Методична вказівка №15

Тема 16,17. Номенклатура і морфологічні особливості пухлин з нервової тканини. Особливості пухлин центральної нервової системи. Номенклатура пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини. Морфологічні особливості пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини. Особливості пухлинного росту в дитячому

віці

1.Місце проведення заняття - навчальний клас, секційний зал.

2.Актуальність теми:

Пухлини можуть виникати з тканин, що входять до складу центральної, вегетативної та периферічної нервової системи. З меланінутворюючої тканини розвивається злоякісна пухлина – меланома.

Знання теми необхідне для вивчення онкопатології у клініці, сопоставлення клінічних даних з резульатами досліджень біопсій та операційного матеріалу, а також для клініко-анатомічного аналізу секційних спостережень.

Знання особливостей пухлинного росту у дітей необхідно для вивчення онкології на клінічних кафедрах. В практичній роботі лікаря ці знання важливі при зіставленні клінічних даних з результатами морфологічного дослідження пухлин, вилучених під час оперативного втручання, а також клініко-анатомічного аналізу секційного матеріалу.

3. Цілі навчання Загальна мета заняття:

Вивчити особливості розвитку та морфологічну характеристику пухлин нервової системи та меланінутворюючої тканини.

Інтерпретувати етіологію доброякісних і злоякісних пухлин, що виникають в дитячому віці. Набути знання про будову пухлин. Пояснювати шляхи метастазування. Аналізувати. Особливості пухлинного росту в дитячому віці.

Конкретні цілі

1.Знати гістогенетичну класифікацію пухлин нервової системи .

2.Навчитися розпізнавати по морфологічних ознаках доброякісні та злоякісні пухлини нервової системи.

3.Особливості метастазування злоякісних пухлин нервової системи.

4.Знати передпухлинні процеси меланоми.

5.Знати морфологічні ознаки меланоми, особливості її перебігу та метастазування.

6.Визначити особливості пухлин у дітей.

7.Основні типи пухлин у дітей (класифікація), виходячі із принципів онтогенетичного розвитку.

8.Визначити макро- і мікроскопічні прояви дизонтогенетичних пухлин (гамартом і гамартобластом судинного походження, з попереково смугастої м'язової тканини, а також внутрішніх органів; тератом і тератобластом).

9.Визначити макро- і мікроскопічні прояви пухлин з камбіальних ембріональних тканин (медулобластома, ретинобластома, нейробластома).

10.Визначити макро- і мікроскопічні прояви пухлин у дітей, що розвиваються за типом пухлин у дорослих (ЦНС, кровотворної системи, м'яких тканин, кісток).

4. Базовий рівень знань та вмінь (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна	Знати	Уміти
Нормальна	Анатомічну будову нервової	Проводити макроскопічний
Анатомія	системи.	аналіз анатомічних структур
		162

Знати

особливості

нервової системи

анатомічної

будови

Розпізнавати анатомічну

внутрішніх

органів

у

будову внутрішніх органів

дитячому

віці,

розвиток

дитини.

органів

і

систем

організму

людини

Гістологічну будову нервової

Проводити

мікроскопічний

системи.

аналіз

структур

нервової

Знати

розвиток

органів

і

системи.

Гістологія

систем

організму

людини

в

Розпізнавати

макро-

і

ембріональному

періоді, що

мікроскопічну

структуру

необхідно

для

розуміння

судин,

поперековосмугастої

онтогенетичної

класифікації

м'язової тканини, внутрішніх

пухлин дитячого віку

органів

5. Для з’ясування відповідності базисного рівня Ваших знань необхідному пропонуємо виконати такі завдання для самоперевірки:

1.В гістологічному препараті відділ нервової системи, в якому визначається пошарове розташування нейроцитів, серед яких є клітини таких форм: зірчасті, веретеноподібні, горизонтальні, пірамідні. Який це відділ нервової системи?

A. Кора мозочка

B. Кора великих півкуль головного мозку. C. спинномозковий вузол

D. вегетативний вузол E. спинний мозок

2.В результаті патологічного процесу порушена функція центральної ланки еферентної частини симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Вказати, де можлива локалізація процесу в спинному мозку?

A. Дорзальне ядро задніх

B. Медіальне проміжне ядро бокових рогів

C. Латеральне проміжне ядро бокових рогів рогів D. Власне ядро задніх рогів

E. Ядро передніх рогів

Еталони відповідей до самоперевірки:

1 – В

2- С

Інформацію, необхідну для поповнення знань-умінь можна знайти в наступних літературних джерелах:

1.Привес М.Г., Лисенко Н.И., Бушкович В.И. Анатомия человека. – М.: Медицина. – 2001.

2.Гистология: Учебник / Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина, Е.Ф.Котовский и др.; Под ред. Ю.И.Афанасьева, Н.А.Юриной.- 5-е изд., перераб. и доп.- М.: Медицина, 1999.

3.Філімонов В.І. Нормальна фізіологія. – Київ: Здоров’я. - 1994

6.Теоретичні питання, на ґрунті яких можливе виконання цільових видів діяльності за темою:

1.Класифікація пухлин нервової системи.

2.Морфогенез пухлин нервової системи.

163

3.Макрота мікроскопічна характеристика пухлин з центральної, вегетативної та периферічної нервової системи (доброякісних та злоякісних).

4.Особливості метастазування злоякісних пухлин нервової системи.

5.Передпухлинні процеси меланоми (невуси), їх морфологічні форми.

6.Макрота мікроскопічна характеристика меланом.

7.Особливості клінічного перебігу та метастазування меланом.

При вивченні розділу

«Пухлини з нервової тканини. Пухлини, що походять із меланінутворюючої тканини. Особливості пухлинного росту в дитячому віці» звернути увагу на те, що… ПУХЛИНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (ЦНС), ОБОЛОНОК МОЗКУ, ПЕРИФЕРИЧНИХ НЕРВІВ

З а г а л ь н а х а р а к т е р и с т и к а .

•Більшість цих пухлин — пухлини головного мозку; пухлини спинного мозку зустрічаються рідше.

•У дорослих більшість пухлин супратенторіальні.

•У дітей більшість пухлин інфратенторіальні.

•Пухлини ЦНС значно частіше зустрічаються у дітей, ніж у дорослих.

•Первинні злоякісні пухлини ЦНС метастазують рідко, в основному в межах ЦНС за током цереброспінальної рідини.

•Доброякісні інтракраніальні пухлини можуть привести до смерті завдяки здавленню життєво важливих відділів мозку (тобто клінічно бути злоякісними).

К л а с и ф і к а ц і я п у х л и н	ЦНС. Відповідно	до гістогенезу пухлини
поділяються на нейроепітеліальні	(нейроектодермальні),	пухлини оболонок мозку
(менінгосудинні) і пухлини черепних і спінальних нервів.

1.Пухлини нейроепітеліальної тканини:

а. Астроцитарні пухлини:

°астроцитома;

°анапластична астроцитома;

°гліобластома.

б. Олігодендрогліальні пухлини:

°олігодендрогліома;

°анапластична (злоякісна) олігодендрогліома. в. Пухлини епендими:

°епендимома;

°Анапластична (злоякісна) епендимома.

м. Пухлини хоріоїдного сплетення:

°хоріоїдпапіллома;

°хоріоїдкарцинома.

д. Нейрональні і нейронально-гліальні пухлини:

°гангліоцитома;

°гангліогліома;

°анапластична (злоякісна) гангліогліома;

°ольфакторна нейробластома (естезіонейробластома). е. Пінеальні пухлини:

°пінеоцитома;

°пінеобластома.

ж. Ембріональні пухлини:

°медуллоепітеліома;

°нейробластома;

°ретінобластома;

°примітивні нейроектодермальні пухлини з поліморфізмом клітинного диференціювання: медуллобластома й ін.

164

2.Пухлини оболонок мозку:

а. Пухлини, що виходять з менінготеліальних клітин оболонок мозку:

°менінгіома;

°анапластична (злоякісна) менінгіома.

б. Неменінгеальні пухлини оболонок мозку:

°мезенхімальні;

°невизначеного генезу.

3.Пухлини черепних і спінальних нервів:

°шваннома (неврілеммома, неврінома);

°нейрофіброма;

°злоякісна пухлина оболонок периферичних нервів (злоякісна шваннома).

Інтракраніальні пухлини, що часто зустрічаються найчастіше:

Гліобластома. Злоякісна нейроепітеліальна пухлина, що зустрічається найчастіше. Виникає в результаті прогресії астроцитоми: на 3 —4-м десятилітті життя звичайно виявляються астроцитоми, після 40 років переважають гліобластоми.

Менінгіома. Доброякісна пухлина, що зустрічається найчастіше. Вона походить з м'яких мозкових оболонок.

Неврілеммома (шваннома) — Найчастіша пухлина, що розвивається з оболонок нервів.

ПУХЛИНИ МЕЛАНІНУТВОРЮЮЧОЇ ТКАНИНИ

•Джерелом пухлин цієї групи є меланоцити — клітини нейроектодермального походження, що розташовуються в базальному шарі епідермісу, волосяних фолікулах, більшості слизових оболонок, покритих багатошаровим плоским епітелієм, м'яких мозкових оболонках, сітківці і райдужній оболонці ока.

•Меланоцити містять меланін, який має темно-коричневий (чорний) колір. Він може виявлятися за допомогою аргентаффінної реакції (по Фонтана— Массону) і ДОФАреакції.

•З меланоцитами можуть бути зв'язані наступні пігментні утворення шкіри:

1.Ластовиння— осередкові гіперпігментації, зв'язані з підвищеним синтезом меланіну меланоцитами під впливом інсоляції.

2.Лентиго — пігментні плями, зв'язані з гіперплазією меланоцитів у епідермісі.

3.Меланоцитарний (невоклітинний) невус — уроджене або частіше набуте пігментне утворення (частіше з'являється у віці 2 — 6 років, має тенденцію до спонтанної регресії з віком), що займає проміжне положення між пороком розвитку і доброякісними меланоцитарними пухлинами.

4.Меланома — злоякісна пухлина з меланоцитів.

Меланома

•Складає 1,2 % усіх злоякісних пухлин і 4 % пухлин шкіри.

•У переважній більшості випадків меланома локалізується в шкірі, рідше в оболонках ока (у 20 разів рідше), ще рідше в м'яких мозкових оболонках і ін.

•Частіше виникає в жінок 30 — 50 років на шкірі нижніх кінцівок, голови, шиї.

•Простежується зв'язок меланом шкіри з інсоляцією (ультрафіолетовою радіацією).

•Більшість меланом виникає de novo, украй рідко на тлі пігментних утворень, що існували раніше.

Фази р о с т у меланоми .

1.Фаза радіального (горизонтального) росту.

•Пухлина росте усередині епідермісу, не поширюючись в дерму.

•У сосочковому шарі дерми часто визначається лімфоцитарна інфільтрація.

165

•Цю стадію можна розглядати як пухлину in situ: пухлина не метастазує, висічення приводить до повного лікування.

2.Фаза вертикального росту (пізня стадія).

•Пухлина поширюється в дерму і підшкірну клітковину.

•Характерні лімфогенні і гематогенні метастази.

•Меланома має кращий прогноз, якщо вона супроводжувалася тривалим періодом радіального росту, чим варіант із раннім вертикальним ростом.

К л і н і к о - м о р ф о л о г і ч н а класифікація м е л а н о м и (основні варіанти).

1.Злоякісна лентиго-меланома.

2.Поверхнево-поширюючася меланома.

3.Нодулярна меланома.

4.Акральна лентигінозна меланома.

•П р о г н о з меланоми визначається: а) стадією пухлини.

б) рівнем інвазії.

в) товщиною пухлини.

ТЕРАТОМИ

Тератоми (від греч. teratos – чудовисько, каліцтво) можуть містити елементи, що утворююься з усіх трьох гермінативних зародків: ендодерми, ектодерми і мезодерми і мають ознаки диференціювання в різні структури організму. Таким чином, у тератомах можна знайти нервову тканину, слизову дихальних шляхів і травного тракту, хрящ, кістки, шкіру, зуби, волосся і т.д. Тканина пухлини не відмежована від нормальних тканин в області походження. Відповідно до однієї з теорій, тератоми являють собою недорозвинені тканини близнюка (близнюк усередині близнюка), але тератоми відрізняються від плоду тим, що різні тканини в значній мірі дезорганізовані. Тератоми класифікуються на зрілі (високо диференційовані, складені з тканин дорослого типу) і незрілі (складені з тканин ембріонального типу). Незрілі тератоми завжди злоякісні, у той час як зрілі тератоми можуть бути і доброякісними, і злоякісними. Більшість зрілих тератом доброякісні, наприклад, зріла тератома яєчника (дермоидная киста). Зрілі тестикулярні тератоми доброякісні, якщо вони виникають у дитячому віці, і звичайно злоякісні в дорослих. Для визначення доброякісності і злоякісності тератом використовуються незвичайні критерії, наприклад, ступінь зрілості складових її тканин, місцезнаходження і вік пацієнта.

Особливості пухлинного процесу у дитячому віці

У дитячому віці, на відміну від дорослих, значно більшу питому вагу мають доброякісні новоутворення.

Для пухлин у дітей характерні вікові піки: в перші 4 роки зустрічається 50 % пухлин — ретинобластома, гепатобластома, тератома, нефробласто-ма, пухлини сечового міхура, яєчок, піхви; після 10 років — пухлини кісток, яєчників, лімфома.

У дітей переважають гемобластози (лейкоз, лімфома).

Структура пухлин у дітей і дорослих різна. Для дитячого організму характерні мезенхімальні пухлини — саркома. Із цього випливають і інші особливості: а) для карцином вживається термін "ранній рак", поняття ж "рання саркома" не існує і, певно, не може бути; б) діагностика ракових пухлин (бронхів, травного тракту, сечостатевої системи тощо) завдяки розвитку ендоскопічної техніки, внаслідок чого вони стали візуальними, може бути найбільш ранньою і масовою. Виявити ж саркому в ранній фазі розвитку практично неможливо — це виняток; в) оперативні втручання з приводу карциноми і саркоми різні: для видалення ракових пухлин виправдані широкі лімфаденектомії з метастатичними вузлами, при саркомі вони недоцільні.

Клінічний перебіг пухлин у дитячому організмі більш агресивний, раніше настає

166

генералізація. Початок захворювання, особливо при гемобластозах, може бути, як при гострій інфекції, котру помилково і лікують.

Літературні джерела і матеріали для засвоєння знань-умінь за темою:

Основні

1.	Струков А.І.Серов В.В. Патологічна анатомія. – перекл. на укр. мову
	А.Ф. Яковцової.- 2000р.- С.109-126.

2.Патологічна анатомія (загальнопатологічні процеси) / В.М. Благодаров. П.І. Червяк, К.О. Галахін та ін. / Під ред. В.М. Благодарова та П.I. Червяка - К: Генеза, 1997.

3.Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии/В.В.Серов, Т.Н.Дрозд, В.А.Варшавский и др.- М.: Медицина.-1987.- с.

4.Серов В.В., Ярыгин Н.Е., Пауков В.С. Патологическая анатомия. Атлас.- М.: Медицина.- 1986.- с.

Додаткові

1.Серов В.В., Пальцев М.А., Ганзен Т.Н. Руководство к практическим занаятиям по патологической анатомии.- М.: Медицина, 1998.- с.

2.Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини.- ЦМК ВМО МОЗ України, 1999.- 496 с.

3.Струков А.И., Серов В.В. Патологичсская анатомия. - 4-е изд -М.: Медицина, 1995.,

4.Патологічна анатомія (загальнопатологічні процеси) /В.М. Благодаров, П.І. Червяк, К.О. Галахін та ін. /За ред. В.М. Благодарова та ІI.I. Червяка - К : Генеза, 1997.

5.Серов В.В., Ярыгин Н.Е., Пауков В С. Патологическая анатомия: Атлас -М.: Медицина. 1986.

6.Шлопов В.Г. Патологічна анатомія. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА. 2004. – 768 с.

7.Серов В.В., Дрозд Т.Н., Варшавский В.А., Татевосянц Г.О. Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии. - М.: Медицина, 1987.

8.Збірник клінічних ситуаційних задач з патологічної анатомії: Навч. посібник/ І.С. Шпонька, О.А. Легеза, І.О. Мальцев. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2004. – 132 с.

9.Лекции по общей патологической анатомии (обший курс) / За ред. B.В. Серова, М.А. Пальцева. - М.: Медицина. 1999.

10.Лекції кафедри за темою: «Альтерація. Механізми трофіки та порушень обміну речовин і їх метаболізму. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, жирів та вуглеводів»

11.Граф логічної структури теми (додаток №1)

12.Інструкція вивчення макро- і мікропрепаратів (альбом)

13.Методичні посібники для підготовки до ліцензійного екзамену «КРОК-1. ЗЛП»

Орієнтовна основа дії (інструкція для самостійної підготовки)

За графом логічної структури теми (додаток 1)

Виконайте наступні цільові завдання для перевірки засвоєння матеріалу:

Тести:

1. Хворому проведенаоперація з приводу пухлини головного мозку. Під час операції в білій тканині правої лобної долі виявлена пухлина без чітких меж. строката, з крововиливами та вогнищами некрозу. Для якої пухлини характерна описана макроскопична картина?

A.Менінгіома

B.Медулобластома

C.Гліобластома

D.Шванома (неврінома)

E.Хоріоідкарцінома

167

2.У хворого видалено новоутворення шкіри коричневого кольору, при гістологічному дослідженні виявлено наявність в стромі та клітинах пухлини коричневого пігменту. Клітини пухлини атипічні з великою кількістю мітозів. Який діагноз виставлено після гістологічного дослідження:

A.Пігментний невус

B.Меланома

C.Папілома

D.Гемангіома

E.Фіброма

3.У хворого 26 років з білої речовини лівої півкулі головного мозку оперативно видалена пухлина 5 см в діаметрі, оточена капсулою помірної щільності. Мікроскопічно пухлина складається із різних за величиною зіркоподібних та гліальних клітин з наростками, розташованих серед гліальних волокон. Вкажіть, який з перелічених видів пухлин найбільш вірогідний.

A. Олігодендрогліома

B.Астроцитома

C.Астробластома

D.Гліобластома

E.Епендімома

4.У чоловіка 45 років із стінки бічного шлуночку головного мозку оперативно видалена пухлина розміром 4x3 см з дрібнососковою поверхнею, пов’язана з судинним сплетінням. Мікроскопічно: ворсиноподібні розростання, покриті епітеліальними клітинами кубічної та призматичної форми, мономорфного вигляду. Вкажіть, який з перелічених видів пухлин найбільш вірогідний.

A.Епендімома

B.Епендімобластома

C.Хоріоїдпапілома

D.Хоріоїдкарцинома

E.Гліобластома

5.Пухлина у капсулі діаметром 2 см видалена з ампутаційної культі нижньої кінцівки. Мікроскопічно складається із веретеноподібних клітин мономорфного вигляду з паличковидними ядрами, які утворюють разом з волокнами ”палісадні” структури. Вкажіть, який з перелічених видів пухлин найбільш вірогідний.

A.Неврилемома

B.Неврофіброма

C.Злоякісна неврилемома

D.Фіброма

E.Фібросаркома

6.Пухлина з білої речовини головного мозку у вигляді м’якого вузла 4 см в діаметрі, темно-червоного кольору без капсули. Мікроскопічно: складається із поліморфних клітин

зпатологічними мітозами, з осередками крововиливів і некрозу. Вкажіть, яка із перелічених видів пухлин найбільш вірогідна.

A.Астробластома

B.Астроцитома

C.Олігодендрогліома

D.Олігодендробластома

E.Гліобластома

168

7. На шкірі чоловіка 50 років багато пухлин діаметром 3 см, в капсулі, фіброзної щільності, сірого кольору, волокнистого характеру. Мікроскопічно: складена із розеткоподібних структур серед сполучно-тканних волокон. Вкажіть, який із перелічених видів пухлин найбільш вірогідний.

A.Нейринома

B.Нейринофіброма

C.Злоякісна нейринома

D.Фіброма

E.Хвороба Реклінгхаузена

Задачі:

1.В нейрохірургічному відділенні під час операції у вісочній області правої півкулі виявлена пухлина строкатого вигляду, з множинними крововиливами, без чітких меж. При гістологічному дослідженні пухлини виявлені клітини різного розміру та форми, деякі з них велетенські, зустрічаються вогнища некрощу та крововиливів.

1)Визначити пухлину.

2)До якої групи пухлин центральної нервної системи вона відноситься? 3)Де можна очікувати її метастази?

2.Хворий звернувся до лікарні зі скаргами на слабкість, виснаження, наявність множинних вузлів в підшкірній клітчатці. Декілька місяців тому випадково травмував пігментну пляму (невус) на спині. При обстеженні: печінка збільшена, поверхня горбкувата. При прогресуючих явищах кахексії хворий помер. На розтині знайдені вузли чорно-бурого колькору не тільки в підшкірній клітчатці, але й в печінці, легенях, лімфатичних узлах.

1)Назвати пухлину.

2)З якої тканини вона розвинулась?

3)Чим зумовлений колір метастатичних вузлів?

Еталони відповідей:

Тести: 1.С; 2. В; 3. В; 4. С; 5. А; 6. Е; 7. Е ;

Задача №1. 1) Мультіформна гліобластома 2) Нейроектодермальних 3) У межах центральної нервової системи

Задача №2. 1) Меланома 2) З меланінутворюючої тканини 3) Наявність пігмента меланіна

Також:

13.Дати відповідь на тести в посібнику (додаток №2)

14.Перевірити засвоєння матеріалу за допомогою тестів для підготовки до ліцензійного екзамену «КРОК-1. ЗЛП» (див. посібник), а також по «Збірнику

клінічних ситуаційних задач з патологічної анатомії (навчальний посібник)».

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

Методика проведення заняття

Заняття починається з перевірки виконання цільових завдань студентами при самопідготовці до практичного заняття, перевірки вихідного рівня підготовки методом

169

тестування, а також корекції засвоєння теоретичного матеріалу. Також викладач зробить інструктаж і коментарі до виконання самостійної роботи на практичному занятті.

1.Визначити атипізм пухлинної клітини в меланомі на електронограмі. Звернути увагу на розміри та форму клітини та ядра, розташування у ньому хроматину, ядерноцитоплазматичне співвідношення, наявність пігменту.

2.Вивчити, описати і замалювати мікропрепарати (див. Альбом протоколів):

1.Гліобластома – замалювати. Позначити. 1. Атипічні клітини пухлини 2. Проліферація судин 3. Крововилив 4. Вогнище некрозу

2.Меланома – замалювати. Позначити. 1. Поліморфні пухлинні клітини 2. Меланін в пухлинних клітинах 3. Меланін в стромі пухнини

3.Арахноидетеліома (менінгома) – описати. Звернути увагу на ендотеліоподібні клітини, що формують мікроконцетричні структури з відкладенням вапна.

4.Неврінома – описати. Звернути увагу на тканинний атипізм, наявність ядерних “палісадів” (тільця Верокаі).

3.Вивчити та описати макропрепарати (див. Альбом протоколів):

1.Менінгіома твердої мозкової оболонки. Звернути увагу на наявність у твердій мозковій оболонці пухлинного вузла, його розміри, форму, відокремленність, вигляд на розрізі.

2.Пухлина головного мозку. Звернути увагу на наявність в тканині мозку пухлини, нечіткість її меж, строкатість на розрізі.

15.Обладнання заняття

Макропрепарати:

1.пухлина головного мозку

2.пухлина твердої мозкової оболонки

3.метастази меланоми

Мікропрепарати:

28.гліобластома

29.меланома

30.арахноідендотеліома (менінгіома)

31.неврінома

Електронограми:

1. Атипізм пухлинної клітини в меланомі

Таблиці:

20.Гістогенез пухлин нервової системи

Слайди:

1.гліобластома

2.меланома

3.нейрофіброматоз

24.Учбова карта заняття:

№	Етапи		Час	Засоби навчання		Обладнання	Місце
			(хв..)				провед
							ення
49.	Перевірка	вихідного	10	Набори	цільових		Учбова
	рівня	підготовки		завдань.	Індивідуальні		кімнат
	студентів	включає		набори тестових завдань			а,
	перевірку	виконання					секцій
							170

	цільових	завдань
	студентами	при
	самопідготовці		до
	практичного заняття
50.	Корекція	засвоєння		5	Граф логічної структури			Таблиці,
	теоретичного матеріалу				(додаток 1).			слайди
51.	Інструкція	і коментар		5	Інструкція	вивчення		Таблиці,
	до	виконання			мікропрепаратів		(атлас	слайди,
	самостійної роботи				додаток 2).			мультимедійни
								й проектор
52.	Самостійна	робота.		45	Протокол заняття.			Мікроскоп,
	Оформлення протоколу							макро-	та	ний зал
	практичного заняття.							мікропрепарати
								,
								електронограм
								и
53.	Підсумковий контроль			15	Індивідуальні		набори
					тестових	завдань та
					ситуаційних задач
54.	Аналіз	результатів		10	Протокол заняття
	тестового	контролю	і
	виконаної	самостійної
	роботи. Підведення під-
	сумків заняття.

25.Домашнє завдання

Вивчити тему: Тема 17. «Вступ до нозології. Хвороби системи крові. Лейкози

(лейкемії). Лімфоми». Питання до теми дивись в «Щоденнику студента».

171

Додаток 1. Граф логічної структури теми №14 змістового модулю 4, Модулю-1

Вихідна клітина

Доброякісні пухлини

Злоякісні пухлини

Пухлини центральної нервової

системи

Нейроектодермальні пухлини

Астроцитарні пухлини

Астроцит, астробласт

Астроцитома

Астробластома

Олігодендрогліальні пухлини

Олігодендрогліоцит,

Олігодендрогліома

Олігодендрогліобластома

олігодендрогліобласт

Епендимальні пухлини і пухлини хоріоїдного епітелію

Епендимоцит,

Епендимома

Епендимобластома

епендимобласт

Хоріоїдна папілома

Хоріоїдкарцинома

Хоріоїдепітелій

Нейрональні пухлини

Гангліонейроцит

Гангліоневрома

Гангліонейробластома

Гангліонейробласт

(гангліоцитома)

Нейробластома

Низькодиференційовані та

ембріональні пухлини

Медулобласт

Медулобластома

Гліобласт

Гліобластома

Менінгосудинні пухлини

Менінготелій

Менінгіома

Менінгіальна саркома

Пухлини вегетативної нервової

системи

Симпатогонії

Симпатобластома

(симпатогоніома)

Гангліонейробласт

Гангліонейробластома

Гангліонейроцит

Гангліоневрома

Клітини

нехромафінних

Доброякісна

нехромафінна

Злоякісна

нехромафінна

парагангліїв

парагангліома

(гломусна

парагангліома

пухлина, хемодектома)

(хемодектома)

Пухлини периферичної нервової системи

Лемоцит

(так

звана

Неврилемома (шванома)

Злоякісна

неврилемома

шванівська клітина )

нейрофіброматоз

(хвороба

(нейрогенна саркома)

Реклінгхаузена)

Пухлини із

Пухлини, які

ембріональних

Дизонтогенетичні пухлини (тератоми, тератоїдні)

розвиваються за типом

камбіальних

пухлин у дорослих

тканин

А.Пухлини ЦНС:

А. Гистіоїдні (гамартоми,

Б. Органоїдні

й

-медулобластома

гамаробластоми)

організмоїдні.

-ретинобластома

-астроцитома

1)Судинного походження:

-тератоми

-нейробластома

Б.Пухлини

-гемангіома

(капілярна,

-тератобластоми

кровотворної тканини:

кавернозна)

-лейкози

-гемангіосаркома

-злоякісні лімфоми

-лімфангіома

В.Пухлини

м'яких

-лімфангіосаркома

тканин:

2)Пухлини

-юнацька ангіофиброма

поперечносмугастої

м'язової

носоглотки

тканини:

М. Пухлини кісток:

-рабдоміома

-остеоми

172

3)Гамартобластоми				-остеосаркоми
внутрішніх органів:				-саркома Юїнга
-нефробластома	(пухлина			-хондроми
Вільмса)				-остеобластокластома
-гепатобластома

173