити макроскопічний
		внутрішніх органів, схему	аналіз анатомічних структур
	Анатомія
		кровота лімфообігу	органів
	Гістологія	Гістологічну будову	Проводити мікроскопічний
		внутрішніх органів, існуючих	аналіз анатомічних структур
		видів епітелію, їх клітин	епітелію

11. Для з’ясування відповідності базисного рівня Ваших знань необхідному пропонуємо виконати такі завдання для самоперевірки:

1.Чоловіку 40 років за вимогою діагностичних тестів зробили лімфографію органів грудної порожнини. Хірург встановів, що пухлина вразила орган, з лімфатичних судин якого лімфа безпосередньо переходить в грудну протоку. Який це орган?

A. Лівий головний бронх B. Трахея

C. Стравохід D. Серце E. Осердя

2.З віком шкіра людини зазнає змін, що можуть проявлятися зменьшенням її пружності.

137

Які елементи сполучної тканини найбільше забезпечують її пружність?

A.Основна речовина

B.Колагенові та еластичні волокна

C.Клітини епідерміса

D.Клітини сполучної тканини

E.Ретикулярні волокна

3. У хворого сухим плевритом вислуховується шум тертя плеври. Який епітелій при цьому пошкоджується ?

A.Одношаровий плоский епітелій

B.Одношаровий кубічний епітелій

C.Одношаровий призматичний епітелій

D.Перехідний епітелій

E.Багатошаровий епітелій

Еталони відповідей до самоперевірки:

1 – С; 2 – В; 3 – А.

Інформацію, необхідну для поповнення знань-умінь можна знайти в наступних літературних джерелах:

14.Привес М.Г., Лисенко Н.И., Бушкович В.И. Анатомия человека. – М.: Медицина. – 2001.

15.Гистология: Учебник / Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина, Е.Ф.Котовский и др.; Под ред. Ю.И.Афанасьева, Н.А.Юриной.- 5-е изд., перераб. и доп.- М.: Медицина, 1999.

16.Філімонов В.І. Нормальна фізіологія. – Київ: Здоров’я. - 1994

12.Теоретичні питання, на ґрунті яких можливе виконання цільових видів діяльності за темою:

2.Загальна характеристика пухлинного росту, визначення поняття “пухлина”

3.Особливості пухлинного росту

4.Морфогенез пухлини. Передпухлинні зміни.

5.Принципи класифікації пухлин.

6.Класифікація епітеліальних пухлин.

7.Основні ознаки доброта злоякісних пухлин.

8.Макрота мікроскопічна характеристика доброякісних органонеспецифічних пухлин.

9.Макрота мікроскопічна характеристика злоякісних органонеспецифічних пухлин епітелію.

10.Шляхи метастазування пухлин.

При вивченні розділу

„Загальне вчення про пухлини. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з епітелію” звернути увагу на те, що…

ПУХЛИНИ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Пухлина — патологічнийпроцес, що характеризуєтьсяневтримнимбезконтрольним ростом.

I. Етіологія пухлин. Виникнення пухлин може бути зв'язане з різними ендогенними й екзогенними, фізичними і хімічними факторами — канцерогенами, а також з вірусами і спадкоємними генетичними порушеннями.

1. Хімічні канцерогени. Чітко встановлений зв'язок між різними хімічними агентами і виникненням пухлин.

138

2.Фізичні канцерогени.

3.Віруси.

4.Роль спадкоємних генетичних порушень

II. Патогенез пухлин. Включає кілька стадій.

1.Зміни в геномі соматичної клітини під дією різних канцерогенних агентів або спадкоємної патології.

2.Активація клітинних онкогенів і супресія антионкогенів, порушення продукції регуляторних генів.

3.Пухлинна трансформація клітки і придбання нею здатності до необмеженого

безконтрольного росту.

Протоонкогени — нормальні гени клітин, що звичайно знаходяться в неактивному стані; активація протоонкогенів і перетворення їх в онкогени, що кодують визначені онкобілки, супроводжується проліферацією кліток. Процес має місце в ембріогенезі, при віковому рості органів і тканин, регенерації. Антионкогени — гени, що володіють протилежним ефектом (найбільш вивчений Р53).

Патологічна активація онкогенов (або супрессия антионкогенов) може привести до пухлинного росту.

III. Морфогенез пухлин. В даний час допускаються 2 морфогенетичних варіанти виникнення пухлин.

1.Без попередніх змін — de novo ( «з місця в кар'єр»).

2.Розвиток пухлини через якісно помітні послідовні стадії: а) передпухлинна — гіперплазії і передпухлинної дисплазії;

б) неінвазивної пухлини («рак на місці»): ріст пухлини в самій собі без руйнування базальної мембрани і без утворення строми і судин; тривалість плину може досягати 10 років і більше;

в) інвазивного росту пухлини; г) метастазування.

•Деякі злоякісні пухлини можуть проходити також стадію доброякісної пухлини (наприклад, рак товстої кишки, шлунка може розвиватися з аденоми).

•До передпухлинних процесів у даний час відносять дисплазію, що характеризується розвитком змін не тільки паренхіматозних, але і стромальних елементів. Найкраще вивчена дисплазія епітелію.

Дисплазія епітелію характеризується порушенням проліферації і диференціюванні епітелію з розвитком клітинного атипізму (різна величина і форма клітин, збільшення розмірів ядер і їх гіперхромія, наростання числа мітозів і їхня атипія) і порушенням гістоархітектоніки (утрата полярності епітелію, його гісто- і органної специфічності, стовщення базальної мембрани, порушення співвідношення різних її компонентів і ін.).

•На стадії дисплазії методами іммуногістохімії і молекулярної біології реєструють перебудову в роботі онкопротеїнів, факторів росту, інтегринових рецепторів і адгезивних молекул; генетичні перебудови можуть значно

випереджати морфологічні і служити раннім методам діагностики передпухлинних станів.

•Виділяють 3 ступеня дисплазії епітелію: легку, помірну і важку. Дисплазія — процес оборотний, однак при важкій дисплазії відзначається достовірне збільшення ризику виникнення злоякісної пухлини. Важку дисплазію важко відрізнити від карциноми

in situ.

У більшості випадків диспластичний процес виникає на тлі попередньої клітинної гіперплазії в зв'язку з хронічним запаленням і порушенням регенерації, що може супроводжуватися появою мультицентричних вогнищ гіперплазії, дисплазії і пухлини — пухлинного поля.

IV. Основні властивості пухлини.

1. Автономний ріст (не залежний від регуляторних механізмів організму).

139

2. Атипізм — відхилення від норми,

а. Морфологічний:

1)тканевый атипизм: порушення співвідношення паренхіми і строми; зміна величини і форми тканинних структур;

2)Клітинний атипизм: поліморфізм (різна форма і величина) кліток і ядер; збільшення ядерно-цитоплазматичного співвідношення; збільшення кількості ДНК, часто анеуплоідия (непарна кількість хромосом); гіперхромія (більш інтенсивне фарбування) ядер; поява великих ядерець; збільшення кількості мітозів, неправильні мітози.

б. Біохімічний: зміна метаболізму; відхилення від нормального метаболізму, що виявляються за допомогою гістохімічних методів, звуться гістохімічним атипізмом. в. Антигенний. У пухлинних клітках можуть виявлятися 5 типів антигенів:

1)антигени пухлин, зв'язаних з вірусами;

2)антигени пухлин, зв'язаних з канцерогенами;

3)ізоантигени трансплантаційного типу — пухлинноспецифічні антигени; онкофетальні, або ембріональні, антигени;

5)гетероорганні антигени.

Іммуногістохімічне виявлення різних антигенів використовується в практичній діяльності для верифікації пухлин.

м. Функціональний — зниження або зникнення функції, властивої зрілої тканини.

3. Пухлинна прогресія (клональна еволюція).

•Більшість пухлин розвиваються з однієї клітки, тобто є моноклоновими.

•В міру росту пухлина стає гетерогенною: з'являються субклони клітин, що володіють новими властивостями, зокрема здатністю до інвазії і метастазування.

•Як правило, селекція клонів, що наново з’явилися, приводить до більшої злоякісності пухлини.

4.Інвазія і метастазування.

а. Інвазія. Характеризується інфільтруючим ростом пухлини (здатністю поширюватися в навколишні тканини, у тому числі в судини). Здійснюється внаслідок:

а) утрати контактної інгібіції (триваючий ріст при зіткненні з іншими клітками);

6)зниження експресії адгезивних молекул, у результаті чого пухлинні клітини

можуть рости відокремлено одна від іншої, не утворюючи комплексів; в) зміни (збільшення, зменшення, перекручення функції) рецепторів до

компонентів екстрацелюлярного матриксу. Зокрема, збільшення експресії рецепторів до ламінину (компоненту базальних мембран) на визначеному етапі посилює проникнення пухлинних клітин у базальні мембрани;

г) виділення клітинних протеаз (колагенази, эластази й ін.), що руйнують екстрацелюлярний матрикс.

б. Метастазуванняе - поширення пухлинних клітин з первинної пухлини в інші органи з утворенням вторинних пухлинних вузлів — метастазів. Здійснюється різними шляхами:

1)лімфогенно;

2)гематогенно;

3)імплантаційно (частіше по серозних оболонках при проростанні пухлини в серозні порожнини);

4)периневрально (у ЦНС за током цереброспинальної рідини).

•Багатоступінчастий процес (метастатичний каскад), етапи якого (при основних формах метастазування ) представлені:

а) ростом і васкуляризацией первинної пухлини (пухлини менш 0,1—0,2 см власних судин не мають), появою пухлинного субклону, здатного до метастазування;

140

б) інвазією в просвіт судини (інтравазація); в) циркуляцією і виживанням пухлинного емболу в кровотоці (лимфотоці);

г) прикріпленням до стінки судини на новому місці і виходом у тканини (екстравазація); здійснюється за допомогою рецепторних механізмів;

д) подоланням тканинних захисних механізмів і формуванням вторинної пухлини.

5.Вторинні зміни в пухлинах.

•вогнища некрозу й апоптозу (зв'язані з дією факторів імунного захисту, цитокінів, зокрема ФНП, ішемії в погано васкуляризованих пухлинах) і ін.;

•крововиливи (зв'язані з недосконалим ангіогенезом у пухлинах і інвазивним ростом);

•ослизнення;

•відкладення сповісти (петрифікація).

К л а с и ф і к а ц і я п у х л и н і термінологія . При класифікації пухлин враховують: особливості клініко-морфологічного поводження пухлини, гістогенез (тканинне походження), ступінь злоякісності пухлини і стадію пухлинного процесу.

I. У залежності від особливостей клініко-морфологічного поводження (яке в основному визначається ступенем диференціюванні) усі пухлини підрозділяються на дві основні групи: доброякісні (диференційовані) і злоякісні (недиференційовані). Крім того, виділена група пухлин з місцево-деструюючим ростом (прикордонні пухлини).

•Назва доброякісних пухлин звичайно має закінчення «ома» (ліпома, гліома, ангіома).

•Злоякісні мезенхімальні пухлини називаються саркомами.

•Злоякісні епітеліальні пухлини називаються карциномами, або раком (потрібно мати на увазі, що в закордонній літературі за назвою «рак — cancer» об’єднуються узагалі всі злоякісні пухлини).

•Пухлини, що виникають із зародкових кліток і представлені тканинними компонентами різних зародкових листків, називаються тератомами.

•Пухлини, що виникають із тканин плоду або їхніх похідних, називаються бластомами.

•Існують численні виключення з цих правил. Наприклад, лімфома і семінома — злоякісні пухлини; багато пухлин названі іменами авторів, що їх описали: саркома Капоші (ангиосаркома), пухлина Вільмса (нефробластома), хвороба Ходжкіна (одна зі злоякісних лімфом) і ін.

а. Доброякісні пухлини.

•Ростуть переважно експансивно у виді вузла, оточеного сполучнотканинною капсулою.

•Характеризуються повільним ростом.

•Мають ознаки тканинного атипізму.

•Клітинний атипізм, як правило, відсутній: клітки зрілі, дуже схожі на клітки нормальної тканини:

•Не метастазують.

•Не рецидивують.

•Вторинні зміни виникають рідко, звичайно у великих пухлинах і частіше представлені петрифікацією, ослизненням.

•Клінічні прояви стосовно загального числа пухлин виникають відносно рідко, частіше на пізніх стадіях.

1)Місцеві прояви доброякісних пухлин.

• Здавлення навколишніх тканин (наприклад, менінгіома здавлює тканину мозку).

•Виразка і кровотеча з пухлини (наприклад, з аденоми товстої кишки).

•Перекрути ніжки пухлини (наприклад, субсерозної міоми матки) з розвитком некрозу.

141

• Розрив кістозних пухлин (наприклад, цистаденоми яєчника).

•Малігнизація (озлоякіснення) пухлини (наприклад, аденоми шлунка або товстої кишки).

2)Загальні прояви доброякісних пухлин зв'язані з продукцією гормонів пухлинами ендокринних органів і APUD-системи і розвитком відповідних ендокринних синдромів (наприклад, акромегалія при соматотропній аденомі гіпофіза).

На с л і д о к , як правило, сприятливий.

б. Злоякісні пухлини.

•Володіють переважно інфільтруючим ростом.

•Ростуть швидко.

•Мають ознаки як тканинного, так і клітинного атипізму.

•Ступінь диференціюванні клітин може бути різним (високим, помірним і низьким), але клітини не досягають повної зрілості.

•Метастазують.

•Рецидивують (поява пухлини на колишньому місці після хірургічного видалення, променевого або іншого лікування); джерелом пухлини є пухлинні клітки, що залишилися, або розташовані поблизу лімфатичні вузли з метастазами.

•Звичайно виражені вторинні пухлинні зміни: некроз, крововиливи.

•Клінічні прояви, як правило, виникають рано і зв'язані:

1)з місцевою дією первинної пухлини або метастазів (здавлення, деструкція навколишніх тканин і органів з розвитком їхньої недостатності, розпадом, виразкою, що супроводжується кровотечею, запаленням, обструкцією й ін.);

2)з загальною дією пухлини на організм; виникають:

°к а х е к с і я (механізм розвитку складний, одним з медіаторів кахексії є ФНП-альфа, що виділяється макрофагами і посилюючий катаболізм жирової тканини);

°п а р а н е о п л а с т и ч н и й синдром :

а) эндокринопатії — зв'язані з продукцією пухлиною того або іншого гормону, часто ектопічного, тобто не властивого даної тканини (наприклад, розвиток синдрому Іценко-Кушинга при дрібноклітинному раку легені, що продукує АКТГ);

б) неврологічні прояви (не зв'язані з метастазами): церебральні зміни з розвитком деменції, периферичні невропатії й ін.;

в) шкірні прояви: acanthosis nigricans (частіше при карциномах — гіперпігментація пахвинних западин, шиї, анальної області, паху; дерматомиозит і ін.

г) гематологічні прояви:

1 ) підвищення згортуваності крові (гіперкоагуляція): флеботромбоз; небактеріальний тромбоендокардит; ДВЗ-синдром ; можуть розвиватися підгострі і хронічні форми; 2) інші прояви: анемія; тромбоцитопенія; поліцитемія (при нирково клітинному раці);

На с л і д о к (при відсутності адекватної терапії) летальний.

II. У залежності від гістогенезу. Класифікація ВОЗ передбачає виділення 7 груп пухлин.

1.Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації (органонеспецифические).

2.Пухлини экзо- і ендокринних залоз, а також епітеліальних покривів (органоспецифические).

3.Мезенхимальные пухлини.

4.Пухлини меланинобразующей тканини.

5.Пухлини нервової системи й оболонок мозку.

6.Пухлини системи крові.

142

7. Тератоми.

а. С т у п і н ь з л о я к і с н о с т і пухлини, як правило, залежить від ступеня диференціюванні пухлини, що визначається виразністю ознак клітинного атипізму.

бСтадія пухлинного процесу визначається:

1)ступенем проростання (інвазії) первинного пухлинного вузла в органі і навколишніх тканинах;

2)виразністю метастатичного процесу.

Для визначення стадії більшості пухлин як клініцистами, так і морфологами використовується класифікація TNM (від латинських слів: tumor — пухлина,

nodulus — лімфатичний вузол, methastases - метастази), що враховує розміри і поширення пухлини (Т), наявність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах (N), віддалені метастази (М).

Літературні джерела і матеріали для засвоєння знань-умінь за темою:

Основні

22.Струков А.І.Серов В.В. Патологічна анатомія. – перекл. на укр. мову А.Ф.

Яковцової.- 2000р.- С.109-126.

23.Патологічна анатомія (загальнопатологічні процеси) / В.М. Благодаров. П.І. Червяк, К.О. Галахін та ін. / Під ред. В.М. Благодарова та П.I. Червяка - К: Генеза, 1997.

24.Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии/В.В.Серов,

Т.Н.Дрозд, В.А.Варшавский и др.- М.: Медицина.-1987.- с.

25. Серов В.В., Ярыгин Н.Е., Пауков В.С. Патологическая анатомия. Атлас.- М.: Медицина.-1986.- с.

Додаткові

52.Серов В.В., Пальцев М.А., Ганзен Т.Н. Руководство к практическим занаятиям по патологической анатомии.- М.: Медицина, 1998.- с.

53.Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини.- ЦМК ВМО МОЗ України, 1999.- 496 с.

54.Струков А.И., Серов В.В. Патологичсская анатомия. - 4-е изд -М.: Медицина, 1995.,

55.Патологічна анатомія (загальнопатологічні процеси) /В.М. Благодаров, П.І. Червяк, К.О. Галахін та ін. /За ред. В.М. Благодарова та ІI.I. Червяка - К : Генеза, 1997.

56.Серов В.В., Ярыгин Н.Е., Пауков В С. Патологическая анатомия: Атлас -М.: Медицина. 1986.

57.Шлопов В.Г. Патологічна анатомія. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА. 2004. – 768 с.

58.Серов В.В., Дрозд Т.Н., Варшавский В.А., Татевосянц Г.О. Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии. - М.: Медицина, 1987.

59.Збірник клінічних ситуаційних задач з патологічної анатомії: Навч. посібник/ І.С. Шпонька, О.А. Легеза, І.О. Мальцев. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2004. – 132 с.

60.Лекции по общей патологической анатомии (обший курс) / За ред. B.В. Серова, М.А. Пальцева. - М.: Медицина. 1999.

61.Лекції кафедри за темою: «Альтерація. Механізми трофіки та порушень обміну речовин і їх метаболізму. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, жирів та вуглеводів»

62.Граф логічної структури теми (додаток №1)

63.Інструкція вивчення макро- і мікропрепаратів (альбом)

64.Методичні посібники для підготовки до ліцензійного екзамену «КРОК-1. ЗЛП»

Орієнтовна основа дії (інструкція для самостійної підготовки)

За графом логічної структури теми (додаток 1)

143

Виконайте наступні цільові завдання для перевірки засвоєння матеріалу:

Тести:

1.У хворого, 65 років, при ультразвуковому дослідженні виявлена позаочеревинна пухлина, яка згодом була оперативно видалена. При гістологічному дослідженні діагностована лейоміосаркома. Вкажіть найбільш вірогідну ознаку злоякісної пухлини: A. Клітинний атипізм

B. Тканинний атипізм C. Швидке зростання D. Вогнища некрозу

E. Е. Велика кількість судин

2.У хворого на слизовій оболонці лівої щоки визначається безболісне, еластичної консистенції новоутворення, розміром 1х1 см, розташоване на м’якій ніжці, поверхня його папілярна. Слизова оболонка, вкриваюча новоутворення, в кольорі незмінена. Для якої пухлини найбільш вірогідні знайдені зміни?

A.Папілома

B.Рак

C.Поліп

D.Аденома

E.Аденокістозна карцінома

3.Що хаpактеpно для інфільтpуючего pосту пухлини:

A.Вpостання пухлинної тканини в оточуючі тканини

B.Утворення коло пухлини псевдокапсули

C.Утворення коло пухлини капсули

D.Множинність вогнищ пухлинного pосту

E.Злиття між собою множинних вогнищ пухлинного pосту

4.Дайте хаpактеpистику мікpоскопічної будови пухлини:

A.Пухлини побудовані з атипічних клітин

B.Пухлини мають властивість тканинного и клітинного атипізма

C.Пухлини мають паpенхіму і стpому

D.Пухлини мають властивість інвазивного pоста

E.Пухлини метастазують

5.Який з поліпів слід вважати істинною пухлиною?

A.Алеpгічний поліп

B.Гіпеpпластичний поліп

C.Аденоматозний поліп

6.При ендоскопічному досліджені сечового міхура проведена біопсія пухлини, яка складається з тонких сосочків, що разгалуджуються, вкритих декількома шарами клітин перехідного епітелію. Назвіть пухлину.

A.Папілома

B.Базаліома

C.Перехідноклітинна карцинома

D.Плоскоклітинна карцинома

E.Фіброаденома

7.При інтраопераційній біопсії молочної залози виявлені ознаки тканинного атипізму, які виражаються в порушені співвідношення паренхіми і строми з перевагою строми, різних розмірів і форми залозистих структур, висланих одношаровим проліферуючим епітелієм. Ваш діагноз.

A.Фіброаденома

B.Папілома

C.Фіброаденоматозний поліп

144

D.Мастит

E.Неінфільтруючий рак

8.При мікроскопічному досліджені біоптата з товстої кишки виявлена пухлина з призматичного епітелію, який формує атипічні залозисті структури різної форми та розмірів. Клітини епітелію поліморфні з гіперхромними ядрами, наявністю гістологічних мітозів. Ваш діагноз.

A.Фіброзний рак

B.Солідний рак

C.Аденокарцинома

D.Мозкоподібний рак

E.Слизовий рак

9.При бронхоскопії виявлена екзофітна пухлина, що значно звужує просвіт бронха. Гістологічно пухлина складається з комплексів поліморфних епітеліальних клітин з гіперхромними ядрами та патологічними мітозами без ознак відкладення рогової речовини. Ваш діагноз.

A.Плоскоклітинний рак з ороговінням

B.Плоскоклітинний рак без ороговіння

C.Великоклітинний рак

D.Дрібноклітинний рак

E.Залозисто-плоскоклітинний рак

10.При гістологічному досліджені зіскобу слизової оболонки матки було виявлено розростання залозистих структур, які складаються з атипових епітеліальних клітин з гіперхромними ядрами і патологічними мітозами, які ростуть в товщу стінки матки. Ваш діагноз.

A.Аденокарцинома

B.Залозиста гіперплазія ендометрія

C.Хоріонепітеліома

D.Слизовий рак

E.Мозкоподібний рак

Задачі:

1.При абразії порожнини матки у хворої К., 47 років в зв’язку з порушенням менструального циклу, мікроскопічно виявлені атипові залозисті комплекси, що складаються з клітин з гіперхромними ядрами та фігурами мітозів. Між цими залозистими структурами розташовані тонкі сполучнотканні прошарки. Залозисті утворення розташовані дуже тісно одне коло одного.

1)Визначити патологічний процес в ендометрії.

2)Вказати його характер.

3)Назвати гістологічну форму.

2.При мікроскопії фрагментів видаленої пухлини стравоходу виявлено неправильної форми епітеліальні пасма та гнізда із атипового багатошарового

епітелію, клітини якого без ознак ороговіння. Окремі клітини з ознаками патологічних мітозів:

1)Назвати пухлину.

2)Вказати можливі ускладення:а,б,в.

3)Перерахувати найбільш можливі шляхи метастазування: а,б.

Еталони відповідей:

145

Тести: 1.А ; 2. А; 3. A; 4. C; 5. C; 6. A; 7. A; 8. C; 9. B; 10. A;

Задача №1. 1) Пухлина; 2) Злоякісний; 3) Аденокарцинома матки.

Задача №2. 1) Плоскоклітинний рак без зроговіння; 2) а) Звуження стравоходу, кахексія; б) розпад пухлини, кровотеча; в) гнійне запалення; 3) а) Лімфогенний; б)

гематогенний.

Також:

Дати відповідь на тести в посібнику (додаток №2)

Перевірити засвоєння матеріалу за допомогою тестів для підготовки до ліцензійного екзамену «КРОК-1. ЗЛП» (див. посібник), а також по «Збірнику клінічних ситуаційних задач з патологічної анатомії (навчальний посібник)».

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

Методика проведення заняття Заняття починається з перевірки виконання цільових завдань студентами при

самопідготовці до практичного заняття, перевірки вихідного рівня підготовки методом тестування, а також корекції засвоєння теоретичного матеріалу. Також викладач зробить інструктаж і коментарі до виконання самостійної роботи на практичному занятті.

Самостійно Вам належить:

Діагностувати солідний рак молочної залози по електронограмі, звернути увагу на атипові епітеліальну клітини і стромальні структури між ними.

Вивчити, описати і замалювати мікропрепарати (див. Альбом протоколів):

Фіброаденома молочної залози – замалювати. Позначити: 1. Поліморфоз залоз. 2. розростання сполучної тканини.

Плоскоклітинний рак з ороговінням – замалювати. Позначити: 1. Комплекси атипічного багатошарового плоского епітелію. 2. Ороговіння ракових клітин (“ракова перлина”). 3. Строма пухлини.

3.Папілома шкіри – описати. Звернути увагу на папілярні розростання покровного епітелію, морфологію клітин, стан базальної мембрани.

4.Аденокарцинома – описати. Звернути увагу на атипові залозисті структури, морфологію клітин, наявність мітозів.

5.Базиліома шкіри – описати. Звернути увагу на скупчення клітин пухлини, їх морфологію.

Вивчити та описати макропрепарати (див. Альбом протоколів):

Метастази раку в печінці. Звернути увагу на наявність в печінці утворень, їх консистенцію, колір, форму, відокремленість.

Фіброаденома молочної залози. Звернути увагу на зовнішній вигляд пухлини, її форму, вигляд на розрізі.

Рак шийки матки. Звернути увагу на локалізацію пухлини, її розміри, стан поверхні, вигляд на розрізі.

Обладнання заняття

Макропрепарати:

папілома шкіри фіброаденома молочної залози

146

рак шийки матки метастази раку в печінці.

Мікропрепарати:

папілома шкіри фіброаденома молочної залози

плоско клітинний рак з ороговінням аденокарцинома шлунку базаліома шкіри

Електронограми:

Солідний рак молочної залози

Таблиці:

Види пухлинного росту Вторинні зміни в пухлинах Аденокарцинома шлунку Скір шлунку

Слайди:

1.Аденоматозний поліп шлунку

2.Вівсяноклітинний рак легень

3.Метастази аденокарциноми в лімфатичній вузол

Учбова карта заняття:

№	Етапи	Час	Засоби навчання	Обладнання	Місце
		(хв..)			провед
					ення
1	Перевірка вихідного	10	Набори цільових
	рівня підготовки		завдань. Індивідуальні		Учбова
	студентів включає		набори тестових завдань
					кімнат
	перевірку виконання
					а,
	цільових завдань
					секцій
	студентами при
					ний зал
	самопідготовці до
	практичного заняття
2	Корекція засвоєння	5	Граф логічної структури	Таблиці,
	теоретичного матеріалу		(додаток 1).	слайди
3	Інструкція і коментар	5	Інструкція вивчення	Таблиці,
	до виконання		мікропрепаратів (атлас	слайди,
	самостійної роботи		додаток 2).	мультимедійни
				й проектор
4	Самостійна робота.	45	Протокол заняття.	Мікроскоп,
	Оформлення протоколу			макрота
	практичного заняття.			мікропрепарати
				,
				електронограм
				и
5	Підсумковий контроль	15	Індивідуальні набори
			тестових завдань та
			ситуаційних задач

147

6	Аналіз результатів	10	Протокол заняття
	тестового контролю і
	виконаної самостійної
	роботи. Підведення під-
	сумків заняття.

Домашнє завдання

Вивчити тему: Тема 14. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з тканин, що походять з мезенхіми. Питання до теми дивись в «Щоденнику студента».

148

Додаток 1. Граф логічної структури теми №14 змістового модулю , Модулю-1 ПУХЛИНИ З ЕПІТЕЛІЮ

	ДОБРОЯКІСНІ								ЗЛОЯКІСНІ
	Папілома	Аденома							«Рак на місці»
									Плоскоклітинний
									рак з ороговінням
									Плоскоклітинний рак
									без ороговіння
		Ацинарна							Аденокарцинома
		Тубулярна							Слизовий рак
		Трабекулярна							Солідний рак
		Сосочкова							Медулярний рак
		Фіброаденома							Фіброзний рак
		Аденоматозний поліп							Дрібноклітинний рак
	РАКИ:
	Більш диференційовані				Менш диференційовані				Особливі різновиди
	1. Carcinoma in situ (рак на				1. Фіброзний (скір)				1. Семінома
	місці)
	2. Плоскоклітинний рак з				2. Медулярний				2. Хоріонепітеліома
	ороговінням
	3. Плоскоклітинний рак без				3. Солідний				3. Світло клітинний рак
	ороговіння								нирки (гіпернефрома)
	4. Аденокарцинома				4. Дрібноклітинний				4. Дрібноклітинний
	ПУХЛИНИ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ:
									Злоякісні пухлини
	Джерело пухлини				Доброякісні пухлини
	Яєчники
	Трубно-матковий епітелій				Серозно-цистаденома,				Серозна
					муцинозна цистаденома				цистаденокарцинома;
									псевдомуцинозна цист
	Строма статевого тяжа				Текома				карцинома.
					Гранульозоклітинна				Злоякісна текома
					пухлина				Гранульозоклітинна пухлина
	Клітини зачатку чоловічої								злоякісна
	статевої залози								Дисгермінома
	Яєчка
	Статеві клітини								Семінома
	Гландулоцити (клітини				Пухлина з клітин Лейдіга
	Лейдіга)
	Сустентоцити (клітини				Пухлина з клітин Сертолі
	Сертолі)
	Щитоподібна залоза
	Клітини А і В				Аденома фолікулярна				Фолікулярний рак;
									149

Клітини С	Аденома солідна
Прищитовидні залози
Головні клітини	Аденома
Надниркові залози
Клітини коркового шару	Аденоми адренокортикальні
Клітини мозкового шару	Феохромоцитома
Вилочкова залоза
Епітеліальні клітини	Тимома (кортикально-
	клітинна, медулярно-
	клітинна, змішано клітинна,
	гранулематозна)
Гіпофіз	Аденома: хромофорна,
	еозинофільна, базофільна
Підшлункова залоза
α – клітини	α - інсулома
β – клітини	β - інсулома
G - клітини	G - інсулома
Шлунково-кишковий тракт
Ентерохромафінні клітини	карциноїд

папілярний рак; недиференційований рак Солідний рак з амілоїдозом строми (медулярний рак)

Рак

Аденокортикальний рак Злоякісна феохромоцитома (феохромобластома)

Рак

Рак

Злоякісна інсулома

Злоякісний карциноїд

ПУХЛИНИ ЕКЗОКРИННИХ ЗАЛОЗ ТА ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ ПОКРИВІВ

Джерело пухлини	Доброякісні пухлини
Печінка
Гепатоцити	Аденома (гематома)
Нирки
Епітелій канальців	Аденома
Метанефрогенна тканина
Молочна залоза
Епітелій альвеол і вивідних	Фіброаденома
протоків	(периканалікулярна,
Епідерміс соска і ареоли;	інтраканалікулярна)
епітелій протоків
Матка
Оболонка хоріона	Пузирний занос

Шкіра
Епітелій протоків потових	Сирингоаденома
залоз
Епітелій секреторних	Гідраденома
відділів потових залоз
Епітелій волосяних	Трихоепітеліома
фолікулів
Епітелій різних відділів

Злоякісні пухлин6и

Печінково-клітинний рак

Нирково-клітинний рак Нефробластома

Часточковий «рак на місці» Протоковий «рак на місці» Хвороба Педжета (рак)

Деструюючий (злоякісний) пузирний занос; Хоріонепітеліома (хоріон карцинома)

Рак

Рак Базально-клітинний рак

150

додатків шкіри

151