Лекции по КПУ

України, тафункції, щовизначаютьсяактамиПрезидентаУкраїни.

Кабінет Міністрів України в разі необхідності може передавати для тимчасового чи безстрокового виконання окремі функції та повноваження міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, якщо інше не передбачено законом, з одночасною передачею їм фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для належного виконання цих функцій та повноважень. Він забезпечує контроль за виконанням делегованих ним функцій і повноважень, несе відповідальність за результатиїхвиконання.

Крім того, закон визначає повноваження Кабінету Міністрів України щодо керівництва системою органів виконавчої влади. До них, зокрема, належать повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах: зміністерствами» державнимикомітетамитаіншимицентральнимиорганамивиконавчої влади; з урядовими органами; з Радою міністрів Автономної Республіки Крим; державними адміністраціями; підвідомчими установами та організаціями.

У законі закріплено повноваження уряду у відносинах з Президентом України та органами, створюваними при Президентові України. До них зокрема належать: участь Кабінету Міністрів України у забезпеченніздійснення, виконанніПрезидентомсвоїхповноваженьіпідготовкаурядомпропозиційзпитань, що належать до повноважень Президента; відносини уряду з Радою національної безпеки і оборони України; відносини з консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами, утворюванимиприПрезидентові України.

До повноважень Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України та її органами належить: здійснення урядом права законодавчої ініціативи; участь Кабінету Міністрів України у процесі розгляду питань Верховною Радою; повноваження у зв'язку з затвердженням і виконанням Державного бюджету України, підготовкою, затвердженням і виконанням загальнодержавних програм; у зв'язку зі звітуванням перед Верховною Радою про свою діяльність; у відносинах уряду з Рахунковою палатою; повноваження, пов'язані з підконтрольністю Кабінету Міністрів України Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; відповіді уряду та його членів на депутатські звернення та запити; розгляд Кабінетом Міністрів України звернень комітетів і тимчасових комісій парламенту; інформування Верховної Ради України про роботу Кабінету Міністрів України. До повноважень Кабінету Міністрів України у відносинах з іншими державними органами та організаціями, об'єднаннями громадян належать такі права та обов'язки: звернення Кабінету Міністрів України до Конституційного Суду України; відносини уряду з Національним банком І України; відносини Кабінету Міністрів України з органами ] місцевого самоврядування; повноваження Кабінету Міністрів1 Україниувідносинахзоб'єднаннямигромадян.

На нашу думку, навряд чи доцільно давати перелік усіх повноважень Уряду України в різних сферах, оскіль- і ки діяльність цього органу пов'язана насамперед з опера- ] тивним управлінням, яке здійснюється не лише у правовій | формі, айв організаційній. Слід зазначити, що законо-І давство більшості країн світу не містить розгорнутих по-1 ложень, які стосуються компетенції уряду. Як правило, доі основних повноважень уряду належать здійснення загаль- ] ного керівництва й

181

управління справами держави, вико- І нання законів, які стосуються уряду, складання і реалізація державного бюджету.

КабінетМіністрівУкраїнивідповіднодоКонституціїтаІзаконівУкраїниреалізуєсвоїфункціїта повноваженняшляіхомпроведеннязасіданьКабінетуМіністрівУкраїни, роботиурядових комітетів, діяльності членів уряду та в інших передбачених законодавством формах, координації діяльності окремих міністерств і відомств.

Всю роботу з виконання покладених на Кабінет Міністрів України повноважень організує Прем'єрміністрУкраїни. Зокрема, він:

—керуєроботоюКабінетуМіністрівУкраїни, спрямовуєїїназабезпеченняздійсненнявнутрішньої ізовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів України; здійснює загальне керівництво Секретаріатом Кабінету Міністрів України; представляє Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами державноївлади;

—спрямовує, координує та контролює діяльність віце-прем'єр-міністрів і міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, дає з цією метою

доручення, обов'язковідовиконанняцимипосадовимиособами;
— вносить		на	розгляд			Кабінету	Міністрів		України		канди
датури	на	посади		голів		місцевих	державних		адміністрацій		та
пропозиції	про	звільнення		їх	з	цих	посад,	а	також	може	вно
сити	кандидатури		на		посади		керівників		центральних		органів

виконавчої влади (крім міністерств);

—визначаєперсональнийскладурядовихкомітетівтапризначає їх голів;

—скликаєзасіданняКабінетуМіністрівУкраїнитаголовує на них;

—підписує акти Кабінету Міністрів України та видає розпорядження Прем'єр-міністра України з питань, віднесених до його компетенції;

—у випадках, передбачених частиною четвертою ст. 106 Конституції України, скріплює підписом указиПрезидентаУкраїни (контрасигнація);

—вступає у зносини з урядами іноземних держав, веде переговори і підписує міжнародні договори Українивідповідно до закону;

—призначає голів спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, які створюються на

підставіміжнароднихдоговорів, укладенихвідіменіУрядуУкраїни;
— може		застосовувати		дисциплінарні	стягнення,		крім
звільнення	з	посади,	до	державних	службовців	—	керівників

органів виконавчої влади та їх заступників.

Прем'єр-міністр України за посадою входить до складу Ради національної безпеки і оборони Украї-

182

ни.

Вінможездійснюватийіншіповноваження, передбаченіКонституцією та іншими законами Укра-

їни.

У випадках і в межах, визначених ст. 112 Конституції України, Прем'єр-міністр України виконує обов'язкиПрезидентаУкраїниуразідостроковогоприпиненняйогоповноважень.

У разі відсутності Прем'єр-міністра України його обов'язки виконує Перший вще-прем'єр- міністр України абоіншийвіце-прем'єр-міністрУкраїнизгіднозрозподіломобов'язків між ними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2002 року окремо визначено функціональні повноваження

Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністрів України1. Міністри як члени Кабінету Міністрів України також виковують повноваження, визначені зако-

ном.

Члени Кабінету Міністрів України, крім визначених законом, можуть мати й інші повноваження, передбачені законами України, а також здійснювати інші функції відповідно до актів Президента УкраїнитаКабінету МіністрівУкраїни. |

Одночасно члени Кабінету Міністрів України несуть І персональну відповідальність за стан справ у дорученихїм ісферах державного управління та за діяльність Кабінету! Міністрів України в цілому.

УсвоїйдіяльностіКабінетМіністрівкеруєтьсяТимчасо- ] вим регламентом цього органу2. '. Основноюорганізаційно-правовоюформоюроботиКабінетуМіністрівУкраїниєйогозасідання. На

засіданняхКабі-ЯнетуМіністрівУкраїниприймаютьсяактиКабінетуМіністрівУкраїни, втомучислі з питаньреалізації правазаконодавчої ініціативиКабінету МіністрівУкраїни, обговорюються най- ] важливіші питання суспільного життя, а також діяльності ] самого Кабінету та заслуховуються звіти членів Кабінету МіністрівУкраїниікерівниківорганіввиконавчоївлади.

Засідання Кабінету Міністрів України скликаються Прем'єр-міністром України з власної ініціативи, за ініціа- І тивою Президента України або не менш як однієї п'ятої від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів України. Пе-1 ріодичність проведення засідань Кабінету Міністрів України І визначається Прем'єр-міністром України з урахуванням про- 1 позицій інших членів Кабінету Міністрів України.

ЗасіданняКабінетуМіністрівУкраїнивважаєтьсяправо- ■чинним, якщо наньомуприсутні не меншякдвітретинивідзагальноїчисельностічленівКабінетуМіністрівУкраїни.

Якщо міністр не може взяти участь у засіданні Кабінету Міністрів України, його заступає з правом дорадчогоголосузаступник міністра.

Кабінет Міністрів України за пропозиціями своїх членів затверджує перелік осіб, які мають право постійно брати участьуйогозасіданняхзправомдорадчогоголосу.

НазасіданняхКабінетуМіністрівУкраїниголовуєПрем'єр-міністрУкраїни, авразійоговідсутності

— Першийвіце-прем'єр-міністр України.

183

Порядок денний засідань уряду затверджує Кабінет Міністрів України. Проект порядку денного вноситься Прем'єр-міністром України з урахуванням пропозицій інших членів Кабінету Міністрів України.

Засідання Кабінету Міністрів України протоколюються і стенографуються. Протокол і стенограма засідань Кабінету Міністрів України є офіційними документами, що підтверджують обговорення іприйняттярішеньКабінетомМіністрівУкраїни.

Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, ведення протоколу і стенограми засідань, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Регламентом Кабінету Міністрів України, який затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

НовимструктурнимпідрозділомКабінету Міністрівєурядові комітети.

Урядові комітети утворюються для координації роботи членів Кабінету Міністрів України, узгодження та підготовки питань для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів України, а також для усунення розбіжностейміжчленамиКабінетуМіністрів України.

До складу урядових комітетів входять члени Кабінету Міністрів України. Очолюють урядові комітети, як правило, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр- міністри України.

За рішенням Прем'єр-міністра України до складу урядового комітету з правом дорадчого голосу можуть входити таг кож керівники інших центральних органів виконавчої влади, заступники міністрів або державні секретарі міністерств. У роботі урядового комітету можуть брати участь з правом вирішальногоголосучлениКабінетуМіністрівУкраїни, які невходятьдоскладу відповідногоурядовогокомітету.

Перелік урядових комітетів затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єрміністра України, аїхперсональнийскладзатверджуєПрем'єр-міністрУкраїни.

Засідання урядового комітету вважається правочинним, якщо на ньому присутні не менш як дві третинийогочленів.

За результатами обговорення питань на засіданні урядового комітету шляхом консенсусу приймаєтьсярішення, якеоголошуєтьсяголовуючимтаоформляєтьсяпротоколом.

У разі неможливості прийняти узгоджене рішення на засіданні урядового комітету остаточне рішенняприймаєКабінет Міністрів України.

Порядокорганізаціїроботиурядовихкомітетіввизначається Кабінетом Міністрів України. Головними функціями та повноваженнями урядових І комітетів є: розгляд та схвалення концепції

проектів норма- І тивно-правових актів та інших документів, що підлягають розробленню; розгляд проектів нормативно-правових актівтаіншихдокументів, щоподаютьсянарозглядКабінетуМіністрів України, регулювання розбіжностей щодо них та прийняття рішення про попереднє схвалення чи відхилення цих проектів або про повернення на доопрацювання органу, відповідальному за підготовку проекту; розгляд інших питань, повязаних із формуванням та реалізацією державної політики у відпо-

184

відній сфері.

Урядові комітети також мають право: вносити пропозиції щодо першочергового розгляду питань на засіданні Кабінету Міністрів України; створювати у разі потреби підкомітети, експертні комісії та робочі групи для розгляду окремих питань, що належать до їхньої компетенції; отримувати в установленому порядку від органів виконавчої влади необхідну для їх роботи інформацію; запрошувати на засідання представників органів виконавчої влади, а також інших фахівців з питань, що розглядаються комітетом.

—Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції, законів України, актів ПрезидентаУкраїнивидаєумежахсвоєїкомпетенціїпостановиірозпорядження, обов'язкові для виконання

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов; з організаційно-розпорядчихтаіншихпоточнихпитань— уформірозпоряджень.

Кабінет Міністрів України організовує та контролює виконання своїх актів безпосередньо або через центральніорганивиконавчоївлади, місцевідержавніадміністраціїтаіншіпідвідомчі йому органи.

АктиКабінетуМіністрівУкраїниможутьбутискасованіПрезидентом України.

Вони у повному обсязі або їх окремі положення можуть бутивизнаніКонституційнимСудомУкраїнинеконституційними. Такі актиабоїхокремі положеннявтрачаютьчинністьз дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згаданіакти Кабінету МіністрівУкраїниабоїхокреміположення можуть також бути оскаржені до суду у встановленому законом порядку, якщо вони порушують права і свободи людини і громадянина таневідповідаютьзаконамУкраїни або указам Президента України.

Право виступати з ініціативою щодо прийняття актів у Кабінеті Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, головиобласних, КиївськоїтаСевастопольськоїміськихдержавнихадміністрацій.

ПідготовкапроектівпостановКабінетуМіністрівУкраїниздійснюєтьсяміністерствами, авразіпотреби — за участю інших центральних органів виконавчої влади, а також народних депутатів України, науковців, іншихфахівцівзаїхзгодою.

Закон визначає також порядок організації і проведення експертизи та попереднього обговорення проектівнормативних актів у Кабінеті Міністрів України.

Усі проекти нормативних актів, внесені на розгляд Кабінету Міністрів України, направляються до одного з урядових комітетів згідно з розподілом компетенції між ними для попереднього обговорення, погодження та надання висновку.

У разі потреби доопрацювати проект голова відповідного комітету направляє проект разом з рішеннямурядовогокомітетуйогоініціаторовіудесятиденнийстрок.

3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

Центральними органами виконавчої влади в Україні є міністерства та інші органи виконавчої

185

влади. Міністерство чи інший центральний орган державної виконавчої влади очолює міністр або керівник, якого призначає за поданням Прем'єр-міністраУкраїниПрезидентУкраїни.

Спрямовує і координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади Прем'єр-

міністр(частинаІдесятаст. 106, частинап'ятаст. 114 тачастинадев'ятаст. 116 1 Конституції).

Конституція України окремо не закріплює правовий статус посадових осіб центральних органів виконавчої влади. І це цілком закономірно, оскільки їх діяльність нерозривно пов'язана з роботою Кабінету Міністрів.

Згідно Указу Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15

грудня 1999 р., до системи центральних органів виконавчої влади України належать міністерства, державнікомітети(державніслужби) тацентральніорганивиконавчої влади зі спеціальним статусом. Керівників центральних органів виконавчої влади у встановленому порядку призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження керівників центральних органів виконавчої влади на цих посадах припиняє Президент України.

Що стосується структури центральних органів виконавчої влади, то вона визначається низкою Указів Президента України. За період з 3 квітня 2000 року по 19 січня 2004 року Президентом було видано ЗО таких указів.

Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадженнядержавноїполітикиувизначенійсферідіяльності.

МіністрякчленКабінетуМіністрівУкраїниособистовідповідає за розробку і реалізацію державної політики, спрямовує і координує здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, приймає рішення щодо розподілу відповідних бюджетних коштів за поданням державного секретаря міністерства. Не допускається прийняття актів Кабінету Міністрів України та утворених ним органів, внесення проектів законів та актів Президента України з таких питань без погодження з відповідним міністром. Міністр на виконання вимог законодавства в межах наданих повноважень визначає політичні пріоритети і стратегічні напрями роботи міністерства та шляхи досягнення поставлених цілей.

Порядок виконання обов'язків міністра у разі його тимчасової відсутності визначається Кабінетом Міністрів України.

Керівники центральних органів виконавчої влади, які входять до складу Кабінету Міністрів Украї-

ни: Міністр аграрної політики України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр охорони навколишнього природного середовища України, Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністр палива і енергетики України, Міністр закордонних справ України, Міністр культури і мистецтв України, Міністр України з питань надзвичайних ситуацій таусправахзахистунаселеннявіднаслідків Чорнобильської катастрофи, Міністр оборони України, Міністр освіти і науки України, Міністр охорони здоров'я України, Міністр праці та соціальної політики України, Міністр промислової політики України, МіністртранспортуУкраїни, МіністрфінансівУкраїни, Міністр юстиції України.

Указом"Прозаходиповдосконаленнювзаємодіїорганіввиконавчої влади з Верховною Радою України"

186

від 23 березня 2003 року до складу Кабінету Міністрів України включено Міністра у зв'язках з ВерховноюРадоюУкраїни.

До складу Уряду входить також Міністр Кабінету Міністрів України.

Правовий статус Міністра Кабінету Міністрів України і визначено Указом Президента України від 3 червня 2003 рожу"ПроміністраКабінетуМіністрівУкраїни"1.

Державні комітети (державна служба) є центральними органами виконавчої влади, які, безпосе-

редньо не формуючи урядову політику, покликані сприяти міністерствам та Кабінету Міністрів в цілому в реалізації цієї політики шляхом виконання функцій державного управління, як правило, міжгалузевого чи між секторного характеру.

Голови державних комітетів не входять до складу Кабінету Міністрів України. їх діяльність спрямовує і координує! Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів І чи міністрів. Державний комітет вносить пропозиції щодо формування державної політикивідповідним членамКабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління у цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Державнийкомітеточолює його голова.

До державних комітетів України та інших центральних органіввиконавчоївлади, статусякихприрівнюєтьсядоДержавногокомітетуУкраїни, належатьтакідержавнікомітети: | архівів; збудівництвата архітектури; природнихресурсів; зЗводного господарства; по земельних ресурсах; зв'язку та інформатизації; зенергозбереження; усправахрелігій; телебаченняірадіомовлення; лісовогогосподарства; усправахсім! та молоді; у справах національностей та міграції; у справах ветеранів; у справах охоронидержавногокордону; знагляду заохороноюпраці; стандартизації, метрологіїтасертифікації;! статистики; Вища атестаційна комісія; Національне косміч- , неагентство; ПенсійнийфондУкраїни; Головнеконтрольно-ревізійне управління; державне казначейство; з питань житлово-комунального господарства; здержавногоматеріальногорезерву; державнаслужбаавтомобільнихдорог.

ЦентральнийорганвиконавчоївладизіспеціальнимстатусоммаєвизначеніКонституцієютазаконо-

давствомУкраїниособливізавданнятаповноваження, щодоньогоможевстановлюватисяспеціальний порядокутворення, реорганізації, ^І^Ідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначен-я і звільнення керівників та вирішення ін-

шихпитань. Цен-альний0рГанвиконавчоївладизіспеціальнимстатусомочолює його голова.

До центральних органів виконавчої влади України зі спеціальним статусом належать: Антимонопольний комітет; Державна податкова адміністрація; Державна митна служба; Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва; Національна комісія регулювання електроенергетики України; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України; Державний департамент України з питань виконання покарань; Фонд державного майна України; Служба безпеки України; Управління державної охорони України; Головне управління державної служби України; Державний комітет ядерного регулювання, Державна служба експортного контролю; Державна судова адміністрація; Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики;

187

Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів; Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Національне космічне агентство, АдміністраціяДержавноїприкордонноїслужби, Державний комітет статистики.

У системі центральних органів виконавчої влади діяльність деяких комітетів спрямовується і координуєтьсяКабінетомМіністрівчерезвідповіднихміністрів, зокрема:

через Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України: Державний комітет Украї-

низенергозбереження;

через Міністра праці та соціальної політики України: Державний комітет України у справах ветера-

нів;

черезМіністратранспорту України: Державнаслужбаавтомобільних доріг України; через Міністра фінансів України: Головне контрольно-ревізійне управління, Державне казначейство

України; черезМіністраюстиціїУкраїни: ДержавнийкомітетУкраїни у справах релігій.

Кабінет Міністрів України вносить подання стосовно створення центральних органів виконавчої влади.

Центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, які затверджує Президент Укра-

їни.

Статускерівниківцентральнихорганіввиконавчоївладитаїхзаступниківвстановлюєтьсяположеннямипроціоргани. ,1 Не допускається прирівнювання будь-яких посад в органах виконавчої влади за статусом до членів Кабінету Міністрів України.

Керівника центрального органу виконавчої влади та його і заступників призначає на посади Президент України за по- 1 данням Прем'єр-міністра. Повноваження керівника та його І заступників припиняє Президент України. Керівник цент- 1 рального органу виконавчої влади може мати не більше од- 1 ного першого заступника і трьох заступників. Це правило не поширюється на Міністерство охорони України, МіністерствовнутрішніхсправУкраїниіСлужбубезпекиУкраїни.

Указом Президента України "Про чергові заходи щодо ] дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні" від І 29 травня 2001 року, посади перших заступників та заступни- І ків міністрів, яких призначає на посади за поданням Прем'єр- ] міністра України та припиняє їх повноваження на цих посадах Президентом України. При цьому кількість перших заступників та заступників міністрів визначає ПрезидентУкраїни.

Перші заступники та заступники міністрів належать до числа керівників відповідного міністерства. Порядок виконання обов'язків міністра в разі його тимчасової відсутності визначається Кабінетом Міністрів України.

Фінансування видатків на забезпечення діяльності цен- ] тральних органів виконавчої влади здійснюєтьсязарахунокікоштів Державного бюджету України.

Гранична чисельність працівників центральних органів виконавчої влади затверджується Кабі-

188

нетомМіністрівУкраїни.

Структуру міністерства затверджує міністр. Структуру іншого центрального органу виконавчої владизатверджує його керівник.

На підставі постанови Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2002 р. визначається структура, а також чисельність конкретних міністерств, державних комітетів та органів центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Наприклад, загальна структура Міністерства внутрішніх справ України складається з: Міністерства, якцентраль- -"^Г^гану управління; державних департаментів у складі Міністерства, як урядових органів

управліннязаокремиминапрямамислужбовоїдіяльності, визначенимиКабінетомМіністрів України. На місцевому рівні утворюються: головні управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи МВС на транспорті; міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти; підрозділи місцевої міліції; тери-

торіальніорганиуправління, підрозділитадопоміжніслужби державної пожежної охорони.

Крім того, до структури МВС України входять: з'єднання, військові частини, підрозділи, установи внутрішніх справ, а також навчальні заклади, науково-дослідні установи, підпри* ємства та установи забезпечення.

Загальна чисельність МВС України (за винятком чисельності внутрішніх військ МВС) становить 324400 осіб, азагальначисельністьвнутрішніхвійськ— 44000 осіб1.

ЩодоструктуриДержавнихкомітетівУкраїни.

Наприклад, структура центрального апарату Державного комітету України з будівництва та архітектури складається: з керівництва; управлінь: містобудівної політики; архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд житлово-цивільного призначення, промислової забудови, проблем будівництва у складних інженерно-геологічних умовах та ЧАЕС; реставрації та реконструкції історичної забудови; науково-технічної політики у будівництві; економіки та стратегії розвитку будівельного комплексу; цінової політики, експертизи та контролю вартості у будівництві; організаційного забезпечення апарату; фінансово-економічне.

До структури Державного комітету також належать: державна архітектурна інспекція та відділи — ліцензування та атестації будівельної діяльності, правового забезпечення та зовнішньоекономічних зв'язків, кадрівтарежимно-секретноїроботи2.

Прикладом структури центральних органів виконавчої і влади зі спеціальним статусом є, наприклад, структура цент- І ральногоДержавноїмитноїслужбиУкраїни, доякої входятьІапаратголовита секретаріат, атакожуправління: власноїбез-1 пеки, організаційно-контрольної роботи, технології митного! контролю, митних режимів, податків та зборів, тарифного ре- і гулювання, контролю митної вартості та номенклатури, мит; іноїстатистики, аналізутапрогнозування, пороботізособо- ] вимскладом, фінансівта бухгалтерського обліку, організації і боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, І митної варти, міжнародного митного співробітництва, ма-1 теріально-технічного забезпечення, а також режим-

189

но-секрет- інийвідділтапрес-служба(направахвідділу)1.

Штатний розпис, кошторис видатків міністерства згЯ тверджує міністр за погодженням з Міністерствомфінансів, України, штатнийрозпис, кошторисвидатківіншогоцент-Яральногооргану виконавчої владизатверджуєкерівникцьогЛорганузапогодженнямзМіністерствомфінансівУкраїни. ^

Спрямування і координація діяльності центральних ор-Я ганів виконавчої влади здійснюються міністром шляхом! визначення у спеціальному директивному наказі стратегії І діяльності й основних завдань цих органів та одержання від ] них щорічних звітів щодо результатів їх діяльності в межах, і визначенихспеціальнимдирективнимнаказомміністра.

Центральні органи виконавчої влади можуть мати своя територіальні органи, щоутворюються, реорганізовуються і ліквідовуютьсяупорядку, встановленомузаконодавством.

Призначення на посаду і звільнення з посади керівник™ територіальних органів центрального органу виконавчої вла-я ди здійснює у встановленому порядку керівник центрального і органу виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених і на утримання органів виконавчої влади, може утворювати 1 урядові органи державного управління (департаменти, служ- 1 би, інспекції). Ці органидіютьускладівідповідногоцент- | рального органу виконавчої влади.

-"""""урядовіорганидержавногоуправлінняздійснюють:

. управлінняокремимипідгалузямиабосферамидіяль ності; . ,

. контрольно-наглядовіфункції,

. регулятивнітадозвільно-реєстраційніфункціїщодоЛізичних і юридичних осіб.

Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посадКабінетомМіністрівзаподаннямкерівникавідповідногоцентральногооргану виконавчої влади.

Положення про урядовий орган державного управління затверджується Кабінетом Міністрів Украї-

ни.

У своїй діяльності центральні органи виконавчої влади реалізують державну політику у внутрішній галузі або сфері, керуючись Конституцією України, законами, постановами Верховної Ради України і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а такожположеннями провідповідні Міністерства та Державні комітети, спеціальні відомства.

Центральні органи виконавчої влади узагальнюють практику застосування законодавства з питань, що належать до їхньої компетенції, розробляють пропозиції про вдосконалення законодавства та у встановленомупорядкувносятьїхнарозглядПрезидентовіУкраїни, КабінетовіМіністрівУкраїни.

У межах своїх повноважень вони організують виконання відповідних нормативних актів, здійснюютьконтрользаїхреалізацією.

Компетенція центральних органів виконавчої влади визначена у відповідних Положеннях про ці органи.

Загальними длявсіхїхправамитаобов'язкамиє: участьу ^юрмуваннітареалізаціїдержавноїполітикияк

190