Методична вказівка №16

Тема 19. Вступ до нозології. Хвороби системи крові. Лейкози (лейкемії). Лімфоми.

1.Місце проведення заняття - навчальний клас, секційний зал.

2.Актуальність теми:

Найбільше значення серед хвороб крові мають гемобластози: лейкози – пухлини системи крові та лімфоми – регіонарні пухлинні захворювання кровотворної та лімфатичної тканини, тому що вони найчастіше зустрічаються і нерідко призводять (особливо лейкози) до летальних наслідків.

Пухлини кроветворної та лімфатичної тканини розділяються на системні захворювання кроветворної тканини або лейкози (гемобластози) та регіонарні пухлинні захворювання кроветворної тканини з можливою генералізацією.

Знання теми необхідне для вивчення на клінічних кафедрах пухлин кровотворної та лімфатичної тканини, а також для сопоставлення клінічних даних з результатами досліджень біопсій та патологоанатомичних розтинів.

3.Цілі навчання Загальна мета заняття:

Інтерпретувати морфологію, клініко-морфологічні форми та наслідки пухлин кровотворної системи. Набути знання про причини, механізми розвитку різних видів лейкозу. Аналізувати наслідки пухлин кровотворної системи.

Конкретні цілі

1.Знати принципи класифікації пухлин кроветворної та лімфатичної тканини.

2.Вміти дати визначення гемобластозів (лейкозів) та регіонарних пухлинних захворювань кроветворної тканини.

3.Знати патогенез лейкозів та регіонарних пухлинних захворювань кроветворної тканини.

4.Навчитися розпізнавати окремі види лейкозів та регіонарних пухлинних захворювань кроветворної тканини по макрота мікроскопічним ознакам.

5.Знати ускладнення та причини смерті хворих з пухлинами кроветворної та лімфатичної тканини.

4.Базовий рівень знань та вмінь (міждисциплінарна інтеграція).

	Дисципліна	Знати			Уміти
	Нормальна	Анатомічну	будову	органів	Проводити макроскопічний
		кроветворної	та лімфатичної		аналіз органів кроветворної
	Анатомія
		системи			та лімфатичної системи
		Гістологічну	будову	органів	Проводити мікроскопічний
	Гістологія	кроветворної	та лімфатичної		аналіз гістологічних структур
		системи			органів кроветворної та
					лімфатичної системи

5. Для з’ясування відповідності базисного рівня Ваших знань необхідному пропонуємо виконати такі завдання для самоперевірки:

1. Некроз викликав зміни ядер та цитоплазми клітин органу, в якому визначаються судинні клубочки, складені з капілярних петель, навколо яких розташовані звивисті та прямі канальні. Який це орган?

А. Печінка В. Нирки С. Селезінка Д. Гіпофіз

174

Е. Кістковий мозок

2.В переферичній крові людини в нормі виявляються формені елементи наступних

класів:

A. I-го та II-го B. II-го та III-го C. III-го та IV-го D. IV-го та V-го E. V-го та VI-го

3.Мегакаріоцитарний росток кровотворення кісткового мозку дає початок наступним елементам переферичної крові:

A.Ерітроцитам

B.Лімфоцитам

C.Тромбоцитам

D.Моноцитам

E.Сегменто-ядерним клітинам (нейтрофілам, базофілам, еозінофілам)

Еталони відповідей до самоперевірки:

1 – В; 2 – Е; 3 – В.

Інформацію, необхідну для поповнення знань-умінь можна знайти в наступних літературних джерелах:

1.Привес М.Г., Лисенко Н.И., Бушкович В.И. Анатомия человека. – М.: Медицина. – 2001.

2.Гистология: Учебник / Ю.И.Афанасьев, Н.А.Юрина, Е.Ф.Котовский и др.; Под ред. Ю.И.Афанасьева, Н.А.Юриной.- 5-е изд., перераб. и доп.- М.: Медицина, 1999.

3.Філімонов В.І. Нормальна фізіологія. – Київ: Здоров’я. - 1994

3.Теоретичні питання, на ґрунті яких можливе виконання цільових видів діяльності за темою:

1.Анемії: клініко-морфологічна характеристика.

2.Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії і коагулопатії: клініко-морфологічна характеристика.

3.Лейкози - первинні пухлинні ураження кісткового мозку. Класифікація, загальна клініко-морфологічна характеристика. Цитогенетичні та цитохімічні методи диференціювання клітинних варіантів лейкозів.

4.Реактивні стани лімфатичних вузлів (гістіоцитоз, ангіофолікулярна гіперплазія лімфатичних вузлів).

5.Хвороба Ходжкина (лімфогранулематоз): патогістологічні типи, морфологічна характеристика і методи діагностики, причини смерті.

6.Неходжкинські лімфоми. Пухлини з Т- і В-лімфоцитів: види, морфологічна характеристика, імунофенотипічні варіанти, цитогенетичні і молекулярно-генетичні маркери, причини смерті.

При вивченні розділу пухлини кровотворної системи звернути увагу на те, що… ГЕМОБЛАСТОЗИ – пухлини кровотворної та лімфатичної тканини. Серед

гемобластозів виділяють лейкози – системні пухлинні ураження кровотворної тканини та злоякісні лімфоми – регіонарні пухлинні ураження лімфоїдної тканини з можливою генералізацією.

ЛЕЙКОЗИ Загальна характеристика

Характерна поява клону пухлинних клітин у кістковому мозку з наступним

175

гематогенним „виселення” їх в інші органи та тканини, в першу чергу у печінку, селезінку, лімфатичні вузли, з розвитком лейкозних інфільтратів.

Дифузна інфільтрація кісткового мозку лейкозними клітинами супроводжується пригніченням всіх інших ростків кровотворення, що призводить до розвитку анемії, підвищеної кровоточивості та крововиливам, зниженню імунітету с приєднанням інфекційних ускладнень (часто закінчуючись сепсисом), а також виразково-некротичними та гнійно-некротичними ангінами.

Принципи класифікації лейкозів.

Ступінь диференціювання клітин та характер перебігу захворювання є критеріями для виділення гострих та хронічних лейкозів.

Цитогенез лейкозних клітин є основою для виділення різних цитогенетичних форм лейкозу.

На основі змін кількості лейкоцитів, у тому числі лейкозних клітин, у периферійній крові розрізнюють лейкемічні (більше 25 тис. лейкозних клітин в 1 мм3), сублейкемічні (15-25 тис.), алейкемічні (лейкозні клітини в крові відсутні, кількість лейкоцитів у межах норми, з метою діагностики використовують трепанобіопсію) та лейкопенічні (кілкість лейкоцитів зменшена, але визначаються лейкозні клітини) форми лейкозу.

Гострі лейкози

Серед гострих лейкозів виділяють недиференційований, мієлобластний, лімфобластний, монобластний (мієлобластномний), еритромієлобластний та мегакаріобластний.

У периферійній крові характерним є „лейкемічний провал” (наявність зрілих та бластних форм та відсутність перехідних).

У кістковому мозку (стернальний пунктат, трепанобіопсія крила клубової кістки) більше 15-20% бластних форм. Кістковий мозок губчастих та трубчастих кісток при лімфобластному лейкозі на всьому протязі соковитий, малиново-червоний (вигляд „малинового желе”). При мієлобластному лейкозі він набуває зеленуватого (гноєподібного) відтінку, тому його називають „піоїдний” кістковий мозок.

Лейкозні інфільтрати в кровотворних органах (селезінка, лімфатичні вузли, мигдалики, солітарні фолікули травної системи) та в некровотворних органах представлені бластинми формами. При гострому лімфобластному лейкозі та гострому моноцитарному лейкозі часто спостерігається збільшення лімфатичних вузлів, при гострій мієлобластній лейкемії збільшення за звичай відсутні. Збільшення селезінки відносно невелике (в порівнянні з хронічними формами лейкозу), маса її досягає 500-600 г при нормі ваги 120-150 г.

За звичай виникають у дитячому віці та є злоякісними новоутвореннями, що найбільш часто зустрічаються у дітей. Другий пік захворюваності припадає на вік більше 60 років.

Без терапевтичного втручання протікають злоякісно, з тяжкою анемією, геморагічним синдромом (причиною геморагічного діатезу є тромбоцитопенія, підвищення проникності судинної стінки із-за недокрів’я та інтоксикації) та інфекційносептичними ускладненнями, закінчуючись летально через декілька місяців.

Некрози, які частіше всього розвиваються в слизовій оболонці роту

(виразково-некротичний стоматит), мигдаликів (некротична ангіна), травного тракту, іноді можуть виникати інфаркти селезінки. Причиною некрозів можуть служити лейкозні тромби, лейкемічні інфільтрати, які звужують просвіт судин.

У хворих на промієлобластну лейкемію може розвинутися ДВЗ-синдром, тому що в гранулах пухлинних клітин міститься багато тромбопластичних речовин, які у великі кількості потрапляють у кровотік при загибелі клітин.

Одною з частих причин смерті хворих на гострий лейкоз є крововилив у головний мозок.

176

Хронічні лейкози

В залежності від цитогенезу виділяють мієлоцитарний, лімфоцитарний та моноцитарний лейкози. Серед хронічних лейкозів найчастіше зустрічаються хронічний мієлоцитарний лейкоз, лімфоцитарний лейкоз та мієломна хвороба (різновид парапротеінемічного лейкозу). Хронічні лейкози мієлоцитарного походження характеризуються появою пухлинного клону на рівні єдиної клітини-попередниці мієлопоезу, що визначає значну різноманітність цих форм лейкозу, які в останній час об’єднують терміном „мієлопроліферативні синдроми”. Основне місце в групі цих лейкозів належить хронічному мієлоїдному лейкозу, істинній поліцитемії, мієлофіброзу та тромбоцитемії.

Лейкозні інфільтрати в органах представлені більш зрілими, ніж при гострих лейкозах, цитарними формами клітин.

Характерний більш довготривалий та менш злоякісний перебіг.

Перебіг захворювання відбувається в два етапи: моноклоновий та поліклоновий. Поліклоновий етап найчастіше розвивається перед смертю або при бластному кризі, перебіг захворювання нагадує гострий лейкоз (у крові з’являються бластні форми клітин).

У хворих розвивається загальне хронічне недокрів’я.

Збільшення внутрішніх паренхіматозних органів в результаті дистрофічних змін та інфільтрації пухлинними клітинами. Печінка суттєво збільшується при мієлоцитарному лейкозі, ніж при лімфоцитарному. Лейкемічні інфільтраті розташовуються при мієлоцитарному лейкозі переважно всередині часточки, між печінковими балками; при лімфоцитарному – навколо тріад, тобто за ходом розростання капсули печінки.

Збільшення кровотворних органів: збільшення селезінки (до 5-6 кг при хронічному мієлоцитарному лейкозі), її пульпа набуває вигляду „гнилої сливи”. Генералізоване збільшення лімфатичних вузлів більш виражене при хронічному лімфолейкозі, вони зливаються у великі щільні пакети, на розтині соковиті. При будьякому хронічному лейкозі мікроскопічний малюнок лімфатичного вузла стертий в результаті розростання незрілої пухлинної тканини.

Геморагічний діатез та некрози відсутні, можуть з’являтися в період бластного кризу

Мієломна хвороба (мієлома, хвороба Рустицького-Калера) – характеризується непластичною проліферацією плазматичних клітин (плазмобластів) з продукцією моноклонових імуноглобулінів (парапротеінів) або їх фрагментів. В основному мієлома перебігає як алейкемічний варіант, але можлива і наявність в крові мієломних клітин. Залежно від характеру мієломних інфільтратів розрізняють вузлову, дифузну та дифузнофузлову форми. Перебігає у солітарній формі, але частіше буває множинною, кісткової та некісткової локалізації. Найчастіше мієлома уражаю плоскі кістки: ребра, кістки черепа і хребта, рідше – трубчасті кістки; при цьому уражуються кістковий мозок та кісткова тканина. В кістковій тканині спостерігається остеолізіс та остеопороз – утворення гладкостінних, немов би „штампованих” дефектів. При мієломній хворобі у зв’язку із секрецією пухлинними клітинам парапротеіну, часто розвивається AL-амілоїдоз. Найчастішою причиною смерті хворих на мієломну хворобу є уремія, яка розвивається при мієломній зморщеній нирки (наслідок парапротеінемічного нефрозу). Парапротеінемічний нефроз – накопичення в канальцях, стромі мозкової та кіркової парапротеїну Бенс-Джонса, що призводить до нефросклерозу (мієломної зморщеної нирки). Уремія може розвиватися і при амілоїдній зморщеній нирці. Іншою частою причиною смерті є приєднання інфекції.

ЗЛОЯКІСНІ ЛІМФОМИ

Всі лімфоми відносяться до злоякісних пухлин. Найчастіше уражаються лімфатичні вузли, рідше – лімфоїдна тканина в інших органах. Єдиної загальноприйнятої

177

класифікації неходжкінських лімфом не існує. Серед злоякісних лімфом виділяють лімфому Ходжкіна (лімфогранулематоз) та неходжкінські лімфоми.

Класифікація неходжкінських лімфом:

1.За характером росту пухлинифолікулярнідифузні

2.За цитологічною характеристикою:

лімфоцитарні

пролімфоцитарні

лімфобластні

пролімфоцитарні-лімфобластні

імунобластні

плазмоцитоїдні

гістіоцитарні

За клоновим принципом

В-лімфоцитарні

Т-лімфоцитарні

гістіоцитарні

лімфоїдні з натуральних кілерів (NK)

3.За ступенем злоякісності:

низький

помірний

високий

Відмінність лімфом від лейкозів (лейкемій)

Якщо домінує ураження кісткового мозку і збільшення кількості лімфоцитів у крові

– то цей процес називають лейкемією. Якщо переважають ураження лімфоїдної тканини – то процес називають лімфомою. Але цей поділ умовний. У термінальній стадії деяких неходжкінських лімфом розвивається лейкемізація (трансформація в лейкоз).

Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз) – це хронічна хвороба, при якій ріст пухлинної тканини відбувається переважно в лімфатичних вузлах. Частіше зустрічається у молодому віці (переважно у чоловіків). Клінічні стадії виділяють в залежності від поширеності процесу. Розрізнюють ізольований лімфогранулематоз, при якому в патологічний процес втягнута одна група лімфатичних вузлів (частіше шийні, медіастинальні, пахвинні, пахові), та генералізований лімфогранулематоз з ураженням багатьох груп лімфатичних вузлів, часто селезінки та інших органів. Процес поширюється метастатичним шляхом.

Незважаючи на інтенсивні дослідження і накопичення численних імунологічних даних, діагностика лімфоми Ходжкіна, як і колись, базується на гістологічному дослідженні знаходження класичних клітин Рід-Березовського-Штернберга в ураженій тканині є необхідною умовою постановки діагнозу. Клітини Рід-Березовського-Штернберга мають характерні фенотипічні маркери, які визначаються за допомогою моноклональних антитіл - Leu MI (CD 15). Кі-1 (CD30), BLA 36. Незважаючи на те, що клітини Рід-Березовського- Штерн-берга є характерними для лімфоми Ходжкіна, морфологічно подібні клітини можуть також виявлятися при неходжкінських лімфомах і реактивній гіперплазії (особливо при інфікуванні вірусом Епштейна - Барра).

Літературні джерела і матеріали для засвоєння знань-умінь за темою:

Основні

1.Струков А.І.Серов В.В. Патологічна анатомія. – перекл. на укр. мову А.Ф. Яковцової.- 2000р.

2.Патологічна анатомія (загальнопатологічні процеси) / В.М. Благодаров. П.І. Червяк, К.О.

178

Галахін та ін. / Під ред. В.М. Благодарова та П.I. Червяка - К: Генеза, 1997. 3.Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии/В.В.Серов,

Т.Н.Дрозд, В.А.Варшавский и др.- М.: Медицина.-1987.

4.Серов В.В., Ярыгин Н.Е., Пауков В.С. Патологическая анатомия. Атлас.- М.: Медицина.- 1986.

Додаткові

1.Серов В.В., Пальцев М.А., Ганзен Т.Н. Руководство к практическим занаятиям по патологической анатомии.- М.: Медицина, 1998.

2.Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини.- ЦМК ВМО МОЗ України, 1999.- 496

Орієнтовна основа дії (інструкція для самостійної підготовки)

За графом логічної структури теми (додаток 1)

Виконайте наступні цільові завдання для перевірки засвоєння матеріалу:

Тести:

1.В яких оpганах, системах оpганів pозpастаються пухлиновидні клітини у початковій стадії гемобластоза:

1.В оpганах сеpцево-судинної системи В опоpно-руховом апаpаті

В оpганах кpовотвоpчої системи В оpганах дихальної системи У шлунково-кишечному тpакті

2.У хворого лейкозом – некротична ангіна, виразково-некротичний стоматит, множинні діапедезні кроволиви в шкірі, слизових облонках шлунково-кишкового тракту. В аналізі крові: 150*10^9/л лейкоцитів, з яких 90% - клітини, які не можливо ідентифікувати. Який це вид лейкозу?

A.недиференційований

B.мійєлобластний

C.лімфобластний

D.монобластний

E.Е. еритромієлобластний

3.При вивченні біоптату видаленого лімфатичного вузла виявлена стертість структури, проліферація пухлинних клітин типа зрілих лімфоцитів, серед яких зустрічаються велетенські одноядерні та багатоядерні клітини, деякі мають 2 бобовидних “дзеркально відображених” ядра. Для якого захворювання характерна описана гістологічна картина.

A.Лейкоз

B.Хвороба котячих подряпин

C.Лімфогранульоматоз

D.Метастаз меланоми

E.Лімфосаркома

4.На вскрытии трупа больного, страдавшего лейкозом и умершего от нарастающей хронической анемии, на вскрытии сердце увеличено в размерах, мышца сердца на разрезе тусклая, дряблая, бледно-серого цвета, под эндокардом определяются желтые пятна и полосы. Какой патологический процесс развился в сердце?

A. Вакуольная дистрофия.

B. Паренхиматозная жировая дистрофия C. Гиалиново-капельная дистрофия. D. Мезенхимальная жировая дистрофия. E. Рабочая гипертрофия

179

5.У хворого при рентгенологічному обстеженні в плоских кістках виявлені множинні вогнища остеопорозу і остеолізісу. У трепанобіоптаті виявлено високий зміст пухлинних плазматичних клітин. Ваш діагноз.

A. Хронічний мієлолейкоз

B. Гострий моноцитарний лейкоз C. Мієломна хвороба

D. Лімфогрануломатоз E. Гістіоцитоз

6.При розтині померлого хворого виявлена гіперплазія кісткового мозку плоских і трубчастих кісток (піоїдний кістковий мозок), спленомегалія (6 кг), гепатомегалія (5 кг), збільшення всіх груп лімфатичних вузлів. Якому захворюванню відповідають виявлені зміни?

A. Справжня поліцитемія B. Хронічний лімфолейкоз C. Мієломна хвороба

D. Хронічний мієлолейкоз E. Лімфогрануломатоз

7.При микроскопическом исследовании увеличенного шейного лимфатического узла определяется стертость его структуры, лимфоидные фолликулы отсутствуют, все поля зрения представлены клетками с округлыми ядрами и узким ободком базофильной цитоплазмы. Из клинических данных известно, что увеличены и другие группы лимфоузлов, а также селезенка и печень. О каком заболевании следует думать?

A. Лимфоидный лейкоз B. Лимфогранулематоз C. Лимфосаркома

D. Миелоидный лейкоз E. Миеломная болезнь

8.У умершего мужчины 30 лет, на вскрытии обнаружена увеличенная селезенка (вес 900,0), увеличенная печень (вес 4000,0), увеличенные лимфатические узлы, костный мозга диафиза бедра сочный малиново-красного цвета. Микроскопически в печени определяются густые инфильтраты преимущественно по ходу портальных трактов, состоящие из незрелых кроветворных клеток с округлой формы ядром и узким ободком цитоплазмы. О каком заболевании можно думать?

A. Острый лимфобластный лейкоз B. Хронический миелоидный лейкоз

C. Генерализованная форма лимфогранулематоза D. Острый миелобластный лейкоз

E. Хронический лимфолейкоз

9.При патогістологічному дослідженні біопсійного матеріалу печінки чоловіка 70 років, у якого в крові виявлена велика кількість лимфоцитів і пролімфоцитів, встановлено: множинні скупчення зазначенних клітин переважно проміж печінковими часточками. Для якого захворювання характерні вище

A. Хронічний лімфолейкоз B. Гострий лімфолейкоз C. Лімфогрануломатоз

D. Хронічний персистуючий гепатит E. Гепатоцелялярний рак печінки

10.Смерть семирічного хлопчика наступила внаслідок гострої постгеморагічнї анемії, зумовленою профузною кровотечею із шлунково-кишкового тракту. В ході патологоанатомічного дослідження виявлено: макроскопічно – малокрів’я внутрішніх органів, збільшення різних груп лімфатичних вузлів, тимомегалія, помірно виражена гепато-спленомегалія, яскраво-червоний кістковий мозок; мікроскопічно –

180

гіперцелюлярний кістковий мозок з мономорфним інфільтратом з бластних клітин, дифузно-вогнищеві пухлинні інфільтрати в печінці, селезінці, лімфатичних вузлах, оболонках та речовині головного мозку. Діагностуйте захворювання.

A.Гострий міелобластний лейкоз

B.Гострий лімфобластний лейкоз

C.Гострий недиференційований лейкоз

D.Гострий монобластний лейкоз

E.Гострий плазмобластний лейкоз

Задачі:

1.На розтині дитини 4 років, знайдені збільшені у розмірах лімфовузли та коса.

Кістковий мозок трубчастих кісток – малинового кольору. В аналізах крові: анемія, 50*10^9/л лейкоцитів, серед яких 70% - лімфобласти.

1)Поставити діагноз.

2)Визначте гістологічну форму захворювання.

2.Хворий 50 років, помітив збільшення лімфатичних вузлів на шиї, скаржиться на слабкість, зниження ваги, зуд шкіри, лихоманка. Аналіз крові: в лейкоцитарній формулі змін нема, але ШОЕ-40 мм/год. В біоптаті серед лимфоїдних елементів знайдена проліферація атипічних ретикулярних клітин, велетенські багатоядерні клітини, вогнища некрозу.

1)Про яке захворювання йде мова?

2)Про який варіант (стадію) захворювання слід думати по гістологічній картині?

3)Які клітини мають діагностичне значення?

4)Який вигляд має коса при данному зхворюванні?

Еталони відповідей:

Тести: 1. С; 2 А; 3. С; 4. B; 5. C; 6. D; 7. A; 8. E; 9. A; 10. B.

Задача №1. 1) Гострий лейкоз 2) Лімфобластний

Задача №2. 1) Лімфогранульоматоз 2) Змішано-клітинний варіант 3) Малі та великі клітини Ходжкіна, багатоядерні клітини Березовського-Штернберга 4)”Порфирова”

коса

Також:

Дати відповідь на тести в посібнику (додаток №2)

Перевірити засвоєння матеріалу за допомогою тестів для підготовки до ліцензійного екзамену «КРОК-1. ЗЛП» (див. посібник), а також по «Збірнику клінічних ситуаційних задач з патологічної анатомії (навчальний посібник)».

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті Методика проведення заняття

Заняття починається з перевірки виконання цільових завдань студентами при самопідготовці до практичного заняття, перевірки вихідного рівня підготовки методом тестування, а також корекції засвоєння теоретичного матеріалу. Також викладач зробить інструктаж і коментарі до виконання самостійної роботи на практичному занятті.

181

Самостійно Вам належить:

Визначити структуру клітини Березовського-Штернберга по електронограмі. Звернути увагу на кількість та структуру ядер, характер розподілу хроматину.

Вивчити, описати і замалювати мікропрепарати (див. Альбом протоколів):

Розглянути і описати мікропрепарат: „Печінка при мієлоідному лейкозі”. Препарат замалювати, на рисунку позначити: 1. Дифузні лейкозні інфільтрати між балками Розглянути і описати мікропрепарат: „Печінка при лимфоїдному лейкозі”. Препарат замалювати, на рисунку позначити: 1. Вогнищеві лейкозні інфільтрати між дольками Розглянути і описати мікропрепарат: „Лімфогранульоматоз (змішано-клітинний варіант)”.Звернути увагу на клітини Березовського-Штенберга, клітин Ходжкина, лімфоїдні клітини.

Розглянути і описати мікропрепарат: „Лімфатичний вузол при лімфобластному лейкозі”. Звернути увагу на стертість структури лімфовузла та наявність лімфобластів.

Описати один з запропонованих викладачем макропрепаратів:

Лімфовузли при лімфобластному лейкозі. Звернути увагу на розмір лімфовузлів, консистенцію, колір та структуру на розрізі.

“Порфирова” коса при лімфогранульоматозі. Звернути увагу на розміри органу, строкатість на розрізі (порфировий вигляд).

Обладнання заняття

Макропрепарати:

лімфовузли при лімфобластному лейкозі крововиливи в ендокарді при лейкозі гіперплазія коси при лімфолейкозі “порфирова” коса при лімфогранульоматозі

Мікропрепарати:

лімфатичний вузол при лімфобластному лейкозі печінка при лімфобластному лейкозі печінка при мієлобластному лейкозі лімфогранульоматоз

Електронограми:

1.Лейкозна клітина при мієлобластному лейкозі

2.Клітина Березовського-Штернберга, при лімфогранульоматозі

Таблиці:

Схема кровеутворення Лімфогранульоматоз

Слайди:

1.Лейкозна інфільтрація нирки

2.Лімфогранульоматоз (змішано-клітинний варіант)

Учбова карта заняття:

№	Етапи	Час	Засоби навчання	Обладнання	Місце
		(хв.)			провед
					ення
1	Перевірка вихідного	10	Набори цільових		Учбова
	рівня підготовки		завдань. Індивідуальні		кімнат
	студентів включає		набори тестових завдань		а,
	перевірку виконання				секцій
	цільових завдань				ний зал
					182

	студентами при
	самопідготовці до
	практичного заняття
2	Корекція засвоєння	5	Граф логічної структури	Таблиці,
	теоретичного матеріалу		(додаток 1).	слайди
3	Інструкція і коментар	5	Інструкція вивчення	Таблиці,
	до виконання		мікропрепаратів (атлас	слайди,
	самостійної роботи		додаток 2).	мультимедійни
				й проектор
4	Самостійна робота.	45	Протокол заняття.	Мікроскоп,
	Оформлення протоколу			макрота
	практичного заняття.			мікропрепарати
				,
				електронограм
				и
5	Підсумковий контроль	15	Індивідуальні набори
			тестових завдань та
			ситуаційних задач
6	Аналіз результатів	10	Протокол заняття
	тестового контролю і
	виконаної самостійної
	роботи. Підведення під-
	сумків заняття.

Домашнє завдання

Підготуватися до контролю практичних навичок. Питання до теми дивись в «Щоденнику студента».

Додаток 1. Граф логічної структури теми №15 змістового модулю 4, Модулю-1

Гістологічна підкласифікація лімфоми Ходжкіна

Варіанти	Склероз	Кількість	Кількість	Іншіклітини
	(фіброз)	лімфоцитів	клітин Рід-
			Березовського-
3 переважанням	-	++++	+Штернберга	± Гістіоцпти
лімфоцитів
Змішаиоклітинний	±→+	++	++	± Плазмоцити,
				гістіоцити,
				еозинофіли
3 лімфоцитарним	+→++	+	++→++++	±
виснаженням	(дифузний)			Плазмоцити,
				гістіоцити,
				еозинофіли
Нодулярний	++++	+→+++	+→++++	±
склероз	(широкі			Плазмоцити,
	пучки)			гістіоцити,
				еозинофіли

183