Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Патан.Модуль 1.pdf
Скачиваний:
482
Добавлен:
11.06.2015
Размер:
1.8 Mб
Скачать

Методична вказівка № 5

Тема 5. Пошкодження і загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз. Патологічна анатомія органної недостатності. Основи танатології. Смерть,

визначення, ознаки смерті. Розтин.

1.Місце проведення заняття - навчальний клас, секційний зал.

2.Актуальність теми:

Смерть як біологічне поняття є вираженням необоротного припинення життєдіяльності організму. З настанням смерті людина перетворюється у мертве тіло, труп. З юридичної точки зору в більшості країн організм вважається мертвим, коли настає повне і необоротне припинення діяльності мозку. Але при цьому велика кількість клітин і тканин в юридично мертвому організмі залишаються життєздатними на протязі деякого часу після смерті. Ці органи і тканини складають основне джерело для трансплантації. У

живому організмі смерть клітини, тканин і органів носить назву „некроз”.

Генетично запрограмована смерть клітин в живому організмі називається «Апоптозом». Знання морфологічних змін в клітинах, тканинах при некрозі, при апоптозі необхідні для других тем загального курсу (порушення кровообігу, запалення, регенерації, пухлини), а також патологічної анатомії хвороб. При вивченні клінічних дисциплін і в роботі лікаря воно необхідне для клініко-анатомічного аналізу, для патогенетичного

лікування хворого.

3. Цілі навчання Загальна мета заняття:

Інтерпретувати морфологію, клініко-морфологічні форми та наслідки некрозу. Набути знання про причини, механізми розвитку різних видів некрозу. Інтерпретувати морфологію апоптозу, пояснювати його біологічне значення. Пояснювати основи танатології, інтерпретувати смерть та її ознаки. Аналізувати постішемічно-реперфузійні пошкодження органів.

Конкретні цілі

1.Знати визначення некрозу, пояснити його суть.

2.Аналізувати динаміку некротичного процесу.

3.Інтерпретувати макроскопічні, мікроскопічні і електрономікроскопічні зміни тканин при некрозі.

4.Трактувати етіологію, морфологічні зміни, клініко-морфологічних форм некрозу.

5.Аналізувати наслідки різноманітних форм некрозу, оцінити їх функціональне значення.

6.Аналізувати морфологічні ознаки загальної смерті та трупних змін.

7.Дати визначення поняттю «апоптоз». Пояснювати молекулярні механізми, термін розвитку, мікроскопічні прояви, наслідки апоптозу.

8.Визначення смерті та її види. Народження і смерть людини. Смерть організму з біологічних, соціальних і медичних позицій: уявлення про природну, насильницьку смерть і смерть від хвороб (передчасну і раптову). Визначення внутрішньоутробної смерті. Клінічна смерть, прояви та наслідки.

9.Трактувати поняття «Біологічна смерть». Інтерпретувати посмертні наслідки в органах та тканинах. Перелічити ранні і пізні ознаки біологічної смерті і смерті реанімованого хворого, дати їх морфологічну характеристику.

10.Дати визначення поняттю «Постішемічно-реперфузійні пошкодження органів», особливості їх морфогенезу, морфологічна характеристика, наслідки.

4. Базовий рівень знань та вмінь (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна

Знати

Уміти

48

 

Анатомічну будову міокарду,

 

Нормальна

нирок, печінки, легень,

Проводити макроскопічний

лімфатичного вузла,

аналіз анатомічних структур

Анатомія

селезінки, головного мозку та

органів.

 

 

ін.

 

 

Гістологічну будову

Проводити мікроскопічний

Гістологія

міокарду, нирок, печінки,

аналіз гістологічних структур

легень, лімфатичного вузла,

 

коси та ін.

органів, клітин.

 

 

Біохімія

Суть окислювально-

 

відновних, енергетичних

 

 

процесів в тканинах.

 

5. Для з’ясування відповідності базисного рівня Ваших знань необхідному пропонуємо виконати такі завдання для самоперевірки:

1.Некроз викликав зміни ядер та цитоплазми клітин органу, в якому визначаються судинні клубочки, складені з капілярних петель, навколо яких розташовані звивисті та прямі канальні. Який це орган?

А. Печінка В. Нирки С. Селезінка Д. Гіпофіз

Е. Кістковий мозок

2.У крові хворого виявлено підвищення активності ЛДГ1,2, АсАТ, креатинкінази. В якому органі найбільш ймовірний розвиток патологічног процесу?

A.Серце

B.Підшлункова залоза

C.Печінка

D.Нирки

E.Скелетні м”язи

3.Підвищення кров'яного тиску в аорті, спричинило навантаження на серцевий м'яз. М'язова стінка якої ділянки серця реагує на подразнення?

A.Лівий шлуночок

B.Ліве передсердя

C.Правий шлуночок

D.Праве передсердя

E.Венозний синус

Еталони відповідей до самоперевірки:

1 – В; 2 – А; 3 – А.

Інформацію, необхідну для поповнення знань-умінь можна знайти в наступних літературних джерелах:

1.Привес М.Г., Лисенко Н.И., Бушкович В.И. Анатомия человека. – М.: Медицина. – 2001.

2.Гистология: Учебник / Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина, Е.Ф.Котовский и др.; Под ред. Ю.И.Афанасьева, Н.А.Юриной.- 5-е изд., перераб. и доп.- М.: Медицина, 1999.

3.Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини.-

К.: Книга-плюс, 2003.– С.5-20.

4.Філімонов В.І. Нормальна фізіологія. – Київ: Здоров’я. - 1994

49

6. Теоретичні питання, на ґрунті яких можливе виконання цільових видів діяльності за темою:

1.Різновиди місцевої смерті.

2.Визначення поняття «некрозу». Перелічити стадії некрозу та дати їх визначення.

3.Етіологічні види некрозу та форми некрозу за механізмом дії етіологічного фактору.

4.На якій стадії зявляються макрота мікроскопічні ознаки некрозу? Якими методами дослідження виявляються ранні морфологічні ознаки некрозу? Від чого залежать макроскопічні зміни тканин при некрозі?

5.Мікроскопічні ознаки некрозу клітини (загибель ядра та руйнування цітоплазми)ю Мікроскопічні зміни в стромі органів при некрозі.

6.Морфологічна сутність та біологічна доцільність місцевої реакції організму на некроз. Сутність системної реакції організму на некроз.

7.Перелічіть клініко-морфологічні форми некрозу.

8.Поняття про коагуляційний некроз та його різновиди.

9.Причини і морфологія казеозного некрозу.

10.Причини і локалізація фібриноїдного некрозу.

11.Причини, морфологія і локалізація ценкеровського некрозу.

12.Жировий некроз: різновиди і локалізація.

13.Визначення коллікваційного некрозу, його найбільш часто локалізація.

14.Визначення поняття «інфаркт».

15.Дати визначення понят «гангрена», перелічити різновиди гангрен.

16.Суха гангрена: найбільш часті причини, локалізація, морфологічна характеристика.

17.Волога гангрена: причини, найбільш часта локалізація, морфологія.

18.Пролежень: причини, локалізація.

19.Секвестр: визначення, найбільш часта локалізація.

20.Наслідки некрозу, їх морфологічна характеристика.

21.Визначення поняття апоптозу, поширеність процесу, основна біологічна роль процесу.

22.Стадії морфогенезу апоптозу.

23.Найбільш часта локалізація та мікроскопічна характеристика апоптозних тілець.

24.Відмінності апоптозу від некрозу.

25.Визначення понятт «смерть», її види.

26.Клінічна смерть: прояви, наслідки.

27.Біологічна смерть: посмертні зміни в органах та тканинах.

28.Перелічіть достовірні ознаки смерті, дати їх морфологічну характеристику.

29.Дати визначення поняттю «Постішемічно-реперфузійні пошкодження органів», особливості їх морфогенезу, морфологічна характеристика, наслідки.

При вивченні розділу по апоптозу звернути увагу на те, що…

Апоптоз - генетично запрограмована смерть клітин в живому організмі.

Апоптоз - форма смерті, при якій елімінуються окремі клітини з живої тканини.

Основна роль апоптозу в нормі – встановлення потрібної рівноваги між процесами проліферації та загибелі клітин, що в одних ситуаціях забезпечує стабільний стан організму, в інших – ріст, в третіх – атрофію тканин та органів.

Подавлення механізмів смерті клітин шляхом апоптозу може призвести до розвитку пухлин.

Апоптоз зустрічається при наступних станах:

Елімінація клітин під час ембріогенезу (при імплантації, органогенезі, інволюції розвитку).

Інволюція гормон-залежних органів після зниження дії відповідного гормону у дорослих (відторгнення ендометрію під час менструацій, атрофія яєчників у менопаузі, регресія лактуючих молочних залоз після припинення годівлі).

Смерть клітин у пихлинах (частіше при спонтанній регресії, Але також і активно в

50

зростаючих пухлинах).

Смерть імунних клітин - В- и Т-лімфоцитів — піле припинення стимулюючого впливу на них цитокінів.

Атрофія паренхіматозних органів при обструкції вивідних шляхів — підшлункової залози, нирок, привушної залози.

Смерть клітин внаслідок дії цитотоксичних Т-лімфоцитів у реакціях відторгнення і трансплантат протии хазяїна.

Клітинні пошкодження при деяких вірисних захворюваннях (утворення тілець Каунсільмена при вірусному гепатиті В).

Клітинна смерть під впливом різноманітних ушкоджуючих факторів, здатних призвести до некрозу у великих дозах (помірні термічні, радіаційні пошкодження, цитотоксичні протипухлинні препарати, гіпоксія).

Морфогенез апоптозу

1.Конденсаці і маргінація хроматину (найбільш характерна риса апоптозу) з утворенням брилок вигадливої форми під ядерною мембраною; ядро стає порізаним, може фрагментуватися.

2.Зморщення клітини внаслідок конденсації внутрішньоклітинних органел.

3.Утворення апоптозних тілець, які складаються з фрагментів цитоплазми з щільно упакованими органеллами и фрагмента ядра (іноді без нього).

4.Фагоцитоз апоптозних тілець або клітин поруч розташованими нормальними

клітинами: паренхіматозними або макрофагами.

При гістологічному дослідженні апоптозні тільця виглядають як округлі або овальні часточки з інтенсивно еозинофільною цитоплазмою та з темними фрагментами ядерного хроматину.

Відмінності некрозу від апоптозу.

Апоптоз захоплює завжди тільки окремі клітини або їх групи.

На відміну від некрозу руйнування клітини відбувається не активованими гідролітичними ферментами, а з участю спеціальних кальцій-магнійзалежних ендонуклеаз, які розрізають ядро на велику кількість фрагментів.

Фрагменти клітин, що утворилися – апоптозні тільця – фагоцитуються навколишніми клітинами – паренхіматозними та стромальними.

Апоптоз не супроводжується розвитком запалення.

7.Літературні джерела і матеріали для засвоєння знань-умінь за темою:

Основні

1. Струков А.І.Серов В.В. Патологічна анатомія. – перекл. на укр. мову А.Ф.

Яковцової.- 2000р.- С.109-126.

2.Патологічна анатомія (загальнопатологічні процеси) / В.М. Благодаров. П.І. Червяк, К.О. Галахін та ін. / Під ред. В.М. Благодарова та П.I. Червяка - К: Генеза, 1997.

3.Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии/В.В.Серов, Т.Н.Дрозд, В.А.Варшавский и др.- М.: Медицина.-1987.- с.

4.Серов В.В., Ярыгин Н.Е., Пауков В.С. Патологическая анатомия. Атлас.- М.: Медицина.- 1986.- с.

Додаткові

1. Серов В.В., Пальцев М.А., Ганзен Т.Н. Руководство к практическим занаятиям по патологической анатомии.- М.: Медицина, 1998.- с.

2.Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини.- ЦМК ВМО МОЗ України, 1999.- 496 с.

3.Струков А.И., Серов В.В. Патологичсская анатомия. - 4-е изд -М.: Медицина, 1995.,

4.Патологічна анатомія (загальнопатологічні процеси) /В.М. Благодаров, П.І. Червяк, К.О. Галахін та ін. /За ред. В.М. Благодарова та ІI.I. Червяка - К : Генеза, 1997.

51

5.Серов В.В., Ярыгин Н.Е., Пауков В С. Патологическая анатомия: Атлас -М.: Медицина. 1986.

6.Шлопов В.Г. Патологічна анатомія. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА. 2004. – 768 с.

7.Серов В.В., Дрозд Т.Н., Варшавский В.А., Татевосянц Г.О. Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии. - М.: Медицина, 1987.

8.Збірник клінічних ситуаційних задач з патологічної анатомії: Навч. посібник/ І.С. Шпонька, О.А. Легеза, І.О. Мальцев. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2004. – 132 с.

9.Лекции по общей патологической анатомии (обший курс) / За ред. B.В. Серова, М.А. Пальцева. - М.: Медицина. 1999.

10.Лекції кафедри за темою: «Альтерація. Механізми трофіки та порушень обміну речовин і їх метаболізму. Внутрішньоклітинне та позаклітинне накопичення білків, жирів та вуглеводів»

11.Граф логічної структури теми (додаток №1)

12.Інструкція вивчення макро- і мікропрепаратів (альбом)

13.Методичні посібники для підготовки до ліцензійного екзамену «КРОК-1. ЗЛП»

Орієнтовна основа дії (інструкція для самостійної підготовки)

За графом логічної структури теми (додаток 1)

Виконайте наступні цільові завдання для перевірки засвоєння матеріалу:

Тести:

1.У хворого з крововиливом в головний мозок, який довгий час знаходився у ліжку у вимушеній позі (лежав на спині), вздовж хребта на окремих ділянках шкіра набула темнобурого кольору, м‘які тканини з ознаками набряку, епідерміс відшарувався. Яка з клінічних форм найбільш вірогідна?

A.Волога гангрена

B.Секвестр

C.Пролежні

D.Коагуляційний некроз

E.Суха гангрена

2.У дитини 6 років, госпіталізованого у зв‘язку з пневмонією при кіру, стоматолог на слизовій оболонці щоки виявив ділянку брудно-сірого кольору розмірами 2х2,5 см без чітких меж. М‘які тканини тьмяні з неприємним запахом. Який патологічний процес виявив стоматолог?

A.Пролежні

B.Коагуляційний некроз

C.Суху гангрену

D.Ному

E.Вологу гангрену

3.При розкритті, проведеному на 3-й доба після смерті хворого інфарктом

міокарда, макроскопічно були виявлені виражені ознаки аутолізу у всіх органах, що утрудняло підтвердження клінічного діагнозу. У такій ситуації для диференціальної діагностики між некрозом і посмертним аутолізом можна використовувати:

а) каріолізис, б) плазморексис, в) плазмолізис,

г) демаркаційне запалення, д) каріорексис.

52

4. Ранні ознаки некрозу виявляють за допомогою гістохімічної реакції: а) із трифенілтетразолієем, б) по Шуєнінову, в) з толуідиновим синім, г) по Браше, д) по Фельгену.

5. Ознака апоптозу:

.

а) активація синтезу ДНК,

 

б) активація эндонуклеаз, в) каріолізис, г) демаркаційне запалення,

д) зниження змісту вільного кальцію в цитозолі.

6.Запрограмована загибель клітки, що зустрічається в нормі в органах плоду, називається:

а) апоптозом, б) аутолізом, в) гетеролізисом,

г) фібриноїдним некрозом, д) гетерофагією.

7.У хворого 71 року, що страждав атеросклерозом, з'явилися болі в лівій стопі. До лікаря не звертався. До моменту огляду: стопа збільшена в обсязі, тканині в'ялі, чорного кольори, шкірні покриви мацеровані. Демаркаційна зона не виражена. Усі положення вірні, за винятком:

а) діагноз — волога гангрена, б) найбільш ймовірні причини розвитку — тромбоз або

тромбоемболія мезентеріальної артерії, в) колір тканин зв'язаний з нагромадженням сульфіту заліза,

г) нечітке відмежування уражених ділянок — благо приємна прогностична ознака,

д) малося приєднання гнильної флори.

8.Вибрати вірні висловлення:

а) цитоплазма некротизованих клітин більш еозинофільна б) пікнотичні ядра офарблюються гематоксиліном слабкіше,

в) жирові некрози представлені преципітатами кальцієвих мил, г) при казеозному некрозі клітки зберігають свої обриси,

д) коллікваційний некроз розвивається внаслідок приєднання інфекції.

9. Вибрати всі правильні відповіді. Рівень сироваткової креатинкінази підвищується при некрозі:

а) головного мозку, б) нирки,

в) поперечно посмуговані м’язи, г) підшлункової залози, д) міокарда.

10. Встановити відповідність

 

Клініко-морфологічні форми некрозу:

Орган:

а) гангрена суха,

1) кишечник,

 

53

б) гангрена волога,

2)

серце,

в) інфаркт,

3)

головний мозок,

г) секвестр.

4)

кістки,

 

5)

матка.

Задачі:

1.У хворого 74 років, що страждав на атеросклероз, з'явилися різкі болі в правій стопі, пальці стопи поблідли, стали холодними, м'які тканини набрякли, І й ІІ пальці придбали темно-багряну, а потім чорне фарбування; епідерміс відшарувався, з'явилися виділення з неприємним запахом. Границя ураженої ділянки з навколишніми тканинами нечітка.

1.Який патологічний процес розвився в І й ІІ пальцях стопи?

2.Різновид процесу?

3.Причина розвитку?

4.Чим пояснюється чорний колір тканин уражених пальців

2.У хворого під час операції резекції кубової кишки з приводу рака розвилась кровотеча із судин брижі кишки, що супроводжувалось падінням артеріального тиску. В післяопераційному періоді - картина гострої ниркової недостатності.

1.Які зміни в нирках обумовили розвиток гострої ниркової недостатності?

2.Механізм їх розвитку у даного хворого?

Еталони відповідей:

Тести: 1. С; 2. D; 3. Г; 4. А; 5. Б; 6. А; 7. Г; 8.А,В; 9.В,Д;10. 1-Б,2-В,3-В,4-Г, 5-Б.

Задача №1. 1)Некроз. 2)Волога гангрена. 3)Ішемія внаслідок обтурації судин. 4)Утворення сульфід заліза.

Задача №2. 1) Некроз епітелію звивистих канальців. 2) Шунтування судин в нирках внаслідок різкого падіння артеріального тиску з ішемією звивистих канальців.

Також:

5.Дати відповідь на тести в посібнику (додаток №2)

6.Перевірити засвоєння матеріалу за допомогою тестів для підготовки до ліцензійного екзамену «КРОК-1. ЗЛП» (див. посібник), а також по «Збірнику

клінічних ситуаційних задач з патологічної анатомії (навчальний посыбник)».

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

Методика проведення заняття

Заняття починається з перевірки виконання цільових завдань студентами при самопідготовці до практичного заняття, перевірки вихідного рівня підготовки методом тестування, а також корекції засвоєння теоретичного матеріалу. Також викладач зробить інструктаж і коментарі до виконання самостійної роботи на практичному занятті.

Самостійно Вам належить:

1. Розглянути електронограму «Міокард в зоні ішемії». Звернути увагу, що в зоні ішемії відмічається набряк, вакуолізація мітохондрій, розпад крист, а місцями і мітохондрій; розширення та набряк канальців саркоплазматичного ретикулуму, гомогенізація

54

міофіламентів

2.Діагностувати різновиди некрозу. Розглянути і описати мікропрепарат «Некроз епітелію звивистих канальців нирки». Препарат замалювати, на рисунку позначити: 1 – Каріолізис у нефроцитах звивистих канальців; 2 – неушкоджені прямі канальні; 3 – судинний клубочок.

3.Діагностувати різновиди некрозу. Розглянути і описати мікропрепарат «Казеозний некроз лімфатичного вузла при туберкульозі». Препарат замалювати, на рисунку позначити: 1 – капсулу вузла; 2 – зону казеозного некрозу (тканинний детрит); 3 – збережену лімфоїдну тканину вузла.

4.Діагностувати різновиди некрозу. Розглянути і описати мікропрепарат

«Ішемічний інфаркт нирки» (забарвлення гематоксилін-еозином) при малому збільшенні, звернути увагу на те, що у кірковій речовині визначається клиноподібної форми частка, у якій відмічається плазмолізи і каріолізис клітин канальців та клубочків, контури клубочків і канальців збережені. По периферії інфаркту різко виражене повнокрів’я судин, видно крововиливи (у демаркаційній зоні у вигляді геморагічного вінчику).

5.Діагностувати різновиди некрозу. Розглянути макропрепарати:

Гангрена нижньої кінцівки. Звернути увагу на некротизованих тканин, їх колір, консистенцію, наявність демаркаційної лінії.

Петрифікати в легенях. Звернути увагу на колір, форму, консистенцію петрифікатів.

Ішемічний інфаркт (сіре розм‘якшення) головного мозку. Звернути увагу на форму вогнища некрозу, консистенцію, колір некротичних мас.

Ішемічний інфаркт коси (селезінки). Звернути увагу на форму некрозу, його колір, консистенцію; на стан оточуючих тканин.

Описати один з запропонованих викладачем макропрепаратів.

6.На трупі вивчити ознаки біологічної смерті та посмертних змін (охолодження

трупа, трупне заклякання, трупне висихання, перерозподіл крові, трупні плями, трупне розкладення). «Казеозний некроз у легенях при туберкульозі», «Гангрена пальців стопи, кишки», «Петріфікати в легенях», «Ішемічний інфаркт міокарду, нирки, коси», «Сіре розм‘якшення головного мозку, кіста», «Некроз слизової оболонки шлунку».

11. Обладнання заняття

Макропрепарати:

5.Казеозний некроз у легенях при туберкульозі

6.Гангрена пальців стопи, кишки

7.Петріфікати в легенях

8.Ішемічний інфаркт міокарду, нирки, коси. 9.Сіре розм‘якшення головного мозку, кіста. 10. Некроз слизової оболонки шлунку.

Мікропрепарати:

6.Коагуляційний некроз лімфатичного вузла при туберкульозі

7.Некроз епітелію звивистих канальців нирки

8.Ішемічний інфаркт нирки

9.Інфаркт міокарду

10.Сіре розм‘якшення головного мозку

11.Некроз епітелію звивистих канальців нирки

12.Некроз лімфатичного вузла при туберкульозі

13.Секвестри при туберкульозі

Електронограми:

6.Міокард в зоні ішемії.

Таблиці:

55

5.Граф логічної структури теми, що вивчається

6.Ішемічний інфаркт нирки, міокарду

7.Сіре розм’якшення головного мозку

8.Некроз слизової оболонки

Слайди:

1.Гангрена

2.Пролежні

3.Інфаркт нирки

16.Учбова карта заняття:

Етапи

 

 

Час

Засоби навчання

Обладнання

 

Місце

 

 

 

 

(хв..)

 

 

 

 

 

провед

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ення

25.

Перевірка

вихідного

10

Набори

 

цільових

 

 

 

 

рівня

підготовки

 

завдань.

Індивідуальні

 

 

 

 

студентів

 

включає

 

набори тестових завдань

 

 

 

 

перевірку

виконання

 

 

 

 

 

 

 

 

цільових

 

завдань

 

 

 

 

 

 

 

 

студентами

 

при

 

 

 

 

 

 

 

 

самопідготовці

до

 

 

 

 

 

 

 

 

практичного заняття

 

 

 

 

 

 

 

26.

Корекція

засвоєння

5

Граф логічної структури

Таблиці,

 

 

 

теоретичного матеріалу

 

(додаток 1).

 

слайди

 

 

27.

Інструкція

і

коментар

5

Інструкція

 

вивчення

Таблиці,

 

 

 

до

виконання

 

мікропрепаратів (атлас

слайди,

 

 

 

самостійної роботи

 

додаток 2).

 

 

мультимедійни

Учбова

 

 

 

 

 

 

 

 

й проектор

 

кімнат

28.

Самостійна

 

робота.

45

Протокол заняття.

Мікроскоп,

 

а,

 

Оформлення протоколу

 

Атлас (Волков К.С.,

макро-

та

секцій

 

практичного заняття.

 

Пасєчко

 

Н.В.

мікропрепарати

ний зал

 

 

 

 

 

Ультраструктура клітин і

,

 

 

 

 

 

 

 

тканин.-

 

Тернопіль:

електронограм

 

 

 

 

 

 

Укрмедкнига,

2004.-

и

 

 

 

 

 

 

 

С.16-25).

 

 

 

 

 

29.

Підсумковий контроль

15

Індивідуальні

набори

 

 

 

 

 

 

 

 

тестових

завдань та

 

 

 

 

 

 

 

 

ситуаційних задач

 

 

 

30.

Аналіз

результатів

10

Протокол заняття

 

 

 

 

тестового

контролю і

 

 

 

 

 

 

 

 

виконаної

самостійної

 

 

 

 

 

 

 

 

роботи. Підведення під-

 

 

 

 

 

 

 

 

сумків заняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

17.Домашнє завдання

Вивчити тему: Тема 6. Порушення іонно-осмотичного і водного балансу. Розлади кровообігу: гіперемія, ішемія, інфаркт, кровотеча, крововилив, стаз, плазморагія. Шок. Порушення лімфообігу. Питання до теми дивись в «Щоденнику студента».

56

Додаток 1. Граф логічної структури теми №5 змістового модулю 1, Модулю-1

В залежності від причини

Пряма дія

Непряма дія

Травматичний

Токсичний

Трофоневротичний Алергічний Судинний

Стадії розвитку некротичного процесу:

1.Паранекроз

2.Некробіоз

3.Смерть клітини

4.Аутоліз

МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ ПРИ НЕКРОЗІ

Ядро

Цитоплазма

Міжклітинна речовина

Каріопікноз

Плазмокоагуляція

Фібриноїдне набухання

Каріолізис

Плазморексис

колагенових волокон

Каріорексис

Поазмолізис

переходом в фібриноїдний

 

 

некроз

 

 

Розплавлення еластичних

 

 

57

та ретикулярних волокон

Клініко-анатомічні форми некрозу

Коагуляція Коліквація Гангрена Секвестри Інфаркти

некроз (сухий) некроз (вологий)

Морфологічна характеристика

 

Змертвіла

Змертвіла

Змертвіла

 

 

Ділянка

 

 

Ділянка

некрозу,

 

 

тканина

тканина м’яка

тканина,

що

 

некрозу,

що

 

яка

 

виникає

 

 

щільна

 

 

стикається

із

 

розміщується

 

внаслідок

 

 

 

 

 

 

зовнішнім

 

 

вільно

серед

 

порушення

 

 

 

 

 

середовищем

 

живих тканин

 

кровообігу

 

 

 

 

 

 

стає бурою або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чорною

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Воскоподібний

 

Енцефаломаляція

Муміфікація,

Секвестр

 

 

 

Білий,

червоний,

 

некроз,

 

 

 

волога

 

 

 

кісткової

 

 

 

білий з червоним

 

казеозний

 

 

 

гангрена, нома

тканини

при

вінчиком інфаркт

 

некроз

 

 

 

 

 

 

 

остеомієліті

в органах

 

Наслідки некрозу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відторження

Розтоплення

Ущільнення

 

 

Заміщення

та

Несприятливий

змертвілих

та розрідження

змертвілих

 

 

відмежування

 

 

наслідок

тканин

змертвілих

тканин

 

 

змертвілих

 

 

 

 

 

 

 

 

тканин

 

 

 

 

структур

від

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

живих

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Секвестри,

Утворення кіст

Гіаліноз,

Реституція,

Гнійне

каверни,

 

петрифікація,

організація,

розтоплення

виразкування

 

осифікація

інкапсуляція

вогнища

 

 

 

 

змертвіння

 

 

 

 

 

58

Постішемічні зміни в органах

Головний мозок

Серце

Легені

Нирки

Наднирники

Печінка

Ішемічна енцефалопатія Набряк

Набухання тканини головного мозку Вогнищеві та тотальні некрози тканини головного мозку Субендокардіальні крововиливи Вогнищеві і більші ділянки некрозу Ділянки стиснення та

ущільнення м’язових волокон Вогнища ателектазу (спадання)

Серозно-геморагічний набряк Тромби в

мікроциркуляторному русл Травми при проведені ШВЛ Некроз епітелію канальців

Ліпоїдне виснаження клітин кори

Вогнища крововиливу та ділянки некрозу Втрата глікогену, гідропічна дистрофія

Некрози в центрі дольки, структурно-функціональна недостатність зірчастих ретикулоендотеліоцитів

59